Рішення

від 15.05.2023 по справі 918/387/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/387/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Адвокатського бюро «Тасліцького Германа»

до Фізичної особи підприємця Міськова Ігоря Валерійовича

про стягнення 29 000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Адвокатське бюро «Тасліцького Германа» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи підприємця

Міськова Ігоря Валерійовича (відповідач) про стягнення 29 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 08.08.2022 між Адвокатським бюро «Тасліцького Германа» (позивач) та Фізичною особою підприємцем Міськовим Ігорем Валерійовичем (відповідач) укладений договір № 10 про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а відповідач - оплатити надання правової допомоги (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у порядку і розмірі, передбаченому цим договором. Позивач надав послуги, обумовлені вказаним договором, на суму 69 000,00 грн, а саме: за надання правової допомоги в суді першої інстанції 40 000,00 грн, за надання

правової допомоги в суді апеляційної інстанції 24 000,00 грн, а також 5 000,00 грн - фактичні витрати, що підтверджується актами виконаних робіт, а відповідач, у свою чергу, зобов`язання з оплати наданих послуг виконав частково, сплативши 40 000,00 грн, відтак заборгованість останнього становить 29 000,00 грн, які позивач просить стягнути у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 15, 525, 526, 530, 627, 629 ЦК України.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що ухвала суду направлялася відповідачу на адресу, яка зазначена в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11- 268заі18).

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 21.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.05.2023.

15.05.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Інших заяв і клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд

установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

08.08.2022 між позивачем (адвокатське бюро - АБ) та відповідачем (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 10 (договір), відповідно до п.1.1. якого клієнт доручає, а АБ бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За п. 8.1. договору сторони погодили, що підписи сторін у цьому договорі є офертою АБ та акцептом клієнта у розумінні ст. 640 ЦК України. У зв`язку з цим цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за ним сторонами.

Відповідно до п. 1.2 договору клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору в порядку і розмірі, передбаченому цим договором.

У зміст доручення клієнта входять питання правової допомоги, які виникли у нього на час звернення із дорученням (п. 1.3. договору).

За п. 1.4. договору на виконання доручень клієнт надає право (уповноважує) АБ при здійсненні своїх повноважень: представляти клієнта перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами, з правом підписання та подання відповідних документів; представляти клієнта в правоохоронних та контролюючих органах, органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в Державній митній службі та її органах, судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження, особі, яка притягаєгься до адміністративної відповідальності та захиснику клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, свідок тошо), з правом підписання та подання відповідних документів.

Згідно з п. 1.5. договору АБ виконує доручення клієнта шляхом надання усних та письмових консультацій, правових висновків, рекомендацій, складення проектів листів, заяв, адвокатських запитів, процесуальних документі тощо, безпосередньої участі адвоката в судових засіданнях, а також розглядах питання, порушеного в дорученні в державних органах, та інших дій, які необхідно вчинити на виконання наданого доручення.

Під час виконання цього договору АБ зобов`язане надавати правову допомогу якісно, в повному обсязі та у визначені строки (підп. 2.2.1.п. 2.2. договору), а клієнт - сплатити АБ кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням угоди (підп. 3.1.2. п. 3.1. договору).

Як установлено судом із матеріалів справи, на виконання умов договору адвокат здійснив представництво в Малиновському районному суді міста Одеси та в Одеському апеляційному суді у справі № 521/14800/22 щодо притягнення Міськова І.В. (клієнт) до адміністративної відповідальності за ст. 483 Митного кодексу України.

Так, адвокат під час розгляду справи № 521/14800/22 в Малиновському районному суді міста Одеси підготував пояснення та клопотання про закриття провадження у справі та взяв участь в судовому засіданні 01.11.2022; в Одеському апеляційному суді підготував апеляційну скаргу та взяв участь в судовому засіданні 16.01.2023.

У п. 4.1. договору встановлено, що клієнт сплачує АБ гонорар та фактичні витрати, необхідні

для виконання договору.

Відповідно до п. 4.2. договору гонорар адвоката за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, встановлюється: за надання правової допомоги в суді першої інстанції - 40 000,00 грн за одну судову справу; в суді апеляційної інстанції - 24 000,00 грн за одну судову справу.

Оплата здійснюється в національній валюті України (п. 4.3. договору).

Фактичні витрати АБ, які мали місце при виконанні ним доручення, оплачуються клієнтом на підставі відповідних документів, які їх підтверджують (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 4.8. договору клієнт сплачує вартість правової допомоги у такому порядку: гонорар не пізніше п`яти робочих днів від дати рахунку АБ на оплату до початку надання правової допомоги, фактичні витрати не пізніше п`яти робочих днів від дати отримання рахунку АБ на оплату.

Факт надання правових послуг підтверджується підписаним актом надання послуг № 20 від 01.11.2022 на суму 40 000,00 грн.

Акт надання послуг № 3 від 16.01.2023 на суму 29 000,00 грн, з яких: 24 000,00 грн гонорар, та 5 000,00 грн фактичних витрат відповідачем не підписаний, проте відповідно до п. 5.8. договору у разі не направлення протягом трьох робочих днів з моменту отримання клієнтом засобами електронної пошти підписаного зі свого боку Акту або мотивованої відмови в його підписанні, він вважається підписаним обома сторонами та підлягає виконанню.

Рахунок на оплату № 20 від 12.12.2023 на суму 29 000,00 грн та акт надання послуг № 3 від 16.01.2023 надісланий клієнту 07.03.2023.

Крім того, 07.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію, яка була повернута поштовим оператором з відміткою про причини невручення відправлення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач оплатив надані АБ послуги у Малиновському районному суді міста Одеси на суму 40 000,00 грн, проте неоплаченими залишаються послуги позивача за Актом № 3 від 16.01.2023 (представництво клієнта в Одеському апеляційному суді) 24 000,00 грн та фактичні витрати, які мали місце під час надання правової допомоги на суму 5 000,00 грн, всього на загальну суму 29 000,00 грн.

Заразом судом із первинних документів, долучених до матеріалів справи, установлено, що під час надання правової допомоги за цим договором АБ понесло фактичні витрати, пов`язані із виїздом адвоката до міста Одеси для прийняття участі у судових засіданнях на загальну суму 2 620,38 грн, що підтверджені копіями квитків за маршрутом Київ Одеса Київ для участі у судових засіданнях 01.11.2022 в Малиновському районному суді міста Одеси та 16.01.2023 в Одеському апеляційному суді у справі № 521/14800/22.

Доказів на підтвердження решти витрат (на суму 2 379,62 грн) позивачем суду не надано.

Станом на дату розгляду вказаного спору доказів сплати суми боргу до матеріалів справи не долучено, отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання правової допомоги становить 24 000,00 грн заборгованість за надані послуги та 2 620,38 грн - фактичні витрати адвоката, що підтверджені матеріалами справи.

За п. 6.6. договору всі неврегульовані суперечки, розбіжності та вимоги, що виникатимуть з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню у судовому порядку.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з несплатою вартості наданих послуг, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір про надання послуг регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями

про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен

надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге,

правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на викладене, договір (у сукупності з документами, які засвідчують факт його виконання) є первинним документом, на підставі якого між сторонами виникли взаємні зобов`язання щодо надання послуг та їх оплати.

При цьому суд зазначає, що приписами ст. 204 ЦК України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено надання позивачем послуг, настання строків оплати, відсутність доказів оплати частини боргу з боку відповідача, а отже, наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 26 620,38 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 463,64 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Адвокатського бюро «Тасліцького Германа» до Фізичної особи підприємця Міськова

Ігоря Валерійовича про стягнення 29 000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Міськова Ігоря Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Адвокатського бюро «Тасліцького Германа» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23, ідентифікаційний код 42096491) 24 000,000 грн заборгованості та 2 620,38 грн фактичних витрат.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 2 379,62 грн відмовити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Міськова Ігоря Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Адвокатського бюро «Тасліцького Германа» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23, ідентифікаційний код 42096491) 2 463,64 грн судового збору.

Позивач: Адвокатське бюро «Тасліцького Германа» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23, ідентифікаційний код 42096491).

Відповідач: Фізична особи підприємець Міськов Ігор Валерійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 17.05.2023.

Суддя О.Андрійчук