Постанова

від 21.09.2007 по справі 4/146/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/146/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.07                                                                                       Справа №4/146/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кагітіна Л.П.  , Колодій Н.А.

секретар судового засідання Лола Н.О.

за участю представників сторін від позивача: Гай Н.С., довіреність №1000 від 28.03.2007р. – юрисконсульт

від відповідача: Дьяченко В.В., довіреність б/н від 14.02.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/146/07 та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Панацея», м. Енергодар Запорізька область

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2007р. у справі № 4/146/07

за позовом Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №1», м. Енергодар Запорізька область

до відповідача Приватного підприємства «Панацея», м. Енергодар Запорізька область

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.07.2007р. у справі №4/146/07 (суддя Зінченко Н.Г.) позовні вимоги задоволено. ПП "Панацея" виселено з нежитлового приміщення площею 84,5 кв.м., розташованого на першому поверсі в приміщенні акушерського корпусу ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1", що знаходиться за адресою: м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, 33, на користь Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1". Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 785 ЦК України, ст.48 Закону України «Про власність» та мотивовано тим, що позивач після відповідних неодноразових реорганізацій є правомірним користувачем майна, що було передано в оренду відповідачу. Відповідач належним чином повідомлений про закінчення строку дії договору та звільнення орендованого приміщення. У добровільному порядку відповідач не звільнив орендоване приміщення і не передав його позивачу за актом, тому вимоги про виселення є обґрунтованими.

Відповідач не погодився з вказаним судовим актом і звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у зв'язку порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та залишити позов без розгляду. Заявник апеляційної скарги зазначає, що ДП «СМЧ №1» не маючи до 23.08.2006р. прав на спірне майно у червні 2006р. направило повідомлення орендатору про розірвання договору. Суд не надав правової оцінки фактичним взаємовідносинам позивача з ПП «Панацея» та повноваженням Кульпіної Л.А. на підписання угод та листування щодо спірного майна. Позовна заява подана з порушенням ч.2 ст.28 ГПК України (відсутні документи, що посвідчують посадове становище керівника, за підписом якого поданий позов). Відповідно до наданого позивачем Свідоцтва про право власності на медичний комплекс № 831 право власності позивача на майно, що було предметом оренди, виникло у нього тільки 15.03.2007 р. Відповідач вважає безпідставним твердження позивача, що листами № 1160 від 13.06.2006 р. і № 1335 від 13.07.2006 р. позивач повідомив його про закінчення строку дії договору та про необхідність повернення орендованого майна з тих підстав, що на час відправлення цих листів такої юридичної особи як ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1" не існувало, тому договір оренди  в порядку визначеному у п. 2.5 договору оренди є продовженим на той же строк та на тих же умовах.Тому підстав для виселення немає. Представник у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що він є належним позивачем у справі, про закінчення терміну дії договору відповідача повідомляв в передбачені договором та законом строки. До відзиву долучив копії документів в підтвердження обставин, на які посилається у відзиві. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Представник у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у відзиві на скаргу.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2007р. №2635 справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кагітіна Л.П., Колодій Н.А., даною колегією прийнято постанову.

За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

21.09.2004р. між Спеціалізованою медико-санітарною частиною № 1 (Орендодавець) та ПП "Панацея" (Орендар) укладено договір оперативної оренди майна № 1 з наступними змінами і доповненнями, внесеними відповідними Додатковими угодами до Договору (далі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове оплатне володіння і користування окреме нежитлове приміщення площею 84,5 кв.м., розташоване на першому поверсі в приміщенні акушерського корпусу СМСЧ № 1 за адресою: м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, 33.

Згідно з п. 1.3 Договору передача орендованого майна орендодавцем і його прийняття орендарем оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Факт передачі в оренду вказаного окремого нежитлового приміщення площею 84,5 кв.м., розташованого на першому поверсі в приміщенні акушерського корпусу СМСЧ № 1 за адресою: м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, 33, підтверджується Актом приймання-передач, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача і є додатком № 1 до Договору.

Додатковими угодами до Договору № І/а від 04.01.2005 р. та № З/а від 01.03.2006 р. сторонами були внесені зміни до Договору в частині зміни назви установи-орендодавця та його реквізитів, а саме: в преамбулі Договору замість СМСЧ № 1 зазначено ОП СМЧ №1 ДП "НАЕК "Енергоатом"(додаткова угода № І/а від 04.01.2005 р.). А згідно змісту додаткової угоди № З/а від 01.03.2006 р. у преамбулі Договору орендодавцем визначено Державне підприємство "СМЧ № 1", яке було створено згідно наказу Міністерства  палива та енергетики № 558 від 01.11.05р. та є правонаступником усіх прав та обов'язків ВП СМЧ №1 ДП НАЕК “Енергоатом”. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я № 143 від 22.03.06р. ДП “СМЧ-1” передано у відомство  Міністерства охорони здоров'я/

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що строк оренди встановлюється на одинадцять місяців з подальшою пролонгацією від дня підписання договору.

Тобто, термін дії Договору був встановлений сторонами до 21.08.2005 р.

Відповідно до п. 2.5 Договору сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом місяця він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені Договором.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди сторонами в порядку п. 2.5 цього договору був пролонгований до 21.07.2006 р.

13.06.06р. ДП “СМЧ-1” направило відповідачу лист № 1160 про закінчення 21.07.06р. дії договору оренди № 1 від  21.09.04р. та необхідності переукладання договору оренди на інших умовах.

13.07.2006р. ДП “СМЧ-1” повторно повідомило відповідача про сплив 21.07.06р. терміну дії договору оренди та вимагав звільнити займані приміщення.

Вказані листи орендодавця відповідачем отримані, що останнім не заперечується, але залишені без задоволення.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.04.2006р. ДП“Спеціалізована медична частина № 1”(орендар за договором оренди) реорганізована шляхом перетворення її у державний заклад ДП“Спеціалізована медична частина № 1”, яка згідно  даного наказу визнана правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства “СМЧ-1”.

Після 21.07.2006 р. відповідач також неодноразово повідомлявся про необхідність повернення орендованого майна, однак орендоване майно не повернув.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не звільнив орендовані приміщення ДЗ “СМЧ-1”звернулася до господарського суду Запорізької області з вимогами  про зобов'язання ПП “панацея” усунути  перешкоди у користуванні майном щляхом виселення  останнього з орендованих приміщень. Вказані вимоги стали предметом розгляду суду першої інстанції.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірне майно є державною власністю, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію права власності  на нерухоме майно від 15.03.07р. (а.с22,т.1) та відповідно до п.6.2 Статуту ДЗ “СМЧ-1”знаходиться в оперативному управлінні позивача.

Правовідносини щодо оренди держаного майна  регулюються нормами  глави 58 ЦК України(ст.ст.759- 786), параграфу 5 ГК України( ст.ст.283- 288) та  нормами спеціального закону – Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після

закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення містять ч.4 ст284 ГК України, ст.764 ЦК України.

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначений перелік підстав припинення договору оренди, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Така підстава припинення договору оренди, передбачена і ст. 291 ГК України.

Таким чином, враховуючи положення вищенаведених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення договору оренди  з 21.07.06р, оскільки орендодавець направив заперечення щодо продовження дії договору оренди №1 від 21.09.04р., про що свідчать листи № 1160 від 13.06.06р, та № 1335 від 13.07.06р.

Стаття 27 названого вище Закону вказує, що, у разі закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічні приписи містяться у ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

В підпункті "ж" п.4.2 Договору оренди визначено, що Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване майно на наступний день після закінчення строку оренди, згідно акту приймання-передачі.

Згідно стч.3 ст.137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод  у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В даному випадку права позивача володіти, користуватися та розпоряджатися спірним майном в установленому законом і статутом порядку ґрунтуються на його праві оперативного управління на зазначене майно, що підтверджується Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства палива та енергетики України № 567/549 від 27.10.2005, Актом приймання-передачі, Наказом Міністерства Палива та енергетики України від 01.11.2005, №558, Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2006 №226 та від 11.05.2006 № 78-0 , Свідоцтвом про право власності №813 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13881791 від 15.02.2007р. та Статутом  державного закладу  “Спеціалізованої медико – санітарної частини №1 “.

Відповідач був належним чином повідомлений про закінчення строку дії договору та звільнення орендованого приміщення, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами. Однак в порушення умов договору та вимог діючого законодавства, у добровільному порядку не звільнив орендоване приміщення і не передав його позивачу за актом прийому-передачі, про що свідчить Акт №2 від 31.10.2006.

Оскільки договір оренди припинився, у відповідача не має законних підстав для  знаходження у спірних приміщеннях.

Неповернення відповідачем орендованого майна порушує права орендодавця  щодо володіння та користуватися спірним приміщенням.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання ПП “Панацея” усунути перешкоди у користуванні Державним закладом “Спеціалізована медико-санітарна частина№1” майном шляхом звільнення відповідачем займаного ним окремого приміщення площею 84,5 кв.м на 1 поверсі Акушерського корпусу, розташованого за адресою: Запорізька область,  м. Енергодар  пр.Будівельників,33 є обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і підлягають задоволенню, з чим і погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову спростовуються  вищенаведеним та наступним:

Твердження відповідача, що позивач не є стороною спірного договору оренди, тому не має повноважень щодо припинення договору оренди, а повідомлення про закінчення дії договору оренди направлялись неналежним орендодавцем, спростовані матеріалами справи та поданими позивачем доказами. Так, Договір оренди на спірне приміщення був укладений 21.09.2004 Спеціалізованою медико-санітарною частиною №1, яку в подальшому було перетворено в Державне підприємство “Спеціалізована медична частина №1”, у зв'язку з чим Додатковою угодою №3/а від 01.03.2006р. були внесені відповідні зміни до Договору оренди, орендодавцем визначено Державне підприємство “СМЧ №1”. Саме ДП “СМЧ №1” направлялись повідомлення відповідачу при закінчення строку договору оренди.

04.10.2006 зареєстровано Статут Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 1", засноване на державній власності за юридичною адресою м. Енергодар, Будівельників 33, органом управління є Міністерство охорони здоров'я України. Пунктами 6.2, 6.4 Статуту зазначено, що майно Закладу перебуває у державній власності закріплено за ним на праві оперативного управління відповідно до вимог законодавства України. Розділом 3 Статуту визначено, що Заклад може від свого імені укладати договори та угоди, здавати в оренду рухоме та нерухоме майно, у порядку та згідно з чинним законодавством.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно відсутності повноважень  Кульпіної Л.А. на підписання від імені орендодавця листів про  припинення дії договору та  підписання  позову є безпідставними. Позивач надав пояснення і докази щодо повноважень головного лікаря ДЗ “СМЧ №1”, з яких вбачається, що Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 226 від 14.04.2006р., п.4, була продовжена дія трудового договору з в.о. начальником - головним лікарем ДП “СМЧ №1”України Кульпіною Л. А., згідно зі ст. 36 Кодексу законів про працю України, а Наказом Міністерства охорони здоров'я України №78-0 від 11.05.2006р. були внесені зміни до наказу Міністерства охорони здоров'я України №226 від 14.04.2006р., пунктом 1.1 до пункту 4 наказу Міністерства охорони здоров'я України №226 від 14.04.2006, згідно якого посади виконуючих обов'язки начальників - головних лікарів ДП “СМЧ” були перейменовані на начальників - головних лікарів ДЗ “СМСЧ №1”. На підставі вищевказаних наказів та Статуту ДЗ “СМСЧ №1”, п.7.1. та п.7.2. підпункту 10, “Начальник —головний лікар ДЗ “СМСЧ №1”має право розпоряджатися майном закладу у межах, визначених законодавством та цим Статутом”. Доказів визнання наказу недійсним або скасованим сторонами суду немає. Від виконання обов'язків головного лікаря Л.А. Кульпіна відсторонена не була і весь час виконувала обов'язки керівника позивача.

Доводи апеляційної скарги, що у позивача не було права власності на спірне майно на момент повідомлення про припинення дії договору оренди, є помилковими. Дійсно, 15.03.2007р. Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради видано свідоцтво №831 про право власності на медичний комплекс, розташований за адресою м. Енергодар Запорізької області, пр.Будівельників,33. В свідоцтві зазначено, що в цілому медичний комплекс належить Державі Україна в управлінні Міністерства охорони здоров'я України (в повному господарському віданні) державного закладу "Спеціалізована медична частина №1".

Але слід зазначити, що процес реорганізації СМЧ №1 не змінив форму власності спірного майна,  а процес оформлення за державою права власності на спірне майно ніяким чином не вплив на права позивача щодо володіння та користування цим майном відповідно до Статуту  закладу та  права орендодавця за договором оперативної оренди майна №1 від 21.09.2004р.

Отже, на час звернення до господарського суду та розгляду справи судом апеляційної інстанції належним позивачем є Державний заклад “Спеціалізована медико-санітарна частина №1”.

Твердження відповідача про те, що відсутність у позивача на час укладення спірного договору оренди і на час направлення листів про його припинення документів, підтверджуючих його право власності на спірне майно, що позбавляє його права вимагати повернення майна, не засноване на законі. Оскільки, правовідносини між сторонами випливають з орендних відносин, стороною у Договорі оренди є позивач, який вправі вимагати виконання зобов'язань, відповідно до умов договору та приписів законів, які регулюють спірні відносини. Крім того, матеріалами справи підтверджено право позивача на спірні  приміщення.

Інші доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати згідно статті 49 ГПК України слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Панацея», м. Енергодар Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2007р. у справі №4/146/07 без змін.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Кагітіна Л.П.  Колодій Н.А.