Рішення

від 10.03.2023 по справі 607/5529/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2023 Справа №607/5529/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Скиби Л. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «УкрМедіка» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ПП «УкрМедіка», у якому просить стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 червня 2017 року до 27 грудня 2019 року в розмірі 125299 грн 98 коп. без урахування податків і збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 05 вересня 2012 року вона прийнята на посаду головного бухгалтера ПП «Укрмедіка». Станом на травень 2017 року ПП «Укрмедіка» було нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 30992 грн 50 коп. Вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року визнано припиненим трудовий договір і трудові відносини між нею та ПП «Укрмедіка» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП з 27 грудня 2019 року. Стверджує, що у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за місцем знаходження та адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, вона не має можливості отримати довідку про суму заборгованості по заробітній платі.

Вказує, що з 1 січня у 2017 році мінімальна заробітна плата становила 3200 гривень; з 1 січня 2018 року - 3723 гривень; з 1 січня 2019 року - 4173 гривень, а тому за період з червня 2017 року по грудень 2017 року підлягає стягненню з ПП «Укрмедіка» 18032 грн (без врахування 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору), з січня 2018 року по грудень 2018 року 35964,24 грн (без врахування 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору), з січня 2019 року по грудень 2019 року 40311,24 грн (без врахування 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору).

Таким чином, просить стягнути з відповідача у її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 125299,98 грн (без урахування податків та зборів).

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача ПП «Укрмедіка» подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 , оскільки вважає, що інформація подана позивачкою не відповідає дійсності, а позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними, а тому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що станом на день прийняття позивачки на посаду головного бухгалтера, а саме вересень 2012 року, остання була зареєстрована як фізична особа підприємець ОСОБА_1 , про що не повідомила ПП «УкрМедіка», ввівши в оману директора підприємства з метою отримання роботи. Тому, вказує, що відповідач фактично мав господарські відносини із ФОП бухгалтером, при цьому факт укладання трудового договору не може бути належним, оскільки мають місце цивільно-правові відносини.

Також, стверджує, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПП «УкрМедіка» не працювала повний робочий день - 8 годин, оскільки в той час здійснювала роботу за сумісництвом ведучи бухгалтерію інших господарюючих суб`єктів. Внаслідок не належного ставлення до її прямих посадових обов`язків у бухгалтерському обліку ПП «УкрМедіка» неодноразово були допущені грубі помилки у звітності, мало місце не вчасне подання податкової звітності, що призводило до податкових перевірок та штрафів, а також мало місце затримки по розрахунках із контрагентами. Зазначає, що через не належне виконання працівником ОСОБА_1 її посадових обов`язків головного бухгалтера, у спосіб не забезпечення вчасного перерахування коштів орендної плати орендодавцеві та комунальних платежів, ПП «УкрМедіка» було завдано збитків та прямої шкоди. Згідно висновку експерта отриманого за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №133/16-22 від 17.06.2016, вартість будівельних робіт які були проведені ПП «УкрМедіка» у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 становить - 289570,08 грн. Тому, як пояснює представник відповідача, через бездіяльність та не належне виконання працівником ОСОБА_1 її посадових обов`язків головного бухгалтера ПП «УкрМедіка» було завдано прямої шкоди у розмірі - 289570,08 грн.

Вказує, що через ситуацію, яка склалась ПП «УкрМедіка» довелось провести скорочення штату працівників, у тому числі скорочено посаду головного бухгалтера. Зазначає, що у відповідності до наказу директора ПП «УкрМедіка» ОСОБА_2 за № 3 від 23 жовтня 2017 року на Підприємстві було ліквідовано посаду Головного бухгалтера та звільнено ОСОБА_1 з посади Головного бухгалтера.

Окрім цього, вказує, що від 02 червня 2017 року головний бухгалтер ОСОБА_1 жодної години не перебувала на робочому місці та не здійснювала дистанційно жодної роботи у ПП «УкрМедіка». Бухгалтерські документи ПП «УкрМедіка» були вилучені разом із сейфом у котрому знаходились разом із усіма документами та печаткою підприємства. Відтак, представник відповідача вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що їй була нарахована заробітна плата та не виплачена, не відповідає дійсності. Стверджує, що ОСОБА_1 працюючи як ФОП та здійснюючи господарську діяльність для інших господарюючих суб`єктів вирішила нарахувати собі зарплату та стягнути її із ПП «УкрМедіка» при цьому не виконуючи жодних посадових обов`язків, більш того, спричинивши своєю бездіяльністю підприємству реальні збитки.

У судовомузасіданні позивач ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат СкибаЛ.С.просили судстягнути зПП «Укрмедіка»в користьпозивачки заборгованістьпо заробітнійплаті урозмірі 151264,50грн з утриманням усіх необхідних податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки зазначена у позовній заяві сума у розмірі 125299,98 грн обрахована стороною позивача із вирахуванням усіх необхідних податків.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у передніх судових засіданнях представник відповідача адвокат Гриб О. В. просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 вересня 1977 року, 05.09.2012 позивачка ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера ПП «Укрмедіка». Вказане підтверджується наказом № 17 від 05.09.2012 ПП «Укрмедіка».

Відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року, визнано припиненим трудовий договір і трудові відносини між ОСОБА_1 та ПП Укрмедіка на підставі ч.1 ст.38 КзпП з 27 грудня 2019 року. Судом встановлено, що ПП Укрмедіка не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера,тобто існує порушення права ОСОБА_1 на припинення трудових відносин.

Згідно журналу обліку нарахувань заробітної плати у ПП «Укрмедіка» ОСОБА_1 на посаді бухгалтера нараховувалась мінімальна заробітна плата. Відповідно до журналу обліку нарахувань заробітної плати станом на травень 2017 року у ПП Укрмедіка була заборгованість перед ОСОБА_1 на суму 34112,50 грн, (18112,50 грн (заборгованість станом на січень 2017 року) + 3200 грн (заробітна плата за січень 2017 року) + 3200 грн (заробітна плата за лютий 2017 року) + 3200 грн (заробітна плата за березень 2017 року) + 3200 грн (заробітна плата за квітень 2017 року) + 3200 грн (заробітна плата за травень 2017 року).

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України).

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V"Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)", усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Таким чином, роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано, що забезпечує реалізацію одного із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно частин першої та другої статті 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» регламентовано, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Так, судом установлено, що відповідачем ПП «Укрмедіка» нараховано, але не виплачено ОСОБА_1 станом на день звільнення заробітну плату, яка підлягала виплаті, однак не виплачена у повному обсязі по даний час.

Судом встановлено, що станом на січень 2017 року заборгованість ПП «Укрмедіка» перед позивачкою становила 18112,50 грн, що підтверджується журналом обліку заробітної плати, та не виплачувалася до дня припинення трудового договору.

Як вбачається з рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року, трудовий договір і трудові відносини між ОСОБА_1 та ПП «Укрмедіка» визнано припиненим з 27 грудня 2019 року.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість по заробітній платі до 27 грудня 2019 року.

Як уже наведено вище, відповідно до журналу обліку заробітної плати за січень 2017 року ОСОБА_1 нараховано 3200 грн, за лютий 2017 року 3200 грн, за березень 2017 року 3200 грн, за квітень 2017 року 3200 грн, за травень 2017 року 3200 грн, що у сумі за період з січня 2017 року по травень 2017 року становить 16000 грн.

Як вказує позивачка, остання не мала можливості отримати довідку про суму заборгованості по заробітній платі, а відповідачем її суду не надано, тому при розрахунку стягнення заборгованості по заробітній платі за період з червня 2017 року по грудень 2017 року суд виходить із розміру мінімальної заробітної плати відповідного року та місяця.

Відповідно до ст.8 Закону України Про державний бюджет України на 2017 р встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Згідно з ст.8 Закону України Про державний бюджет України на 2018 р встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривень.

Відповідно до ст.8 Закону України Про державний бюджет України на 2019 р встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривень.

Відтак, з червня 2017 року по грудень 2017 року підлягає стягненню з відповідача у користь позивача 22400 грн (3200 грн * 7 місяців), за 2018 рік 44676 грн (3723 грн * 12 місяців), за 2019 рік 49678,49 грн (45903грн (4173 грн * 11 місяців) за період з січня 2019 року по листопад 2019 року + 3775,49грн (4173 грн : 21 робочий день у грудні 2019) * 19 (пропрацьованих робочих днів ОСОБА_1 у грудні 2019)). Тому, з червня 2017 року по 27 грудня 2019 року з відповідача у користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 116754,49 грн.

З огляду на викладене, загальна сума заборговані по заробітній платі ПП «Укрмедіка» перед ОСОБА_1 становить 150866,99 грн з утриманням усіх необхідних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Розрахунок заборгованості: 18112,50 грн заборгованість станом на січень 2017 року; 16000 грн нарахована та не виплачена заробітна плата за період з січня 2017 року по травень 2017 року, 116754,49 грн мінімальна заробітна плата, яка мала бути виплачена ОСОБА_1 з 01 червня 2017 року по 27 січня 2019 року.

Зазначене є підставою для стягнення заробітної плати в зазначеному розмірі в судовому порядку, а тому суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Суд не бере до уваги доводи сторони відповідача, оскільки твердження про те, що відповідач мав господарські відносини із позивачкою, через те, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та не працювала повний робочий день, виконуючи роботу по сумісництву та ведучи бухгалтерію інших господарюючих суб`єктів, що завдало шкоди відповідачу, так як спростовуються наказом ПП «Укрмедіка» від 05.09.2012 № 17, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера з 05 вересня 2012 року, та рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року у справі №607/8866/21. Із вказаних документів вбачається, що позивачка перебувала із відповідачем у трудових відносинах, а не господарських, а тому відповідач зобов`язаний сплатити заборгованість по заробітній платі.

Твердження відповідача про те, що позивачка не працювала повний робочий день є голослівними та такими, що ніяким чином не спростовуються матеріалами справи.

Стосовно завдання позивачкою шкоди ПП «Укрмедіка», яка, на думку представника відповідача, полягала у бездіяльності та не належному виконанні посадових обов`язків ОСОБА_1 , суд вказує, що такі обставини не є предметом дослідження у даній справі та підлягають вирішенню шляхом подання окремого позову.

Окрім цього, факту наявності заборгованості заробітної плати відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем, станом на день винесення рішення суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1% від задоволеної суми позовних, що становить 1508,66 грн.

Згідно пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «УкрМедіка» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задовольнити.

Стягнути зприватного підприємства«УкрМедіка» вкористь ОСОБА_1 заборгованість позаробітній платів розмірі151264(Стоп`ятдесят однутисячу двістішістдесят чотири)гривні 50копійок з утриманням усіх необхідних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з приватного підприємства «УкрМедіка» в дохід держави 1512,64 грн судового збору.

Рішення в частині стягнення із приватного підприємства «УкрМедіка» в користь ОСОБА_1 заробітку за один місяць в розмірі 3200 гривень допустити до негайного виконання.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне підприємство «УкрМедіка», вул. Протасевича, 4/28, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 36509159.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич