Рішення

від 17.05.2023 по справі 420/6377/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6377/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області», в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребування довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з місць їх зберігання, не постановки на облік та непроведення перерахунку та поновлення виплати позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 07.10.2009р;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зажадати з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Херсонській області» довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2008р. до 15.03.2022р.;

поновити позивачу виплату пенсії за вислугу років, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, на загальних підставах, починаючи з 07.10.2009 р., як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-XI, з урахуванням довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за період з 01.01.2008р. до 15.03.2022р., із компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009 р.;

встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок у філії "Запорізьке обласне управління" АТ "Ощадбанк", державна установа №10007/0190.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виплату пенсії позивача припинено з 01.01.2003 р. внаслідок виїзду на ПМП за кордон і надалі не виплачувалася позивачу, що підтверджено довідками пенсійного органу за місцем проживання позивача до виїзду за кордон.

15.03.2023р. позивачем в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ подано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області з супровідним листом підписана кваліфікованим електронним підписом заява встановленого зразка про прийняття на облік, проведення перерахунку та поновлення виплати пенсії за вислугу років, починаючи з 07.10.2009р.

До заяви (підписана кваліфікованим електронним підписом) додано скановані копії необхідних документів: які засвідчують особу, вік, громадянство, місце постійного проживання, про ідентифікаційний номер, банківський договір про відкриття рахунку, засвідчено копію архівної пенсійної справи (сканкопії) та інші, що підтверджують право заявника на одержання пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.03.2023 року №212850009248 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.

Вказане рішення позивач вважає протиправним.

Крім цього, позивач також стверджує, що законом встановлено, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом, від якого було звільнено особу, на підставі списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, сформованих органами Пенсійного фонду України.

Виплату пенсії позивачу протиправно припинено з 01.01.2003р. у зв`язку з виїздом за кордон, як наслідок відповідач (орган ПФУ) у наступні періоди часу не включав позивача до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом.

Відповідно перерахунок пенсії з протиправного припинення її виплати позивачу не проводився.

Законом на пенсіонера не покладається обов`язок надання до органу ПФУ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, якщо такий перерахунок не пов`язаний із зміною особистих даних у пенсійній справі пенсіонера, що впливають на розмір пенсії, а є масовим, проводиться на виконання рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів України.

Позивачем не надавалися будь-які додаткові документи або дані, що впливають на розмір пенсії, а отже, на позивачі не лежить обов`язок звернення до ДУ ТМО МВС України по Херсонській області для отримання та надання відповідачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 07.10.2009 р.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 04.04.2023 року позовна заява залишена без руху.

05.04.2023 року за вхід.№ЕС/2982/23 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області».

24.04.2023 року за вхід.№ЕП/14206/23 надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в якому зокрема, наголошено на тому, що заява позивача останнім не розглядалась, рішення не приймалось.

Натомість, рішення від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Окремо відповідач наголошує на тому, що він не є належним відповідачем по справі.

24.04.2023 року за вхід.№ЕС/3771/23 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошується, що час виникнення спірних правовідносин уповноваженим органом Пенсійного фонду України для розгляду заяви позивача на поновлення пенсії за вислугу років було Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

24.04.2023 року за вхід.№ЕС/3762/23 від представника позивача надійшла заява, яка у додатках містить рішення від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачу та зазначено: «…На думку позивача, рішення органу ПФУ від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у поновленні виплати пенсії за вислугу прийнято без урахування обставин та матеріалів справи, не мотивовано чи мотивовано відповідачем з інших підстав: містить вказівки на норми права з яких незрозуміло, чому орган ПФУ дійшов саме таких висновків.

З таких підстав зазначене рішення підлягає скасуванню…».

Ухвалою суду від 25.04.2023 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про заміну неналежного відповідача відмовлено. Залучено в якості другого відповідача по справі №420/6377/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 48 КАС України розгляд справи розпочато спочатку.

09.05.2023 року за вхід.№ЕС/4482/23 надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому останнім наголошується на правомірності прийнятого рішення, оскільки відповідачем жодного рішення про припинення виплати пенсії позивачу не приймалось та не вчинялось по відношенню до нього жодних протиправних дій.

Також відповідачем зазначається, що у нього відсутня пенсійна справа позивача, що є обов`язковим для вирішення питання про поновлення пенсії.

Крім того, відповідач стверджує, що оскільки відсутній стаж роботи за вислугу років та до заяви про призначення пенсії не долучено необхідні документи про місце проживання на території України, останнім прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.

15.05.2023 року за вхід.№ЕС/4670/23 від представника позивача надійшла заява про прискорення розгляду справи, в якій зазначено, що відповідь на відзив надаватись не буде.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (закордонний паспорт серії НОМЕР_1 , дійсний до 06.06.2023 року, орган, що видав 2ISR), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , постійно проживає в Ізраїлі, прийнятий на консульський облік в посольстві України в державі Ізраїль 14.12.2005 року.

