Рішення

від 17.05.2023 по справі 520/7517/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 травня 2023 року № 520/7517/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вул. Академіка Павлова, буд. 271,м. Харків,61054, код ЄДРПОУ 14309534) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул.Пушкінська,б.46, м.Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 листопада 2022 року №0072201816.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним, не законним, підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено камеральну перевірку ПрАТ «АТ НДІРВ» з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період 2020 - 2021 рік по Рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС від 14.04.2016 № 318) № 1 від 13.01.2017 року та Рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС від 14.04.2016 № 318) № 2 від 13.01.2017.

Підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали камеральної перевірки ПрАТ «АТ НДІРВ» дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За результатами камеральної перевірки складено акт перевірки від 25.01.2022 № 1624/20-40-18-16-02/14309534 який направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника рекомендованим листом № 6130121698725.

До Акту перевірки від 25.01.2022 року № 1624/20-40-18-16-02/14309534 у присутності фахівців відділу складено Акт від 03.11.2022 року № 1082/20-40-18-16-02/14309534 про неможливості вручення Акту перевірки від 25.01.2022 року № 1624/20-40-18-16- 02/14309534 підприємству ПАТ «АТ НДІРВ».

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України «Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Судом встановлено, що заперечення на акт камеральної перевірки від підприємства ПАТ «АТ НДІРВ», не надходило.

Щодо правомірності проведення відповідачем камеральної перевірки.

Суд вказує, що відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфер казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у систем електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування д податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. При цьому, камеральна перевірка з інших питань, а саме: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування д податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового зобов`язання, проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Отже, як встановлено судом, у ході проведення камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати зобов`язання з ПДВ було встановлено факт порушення позивачем строків сплати податкового зобов`язання, отже, розрахунок штрафних санкцій складено відповідно до вимог ст. 124 ПКУ.

Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у результаті чого ПрАТ «НДІРВ» несвоєчасно сплатило узгоджені податкові зобов`язання по Рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС від 14.04.2016 № 318) № 1 від 13.01.2017 року та Рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (Наказ ДФС від 14.04.2016 № 318) № 2 від 13.01.2017 із затримкою сплати від 1 до 23 календарних днів) у сумі боргу 217 942,20 гривень. Затримка сплати узгодженого зобов`язання наведена в акті перевірки.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПКУ для податку на додану вартість використовується податковий період - календарний місяць.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПКУ, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пункт 57.1 ст. 57 ПКУ вказує, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ вказує, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пеня нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Відповідно до п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків Податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання передбачена ст. 124 ПКУ, якою встановлено:

у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до ЗО календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше ЗО календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПКУ, діяння, передбачені п. 124.1 цієї статті вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені п. 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, як свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПКУ у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123. статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125.1цього Кодексу необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Відповідач зазначає, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених положеннях чинного законодавства, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань на місяці при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання.

Створення платником податків цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинено умисно. Саме умисні дії особи (створення удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог), визначають її вину (можливість дотримуватись встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій.

Матеріалами справи підтверджено, що під час проведення камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати зобов`язання з ПДВ було встановлено факт порушення позивачем строків сплати податкового зобов`язання, отже, розрахунок штрафних санкцій складено відповідно до вимог ст. 124 ПКУ.

Згідно з п. 32.1 ст. 32 ПКУ зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Відповідно до пунктів 32.2, 32.3 ст. 32 ПКУ зміна строку сплати податку здійснюється у Формі відстрочки, розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Таким чином, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строк виконання платником податків податкового обов`язку. Положеннями розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 з N° 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за N° 751/28881 (який діяв на момент спірних правовідносин) (далі - Порядок N° 422) передбачено порядок, умови та особливості відображення в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 підрозділу 2 Розділу VI Порядку N° 5 надання розстрочень (відстрочень) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображаються в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим рішенням суду.

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Отже, при розстроченні сплати податкових зобов`язань (податкового боргу) відбувається зміна термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, установленим строком сплати сум зобов`язань є саме строк визначений рішенням про розстрочення, а тому контролюючий орган направив кошти сплачені позивачем на погашення зобов`язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань платника податків.

Суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року у справі № 802/777/16-а дійшов висновку, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись у тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу.

Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу е лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Вказано, що постановлення такого рішення не змінює статусу такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу таке правопорушення триває до часу погашення боргу добровільному чи примусовому порядку.

Також, зазначено, що судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені. Крім того, Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2019 року по справі N° 821/865/16 вказав, що

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2019 року по справі N° 821/865/16 вказав, що положення п. 87.9 ст. 87 ПКУ є імперативними і зобов`язують контролюючий орган у разі наявності платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, і будь яких виключень, зокрема і наявність судового рішення про розстрочення виконання судового рішення, чи інших правил зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу норми ПКУ не містять. Крім того, зазначено, що рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Вказано, що постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості: податковий борг несплачена сума узгодженого грошового зобов`язання, з наявністю якого норми ПКУ зобов`язують контролюючий орган зарахувати кошти, що сплачує платник податків, саме в рахунок погашення такого податкового боргу.

Також при дослідженні наданих матеріалів судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 16.11.2022 № 0072201816 за формою «Ш» про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 54 485,55 грн. (217 942,20 грн. х 25%) направлено на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 6130122055178.

Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вул. Академіка Павлова, буд. 271,м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 14309534) до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (вул.Пушкінська,б.46, м.Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.