Постанова

від 16.05.2023 по справі 400/5845/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/5845/22Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2022 засобами поштового зв`язку Головне управління ДПС у Миколаївській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології», в якому просило суд, стягнути з відповідача податковий борг в сумі 50323,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток у сумі 49510,25 грн та з податку на додану вартість у сумі 2260,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2023, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволені позовні вимоги податкового органу та стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 49510,25 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Гідротехнології» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки ухвалив судове рішення до закінчення строку подання відповідачем відзиву на позовну заяву, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що в межах справи №814/2670/17 ним були оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підстав акту документальної планової виїзної перевірки від 13.10.2017 №1339/14-29-14-02/3551244, та з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №814/2670/17, було відмовлено у скасуванні ППР від 03.11.207 №0003811140 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 427197,5 грн, з яких 341758 грн за основним зобов`язанням, 85439,5 грн за штрафними санкціями. Також апелянт зазначає, що 25.01.2019 податковим органом прийняте нове ППР №00005751402 на зменшені суму податкового зобов`язання у розмірі 427197,5 грн. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на той факт, що 12.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Гідротехнології» на судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі №814/2670/17, однак на час подання апеляційної скарги в справі № 400/5845/22, касаційна скарга в справі №814/2670/17 ще не розглянута.

Також апелянт вказує на те, що він протягом 2019-2020 року сплачував поточні платежі з податку на прибуток, які на його думку протиправно були направлені податковим органом на погашення заборгованості з податкового зобов`язання та у рахунок погашення штрафів та пені.

Звертає апелянт увагу і на те, що 07.12.2021 П`ятим апеляційним адміністративним судом була ухвалена постанова у справі №420/2706/19 про стягнення залишку не стягнутого податкового боргу в сумі 236947,16 грн. за вказаних обставин апелянт вважає, що з нього було стягнуто коштів в сумі 431766,16 грн, в тому числі за рахунок зарахування поточних платежів з податку на прибуток в сумі 194819 грн, і в рахунок погашення податкового боргу в сумі 236947,16 на підставі судового рішення у справі №400/2706/19.

Наведені обставин, на думку апелянта свідчать про те, що апелянт був притягнутий до відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій та пені, які стягуються оскаржуваним рішення, що були нараховані на податкові зобов`язання з податку на прибуток, виконані апелянтом своєчасно, але спрямовані податковим органом на погашення податкового боргу минулих періодів.

У відзиві на апеляційну скаргу податковий орган посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 року у справі №814/2607/17 набрала законної сили, податкові зобов`язання з податку на прибуток набули статусу узгоджених (ППР від 25.01.2019 №00005751402) та після їх сплати апелянту нарахована пеня та штрафні санкції у відповідності до вимоги чинного податкового законодавства. Також податковий орган звертає увагу на те, що сплачені апелянтом поточні платежі були зараховані в рахунок погашення узгодженого податкового боргу за ППР від 25.01.2019 №00005751402, а не в рахунок погашення штрафів та пені, отже у відповідності до вимог п. 131.2 ст. 131 ПК України

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що у травні 2019 року позивач провів камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складений акт від 28.05.2019 № 2610/14-29-50-05/35512443. Копія акту отримана відповідачем 12.06.2019 р.

04.07.2019 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00056575005, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 11779,40 грн. Рішення отримане відповідачем 29.07.2019.

У червні 2019 року позивач провів камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складений акт від 24.06.2019 № 3213/14-29-50-05/35512443. Копія акту отримана відповідачем 26.06.2019.

15.07.2019 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00055795005, яким до відповідача застосований штраф у розмірі 10000,00 грн. Рішення отримане відповідачем 18.07.2019.

У червні 2020 року позивач провів камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої складений акт від 16.06.2020 № 3384/14-29-50-04-25/35512443. Копія акту отримана відповідачем 17.06.2020.

26.06.2020 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00030255004, яким до відповідача застосований штраф у розмірі 13436,20 грн. Рішення отримане відповідачем 22.07.2020.

Також позивачем нарахована пеня в розмірі 14294,65 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача та доданих доказів податковий борг відповідача з податку на прибуток складає 49510,25 грн.

Щодо податку на додану вартість позивач заявив до стягнення 2260,00 грн, проте, відповідно до розрахунку податкової заборгованості, складеного 29.11.2022, сума недоплаченого податкового зобов`язання з податку на додану вартість відсутня.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходів з того, що наявність податкового боргу з податку на прибуток доведена позивачем належними та допустимими доказами, в той час, як станом на дату звернення до суду та станом на дату ухвалення судового рішення заборгованість з ПДВ у сумі 2260,00 грн відсутня.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до матеріалів справи податкова вимога виставлена відповідачу 13.03.2019 за № 4471-50 на суму 919381,20 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 по справі № 400/3481/19, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 13.03.2019 № 4471-50 в частині визначення податкового боргу у формі нарахування пені на суму 492468,60 грн. Відтак, податкова вимога залишилась чинною в іншій частині.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд першої інстанції правильно встановив та це не спростовано доводами апеляційної скарги, що податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються вимоги позивача про стягнення податкового боргу з податку на прибуток, відповідачем отримані та не оскаржені. Отже, апелянт обізнаний про наявність обов`язку сплати узгодженого податкового зобов`язання, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині суми стягнення 49510,25 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з доводами позовної заяви, поданої до суду першої інстанції 21.12.2022, та відзиву на апеляційну скаргу, загальна сума податкового боргу заявленого до стягнення становила 50323,65 грн.

Податковий борг у загальній сумі 50323,65 грн., складається з непогашеної податкової заборгованості/недоїмки з податку на додану вартість - 2260 грн та з податку на прибуток підприємств - 49510,25 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку податкової заборгованості станом на 29.11.2022 (а.с. 10), заборгованість з ПДВ становить 0,00 грн, а з податку на прибуток підприємств - 49510,25 грн.

При цьому податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 49510,25 грн. сформована за рахунок:

- ППР (форми Ш) №00056575005/0064135005 від 04.07.2019, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 20% (11779,40 грн) за затримку на 63, 56 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 58897,00 грн (а.с. 20-21, 22), що було встановлено Актом камеральної перевірки від 28.05.2019 №2610/14-29-50-05/35512443 (а.с. 23-25). Зазначеним актом встановлено порушення підприємством терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України; узгодженим грошовим зобов`язанням є грошове зобов`язання визначене ППР від 25.01.2019 №0005751402 на загальну суму 427197,50 грн., яке було отримане платником податку 01.03.2019. Датою нарахування є 11.03.2019, датою сплати - 06.05.2019 на суму 50000 грн. (56 днів затримки сплати) (апелянт надав копію платіжного доручення №6604 від 26.04.2019 проведеного банком 06.05.2019, ро сплату 50000 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за актом перевірки від 13.10.2017 №1339/14-29-14-02»); датою сплати є 13.05.2019 на суму 8897 (63 дні затримки) (апелянт надав копію платіжного доручення №6670 від 13.05.2019 про сплату 8897 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за 1 квартал 2019 р.»);

- ППР (форми Ш) №00055795005 від 15.07.2019, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 20% (10000 грн) за затримку на 99 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 50000 грн (а.с. 26-27, 28), що було встановлено Актом камеральної перевірки від 24.06.2019 №3213/14-29-50-05/35512443 (а.с. 26-27, 28). Зазначеним актом встановлено порушення підприємством терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України; узгодженим грошовим зобов`язанням є грошове зобов`язання визначене ППР від 25.01.2019 №0005751402 на загальну суму 427197,50 грн., яке було отримане платником податку 01.03.2019. Датою нарахування є 11.03.2019, датою сплати - 18.06.2019 на суму 50000 грн. (99 днів затримки сплати), апелянт надав копію платіжного доручення №6865 від 18.06.2019 про сплату 50000 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за актом перевірки від 13.10.2017 №1339/14-29-14-02»;

- ППР (форми Ш) №00030255004/0051715004 від 26.06.2020, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 20% (13436,20 грн) за затримку на 351, 247, 155 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 67181 грн (а.с. 32-33, 34), що було встановлено Актом камеральної перевірки від 16.06.2020 №3384/14-29-50-04-25/35512443 (а.с. 35-36, 37). Зазначеним актом встановлено порушення підприємством терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України; узгодженим грошовим зобов`язанням є грошове зобов`язання визначене ППР від 25.01.2019 №0005751402 на загальну суму 427197,50 грн., яке було отримане платником податку 01.03.2019. Датою нарахування (граничним терміном сплати) є 11.03.2019, датою сплати - 13.08.2019 на суму 26536 грн. (155 днів затримки сплати) (апелянт надав копію платіжного доручення №7099 від 13.08.2019 про сплату 26536 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за 2 квартал 2019»); датою сплати є 13.11.2019 на суму 28194 (247 днів затримки) (апелянт надав копію платіжного доручення №7485 від 07.11.2019 проведеного банком 13.11.2019, про сплату 28194 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за 3 квартал 2019 р»), датою сплати є 25.02.2020 на суму 12451 грн (351 день затримки) (апелянт надав копію платіжного доручення №7759 від 25.02.2020 про сплату 12451 грн з призначенням платежу «податок на прибуток за 4 квартал 2019 р. Перерах.повн.По строку 06.03.2020»);

- нарахування пені на загальну суму 14294,65 грн. на борг минулих періодів (ст. 129 ПКУ) на податкове повідомлення-рішення (форми Ш) від 25.01.2019 №0005751402 за період з 12.03.2019 до 27.10.2020 (а.с. 10), розрахунок пені (а.с. 141).

Податкове повідомлення-рішення (форми Ш) від 25.01.2019 №0000751402, було прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 13.10.2017 №1339/14-29-14-02/3551244 з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №814/2670/17, якою було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00038111402 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 35996 грн та за штрафними санкціями 8999 грн.

За змістом мотивувальної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №814/2670/17 податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00038111402 було прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 13.10.2017 №1339/14-29-14-02/3551244, та зазначеним ППР товариству з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології» було визначене грошове зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 472192,50 грн. в тому числі за основним платежем 377754 грн, за штрафними санкціями 94438,5 грн.

Також апеляційний суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2021, зміненим постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, у справі №400/2706/19, стягнуто з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології», в дохід держави податковий борг в розмірі 236947,16 грн.

При цьому за змістом мотивувальної частини постанови постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №400/2706/19, податковий борг в розмірі 236947,16 грн. на час розгляду справи, утворився внаслідок не сплати товариством в повному обсязі узгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомленням рішенням від 25.01.2019 №00005751402 загальну суму 472192,50 грн. (в тому числі за основним платежем 377754 грн, за штрафними санкціями 94438,5 грн).

Апеляційний суд зазначає, що предметом судового розгляду у справі №400/5845/22 є стягнення з товариства штрафів, нарахованих ППР прийнятих за наслідками камеральних перевірок, за затримку сплати узгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомленням рішенням від 25.01.2019 №00005751402. При цьому затримка сплати, в цій справі, стосується періоду часу з 11.03.2019 до 25.02.2020, а нарахування пені з 12.03.2019 до 27.10.2020.

За вказаних обставин, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2021, зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, у справі №400/2706/19, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології», в дохід держави податкового боргу в розмірі 236947,16 грн. за податковим повідомленням рішенням від 25.01.2019 №00005751402.

Також апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на факт касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі №814/2670/17, оскільки постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №814/2670/17 набрала законної сили та з урахуванням її висновків податковий орган прийняв ППР від 25.01.2019 №00005751402, саме за несвоєчасність сплати якого у цій справі стягуються штрафна санкції та пеня. При цьому апелянт не надав доказів, а ЄДРСР не містить ухвали КАС ВС щодо зупинення дії постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №814/2670/17. Також на підставі зазначених обставин не може бути задоволена заява апелянта про зупинення провадження в цій справі до ухвалення касаційним судом судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги у справі №814/2670/17.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 29.12.2022 у справі відкрите провадження, та відповідачу встановлений строк для подачі відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 60).

Згідно з довідкою про доставку електронного листа (а.с. 65, 67, 68), до електронної скриньки відповідача (gidrotechnologii@ukr.net) 09.02.2023 була доставлена ухвала про відкриття провадження у справі від 29.12.2022. Вказана адреса електронної пошти зазначена апелянтом і в апеляційній скарзі (а.с. 75). При цьому апелянт вказує на те, що копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі отримана ним 09.02.2023.

Отже, отримавши 09.02.2023 копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.12.2022, апелянт мав право подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів, тобто у строк до 24.02.2023, проте оскаржуване рішення в цій справі ухвалене судом першої інстанції 16.02.2023.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Однак за приписами п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 263 КАС України справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються у спрощеному провадженні у строк не більше 30днів з дня відкриття провадження.

За матеріалами справи, рішення суду першої інстанції ухвалене в межах 60 днів з дня відкриття провадження у справі (з 29.12.2022 до 26.02.2023), але в період, коли відповідач мав право подати відзив на позовну заяву (з 10.02.2023 до 24.02.2023).

Проте, норми КАС України не містять безумовних застережень або безумовної заборони для суду ухвалювати судове рішення по суті спору до закінчення строку подання відзиву на позовну заяву. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей того, що отримавши 09.02.2023 копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач (апелянт) направив до суду першої інстанції підтвердження про таке отримання, що мало б надати суду першої інстанції можливість відліку строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Також апеляційний суд враховує і те, що надані апелянтом додаткові докази в цій справі не спростовують висновків суду першої інстанції, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог податкового органу.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнології» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/5845/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 16.05.2023

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.