Ухвала

від 17.05.2023 по справі 420/3938/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3938/23

У Х В А Л А

17 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА 500370/2023/000010/2 від 06.02.2023 року, визнання протиправним та скасування картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 500370/2023/000031 від 06.02.2023 року.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.04.2023 року представником Одеської митниці надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вищенаведеної заяви представником відповідача зокрема зазначено про те, що дана справа не відноситься до справ незначної складності та має виняткове значення для Одеської митниці як органу державної влади та Бюджету України в цілому, так як у разі прийняття рішення суду не на користь відповідача з державного бюджету України будуть повернені митні платежі на загальну суму 1 305 294,24 грн., що складає 486,3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб, а тому підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивачем надано заяву заперечення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, згідно яких просив відмовити у задоволення заяви представника відповідача.

При вирішенні питання про доцільність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, п.2 ч.6 ст.262 КАС України встановлено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Одеський окружний адміністративний суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

З огляду на обставини справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа є такою, що не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.

Також суд зазначає, що згідно п.2 та 4 ч.4 ст.12 КАС України зазначається:

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Тобто суд вказує на те, що вимоги у даній справі не містять вимог про відшкодування шкоди або стягнення грошових коштів у відповідній сумі, таким чином посилання представника відповідача на те, що сума позову 1 305 294,24 грн., а отже є необхідність у здійсненні переходу до загального позовного провадження відхиляються судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іванов Е.А.