Ухвала

від 17.05.2023 по справі 465/3573/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3573/23

2-з/465/44/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17.05.2023 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Талалаєвої Олени Юріївни про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Талалаєва О.Ю. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви. Зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності на будинок від 10 серпня 2001 року, виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради, ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Львівської міської ради № 47 від 11.07.2002 року «Про передачу громадянам в приватну власність земельних ділянок в м. Львові» було передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаної ухвали ОСОБА_1 виготовив державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,0601 га (серії ЛВ № 025426 від 25.10.2004 року). Вказаний акт був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:438:01137 кн. 01-2. Як вбачається із плану меж земельної ділянки, кадастровий номер такої - 4610136900:04:005:0011. Останній раз ОСОБА_1 був в Україні у 2016 році, після того він на територію України не заїжджав. Разом з тим, 30.10.2019 року земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було продано шляхом укладення договору купівлі-продажу з реєстраційним номером 470, посвідченого приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Христиною Василівною. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець). Надалі, на підставі зазначеного договору здійснено реєстраційний запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Х.В. В подальшому, 06.11.2019 року вищевказану земельну ділянку було знову продано шляхом укладення договору купівлі - продажу з реєстраційним номером 487, посвідченого приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Христиною Василівною. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Після цього, 10.12.2019 року земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ще раз продано шляхом укладення договору купівлі-продажу з реєстраційним номером 1398, посвідченого приватним нотаріусом Петелькою Ігорем Васильовичем. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець). В подальшому, на підставі зазначеного договору здійснено реєстраційний запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_4 , який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Петелькою І.В.

Як зазначає заявник, ОСОБА_4 є останньою в ланцюгу незаконних договорів купівлі-продажу,які вчинялись з інтервалом 1 місяць та за одну і ту саму ціну - 330 000,00 грн. за земельну ділянку. Також ОСОБА_1 належить будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Але і щодо такого було підроблено свідоцтво про право власності на 1/2 частини будинку за ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 не відчужував будинку нікому.

Згідно поданої заяви про забезпечення позову, у вересні 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011 за борги ОСОБА_4 на виконання рішення суду була продана на торгах і переможцем торгів було визначено ОСОБА_5 . Останній з метою приховування земельної дільники здійснив її розподіл на дві ділянки, які зареєстрував за двома кадастровими номерами: 4610136900:04:005:0133 та 4610136900:04:005:0132. Окрім того, заявник зазначає, що на вказаних земельних ділянках відбувається будівництво котеджів та пропозиції щодо продажу таких вже виставлені в мережі, тому враховуючи, що котеджі вже у продажі, важливо є накладення арешту на таке майно, а також необхідним є заборонити державним реєстраторам реєструвати право власності на майно на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610136900:04:005:0133 та 4610136900:04:005:0132.

Відтак,просить судзабезпечити позовшляхом:

-накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровим номером 4610136900:04:005:0133 загальною площею 0,0293 га зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 );

-накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровим номером 4610136900:04:005:0132 загальною площею 0,0308 га зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 );

-заборони посадовим особам Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, іншим уповноваженим органам, реєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, інших дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках за кадастровим номером 4610136900:04:005:0132 загальною площею 0,0308 га та 4610136900:04:005:0133 загальною площею 0,0293 га за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за іншою особою;

-заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрація права власності на нерухоме майно, на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках за кадастровим номером 4610136900:04:005:0133 та 4610136900:04:005:0132 за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та за іншими особами.

Відповідно до положень ч.1ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), п.7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суддею встановлено, що ОСОБА_6 є власником будинку АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на будинок від 10.08.2001 року.

Як вбачається із ухвали Львівської міської ради № 47 від 11.07.2002 року, органом місцевого самоврядування ухвалено передати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 . Власність ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом серії ДВ № 025426.

30.10.2019 року земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було продано шляхом укладення договору купівлі-продажу з реєстраційним номером 470, посвідченого приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Христиною Василівною. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець). На підставі зазначеного договору здійснено реєстраційний запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Х.В. В подальшому, 06.11.2019 року вищевказану земельну ділянку було знову продано шляхом укладення договору купівлі - продажу з реєстраційним номером 487, посвідченого приватним нотаріусом Куйбіда-Кришкевич Христиною Василівною. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_2 та ОСОБА_3

10.12.2019 року земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ще раз продано шляхом укладення договору купівлі-продажу з реєстраційним номером 1398, посвідченого приватним нотаріусом Петелькою Ігорем Васильовичем. Сторонами вказаного договору були ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець). На підставі зазначеного договору здійснено реєстраційний запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_4 , який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Петелькою І.В.

Як вбачається із висновку експерта від 04.03.2022 року № СЕ-19/114-22/2483-ПЧ, три підписи від імені ОСОБА_1 , які розташовані у графах «Продавець:», «Продавець:», «Підпис:» у документах «Договір купівлі-продажу земельної ділянки від тридцятого жовтня дві тисячі дев`ятнадцятого року на бланкових аркушах ННТ391587 та ННТ391586, зареєстрований в реєстрі під №470» (до договору 487 від 06.11.2019), «Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 жовтня дві тисячі дев`ятнадцятого року, зареєстрований реєстрі під №470», «Заява ОСОБА_2 від 30 жовтня 2019 року», виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його підписів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Суддя вважає, що загроза відчуження відповідачем спірного майна є цілком ймовірною, оскільки це майно (земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136900:04:005:0132 та 4610136900:04:005:0133, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, права на яку первісно були зареєстровані на ОСОБА_1 ) та право власності на них є предметом спору у справі. У разі їх відчуження захист прав позивача буде утрудненим та може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.

Разом із тим, суддя вважає, що вид забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, а саме накладення арешту на земельні ділянки, не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він заявляється. У постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі №643/12369/19 (провадження №61-21685св19) зроблено правовий висновок про те, що арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, водночас заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. При цьому, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

З представлених суду матеріалів зави про забезпечення позову слідує, що предмет майбутнього позову стосуватиметься недійсності договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, яка в подальшому була розділена на дві: з кадастровими номерами 4610136900:04:005:0132 та 4610136900:04:005:0133. Як стверджує заявник, вказану земельну ділянку ОСОБА_1 не відчужував, а тому, на даний час існує обгрунтована потреба у запобіганні можливому черговому відчуженню такої. Для цієї мети заборона відчуження майна є адекватним та співрозмірним засобом забезпечення. А тому, на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136900:04:005:0132 та 4610136900:04:005:0133, які утворені при поділі земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011, слід накласти заборону відчуження. Арешт зазначених земельних ділянок на даний час видається недоцільним, вирішення питання щодо необхідності такого заходу може постати в майбутньому в залежності від остаточно визначеного предмету позову, який подаватиметься до суду, сформульованих у ньому кінцевих вимог до відповідачів та обгрунтування порушення прав, на захист яких спрямований такий позов.

Окрім того, вимоги заяви в частині заборони посадовим особам Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, іншим уповноваженим органам, реєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, інших дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках за кадастровим номером 4610136900:04:005:0132 загальною площею 0,0308 га та 4610136900:04:005:0133 загальною площею 0,0293 га за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за іншою особою, а також заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрація права власності на нерухоме майно, на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках за кадастровим номером 4610136900:04:005:0133 та 4610136900:04:005:0132 за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та за іншими особами задоволенню не підлягають, адже зазначений в заяві про забезпечення позову предмет такого обмежено на даний час лише вимогами щодо недійсності правочинів, за якими відбувалась передача прав на земельну ділянку. Водночас заявником не вказано, що таким при подачі в майбутньому позову будуть заявлятися вимоги щодо нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, зокрема об`єктів незавершеного будівництва. Також суддя приймає до уваги те, що на даний час немає належних доказів того, що потенційними відповідачами у справі вживаються заходи для оформлення права власності на об`єкти незавершеного будівництва, введення котеджів в експлуатацію, оформлення на створене нерухоме майно речових прав тощо. Також суддя не може вважати підтвердженим факт того, що здійснюються заходи для продажу побудованих на спірних земельних ділянках котеджів, адже, як вбачається з долучених до заяви про забезпечення позову матеріалів - оголошень про продаж, в таких зазначається про реалізацію котеджів по АДРЕСА_3 , а не АДРЕСА_1 .

З огляду на усе вищезазначене, у даному випадку достатнім видом забезпечення позову буде заборона відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України відчужувати спірні земельні ділянки. Інші вимоги заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

А тому, керуючись ст.ст.149-153,261,353,354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Талалаєвої Олени Юріївни про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом заборонивідчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136900:04:005:0133, загальною площею 0,0293 га, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Забезпечити позов шляхом заборонивідчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136900:04:005:0132, загальною площею 0,0308 га, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Роз`яснити заявнику, що позовна заява має бути подана до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копії ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три роки до 17 травня 2026 року.

Ухвала складена і підписана 17.05.2023 року.

Стягувач (позивач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 .

Боржник (відповідач): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 .

Суддя Величко О.В.