Постанова

від 18.05.2023 по справі 129/804/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 129/804/23

Провадження № 22-ц/801/920/2023

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 рокуСправа № 129/804/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Копаничук С.Г.,

суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Гайсинська державна нотаріальна контора, Жерденівський старостинський округ Гайсинської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу адвоката Покоєвича А. О. в інтересах ОСОБА_1 ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року, постановлену у складі судді Бондар О. В.,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Гайсинської державної нотаріальної контори, Жерденівського старостинського округу Гайсинської міської ради про визнання права власності на майно.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції вказав, що позивачем неправильно визначено склад учасників справи, не додано до матеріалів справи правовстановлюючих документів на майно, не визначено ціну позову, неправильно сформульовано позовні вимоги.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Гайсинської державної нотаріальної контори, Жерденівського старостинського округу Гайсинської міської ради про визнання права власності на майно повернуто позивачці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачкою не виконно вимоги ухвали про залишення позову без руху.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, адвокат Покоєвич А. О. діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Встановлено, що ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наступних підстав:

- до позовної заяви не додано будь-яких правовстановлюючих документів (належно засвідчених їх копій) на майно право власності на яке просить визнати за нею позивач, в позові не зазначено і не підтверджено доказів дійсної вартості предмету позову, необхідних для правильного визначення ціни позову відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України натомість заявлено клопотання про встановлення ціни позову і визначення ціни позову судом, яке не може бути задоволено через відсутність на те законних підстав, а саме передбачених ч.2 ст. 176 ЦПК України обставин, за яких позивачу на момент пред`явлення позову його точну ціну встановити неможливо;

- в ній не зазначено з огляду на приписи ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України ч. 1 ст. 15 ЦК України як, яким чином і коли відповідач Гайсинська державна нотаріальна контора порушила, не визнала чи оспорила права позивача, натомість винесена нотаріусом постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачем не оспорюється; нотаріус не може бути відповідачем у тих судових справах, в яких позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно, якщо ним не оспорюється винесена нотаріусом постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії; відповідачем у вказаній категорії справ мають бути інші спадкоємці померлого спадкодавця, які прийняли спадщину чи мають право на обов`язкову частку у спадковому майні, лише за їх відсутності відповідачем може бути міська, сільська чи селищна рада за місцем знаходження нерухомого майна, яка в подальшому в порядку ст. 1277 ЦК України, глави 9 ЦПК України має право звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою;

- позовні вимоги сформульовані не у відповідності до вимог ч.1 ст. 1266 ЦК України, яка передбачає право внуків спадкодавця спадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;

- в порушення вимог ч.2 ст. 48 ЦПК України співвідповідачем в позові зазначено Жерденівський старостинський округ Гайсинської міської ради Вінницької області, що не є юридичною особою відповідно до ч. 4 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади;

- до позову не надано підтвердження направлення (надання) відповідачу копій доказів, що подаються до суду, зокрема способом, передбаченим п.8 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМ України від 28.07.1997 р. № 799 (ч.9 ст.83 ЦПК України);

- в порушення ч.4 ст. 177 ЦПК України до позову не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

20 березня 2023 року адвокат Покоєвич А. О., діючи в інтересах позивачки, на виконання вимог ухвали суду подав уточнену позовну заяву, в якій змінив склад учасників справи, вказавши відповідачем орган місцевого самоврядування Гайсинську міську раду.

Разом з тим, ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці разом з доданими до неї додатками.

Такий висновок суду першої інстанції є передчасним з огляду на наступне.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Крім того,Відповідно до ст.175 ЦПКУкраїни упозовній заявіпозивач викладаєсвої вимогищодо предметаспору таїх обґрунтування. Позовназаява подаєтьсядо судув письмовійформі іпідписується позивачемабо йогопредставником,або іншоюособою,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншоїособи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10)підтвердження позивачапро те,що нимне поданоіншого позову(позовів)до цьогож відповідача(відповідачів)з тимсамим предметомта зтих самихпідстав. Якщопозовна заяваподається особою,звільненою відсплати судовогозбору відповіднодо закону,у нійзазначаються підставизвільнення позивачавід сплатисудового збору. Уразі пред`явленняпозову особою,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншоїособи,в заявіповинні бутизазначені підставитакого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У даному випадку слід врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, уточнення позовних вимог, визначення складу учасників судового процесу, зібрання доказів, підлягає вирішення у порядку підготовчого провадження, а не шляхом залишення позовної заяви без руху.

Щодо визначення ціни позову та сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.

У п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Однак суд першої інстанції отримавши уточнену позовну заяву ОСОБА_1 вказані обставини не врахував, застосувавши надто суворе тлумачення процесуальної норми, що в свою чергу позбавило позивачку права на доступ до суду і завадило розгляду її позовних вимог та відповідно є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний суд у постанові від 01 березня 2023 року по справі 761/33869/14-ц зробив такий висновок, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 є передчасним, а тому ухвалу належить скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвала про повернення заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката Покоєвича А. О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач С.Г. Копаничук

судді: С. К. Медвецький

В.В. Оніщук