Рішення

від 17.05.2023 по справі 680/793/22

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/793/22

№2/680/48/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

прокурора Мазур А.М.,

розглянувши за правиламизагального позовногопровадженняу відкритому судовому засіданні в залісудуцивільнусправу запозовом заступникакерівника Кам`янець-Подільськоїокружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

встановив:

Прокурор звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами вивчення питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Новоушицької територіальної громади з`ясовано, що відповідачка будучи громадянкою російської федерації у порядку спадкування набула право власності на земельні ділянки, а саме: земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823380500:05:005:0724, площею 0,2175 га, та із кадастровим номером 6823380500:05:001:0051, площею 1,2999 га, які знаходяться за адресою: Новоушицький район, Борсуківська сільська рада; земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6823380500:01:001:0185, площею 0,2693 га, яка знаходиться за адресою: Новоушицький район, с. Борсуки; земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6823380500:01:001:0184, площею 0,4511 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказані земельні ділянки відповідачка зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із цим, перебування у приватній власності відповідачки зазначених земельних ділянок суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145Земельного кодексуУкраїни у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідачка, будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 10 липня 2018 року по даний час) не відчужила їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідачка порушила визначену законодавством процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземна громадянка, не вжила заходів для їх відчуження, в зв`язку з чим на теперішній час є власницею спірних земельних ділянок на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Крім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка незаконно перебуває у власності та використовується громадянами рф з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Ухвалою суду від 02 січня 2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано відповідачці строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19 квітня 2023 року відзив представника відповідачки залишено без розгляду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, будучи у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Надіслав до суду письмові пояснення у яких заявлений прокурором позов підтримав.

Відповідачка будучи у встановленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву до суду не подала.

Представник відповідачки адвокат Свіжий О.В. будучи у встановленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

17 травня 2023 року представник відповідачки в чергове надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в Господарському суді Хмельницької області.

Так, дослідивши клопотання представника відповідачки, суд з`ясував, що призначене на 19 квітня 2023 року судове засідання представник відповідачки клопотав відкласти, при цьому надав перелік сприятливих дат для призначення наступного судового засідання, зокрема і 17 травня 2023 року.

Окрім того, у Господарському суді Хмельницької області призначення підготовчого засідання відбулось 26 квітня 2023 року.

Відтак, судове засідання по даній справі було призначене на заздалегідь узгоджену дату та раніше за підготовче засідання в іншому суді та мало б бути для представника відповідачки у пріоритеті.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає та вважає, за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідачки.

Заслухавши прокурора, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до таких висновків.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд зважує на таке.

Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23Закону України«Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відповідності до положень ст.145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів,на листпрокурора (а.с.31,32)про виявленіпорушення ізвимогою вжитизаходів щодоїх усуненняу томучислі всудовому порядку, в листі від 22 грудня 2022 року повідомили обласну прокуратуру про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури (а.с.30), станом на 29 грудня 2022 року (день надходження даного позову до суду) самостійно не реалізувало це своє процесуальне право, то відповідно до положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.56ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Відповідачка є спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35-38).

Після смерті ОСОБА_2 , відповідачка успадкувала право власності, у тому числі, на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823380500:05:005:0724, площею 0,2175 га, та із кадастровим номером 6823380500:05:001:0051, площею 1,2999 га, які знаходяться за адресою: Новоушицький район, Борсуківська сільська рада; земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6823380500:01:001:0185, площею 0,2693 га, яка знаходиться за адресою: Новоушицький район, с.Борсуки; земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6823380500:01:001:0184, площею 0,4511 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.13-20; 23-25).

Однак, після набуття у власність спірних земельних ділянок, відповідачка, грубо порушуючи вимоги національного законодавства, їх протягом року не відчужила.

Згідно із наданою інформацією Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Борсуки Новоушицького району Хмельницької області, документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 01.07.2015 терміном дії «безстроково» (орган, що видав - 6801) на підставі наданого Управлінням дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 3 частини З статті 4 Закону України «Про імміграцію», зареєстрована за адресом: АДРЕСА_1 . Зазначені в заяві-анкеті: паспорт громадянина рф 72 №3356640 від 02.03.2013 терміном дії до 02.03.2023 (орган, що видав - ФМС 89003), місце проживання на території рф: АДРЕСА_2 , контактний телефон відсутній (а.с.26-29).

Наведене свідчить, що на момент успадкування зазначених вище спірних земельних ділянок відповідачка була громадянкою іноземної держави.

Відповідно до ст.1Земельного кодексуУкраїни земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно зі ст.19Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

За змістом положень ст.41 Конституції України, ст.319, 321ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.38Закону України«Про міжнароднеприватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно із ч.1 ст.39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч.5 ст.22ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Приписами ст.378ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістом ст.13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст.14 Конституції України, ст.373ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст.374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачені ст.22, 81 ЗК України.

Згідно із ч.4 ст.81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч.1 ст.145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відтак, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності та у взаємозв`язку з положеннями ст.ст.319, 321, 374, 378 ЦК України, ст.ст.22, 81, 143, 145 ЗК України, суд приходить до висновку, що хоча відповідачка й набула у спадок земельні ділянки сільськогосподарського призначення, як іноземець, тому вона протягом року з часу державної реєстрації права на землю повинна була відчужити вказані земельні ділянки, однак цей свій обов`язок не виконала.

Натомість, норма п.15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4 ст.81ЗК України є імперативними.

Згідно із пунктом «е» ч.1 ст.140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.145ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки відповідачка протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, її не відчужила, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно з положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Виходячи з викладеного позовні вимоги заступника керівникаКам`янець-Подільськоїокружної прокуратури підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов прокурора в інтересах держави задоволено у повному обсязі, тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідачки на його користь слід стягнути 9924 гривні судового збору за подачу позовної заяви та 1240 гривень 50 копійок судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 56, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов заступника керівникаКам`янець-Подільськоїокружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), кадастровий номер 6823380500:05:005:0724, площею 0,2175 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису на право власності 26977263, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595120168233), яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Борсуківська сільська рада.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), кадастровий номер 6823380500:05:001:0051, площею 1,2999 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису на право власності 26976565, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595084668233), яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Борсуківська сільська рада.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), кадастровий номер 6823380500:01:001:0185, площею 0,2693 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (номер запису на право власності 26974780, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 840907468233), яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, с.Борсуки.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), кадастровий номер 6823380500:01:001:0184, площею 0,4511 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (номер запису на право власності 26973806, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 840824568233), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Хмельницькоїобласної прокуратури(Хмельницькаобласна прокуратура,код ЄДРПОУ02911102,Держказначейська службаУкраїни,м.Київ,МФО 820172,р/рUA188201720343120002000002814)9924гривні судовогозбору,сплаченого запред`явлення цьогопозову таза поданнязаяви пройого забезпечення1240гривень 50копійок, що разом становить 11164 (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18 травня 2023 року.

Орган,якому закономнадано правозвертатись досуду вінтересах іншихосіб: Кам`янець-Подільська окружна прокуратура Хмельницької області, місцезнаходження: м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 02911102.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ - 39767479,

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання на території України: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. І. Яцина