Рішення

від 28.11.2024 по справі 448/614/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/614/23

Провадження № 2/448/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

28.11.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_2 належало право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №473790 від 19.06.2017р., зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.07.2017р. за №175, виданого взамін загубленого від 12.05.1997р. за № НОМЕР_1 .

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , прийняла її дочка ОСОБА_3 , факт прийняття нею спадщини стверджується фактичним вступом в управління та володіння спадковим майном. Вказує, що при здійсненні актового запису про народження ОСОБА_3 , орган який здійснював даний запис записав матір ОСОБА_3 як ОСОБА_4 , з урахуванням лінгвістичних особливостей та діалекту. Покликається на те, що відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/420-n, записи імені та по батькові у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 та у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , де вона записана як ОСОБА_4 , є ідентичними.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , а спадщину, яка відкрилась після її смерті прийняла її дочка - позивачка ОСОБА_1 , факт прийняття нею спадщини стверджується її спільним проживанням із спадкодавцем на час її смерті. До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, яку ОСОБА_3 фактично успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Стверджує, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , з метою оформлення своїх спадкових справ позивачка ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса, однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право на зазначену земельну ділянку, така позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку. Крім того, через ряд допущених помилок в особистих документах, позивачці усно роз`яснено про необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

З огляду на наведене, просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яку вказані у свідоцтві про смерть, та ОСОБА_4 , відомості про яку як про матір зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , - одна і та ж сама особа, а також визнати за позивачкою ОСОБА_1 право на зазначену вище земельну ділянку площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка ОСОБА_1 в підг7отовче судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої (правової) допомоги, згідно якого її інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своєї довірительки, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської областів підготовче судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи, в якому вказав, що сторона відповідача визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та просить розглядати дану справу без участі їх представника.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/74 від 28.04.2023р.; копію спадкової справи №507/09, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275416, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №507/09 у Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275390, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя заповіти/спадкові договори не складалися; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275347, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275358, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіти/спадкові договори не складалися. Просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення юридичного факту повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Стороною позивача надано суду ряд письмових доказів, якими підтверджується той факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яку вказані у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданому 23.04.2001р., та ОСОБА_4 , відомості про яку як про матір зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданому 09.12.1949р. Мостиським райбюро ЗАГС, - одна і та ж сама особа.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.04.2001р. міською радою м.Судова Вишня Мостиського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м.Судова Вишня Мостиського району Львівської області.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданого 09.12.1949р. Мостиським райбюро ЗАГС, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Яксманичі (Польща) народилася ОСОБА_5 , батьками якої зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

19.11.1960 року ОСОБА_5 , 1937 року народження, уродженка с.Яксманичі район Медика Польща, та ОСОБА_7 , 1933 року народження, уродженець с.Буців Мостиського району Львівської області, - одружились, про що видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 . Прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_8 ».

Експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/420-n від 30.03.2023р. підтверджено, що українські записи імені по батькові « ОСОБА_9 » (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, запис «відомості про померлу особу « ОСОБА_2 ») і « ОСОБА_10 » (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 ), в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Отже, суд приходить до висновку, що наведені вище письмові докази (документи) підтверджують ті обставини, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яку вказані у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданому 23.04.2001р., та ОСОБА_4 , відомості про яку як про матір зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданому 09.12.1949р. Мостиським райбюро ЗАГС , - одна і та ж сама особа.

Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, так як дає позивачці підстави для реалізації своїх права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №473790 від 19.06.2017р., зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.07.2017р. за №175, виданого взамін загубленого від 12.05.1997р. за № НОМЕР_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275358. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275347, що міститься в матеріалах даної цивільної справи, слідує, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої Центром надання адміністративних послуг Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області за №477/07-05 від 13.03.2023 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_2 разом з нею за вказаною адресою постійно проживала її дочка ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступила її дочка ОСОБА_3 .

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємець ОСОБА_3 не заявила про відмову від даної спадщини.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_2 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну частку (пай) у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР успадкувала саме спадкоємець за законом - її дочка ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, яке така успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275390. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

З матеріалів спадкової справи №507/09, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , відомо, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за законом, яка відкрилась внаслідок смерті її матері спадкодавця ОСОБА_3 ; інший спадкоємець за законом до даної спадщини - ОСОБА_11 пропустив строк на прийняття даної спадщини, на спадкове майно не претендує; на звернення позивачки ОСОБА_1 до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ «Берегове» Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем до майна якої була її донька ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, - нотаріусом не було видане відповідне свідоцтво про право на спадщину, а скеровано позивачці повідомлення №02-14/296 від 16.11.2020 року про наявність у поданих нею документах розбіжностей у відомостях про померлу ОСОБА_2 , зазначених у її свідоцтві про смерть та у свідоцтві про народження ОСОБА_12 у графі «мати» .

Отже, в силу вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну частку, успадкувала спадкоємець за законом - ОСОБА_1 .

В той же час, через наявність розбіжностей у деяких актах цивільного стану, відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне майно, позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 ; копією свідоцтва про одруження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 ; експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/420-n від 30.03.2023р.; копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №473790 від 19.06.2017р., зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.07.2017р. за №175, виданого взамін загубленого від 12.05.1997р. за №ЛВ6056; копією спадкової справи №507/09, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275416, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №507/09 у Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275390, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя заповіти/спадкові договори не складалися; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27.04.2023р. №72275347, з якої відомо, що після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2023р. №72275358, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіти/спадкові договори не складалися; довідками, виданими 22.10.2018р. виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області за №476/07-05 від 13.03.2023р., №477/07-05 від 13.03.2023р; копією свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 (позивачкою); копією паспорта позивачки ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачки на спірне майно не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за нею (позивачкою) права на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне їм майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 , вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на зазначену земельну ділянку (середню земельну частку), право яку така успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 ; право на спірну земельну ділянку було посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, - суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яку вказані у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданому 23.04.2001р., та ОСОБА_4 , відомості про яку як про матір зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданому 09.12.1949р. Мостиським райбюро ЗАГС , - одна і та ж сама особа.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 3,55 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, що перебували у колективній власності ТзОВ «Берегове», що знаходиться на території Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №473790 від 19.06.2017р., зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.07.2017р. за №175, виданого взамін загубленого від 12.05.1997р. за № НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2024р.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м.Судова Вишня Мостиського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач: Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ:04056233, місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак