Постанова

від 17.05.2023 по справі 640/19524/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19524/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Алігатор" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Алігатор" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог пункту 43.5 ст.43 Податкового кодексу України, а саме не підготування висновку про повернення помилково сплачених коштів позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; зобов`язання відповідача вчинити дії щодо підготовки висновку про повернення позивачу помилково сплачених коштів у суму 62004,10 грн. та подати його до виконання до відповідної державної казначейської служби.

Окружний адміністративний суду міста Києва рішенням від 14 листопада 2022 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Охоронна агенція "Алігатор" є суб`єктом загальної системи оподаткування.

Протягом 2018 року ТОВ "Охоронна агенція "Алігатор" перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві).

За 2018 рік позивачем було помилково подано три податкові декларації платника єдиного податку третьої групи, за якими задекларовано до сплати єдиного податку на загальну суму 61944,73 грн.

Вказані декларації прийняті та перевірені ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Згідно платіжних доручень №169 від 27.07.2018, №197 від 17.08.2018, № 350 від 19.11.2018 позивачем було помилково сплачено єдиний податок на загальну суму 62004,10.

З 01.01.2019 ТОВ "Охоронна агенція "Алігатор" перебувало на обліку в ГУ ДФС у Чернігівській області.

Так, 17.01.2019 позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Листом від 14.03.2019 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивача про те, що 31.01.2019 було сформовано висновок на повернення вказаної суми та 01.02.2019 передано цей висновок до Фінансового управління Ніжинської міської ради для погодження. Проте, 05.02.2019 Фінансове управління Ніжинської міської ради повернуло висновок без погодження у зв`язку з тим, що єдиний податок не перераховувався на рахунок бюджету м. Ніжина.

29.03.2019, 13.05.2019, 16.05.2019 позивач звернувся із заявами до ГУ ДФС у м. Києві.

Листами від 10.04.2019, 28.05.2019 ГУ ДФС у м.Києві повідомило позивача про те, що його заяви залишено без розгляду.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі Порядок № 1146).

Так, відповідно до пунктів 43.1, 43.2 та 43.6 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Пунктами 43.3 та 43.4 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з абзацом першим пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України обов`язковими умовами надання контролюючим органом висновку про повернення платнику податків надміру сплачених грошових коштів є наявність переплати, відсутність заборгованості зі всіх видів податків та подання платником податків відповідної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наполягав на тому, що його право на перерахування йому надміру сплачених сум грошових зобов`язань з єдиного податку в заявленій сумі 62004,10 грн є підтвердженим.

Натомість, відповідач у ході розгляду справи як у суді першої інстанції, так у апеляційній скарзі зазначив, що він є не належним відповідачем, оскільки позивач з 01.01.2019 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області (м.Ніжин).

Проте, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи відповідача, оскільки як було зазначено вище у тексті постанови, протягом 2018 року позивач перебував на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Позивачем було помилково сплачено єдиний податок саме на рахунок УДКСУ у Подільському районі.

Листом Фінансового управління Ніжинської міської ради №56 від 01.02.2019 підтверджується факт того, що помилково сплачені позивачем кошти в бюджет м.Ніжина не надходили.

З огляду положення п.43.6 ст.43 ПК України, якими передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем необгрунтованими.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач отримавши заяву позивача, протиправно не вжив відповідних заходів та не вчинив необхідних дій, визначених нормативно-правовими актами.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з єдиного податку, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач неодноразово звертався із відповідними заявами, а податковий орган, розглянувши заяви, не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України та Порядку № 1146 обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно діяв протиправно.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких