Ухвала

від 17.05.2023 по справі 759/8659/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2851/23

ун. № 759/8659/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участюсекретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотанняпрокурора укримінальному провадженні другоговідділу процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення управліннянагляду задодержанням законіву сферіпротидії організованійзлочинності Департаментунагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни таоргани,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 пронакладення арешту намайно,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022000000001799від 22.12.2022року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191,ч.1ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході обшуку 20.04.2023 р. проведеного на підставі ухвали слідчого судді в будівлях та спорудах ПАТ "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль", які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1825010100:06:006:0309, у м. Радомишль, Житомирської області.

Клопотання просивзадовольнити зпідстав викладенихв ньому,зметою збереження речових доказів та запобігання можливості їхнього приховування, псування, знищення, втрати, відчуження, використання, прокурор просив клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українипередбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні цього клопотання враховується слідчим суддею і те, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують реальні ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження всього вилученого майна. Враховується слідчим суддею і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; оцінюються наслідки арешту майна для підозрюваних.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Проте, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ухвалою слідчого судді від 10.04.2023 р. надано дозвіл на проведення обшуку в будівлях та спорудах ПАТ "Пиво-Безалкогольний комбінат "Радомишль", які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1825010100:06:006:0309, у м. Радомишль, Житомирської області.

20.04.2023 на підставі вказаної ухвали проведено обшук, де серед іншого, вилучені речі, які не ввійшли перелік, речей та документів, на які надано право на вилучення, на які прокурор просить накласти ареншт.

Постановою слідчого від 21.04.2023 майно, яке було вилучено, визнано речовим доказом.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурор вперше звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна 22.04.2023 р, яке було направлено засобами поштового зв`язку та отримано судом, 28.04.2023 року.

08.05.2023 р. прокурором подано клопотання про повернення клопотання на доопрацювання.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Тобто встановлено, що слідчий суддя, не виніс ухвалу суду не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, та таке майно мало бути повертається особі, у якої його було вилучено, ще 02.05.2023 р.

Ухвалою слідчого судді від 09.05.2023 року, вказане клопотанння повернуто прокурору для усунення недоліків та встановлено строк для їх усунення 72 год.

Проте, прокурор вказані недоліки в повному обсязі у встановлений в ухвалі строк не усунув та 12.05.2023 повторно звернувся до слідчого судді з аналогічним клопотанням.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором не доведено, що майно на яке він просить накласти арешт, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, та відсутні підстави вважати, що це майно є доказом злочину та відсутністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як і не доведено, що зазначене майно може містити дані про факти чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження. При зверненні до суду з даним клопотанням, прокурором не надано достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення відносно якої планується арешт на майно, яке належить, як зазначає прокурор ПАТ "Пиво-Безалкогольнийкомбінат "Радомишль",вказана особане має статусупідозрюваного усправі.Також йогоне булодопитано укримінальному провадженні ів якостісвідка. Подане клопотання є формальним, без належного обгрунтування.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 98, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання прокурорау кримінальномупровадженні другого відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів усфері протидіїорганізованій злочинностіДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органи,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 пронакладення арешту намайно,у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022000000001799від 22.12.2022року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191,ч.1ст.366 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1