Постанова

від 16.05.2023 по справі 760/7368/16-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 760/7368/16 Номер провадження 33/824/2660/2023Головуючий у суді першої інстанції С. В. Коробенко Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 16 травня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року про притягнення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП НОМЕР_1 ,

директора ТОВ «ЄВРОГРУП-АП»

(ЄДРПОУ 39199651)

адреса: вул. Червоноткацька, 87, оф.15,

м. Київ, 02660)

до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України,

у с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушені митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 520 483, 71 грн, а також стягнуто вартість випущених в обіг товарів в розмірі 1 520 483, 71 грн на користь держави. Стягнуто судовий збір в розмірі 275, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді у травні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження цієї постанови судді, мотивоване тим, що про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції належним чином його повідомлено не було, у судовому засіданні він не був присутнім, копія оскаржуваної постанови не направлялась йому. Також ОСОБА_1 вказав, що не отримував копію протоколу про порушення митних правил №0174/10000/16. Про оскаржувану постанову дізнався у червні 2022 року з державного додатку «Дія» у зв`язку із чим звернувся за правовою допомогою до адвоката.

У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що через неодноразові відмови апеляційного суду у перегляді оскаржуваної ним постанови він звернувся до Європейського суду з прав людини, де скаржився на порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема накладення великого розміру штрафу, що становить втручання у право, гарантоване першим пунктом статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє майна, а саме значної суми коштів, які підлягають сплаті. Євпорейський суд з прав людини у справі Чакілєв проти України (заява №57832/22) виніс ухвалу про визнання скарги неприйнятною, оскільки згідно позиції суду скаржник не використав усіх національних засобів правового захисту, а тому апелянт вважає, що апеляційний суд неправомірно відмовляє йому у доступі до правосуддя.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2016, матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов наступного.

Так, статтею 294 КУпАП (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови) визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особи, визначені статею 294 КУпАП, розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

Зважаючи на викладене, строк на апеляційне оскарження відраховується з дати винесення постанови суддею та може бути поновлений судом тільки у випадку, якщо пропущений з поважних причин. Поважність причин пропуску строку повинна довести особа, яка заявила таке клопотання.

Ураховуючи, що постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва у цій справі винесена 22.04.2016, останнім днем подачі апеляційної скарги було 03.05.2016. При цьому апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав до суду 09.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді понад сім років.

При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд керується нормами законодавства України, а також застосовує практику Європейського суду з прав людини з даного питання.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі сплином значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушувати принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003).

При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Зокрема рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2016 ОСОБА_1 посилається на неотримання протоколу про порушення митних правил, складеного щодо нього 21.03.2016, неналежне повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил 22.04.2016 та невручення йому постанови судді від 22.04.2016.

Проте зазначене не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вказані ОСОБА_1 причини не є у даному випадку поважними з огляду на таке.

Відповідно до приписів статей 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред`являють спеціальні вимоги, оскільки він є підставою для розгляду справи щодо особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.

Частиною першою статті 494 МК України (у редакції чинній на час розгляду справи про порушення митних правил) передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил (ч. 6 ст. 494 МК України).

Приписами статті 526 МК України (у редакції чинній на час розгляду справи про порушення митних правил) визначено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України Солом`янським районним судом м. Києва постановою від 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушені митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 520 483, 71 грн, а також стягнуто вартість випущених в обіг товарів в розмірі 1 520 483, 71 грн на користь держави. Стягнуто судовий збір в розмірі 275, 60 грн. У постанові зазначено строк і порядок її оскарження.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні суду першої інстанції. Однак про час, дату та місце розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ЄВРОГРУП-АП», був належним чином повідомлений митними органами, що підтверджується повідомленням про вручення 24.03.2016 поштового відправлення уповноваженій особі ТОВ «ЄВРОГРУП-АП» (а.с.79).

Так, ОСОБА_1 22.03.2016 було направлено протокол про порушення митних правил № 0174/10000/16 від 21 березня 2016 року разом із супровідним листом №2013/10/26-70-20/05 від 22.03.2016. Вказані документи містили відомості про розгляд справи в Солом`янському районному суду м. Києва 22.04.2016 о 10:00 годині із зазначенням адреси суду.

Таким чином матеріалами справи підтверджено належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд судом 22.04.2016 справи про порушення ним митних правил.

Проте ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судом та обізнаним про складення щодо нього протоколу про порушення митних правил, не скористався своїм процесуальними правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, зокрема бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, жодних заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

З урахуванням встановлених обставин справи апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 своєчасно (за місяць до розгляду справи - 24.03.2016) був сповіщений про місце і час розгляду справи про порушення митних правил. Будь - яких заяв, клопотань до суду не подавав. Про стан розгляду справи протягом тривалого часу не цікавився.

Отже, твердження ОСОБА_1 про неналежне його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил спростовуються наявними у матеріалах справи доказами протилежного.

Оскільки положення статті 294 КУпАП не пов`язують строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції з часом отримання стороною судового рішення, тому посилання на те, що копію постанови не було вручено особі, яка притягнута до відповідальності, а про неї стало відомо лише у червні 2022 року із застосунку «Дія», не можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки особі, яка звернулась із апеляційною скаргою достеменно було відомо про складення щодо нього протоколу про порушення митних правил та розгляд справи судом про адміністративне правопорушення 22.04.2016. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема з`явитися в судове засідання, отримати інформації про результати розгляду справи про адмінстравтине правопорушення у розумні строки. Проте таких дій ним вчинено не було. Лише 22 червня 2022 року його захисник - адвокат Скакун О. П. ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, із наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень судом інформації вбачається, що електронний примірник постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року надіслано судом до Реєстру 02 червня 2016 року та оприлюднено 06 червня 2016 року, що також з урахуванням обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил давало йому змогу своєчасно ознайомитися з постановою судді та у розумні строки оскаржити її у разі незгоди.

Таким чином апеляційний суд вважає, що будучи своєчасно обізнаним про розгляд справи ОСОБА_1 не звертався до суду із відповідними заяви про отримання копії постанови судді, про стан відомого йому судового провадження та результатів його розгляду протягом шести років не цікавився, жодних об`єктивних причин, які цьому перешкоджали, та могли бути визнані судом поважними ОСОБА_1 у апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку не зазначив.

Так, поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).

Ураховуючи викладені обставини та практику Європейського суду з прав людини апеляційний суд дійшов висновку, що звернувшись із апеляційною скаргою у травні 2023 року ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження, викладені в клопотанні доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови не можна вважати поважними, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали апелянту в рамках строку на апеляційне оскарження своєчасно та у розумні строки звернутися до суду з апеляційною скаргою на постанову судді. ОСОБА_1 не надав достатніх доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, і підстав для його поновлення. Такі причини не може бути віднесено до поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді, оскільки у ОСОБА_1 були всі можливості реалізувати своє право у межах процесуального строку.

Таким чином, оскільки закон імперативно визначає строк на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 294 КУпАП) і такий строк ОСОБА_1 пропустив, при цьому не довів суду поважність причин пропуску такого строку, в зв`язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2016 слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Твердження у апеляційній скарзі на те, що апеляційний суд неправомірно відмовляє ОСОБА_1 у доступі до правосуддя з посиланням на ухвалу Європейського суду з прав людини про визнання скарги неприйнятною, не можуть слугувати підставою для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у цій справі.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 починаючи з червня 2022 року тричі оскаржував постанову судді від 22.04.2016. Постановами Київського апеляційного суду було відмовлено ОСОБА_1 та його захиснику у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та повернуто апеляційні скарги. Повторно подаючи апеляційні скарги ОСОБА_1 , з урахуванням викладеного в постановах апеляційного суду, щоразу уточнює причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді. Неодноразові відмови апеляційного суду у перегляді оскаржуваної ним постанови стали підставою звернення ОСОБА_1 до Європейського суду з прав людини із заявою про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема накладення великого розміру штрафу, що становить втручання у право, гарантоване першим пунктом статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє майна, а саме значної суми коштів, які підлягають сплаті.

Європейський суд з прав людини у справі Чакілєв проти України (заява № 57832/22) виніс 09.02.2023 ухвалу про визнання заяви неприйнятною. Суд вважав, що національні засоби захисту не були вичерпані, як того вимагає пункт 1 статті 35 Конвенції, оскільки заявник не подав до компетентних національних органів ні за формою, ні по суті та відповідно до застосованих процесуальних вимог скарги на те, що були подані до суду.

Відтак відмова у поновленні судом пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді з підстав пропуску такого строку з причин, які визнані судом неповажними, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини з питань щодо поновлення строків, не може тлумачитися як обмеження права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.

Таким чином, звернувшись із апеляційною скаргою у травні 2023 року ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження понад сім років, викладені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови не можна вважати поважними, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали апелянту в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, апеляційну скарга повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя