Ухвала

від 17.05.2023 по справі 448/614/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/614/23

Провадження № 2/448/265/23

У Х В А Л А

17.05.2023 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування. Зокрема, сторона позивача у позовній заяві пред`являла позовні вимоги про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права на земельну ділянку площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На адресу суду надійшла письмова заява від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Штендера М.В. про збільшення позовних вимог, у якій такий доповнив позовні вимоги новою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме: що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 це одна і та ж особа.

Учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися, у матеріалах справи містяться заяви від представників сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Частиною 2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали письмової заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Штендера М.В. про збільшення позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

У розумінні цивільного-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Зміна предмету позову це зміна матеріального змісту позовних вимог позивача, зокрема заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Проаналізувавши зміст «заяви про збільшення позовних вимог», поданої стороною позивача, суд розцінює таку як «заяву про зміну предмету позову», оскільки у даному випадку стороною позивача доповнено позовні вимоги новою вимогою.

Враховуючи те, що нова вимога, заявлена стороною позивача, пов`язана з первісною вимогою, а також те, що зміна предмету позову позовних вимог необхідна для захисту прав позивачки ОСОБА_1 , суд приймає до розгляду вказану заяву, подану в порядку ст.49 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також з`ясування заперечень проти позовних вимог.

За таких обставин, з метою забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спору та врахування всіх доказів по справі та доводів сторін, з метою дотримання всіх процесуальних прав та забезпечення виконання всіх процесуальних обов`язків учасників процесу у відповідності до вимог п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України, суд вважає доцільним підготовче судове засідання відкласти.

Керуючись ст.ст.2-3, 10-13, 49, 189, 198, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Штендера М.В. про зміну предмету позову, подану в межах даної цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Відкласти підготовче судове засідання до 12.00год.07червня 2023року.

Направити учасникам справи копію ухвали.

Роз`яснити відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надіслати суду відзив на заяву про зміну предмету позову, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити стороні позивача п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю.В.Кічак