Постанова

від 17.05.2023 по справі 420/19257/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/19257/21Головуючий в 1 інстанції: Хурса О. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р1» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2022р. ТОВ «Р1» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку №2865093/40741658 від 13.07.2021р.;

- зобов`язати ДПС України здійснити дії щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 30.06.2021р.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, ним було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну за №30 від 30.06.2021р.. Проте, квитанцією податкового органу зазначена податкова накладна була прийнята, однак її реєстрація була зупинена.

На виконання приписів зазначеної квитанції, позивач подав до ДПС письмові пояснення та додаткові документи. Однак, оскаржуваним рішенням було відмовлено позивачу у реєстрації ПН за №30 від 30.06.2021р..

Додатково позивач звернув увагу на те, що контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначав, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення щодо реєстрації відповідних ПН.

Таким чином, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для його прийняття, та тому це свідчить про його необґрунтованість.

На підставі чого, позивач вважає оскаржуване рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, є протиправним та необґрунтованим як нормативно, так і документально, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2865093/40741658 від 13.07.2021р..

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Р1» №30 від 30.06.2021р. датою її подання до податкового органу.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Р1» сплачений судовий збір у розмірі 2 270грн..

В апеляційній скарзі податковий орган просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Р1» було надано усі необхідні для реєстрації накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Р1» є юридичною особою, видами економічної діяльності якого є обслуговування напоями (код КВЕД 56.30); оптова торгівля фруктами й овочами (код КВЕД 46.31); надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність (код КВЕД 79.90); організація конгресів і торгівельних виставок (код КВЕД 82.30); театральна та концертна діяльність (код КВЕД 90.01); організування інших видів відпочинку та розваг (код КВЕД 93.29); оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.66); роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.25); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99); діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (код КВЕД 55.10); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10); постачання готових страв для подій (код КВЕД 56.21); надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 63.99); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); рекламні агентства (код КВЕД 73.11); дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20) (а.с. 10-11).

1.06.2021р. між ТОВ «Р1» (виконавець) та ДПЗІІ «Перно Рікар Україна» (замовник) укладено договір про надання послуг №ПРУ-42/21, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику маркетингові послуги, спрямовані на просування та стимулювання збуту імпортованих замовником товарів до споживача (послуги) у закладі ресторанного господарства під назвою «М1», що знаходиться за адресою: м.Одеса, Лідерсовський бульвар, 1, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в порядку, що передбачені цим договором. Загальна вартість послуг за цим договором становить 1 500 000грн., у тому числі ПДВ - 250 000грн.. Відповідно до п. 3.2.2. цього договору сума в розмірі 600 000грн., в т.ч. ПДВ, що становить вартість послуг виконавця з оформлення торгової точки елементами декору в стилістиці торговельних марок замовника відповідно до додатку №2 до договору, сплачується замовником протягом 10 банківських днів після погодження сторонами відповідних дизайн-макетів оформлення торгових точок. Приймання послуг за цим пунктом договору здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до п.6 за результатами надання послуг виконавець передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, що складений виконавцем згідно з вимогами законодавства України до первинних бухгалтерських документів, у строки, передбачені договором (а.с.19-30).

Обумовлені договором роботи позивачем були виконані, про що 30.06.2021р. між сторонами було підписано Акт надання послуг №30 (а.с.33).

Того ж дня, ДПЗІІ «Перно Рікар Україна» здійснило оплату виконаних робіт, що підтверджується платіжним дорученням за №4168 від 30.06.2021р. (а.с.32).

30.06.2021р. позивачем була виписана на користь ДПЗІІ «Перно Рікар Україна» податкова накладна за №30 (а.с.12-13) та направлена на реєстрацію в ЄРПН, проте, позивачем отримано квитанцію про прийняття документу та зупинення реєстрації накладної, через те, що: «відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКЗТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=7,8747%, P=62933,66 (а.с.14).

На виконання вимог квитанції та податкового законодавства, ТОВ «Р1» направлено повідомлення до ГУ ДПС в Одеській області про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 8.07.2021р., в якій зазначено, що між ДП «Перно Рікар» та ТОВ «Р1» укладено договір за №ПРУ-42/21. Відповідно до п.3.2.2. виконавець приймає на себе зобов`язання щодо оформлення торгової точки елементами декору в стилі торгових марок замовника. Дана операція підтверджена первинними документами, а саме - Договором №ПРУ-42/21 від 01.06.2021, рахунком №6 від 30.06.2021р., актом №30 від 30.06.2021р., платіжним дорученням №4168 від 30.06.2021р. (а.с.17). При цьому, разом із повідомленням товариством додатково надано 14 документів по спірній господарській операції.

Проте, 13.07.2021р. Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення за №2865093/40741658, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №30 від 30.06.2021р. в ЄРПН (а.с.15-16), оскільки платником податку не надані копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся зі скаргою до ДПС України, проте зазначена скарга залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.34-40).

Позивач вважає оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом за захистом свого порушеного права.

При цьому, позивач стверджує, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішення не містить мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

За правилами п.74.2. ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до положень пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається із матеріалів справи, у квитанції, якою ТОВ «Р1» повідомлено про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, проте в цій квитанції не вказано конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

У відповідності до положень пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «Р1» направлено до податкового органу пояснення разом із документами на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїй квитанції не конкретизував, саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, податковий орган відмовив ТОВ «Р1» в реєстрації податкової накладної з підстав ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Під час розгляду даної справи, позивачем, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які ТОВ «Р1» було надано ДПС при подачі спірної податкової накладної.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що підприємством було надано до податкового органу: весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарської операції та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «Р1» та скасування рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податковою накладною, а податковим органом не доведено протилежне.

Що стосується тверджень апелянта про те, що товариством не було надано банківської виписки щодо оплати послуг, платіжного доручення, оформленого належним чином та пояснення , яке підтверджує інформації, зазначену у спірній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, то судова колегія вважає такі твердження не обґрунтованими, оскільки вони спростовані матеріалами справи та наданими позивачем відповідними доказами, а податковим органом не доведено вказані твердження та не надано доказів на підтвердження зазначених тверджень.

При цьому, судова колегія зазначає, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії Комісії ГУ ДПС в Одеській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Також, судова колегія зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, у вказаних квитанціях контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою.

У свою чергу, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

При цьому, судова колегія зазначає, що у контексті розгляду справи щодо правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної наявність рішення контролюючого органу про неврахування таблиці даних платника податку сама по собі не впливає на оцінку цього рішення, адже підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначені п.11 Порядку №520 та такої не передбачають.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що позивачем на підтвердження правомірності виписування податкової накладної були надані необхідні документи, проте, зі змісту рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не вбачається підстав для відмови у здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Крім того, податковим органом у своєму рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023р. - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 3 405грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

Т.М. Танасогло