В Україні проживав: АДРЕСА_1 .

Як підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, з 23.08.1996р. позивач, як офіцер МВС, перебував на пенсійному обліку в ГУ МВС в Автономній республіці Крим та отримував пенсію за вислугу років, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб №2262.

10.12.2002 року ОСОБА_1 подана заява про припинення виплати пенсії з 01.01.2003 року у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон.

Згідно повідомлення серії НОМЕР_3 виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.01.2003 року.

27.12.2013р. позивач звернувся через представника за дорученням із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в АРК.

Листом Головного управління ПФУ в АРК від 09.01.2014р. підтверджено, що позивач перебував до 31.12.2013р. на пенсійному обліку у Головному управлінні МВС України в АРК, виплату пенсії припинено з 01.01.2003р., у зв`язку з виїздом на ПМП до держави Ізраїль.

У поновленні виплати пенсії заявнику відмовлено, з посиланням на обов`язок особистого звернення із заявою до органу ПФУ за місцем постійного проживання в Україні.

Позивач 23.02.2022р. звернувся через представника за дорученням до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за адресою 6 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, з особисто підписаною заявою встановленого зразка про перерахунок та поновлення виплати пенсії за вислугу років, починаючи з 07.10.2009р.

У прийомі заяви з доданими документами представнику позивача було відмовлено, з посиланням на обов`язок особистого звернення позивача із заявою до органу ПФУ за місцем постійного проживання в Україні.

У зв`язку з відмовою органу ПФУ від прийому від представника позивача заяви про перерахунок та поновлення виплати пенсії за вислугу років з необхідними

документами, заяву та документи (оригінали) надіслано органу ПФУ 30.03.2022р. засобами поштового зв`язку, відправлення №6900210485581.

Відправлення отримано відповідачем 04.04.2022р.

Листом ГУ ПФУ у Запорізькій області від 18.04.2022р. №0800/0202-8/18421 позивачу відмовлено в перерахунку та поновленні виплати пенсії, з посиланням на не перебування позивача на пенсійному обліку у відповідача, відсутність архівної пенсійної справи, обов`язок особистого звернення до позивача.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2023р. у справі №280/3644/22 скасовано постанову апеляційного суду та залишено в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №280/3644/22 про відмову в задоволенні позовних вимог про поновлення виплати пенсії.

Верховним судом в постанові від 14.03.2023р. встановлено:

« 12. Право позивача на пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-XII, та її поновлення не є спірним у цій справі.

28. Зміст наведених норм права свідчить, що зазначеними положеннями Порядку №22-1 та Порядку №3-1 передбачено можливість подання заяви про призначення (відновлення) пенсії як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому така заява подається за місцезнаходженням на обліку як одержувача пенсії, у цьому випадку до виїзду за кордон.

33. За таких обставин представник позивача звернувся за поновленням пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України з порушенням вимог пункту 4 Порядку №3-1 та Порядку № 22-1, тобто не до органу, який призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як отримувача пенсії, оскільки позивач не перебував на обліку саме у ГУ ПФУ у Запорізькій області.

37. У свою чергу, постановою Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-4 «Про органи, які здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» органом, який здійснює пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та Севастополя, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області.

38. Таким чином, на час виникнення спірних відносин уповноваженим органом Пенсійного фонду України на розгляд заяви позивача на відновлення пенсії за вислугу років було Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області».

15.03.2023р. позивачем в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ подано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області з супровідним листом підписана кваліфікованим електронним підписом заява встановленого зразка про прийняття на облік, проведення перерахунку та поновлення виплати пенсії за вислугу років, починаючи з 07.10.2009р.

20.03.2023р. відповідачеві додатково надіслано засобами поштового зв`язку засвідчено пенсійним органом копію архівної пенсійної справи позивача у паперовому вигляді на 15 аркушах.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Мін`юсті 16.03.2021 за № 339/35961, передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

Заява позивача, за принципом екстериторіальності, розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та прийнято рішення від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року (справа №815/1226/18) суд дійшов таких висновків:

«вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.

У свою чергу, спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що при первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону №1058-IV.

При цьому законодавцем було чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Водночас відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України (254к/96-ВР) положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Велика Палата Верховного Суду також окрему увагу звертає на рішення ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява №10441/06), у якому було встановлено порушення Україною статті 14 у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Проте сам факт прийняття Конституційним Судом України Рішення від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 та рішення ЄСПЛ у справі «Пічкур проти України» не забезпечує необхідної правової визначеності, яка є головною умовою дії «презумпції знання закону», тим більше коли мова йде про літню людину, яка проживає в іншій країні, тобто поза інформаційним полем України.

Саме з метою забезпечення правової визначеності Конституційний Суд України у своєму рішенні звернув увагу Верховної Ради України на необхідність внесення відповідних змін до законодавства, які до цього часу не були внесені.

Водночас відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвело до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

У справі, яка розглядається, відповідач не наводить жодних доказів того, що:

відповідачем або іншими суб`єктами владних повноважень України розроблялися та були прийняті акти, спрямовані на врегулювання ситуації, яка виникла після винесення рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року у справі №25-рп/2009;

наявна вина позивача у припиненні виплати пенсії;

підстава, яка зумовила припинення пенсії, була правомірною (конституційною);

існують положення закону, який зобов`язує позивача вживати будь-які дії (подавати заяви, ініціювати позови до суду тощо) для поновлення виплати пенсії, виплата якої була їй припинена Пенсійним фондом України саме на підставі, яка в подальшому була визнана компетентним органом (Конституційним Судом України) неконституційною.

На противагу цьому Велика Палата Верховного Суду наголошує, що позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду (вжила активні дії) з проханням поновити виплату пенсії, проте їй було відмовлено в такому поновленні.

Наведе свідчить про те, що така поведінка держави в особі її компетентних органів по відношенню до пенсіонерів, які є громадянами України та проживають за межами України, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України». Очевидно, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009 державні органи, відповідальні за його виконання, не діяли вчасно та послідовно.

Невиконання державою покладених на неї обов`язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян породжує масові звернення до суду з позовами про визнання неправомірними дій органів пенсійного фонду, що, серед іншого, підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб`єктами владних повноважень своїх функції та до можливості отримати в старості з боку держави в обмін на свою трудову діяльність справедливий соціальний захист.

Зважаючи на те, що нарахування пенсії в повному обсязі («правильному» розмірі) покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду, непроведення відповідачем поновлення виплати пенсії позивачці після 07 жовтня 2009 року свідчить про те, що його бездіяльність призвела до триваючого порушення права позивачки на отримання пенсійних виплат, яке було відновлено на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 07 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками».

Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку. Правовідносини в межах даної справи є цілком тотожними справі №815/1226/18.

Зважаючи на наведене правове регулювання та фактичні обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, обираючи ефективний шлях захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 року та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений позивачем банківський рахунок у філії "Запорізьке обласне управління" АТ "Ощадбанк", державна установа №10007/0190, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009 року, оскільки згідно з положеннями частини другої статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №380/7800/20, від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18 та від 20 квітня 2021 року у справі №160/9175/18, від 16.03.2023 року у справі №420/7835/19.

Щодо позовної вимоги позивача про проведення індексації при поновленні пенсії суд дійшов висновку, що така є передчасною, оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101% та 103%, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум, відтак у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.

При цьому суд окремо зазначає, що у відзиві на позов відповідачем наголошується на неможливості визначення періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

Натомість питання про призначення пенсії ОСОБА_1 взагалі не є предметом розгляду, оскільки пенсія йому була призначена органом ПФУ. Тому судом не надається правова оцінка таким доводам.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребування довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з місць їх зберігання та непроведення перерахунку зобов`язання витребувати з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Херсонській області» довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2008р. до 15.03.2022р.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-XII), перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до п. 1, 2 цього Порядку, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно з п. 3 цього Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у рішенні суду по зразковій справі №160/8324/19 відсутні висновки щодо обов`язкового направлення територіальними органами Пенсійного фонду списків пенсіонерів до уповноваженого органу як передумова для видачі довідок про розмір грошового забезпечення.

Рішенням суду по зразковій справі №160/8324/19 встановлено дві підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення: заява пенсіонера до уповноваженого органу та рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України рішення.

У зразковій справі розглядалось питання щодо видачі довідки за заявою пенсіонера, а отже це рішення суду є обов`язковим у застосування норм права, що стосуються видачі довідки про розмір грошового забезпечення за заявами пенсіонерів.

Отже, для отримання довідки про розмір грошового забезпечення позивачу потрібно звернутися до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», що узгоджується з висновками, викладеними у рішення по зразковій справі №160/8324/19.

Таким чином, з`ясувавши та встановивши наявні обставини у справі суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребування довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з місць їх зберігання та зобов`язання останнього зажадати з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Херсонській області» довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2008р. до 15.03.2022р. є необґрунтованими.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у загальній сумі 1073,60 грн., сплачені згідно квитанції №32528798800006614672 від 04.04.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.03.2023 року №212850009248 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 року та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений позивачем банківський рахунок у філії "Запорізьке обласне управління" АТ "Ощадбанк", державна установа №10007/0190, із компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057, електронна пошта: gu@ks.pfu.gov.ua)

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса: 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341, електронна пошта: gupfu@zt.pfu.gov.ua)

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області» (адреса: 73013, місто Херсон, вул. Кременчуцька, 86, ЄДРПОУ 08734569)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька