Рішення

від 17.05.2023 по справі 463/8620/19

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/8620/19

Провадження № 2/463/52/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Просить ухвалити рішення про стягнення суми боргу внаслідок боргового зобов`язання по розписці від 07.09.2012р. в розмірі 30000 Євро та по розписці від 09.10.2014р. в розмірі 70000 Євро.

Позовні вимоги мотивує тим, що у вересні 2012 року передав відповідачу грошові кошти в сумі 30000 Євро згідно розписки терміном на один рік. Зі спливом строку кошти не повернув, однак по домовленості, щодо відкриття медичної клініки, відповідачем було закуплено медичне обладнання, укладено договір оренди приміщення для ведення бізнесу. Згідно розписки від 09.10.2015 року відповідач отримав від нього позику в розмірі 70000 Євро. Після завершення всіх робіт та відкриття медичної клініки по АДРЕСА_1 , позичені кошти не повернув. До відповідача неодноразово було пред`явлено вимоги про повернення коштів, однак відповідачна вимогу не відреагував, кошти не повернув. У підтвердження вимог покликається на копії боргових розписок, розрахунок суми боргу та інші долучені до справи документи.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, заявою до суду просять справу слухати у їх відсутності та позов задоволити в повному об`ємі. Враховуючи представлені документи, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомив. Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

З оглянутого в судовому засіданні оригіналу боргової розписки вбачається, що 07.09.2012 року відповідачем отримано у борг від позивача кошти в сумі 30 000 Євро, з кінцевим терміном повернення 07.09.2013р. (а.с. 98).

Крім того, з оглянутого в судовому засіданні оригіналу боргової розписки вбачається, що 09.10.2014 року відповідачем отримано у борг від позивача кошти в сумі 70 000 Євро, з кінцевим терміном повернення 09.10.2015р. (а.с. 99).

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином. Договір позики є одним з його видів. За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики, одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками. За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики або його умов може бути представлена розписка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно представленого експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку №1714 судово-почеркознавчої експертизи від 07.06.2021 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 на розписці від 07.09.2012р. виконаний самим ОСОБА_2 . Підпис на розписці від 09.10.2014р. виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою із застосуванням якихось технічних прийомів. (а.с. 128-133)

Відповідно до ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно положень ст.89 ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявний в матеріалах справи висновок експерта на предмет належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв`язку з іншими доказами по справі, суд, керуючись принципом, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, вважає, що при прийнятті рішення вказаний висновок підлягає до врахування, оскільки в такому чітко надано відповіді на усі питання експертизи, що стосуються суті справи, які свою детальну розшифровку отримали в дослідницькій частині висновку. Сторона позивача своїх заперечень та сумнівів щодо представленого висновку не висловлювала.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2021 року в справі № 441/1325/16-ц (провадження № 61-20329св19) зроблено висновок, що «правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність».

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Правочини, які не вчинено, не тягнуть жодних правових наслідків для сторін.

Такі ж висновки викладено у постанові Верховного суду від 15 квітня 2021 року в справі № 405/223/17 (провадження № 61-18434св20), від 10 березня 2021 року в справі № 688/3874/18 (провадження № 61-18438св20), від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

У зв`язку з тим, що судом в процесі розгляду справи на підставі зібраних доказів було встановлено факт написання розписки самим відповідачем тільки від 07.06.2021 року, а по розписці від 09.10.2014р. встановлено відсутність написання такої а отже і виникнення відповідних зобов`язальних відносин, що також підтверджується представленим висновком судово-почеркознавчої експертизи, а відтак і наявність у відповідача відповідної заборгованості перед позивачем по другій розписці, то суд вважає, що позов підлягаєдо задоволеннячастково,тільки вчастині стягненнякоштів попершій розписці.В частиністягнення коштівпо другійрозписці від09.10.2014р. в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження факт порушення прав та інтересів позивача, а відтак заявлений позов і цій частині є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник,який прострочиввиконання грошовогозобов`язання,на вимогукредитора зобов`язанийсплатити сумуборгу зурахуванням встановленогоіндексу інфляціїза весьчас прострочення,а такожтри процентирічних відпростроченої суми,якщо іншийрозмір процентівне встановленийдоговором абозаконом.

Оскільки позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, зобов`язаний повернути позику, а саме грошові кошти з яких: 30000 Євро сума основного боргу (що станом на 01.10.2019р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 790020 грн.), а також 144217 грн. - три проценти річних від простроченої суми, тому суд знаходить підставними вимоги до відповідача в цій частині.

При цьому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення суми інфляційних втрат, оскільки стягнення таких за прострочення виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті не передбачено чинним законодавством.

При цьомуу відповідностідо вимогч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,13, 263-265 ЦПК України, ст.ст.11,15,16,526,625,1046-1050ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 30000 Євро, що станом на 01.10.2019р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 790020 грн.(сімсот дев`яносто тисяч двадцять грн.), а також 144217 грн. (сто сорок чотири тисячі двісті сімнадцять грн.) - три проценти річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2881,50 грн.

В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Нор Н. В.