Постанова

від 27.04.2023 по справі 499/793/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3445/23

Справа № 499/793/21

Головуючий у першій інстанції Кравчук О. О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське фермерське господарство «Колос»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 01 червня 2022 року у складі судді Кравчука О.О.,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ «Колос» та з урахуванням уточнень позовних вимог просив:

-достроково розірвати типовий договір оренди землі від 10 листопада 2015 року, укладений між позивачем та відповідачем земельної ділянки загальною площею 5,1600 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087, яка розташована: АДРЕСА_1 ; скасувати його державну реєстрацію та зобов`язати відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку;

- достроково розірвати типовий договір оренди землі від 24 грудня 2015 року, укладений між позивачем та відповідачем земельної ділянки загальною площею 5,1697 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055, яка знаходиться: Одеська область, Березівський (колишній Іванівський) район, Бузинівська сільська рада; скасувати його державну реєстрацію та зобов`язати відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди від 10.11.2015 року у розмірі 32156, 13 грн.; пеню у розмірі 531,66 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1344,11 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача, заборгованість по орендній платі за договором оренди від 24.12.2015 року у розмірі 32216, 58 грн., пеню у розмірі 532,66 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1346,64 грн.; стягнути з відповідача судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087 належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №764696 від 31.05.2012 року. Між сторонами у справі 10.11.2015 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Також позивачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5121881200:01:004:00552 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №962928 від 20.08.2008 року. Між сторонами у справі 24.12.2015 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Звертався раніше до суду про розірвання вказаних договорів оренди, рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року у справі 499/571/19 позовні вимоги було задоволено. Постановою Одеського апеляційного суду від 17.03.2021 року рішення від 11.11.2019 року скасоване та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Апеляційний судом встановлено, що відповідач здійснював оплату орендної плати з 2015 по 2017 роки, систематичного порушення умов договорів оренди та систематичної несплати орендної плати не було. Водночас, як зазначив позивач після 2017 року відповідач не виконував обов`язок зі сплати орендної плати, звертався до відповідача з претензіями щодо сплати орендної плати, однак відповіді на них не отримував. Відповідач не сплатив орендну плату за 2017-2021 роки, що є істотним порушенням договорів оренди.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 01 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Колос» на користь ОСОБА_1 заборгованість за типовим договором оренди землі від 10 листопада 2015 року в загальному розмірі 33976 гривень 41 копійку. Стягнуто з СФГ «Колос» на користь ОСОБА_1 заборгованість за типовим договором оренди землі від 24 грудня 2015 року в загальному розмірі 34040 гривень 29 копійок. У задоволенні позовних вимог у частині дострокового розірвання, скасування державної реєстрації типового договору оренди землі від 10 листопада 2015 року, 24 грудня 2015 року, зобов`язання повернення земельних ділянок відмовлено. Стягнуто з СФГ «Колос» на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу та просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання та скасування державної реєстрації типових договорів оренди від 10.11.2015 та від 24.12.2015, зобов`язання повернення земельних ділянок. Просив ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги: достроково розірвати Типовий договір оренди землі від 10.11.2015, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» - земельної ділянки загальною площею 5,1600 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087, яка розташована АДРЕСА_1 ; скасувати його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26081926 від 12.11.2015) та зобов`язати Селянське Фермерське Господарство «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1600 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087, яка розташована АДРЕСА_1 . Достроково розірвати Типовий договір оренди землі від 24.12.2015, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» - земельної ділянки загальною площею 5,1697 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055, яка розташована Одеська обл., Іванівський район, Бузинівська сільська рада; скасувати його державну реєстрацію та зобов`язати СФГ «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1697 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055, яка розташована Одеська обл., Іванівський район, Бузинівська сільська рада. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що враховуючи вимоги ст. ст. 624, 265 ЦК України, суд мав не приймати факту визнання позовних вимог в частині стягнення штрафних та фінансових санкцій, оскільки в іншій мотивувальній частині рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договорів оренди зазначає, що відповідачем не порушувалось систематично строк виконання обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання відповідачем позову не може суперечити закону. Суд першої інстанції прийняв часткове визнання відповідачем позову, але якщо відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання, на думку суду першої інстанції, то штрафні та фінансові санкцій також не могло бути стягнені та суд не мав право приймати визнання позову в частині стягнення штрафних санкцій, це є протирічними висновками суду. В заяві по суті справи - у відзиві на позов, відповідачем не визнаються позовні вимоги в цій частині та відповідач просив відмовити в їх задоволенні. Окремої письмової заяви про визнання цих позовних вимог відповідачем або його представником також не було складено. Прийняття судом визнання позовних вимог в частині здійснено з порушенням норм процесуального законодавства, а саме ст. 206 ЦПК України, але, як зазначив позивач, в цій частині рішення не оскаржує. Твердження суду першої інстанції про створення позивачем послідовних та штучних дій, направлених на ухилення від отримання грошових коштів за оренду землі взагалі нічим не підтверджується, судом не наводиться жодного доказу на підтвердження цього. Крім того, судом зазначається, що позивачем не доведено факту систематичної несплати орендної плати з боку орендаря, але такі висновки суду не відповідають матеріалами справи та спростовуються поясненням відповідача, яким визнається факт несплати орендної плати з 2018 року. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що певні листи позивача з нагадуванням про необхідність сплати орендної плати отримувались відповідачем, а певні листи було не отримано у зв`язку з відмовою відповідача від з отримання, що було зазначено на конверті. Оцінка таких дій відповідача про повне ігнорування цих листів позивача судом не надана, що є порушенням вимог процесуального законодавства, та відповідно потягло ухвалення рішення з порушенням вимог матеріального законодавства. Таким чином, наявний факт прострочення боржника - орендаря та не спростований відповідачем факт систематичної несплати орендної плати починаючи з 2018 року був підставою для дострокового розірвання спірних договорів. Також апелянт зазначив, що орендодавець взагалі не був зобов`язаний надсилати жодні претензії та листи з приводу нагадування сплати орендної плати, оскільки ані законом, ані договором не ставиться в залежність сплата орендної плати від направлення таких листів. Обов`язок сплати орендної плати з боку орендаря є безумовним, та жодні обставини не можуть бути підставою або умовою для його виконання.

22.08.2022 СФГ «Колос» надало суду відзив на апеляційну скаргу та просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що при розгляді судової справи №499/571/19 судом апеляційної інстанції було встановлено, що СФГ «Колос» сплачував орендну плату за даними договорами за спірний період. Таким чином, насправді отримуючи орендну плату, ОСОБА_1 було штучно та безпідставно ініційований судовий розгляд справи, що розглядається, з метою розірвання спірних договорів оренди. Проте, оскільки судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СФГ «Колос», ОСОБА_1 було вирішено штучно створити перешкоди для належного виконання своїх зобов`язань СФГ «Колос», задля створення нових підстав для подачі нового позову до того ж самого відповідача, з кінцевою метою розірвати спірні договори оренди. Дана обставина свідчить про недобросовісну поведінку апелянта та умисне ухилення від отримання орендної плати та спричинення перешкод для належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами. Крім того, відповідач намагався виконати свій обов`язок по сплаті позивачу орендної плати за спірний період і вчиняв реальні дії з нарахування орендної плати за договорами оренди та неодноразово направляв позивачу повідомлення з проханням надати реквізити для перерахування орендної плати, й пропонував забезпечити її виплату протягом розгляду справи. З огляду на вищезазначене, вважає, що апелянтом не наведено обставин та не надано доказів того, що відповідач систематично належним чином не виконував свої обов`язки як орендаря та умисно ухилявся від такого виконання. СФГ «Колос» було вжито всіх можливих заходів для перерахування орендної плати ОСОБА_1 та виконання умов спірних договорів оренди, однак у зв`язку з відсутністю необхідних реквізитів позивача, СФГ «Колос» об`єктивно було позбавлено фактичної можливості виконати свої зобов`язання, а саме сплатити орендну плату.

27.04.2023 року від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без участі сторін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

За правилами частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі державного акту на право власності на землю ЯЛ №764696 від 31 травня 2012 року належить земельна ділянка з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087.

На підставі державного акту на право власності на землю ЯД №962928 від 20 серпня 2008 року позивачу належить земельна ділянка з кадастровим номером 5121881200:01:004:00552.

10.11.2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладено типовий договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087.

24.12.2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладено типовий договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055.

За умовами вказаних договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1 договорів).

За умовами п. 6 договори укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 7 договорів визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі:300 кг пшениці за кожний га або по еквіваленту різними видами натуральної оплати, (розмір орендної плати: грошової-у гривнях із зазначенням способів внесення) або в грошовому виразі, але не нижче трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі (натуральної-перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки).

Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 10 років (пункт 7а договорів оренди).

Згідно з п. 8 договорів обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.

Орендна плата вноситься по закінченню сільськогосподарського року кожного року (п.9 договорів).

Відповідно до пункту 10 передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Сторони у пункті 26 договорів оренди погодили, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, визначену в договорі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.03.2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.10.2021 року встановлено, що протягом 2015-2017 років ОСОБА_1 отримував оренду плату від СФГ «Колос».

У справі, що розглядається позивач посилається на систематичність несплати відповідачем орендної плати за період 2018-2021 роки.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом "в" частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі").

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі N 912/1385/17.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі N293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем не спростовано факту несплати позивачу орендної плати за 2018 рік.

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів здійснення сплати орендної плати з 2019 по 2021 роки.

Як на підставу несплати орендної плати у період з 2019-2021 роки відповідач посилається на те, що ним здійснювалися звернення засобами поштового зв`язку до позивача з проханням надати реквізитів для зарахування орендної плати за земельні паї за періоди 2019-2021 роки.

Водночас сторони у пункті 7 договорів визначили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 300 кг пшениці за кожний га або по еквіваленту різними видами натуральної оплати, (розмір орендної плати: грошової-у гривнях із зазначенням способів внесення) або в грошовому виразі, але не нижче трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі (натуральної-перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки).

Отже, умовами договорів оренди не узгоджено чіткі способи внесення коштів.

Разом з тим звернення відповідача до орендодавця про надання реквізитів для перерахування орендної плати за 2019,2020,2021 роки не свідчить про виконання обов`язку щодо сплати оренди та не доводить у такий спосіб виконання орендатором свого обов`язку з оплати орендної плати.

Відповідач за наявності у нього поштової адреси позивача, яка вказана в договорах оренди, не був позбавлений можливості здійснити поштовий переказ грошових коштів на адресу позивача, або звернутися до нотаріуса з вимогою про прийняття у депозит грошових сум з метою виконання зобов`язань за договорами оренди.

Повернення поштових відправлень, адресованих позивачу з проханням надати реквізити для перерахування коштів не доводить ухилення останнього від прийняття належного виконання умов договору оренди, оскільки такі умови договором не передбачені. Крім того самі лише дії щодо наміру сплатити орендну плату не свідчать про виконання зобов`язання.

Доводи відповідача про те, що оскільки поштові повідомлення адресовані позивачу поверталися з позначкою «за закінченням терміну зберігання», тому відповідач не був упевнений щодо надходження на грошових переказів позивачу, є лише припущеннями.

Лише у випадку здійснення сплати орендарем та відмови у прийнятті коштів орендодавцем слід вважати такі дії останнього як ухилення від прийняття виконання умов договору, водночас такі обставини у даній справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, слід вважати наявним факт систематичної несплати відповідачем орендної плати позивачу за період з 2018 по 2021 роки, що є підставою для розірвання договорів оренди, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 01 червня 2022 року в оскаржуваній частині скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Колос» про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок задовольнити.

Достроково розірвати типовий договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,1600 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087, яка розташована: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством «Колос» 10 листопада 2015 року та скасувати його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:26081926 від 12.11.2015).

Зобов`язати Селянське фермерське господарство «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1600 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0087, яка розташована: АДРЕСА_1 .

Достроково розірвати типовий договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,1697 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055, яка розташована: Одеська область, Березівський (колишній Іванівський) район, Бузинівська сільська рада, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством «Колос» 24 грудня 2015 року та скасувати його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:27580781 від 28.12.2015).

Зобов`язати Селянське фермерське господарство «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1697 га з кадастровим номером 5121881200:01:004:0055, яка розташована: Одеська область, Березівський (колишній Іванівський) район, Бузинівська сільська рада.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 17.05.2023

Головуючий:

Судді: