Постанова

від 10.05.2023 по справі 520/5107/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р.Справа № 520/5107/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бут-Абдулаєвої Т.В.,

представника відповідача Щеглової Л.В.,

представника третьої особи Наталич А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.11.22 року по справі № 520/5107/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України третя особа Міністерство фінансів України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, третя особа Міністерство фінансів України, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII;

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 11 квітня 2022 року № 8-дс "Про закриття дисциплінарного провадження", в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні ним своїх посадових обов`язків, в недотриманні ним пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків;

- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 02 березня 2022 року шляхом видачі відповідного наказу про таке поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Державної податкової служби України від 01 березня 2022 року №4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" попереджено позивача про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців. Наказом Державної податкової служби України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII. Позивач зазначив, що вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що прийнято з порушенням його прав як державного службовця та за відсутності з його боку скоєння будь-якого дисциплінарного проступку, який може свідчити про невиконання або неналежне виконання позивачем службових обов`язків, порушення присяги та попередження про неповну службову відповідність займаній посаді. Окрім того, наказ Державної податкової служби України від 11 квітня 2022 року №8-дс "Про закриття дисциплінарного провадження" також підлягає скасуванню в певній його частині щодо встановлення позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні основних посадових обов`язків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Визнано протиправним та скасовано Наказ ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII.

Визнано протиправним та скасовано Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 03 березня 2022 року.

В іншій частині позову - відмовлено.

Допущено судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді до негайного виконання.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оскільки у діях начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 Дисциплінарною комісією встановлено факти вчинення дисциплінарних проступків, відповідачем правомірно застосовані дисциплінарні стягнення до позивача. Вину державного службовця доведено в повному обсязі та підтверджено фактичними обставинами справи та матеріалами дисциплінарних проваджень, а відтак підстави для скасування оскаржуваних наказів Державної податкової служби України відсутні.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Міністерство фінансів зазначає, що Мінфін не бере участь у дисциплінарному провадженні стосовно позивача, у тому числі щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Так, прийняття рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення, закриття дисциплінарного провадження належить до самостійних повноважень ДПС України. Невиконання обов`язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє адміністративний суд від обов`язку ухвалити справедливе судове рішення. На підставі наведеного, просив при прийнятті рішення по справі врахувати вказану позицію Міністерства фінансів України.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що оскаржувані накази не містять доказів додержання з боку керівника ДПС України, передбаченої законами та підзаконними актами процедури звільнення позивача з посади начальника ГУ ДПС у Харківській області. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим з правильним встановленням всіх обставин по справі, дослідженням всіх доказів по справі з додержанням норм права, відтак підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, наведених в апеляційній скарзі та у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням наданих письмових пояснень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з наказом Державної податкової служби України №1167-0 від 10 червня 2021 року "Про призначення ОСОБА_1 " позивач з 11 червня 2021 року призначений на посаду начальника Головного управління ДПС у Харківській області як переможець конкурсу.

На підставі наказу ДПС від 25.01.2022 №52 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в.о. Голови ДПС від 18.01.2022 № 7-д(14) до доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції від 17.01.2022 № 55/99-00-14-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 "Про проведення тематичної перевірки" робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 стосовно членів робочої групи вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця. За результатами дослідження наявної інформації у дисциплінарній справі встановлено, що причинами й умовами, що призвели до вчинення начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 проступку, є недотримання ним особисто нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Дисциплінарною комісією (протокол від 21.02.2022 №7) встановлено недотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організації та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС, судових рішень та Правил.

Наказом ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІІ, оскільки у діях начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону №889-VІІІ, що полягає у порушенні пункту 2 частини першої статті 8 Закону №889-VІІІ, пунктів 3.1, 3.4 Правил, пункту 2 розділу 11 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), пункту 2 розділу 3 посадової інструкції, на підставі статей 65, 66 Закону № 889-VІІІ.

На підставі наказу ДПС від 15.02.2022 № 128 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в. о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту відомчого контролю від 15.02.2022 №279/99-00-02-01-01-14, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 "Про проведення тематичної перевірки" (із змінами, внесеними наказами ДПС "Про внесення зміни до наказу ДПС від 10.01.2022 №9" від 18.01.2022 №36 та від 31.01.2022 №78) у період з 12.01.2022 по 04.02.2022 робочою групою у складі працівників ДПС та її територіальних органів проведено тематичну позапланову виїзну перевірку стану організації роботи Головного управління ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи.

За результатами тематичної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи складено акт від 04.02.2022 №210/99-00-02-01-01-14.

Проведеною перевіркою та аналізом наявної інформації відповідачем встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу є незабезпечення начальником Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.

Наказом ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосовано до начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІ.

Наказом ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " на підставі наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" припинено державну службу ОСОБА_1 , начальнику Головного управління ДПС у Харківській області, 02 березня 2022 року у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

Позивач у позовній заяві зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлень з матеріалами дисциплінарних проваджень та всіх відкритих дисциплінарних справ щодо нього, з ДПС України була узгоджена дата 01 березня 2022 року на яку ОСОБА_1 повинен був прибути до міста Києва в ДПС України разом зі своїм представником. 24 лютого 2022 року на всій території України було введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який діє станом і на теперішній час.

Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів" запроваджено простій, як такий що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.

На підставі наказу ДПС від 11.02.2022 №122 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в. о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 15.02.2022 №279/99-00-02-01-01-14 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 , який очолював ГУ ДПС у Харківській області, за вчинення ним дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами) ГУ ДПС у Харківській області здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов`язків в ГУ ДПС у Харківській області та підтверджує статус податкового резидента України. Дисциплінарною комісією встановлено не дотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організація та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС. У ході розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , Департаментом персоналу повідомлено Дисциплінарну комісію про звільнення начальника ГУ ДПС у Харківській області із займаної посади наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладання дисциплінарного провадження". У зв`язку з цим, Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65 та 77 Закону закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .

На підставі подання Дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з займаної посади.

Представником позивача 20.06.2022 до ДПС України зроблено адвокатський запит №17-ЄАО з проханням повідомити про стан розгляду дисциплінарних справ.

На цей запит 27.06.2022 отримано відповідь від ДПС України від 24.06.2022 №6083/6/99-00-11-02-02-06 та надані оскаржувані накази ДПС України за результатами розгляду дисциплінарних справ та здійснених дисциплінарних проваджень щодо ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаними наказами, позивач оскаржив їх до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправними та скасування наказів ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс, від 02 березня 2022 року №5-дс та № 2-о від 02 березня 2022 року у відношенні начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та поновлення останнього на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 03 березня 2022 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ)

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».

Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Щодо вимог про скасування наказів відповідача від 01 березня 2022 року №4-дс та від 02 березня 2022 року №5-дс, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

В матеріалах справи міститься лист Голови дисциплінарної комісії № 2780/7/99-00-02-01-03-ДК від 15.02.2022, яким запрошено ОСОБА_1 на чергове засідання Комісії на 21 лютого 2022 року о 14 годині за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, каб. 1151. Докази доведення до відома такого документу державному службовцю в матеріалах дисциплінарної справи відсутні.

Позивачем зазначено, що такий лист Голови дисциплінарної комісії до його відома встановленим порядком не доводився, тому що станом на 15 лютого 2022 року його відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження.

Листами від 16.02.2022 №2817/7/99-00-14-02-07-ДК та від 16.02.2022 №2820/7/99-00-14-02-07-ДК, які направлені за юридичною адресою ГУ ДПС у Харківській області, відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про відкриті дисциплінарні провадження та зазначено прохання забезпечити надання особистих пояснень щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарних проваджень не пізніше 17.02.2022.

Листом від 17.02.2022 №1371/8/20-40-00 ГУ ДПС у Харківській області повідомило відповідача, що для отримання інформації та будь-яких пояснень від державного службовця ОСОБА_1 пропонуємо звернутись до нього безпосередньо та у встановленому законодавством порядку.

Листом від 23.02.2022 №1567/8/20-40-01-01-08 ГУ ДПС в Харківській області повідомило Голову Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України О. Скапоущенку про направлення копій листів ДПС України про надання позивачем в.о. Голови ДПС (суб`єкту призначення) пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку від 22.02.2022 №3230/7/99-00-02-01-03-ДК та від 22.02.2022 №3211/7/99-00-02-01-03-ДК начальнику ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 з листом ГУ ДПС від 22.02.2022 №995/Е/20-40-00, що підтверджено наданими копіями опису вкладення в листи та квитанціями поштової служби про відправку 22.02.2022.

В ході розгляду зазначеної справи, відповідачем надано акти про неприбуття та/або відмову від ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та ненадання пояснень начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 від 21.01.2022.

Також відповідач зазначає, що ДПС України дотримано вимоги п. 32 Порядку № 1039 як в частині дотримання строку на повідомлення про наступне засідання Дисциплінарної комісії так і в дотриманні права державного службовця на надання пояснень.

Однак, колегія суддів критично оцінює надані акти від 21.02.2022, оскількі дисциплінарна комісія ДПС України обмежилась лише формальними підставами для їх складання, без надання повної, об`єктивної оцінки обставинам неприбуття та ненадання пояснень начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1

Отже, позивач не мав змоги надати пояснення до 17.02.2022, оскільки відповідачем зазначені листи не направленні безпосередньо позивачу та направлені лише 22.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . Отже дисциплінарна комісія на момент проведення засідання була обізнана, що позивач належним чином не повідомлений про проведення засідання та не мав можливості скористатись правом подати свої пояснення щодо обставин дисциплінарного провадження.

Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлень з матеріалами дисциплінарних проваджень та всіх відкритих дисциплінарних справ щодо нього, з ДПС України узгоджена дата 01 березня 2022 року, на яку ОСОБА_1 повинен прибути до міста Києва в ДПС України разом зі своїм представником.

24 лютого 2022 року на всій території України строком на 30 діб введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів" запроваджено простій, як такий, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.

Загальновідомим є той факт, що на території міста Харкова та Харківської області на той час тривали активні бойові дії, місто піддавалось значних ворожих обстрілів від артилерійського до ракетного, здійснювалось бомбардування ворожою авіацією.

Поряд із цим, відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів 01.03.2022 та 02.03.2022 не враховано обставин введення правового режиму воєнного стану, фактичної ситуації в м. Харкові в період з 24.02.2022 до моменту винесення оскаржуваних наказів та технічної можливості прибуття ОСОБА_1 до відповідача для дачі пояснень.

Наказ про припинення простою в роботі територіальних органів ДПС України, зокрема Харківської області, прийнято 14.04.2022 № 189.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання відповідача на п. 4.5 наказу ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів", яким вказано залучати до роботи працівників, які підпадають під дію простою, виключно у разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи, оскільки таких доказів про залучення до роботи працівників відповідних підрозділів податкового органу в період простою, зокрема членів Дисциплінарної комісії, до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів зазначає, що Державною податковою службою України порушено процедуру проведення дисциплінарних проваджень в частині забезпечення права особи надати свої пояснення та прийняти участь в засіданнях в межах дисциплінарного провадження, дані обставини не можуть визнаватися судом як забезпечення відповідачем дотримання та виконання всіх етапів процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що однозначно свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .

Порушення процедури проведення дисциплінарних проваджень, що призвело до позбавлення особи прийняти участь в них та надати свої пояснення по суті виявлених порушень, свідчить про порушення основних засад визначених ст. 2 КАС України.

Аналогічні правові висновки містять постанови Верховного Суду від 04.09.2022 у справі №826/6165/17, від 28.04.2020 у справі №822/46/18.

У наказі ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" зазначено, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 "Про проведення тематичної перевірки" робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця.

В судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції, факт висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи, позивач заперечував.

Матеріали дисциплінарного провадження не містять достатніх доказів, щоб стверджувати, що позивачем не дотримано нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Як зазначив позивач у позовній заяві, на нараді 14.01.2022 були присутні також заступник начальника ГУ ДПС у Харківський області - Рябець А.В., заступник начальника ГУ ДПС у Харківський області - Сагайдак І.А., заступник начальника ГУ ДПС у Харківській - Катеринська Л.Б., в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Харківській - Огієнко Є.М. та за результатами такої наради жодних питань та нарікань з боку представників робочої групи ДПС України не надходило.

Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази того, що вказані особи опитані та надали пояснення щодо висловлювань позивача під час зазначеної наради, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, чому в межах дисциплінарного провадження такі пояснення не відбирались.

У наказі ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" зазначено, що за результатами проведеної перевірки, що завершилася складанням акту про результати тематичної позапланової перевірки ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи від 04.02.2022 №210/99-00-02-01-01-14, та аналізу наявної інформації причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу встановлено незабезпечення начальником Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.

Проте судовим розглядом справи встановлено, що за результатами роботи за 2021 рік на посаді позивач пройшов оцінювання своєї діяльності на "відмінно", що затверджено з боку Державної податкової служби України. (а.с. 219-226 т. 1) Така оцінка ефективності свідчить про виконання з боку позивача поставлених керівництвом завдань та є результатом виконання своїх службових обов`язків в повному обсязі. Вказане оцінювання з боку суб`єкту призначення позивача, як якості виконання його безпосередніх обов`язків на такій посаді, не скасовувались (не відзивались) та будь-яким іншим порядком під сумнів не ставились. Таким чином, виконання службових обов`язків позивачем та оцінку ефективності його роботи і виконання службових обов`язків на займаній посаді відповідач визначив у встановленому законом порядку.

Також у наказі зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII "Про державну службу" дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення Присяги державного службовця, та зазначено, що неналежне виконання посадових обов`язків, відсутність ефективного контролю за діями підпорядкованого територіального органу фактично утворює факт порушення присяги державним службовцем.

Колегія суддів зазначає, що з тексту Присяги, наведеної у частині першій статті 36 Закону України №889-VIII, випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

За такого правового врегулювання порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Водночас порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження державної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №803/1303/16, від 05 червня 2019 року у справі №826/13803/16, від 14 квітня 2020 року у справі №815/6549/16, від 28 січня 2021 року у справі №803/1564/16.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги до позивача застосовано за несумлінне виконання останнім своїх службових обов`язків.

Отже, суть дисциплінарного проступку в спірних правовідносинах зводиться до невиконання (неналежного виконання) покладених на позивача, як начальника Головного управління ДПС в Харківській області, посадових обов`язків в частині загального контролю за діяльністю підлеглих.

Колегія суддів зазначає про те, що, кваліфікуючи вказані діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач ані у поданні дисциплінарної комісії від 21.02.2022, ані в наказі Державної податкової служби України від 02.03.2022 не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.

Окрім того, аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у поданні дисциплінарної комісії від 21.02.2022, санкції відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів зазначає, що припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є самостійним дисциплінарним проступком, за яке передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 по справі №420/6190/20, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Окрім того, Наказом Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №467 затверджено Порядок погодження Міністром фінансів України призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до п. 1 Порядку №467 цей Порядок застосовується під час розгляду Мінфіном питань погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - ЦОВВ).

Згідно з п. 10 Порядку №467 у разі внесення керівником ЦОВВ подання щодо погодження звільнення з посади керівника або заступника керівника самостійного структурного підрозділу апарату ЦОВВ на ім`я Міністра фінансів України у поданні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи, що звільняється, назва займаної посади, правові підстави звільнення та за потреби обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додається копія заяви особи про звільнення. Матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи, додаються до подання за потреби.

За результатами опрацювання документів служба управління персоналом Мінфіну готує відповідні пропозиції (у формі проекту листа), які подаються Міністру фінансів України.

Пунктом 11 Порядку №467 встановлено, що з урахуванням рішення Міністра фінансів України щодо погодження призначення на посаду чи звільнення з посади особи керівник відповідного ЦОВВ видає наказ, у якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи.

Копія відповідного наказу в обов`язковому порядку у тижневий строк з дня видання надсилається до Мінфіну і зберігається у службі управління персоналом Мінфіну.

Представником позивача зроблено адвокатський запит №1 від 28 квітня 2022 року до Міністерства фінансів України, в якому представник просив надати інформацію, чи погоджувалось керівником Державної податкової служби України у встановленому порядку з Міністерством фінансів України звільнення з посади начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та надати копію відповідного підтверджуючого документу.

Листом від 05.05.2022 №17030-09-7/9097 Міністерство фінансів України повідомило, що подання Державної податкової служби України про погодження Міністром фінансів звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДПС у Харківській області до Міністерства фінансів не надходило, що також підтверджено представником в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, наказом ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" відбулось звільнення позивача без додержання норм закону, який передбачає перед тим як його звільнювати, погодити таке звільнення з Міністром фінансів України, а тому зазначений наказ підлягає скасуванню.

Оскільки Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року "Про припинення державної служби ОСОБА_1 " є похідним від наказу ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" він також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Тобто, у відповідності до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення, відповідно, і останнім днем роботи позивача є 02.03.2022.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про поновлення на попередній роботі підлягає задоволенню з 03.03.2022.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №580/2339/19 вказав, що критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку. що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування наказів ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс, від 02 березня 2022 року №5-дс та № 2-о від 02 березня 2022 року у відношенні начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та поновлення останнього на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 03 березня 2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 по справі № 520/5107/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Курило С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 15.05.2023 року