Ухвала

від 17.05.2023 по справі 160/3952/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 травня 2023 рокуСправа №160/3952/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., суддів: Захарчук-Борисенко Н.В., Кадникова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія Інгосстрах" до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення дій, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) від 18.03.2022 відкрито провадження у справі № 160/3952/22 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Начальника в.о. керівника апарату суду від 13.04.2023 року № 203 д призначено повторний автоматизований розподіл справи.

14.04.2023 року справа передана для подальшого розгляду судді Златіну С.В.

Ухвалою суду від 18.04.2023 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В. та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

01.05.2023 року представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд розглянути дане клопотання у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року вказану заяву було задоволено та залишено позовну заяву у справі без розгляду.

Разом з тим, 09.05.2023 представник третьої особи подав до суду клопотання, в якому просить суд вирішити питання про відшкодування АТ КБ «ПриватБанк» у справі № 160/3952 судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) за рахунок ПрАТ «Інгосстрах» у загальному розмірі 275020 грн.

Вказана заява ухвалою суду від 10.05.2023 року призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.05. травня 2023 року о 13-30 год.

Представник позивача подав до суду заперечення на клопотання представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив у задоволенні такого клопотання представника третої особи відмовити, виходячи з наступного. У відповідності до вимог ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов язаних з розглядом справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалою від 08.11.2021 року задовольнив заяву позивача, та залишив позов без розгляду. Тобто, прохання позивача про залишення позову без розгляду є цілком обґрунтованим і не містить ознак зловживання своїми процесуальними правами, а отже розподілення судових витрат в цьому випадку не передбачене процесуальним законом. Тривалий розгляд справи, неодноразове відкладення судом підготовчих засідань, подання клопотань відповідачем та третьою особою не вказують на вчинення позивачем необгрунтованих дій. Подана позивачем до суду позовна заява не свідчить про необгрунтованість дій позивача, оскільки доступ до суду є правом особи, яке гарантоване Конституцією України. Позивач також вважає необгрунтованим та завищеним розмір витрат на правничу допомогу.

Будь-яких заяв, пояснень щодо поданого представником третьої особи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Сторони та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 10.05.2023 року на офіційні електронні адреси відповідача та третьої особи; позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Перевіривши письмові докази, наявні у матеріалах справи, клопотання представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доводи заперечення представника позивача проти задоволення клопотання представника третьої особи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2, п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано ч. 11 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на стороні якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Таким чином, судові витрати, понесені заявником відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку, визначеному ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2019 року у справі № 821/410/17.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Позовну заяву у даній справі залишено без розгляду з ініціативи позивача, а АТ КБ «ПриватБанк» брав у ній участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, підтримував позицію відповідача та заперечував проти задоволення позовних вимог, що видно з письмових пояснень третьої особи, які містяться у матеріалах справи.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено та третьою особою не надано належних та допустимих доказів необґрунтованих дій з боку позивача; ухвалою суду від 14.11.2022 року у справі № 160/3952/22 відмовлено у задоволенні клопотання Національного банку України про залишення позовної заяви без розгляду через зловживання процесуальними правами позивачем та встановлено, що позивач не зловживає своїми процесуальними правами.

Отже, у цьому випадку положення ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути застосовані, оскільки позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а не внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що клопотання представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.03.2023 року у справі № 480/8933/21.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.В. Златін

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко

Суддя Г.В. Кадникова