Постанова

від 16.05.2023 по справі 420/22087/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 420/22087/21

адміністративне провадження № К/990/26644/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/22087/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 (головуючий суддя Осіпов Ю.В., суддя: Косцова І.П., Скрипченко В.О.),

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 позов ТОВ «Трак Корд» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 №2277460/39976157 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.11.2020 №90. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 27.11.2020 №90 датою її фактичного подання.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №420/22087/21.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022, справу передати до П`ятого апеляційного адміністративного суду для розгляду спору по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022 відкрито провадження у справі №420/22087/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою суду від 15.05.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 16.05.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, рішенням суду першої інстанції задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК КОРД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Головне управління ДПС в Одеській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області - повернуто апелянту.

15.07.2022 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку із пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для зазначення підстав поновлення пропущеного строку.

Оскаржуваною у цій справі ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022.

Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Як вказав суд, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення. На думку суду, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого позивача (мала суб`єктивний характер), а тому й підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, у даному випадку, суд не вбачає.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2021 у справі №640/526/19, відповідно до якого, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків. Також, відповідач відтворює у касаційній скарзі висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, де Суд вказав, що закон не виключає можливості поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Виключність таких випадків може бути обумовлена, зокрема розміром судового збору.

Як вказує податковий орган, відповідач звернувся до суду з повторною апеляційною скаргою в межах розумного строку разом з доказами сплати судового збору. Зокрема, 28.06.2022 після отримання фінансування було проведено сплату судового збору, затим, 15.07.2022 найкоротший термін повторно подана апеляційна скарга з платіжним дорученням, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3405,00грн. ГУ ДПС в Одеській області не знехтувало своєю процесуальною поведінкою, а вчинило всі можливі дії для оскарження рішення суду першої інстанції. Поряд з цим, відповідач зауважує, що податковим органом вживалися всі можливі заходи для отримання фінансування на апеляційне оскарження в умовах воєнного стану.

Позивач правом заперечити проти доводів касаційної скарги податкового органу не скористався, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд з цим, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Як вбачається, ухвалою апеляційного суду від 06.07.2022 повернуто апеляційну скаргу скаржнику, з огляду на невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Матеріали справи свідчать, що ухвалу суду про повернення апеляційної скарги отримано скаржником 08.07.2020 (арк спр.146).

15.07.2022 Головним управлінням ДПС в Одеській області до суду апеляційної інстанції повторно подано апеляційну скаргу.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, у цьому випадку - додано платіжне доручення про сплату судового збору, та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі після надіслання судового рішення у найкоротші строки, зокрема у цій справі - один тиждень, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, касаційний суд вбачає доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованими.

Зазначене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04.02.2021 у справі №640/526/19.

Поряд з цим, Суд відхиляє доводи податкового органу про необхідність урахування у цій справі висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 15.05.2020 у справі №820/1212/17. Відповідач, посилаючись на висновок, залишає поза увагою встановлені у конкретній справі обставини, зокрема, у справі №820/1212/17 Суд, мотивуючи свою позицію щодо умов виключності випадків поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, визначає, зокрема розмір судового збору; Суд врахував, що скаржник надав платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3' 200' 807,54грн.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №420/22087/21 скасувати.

Справу №420/22087/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду