Ухвала

від 16.05.2023 по справі 947/13822/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13822/23

Провадження № 1-кс/947/5898/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчогоСВ ОРУП№ 1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 42023163010000009 від 22.03.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання про арешт майна, СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023163010000009 від 22.03.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування, у тому числі за результатами виконаного доручення співробітникам НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, а також співробітникам УБН вОдеській областіДБН НПУ,було встановлено,що на територіїрегіонів Українита Одеськоїобласті дієгрупа осіб,яка організувала, з використанням мережі «Інтернет», збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а саме через соціальну мережу «Телеграм» та здійснює за його допомогою продаж особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом їх відправки через відділення ТОВ «Нова Пошта».

Так, органом досудового розслідування встановлено, що до вказаного факту може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

10.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.05.2023 за місцем мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого було виявлено спресовану речовину рослинного походження зеленого кольору, 109 (сто дев`ять) полімерних пляшок, всередині яких імовірно знаходиться рідина для заправки електронних сигарет марки «Liqua», кожна об`ємом по 6мг, скляний стакан та 3 (три) шприці із залишками рідини невідомого походження, 5 (п`ять) пляшок коричневого та прозорого кольорів із залишками рідини невідомого походження, 5 (п`ять) пляшок коричневого кольору із залишками рідини невідомого походження, порожні картонні упаковки від речовини для заправки електронних сигарет марки «Liqua», мобільний телефон марки «IPhone 11» на 128 Gb, чорного кольору, у чохлі чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_2 із абонентським номером НОМЕР_3 .

10.05.2023 року постановою слідчого виявлене та вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.

Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно має доказове значення. Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, які мають важливе значення для досудового розслідування.

Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.

В судове засідання прокурор та слідчий не з`явилися, проте від останньої до суду надійшла заява про розгляд даного клопотання без її участі, в якій вона зазначила, що дане клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання також не з`явився, однак від нього до суду також скеровано заяву про розгляду вказаного клопотання за його відсутності, в якій він зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За огляду на норми кримінального процесуального законодавства, а також враховуючи наявність від учасників кримінального провадження заяв про розгляд даного клопотання за їх відсутності, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду даного клопотання за відсутності власника вилученого майна, а також слідчого та прокурора.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, врахувавши положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 було вилучено майно, яке може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 10.05.2023 року, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

При цьому, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Оскільки з наведених міркувань вбачається, що арешт майна є необхідним в цілях забезпечення збереження майна, яке може бути використано в якості речового доказу, на думку слідчого судді, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження об`єктивно може призвести до їх знищення або ж переховування, так як очевидно, що оскільки такі речі можуть містити відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність до вчинення кримінально-протиправних дій конкретних осіб, останні не зацікавлені у її отриманні органом досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою й забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), крім того наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначений у клпоотанні мобільний телефону зокрема.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогоСВ ОРУП№ 1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 42023163010000009 від 22.03.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити.

Накласти арешт з забороною користування та розпорядження на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: спресовану речовину рослинного походження зеленого кольору, 109 (сто дев`ять) полімерних пляшок, всередині яких імовірно знаходиться рідина для заправки електронних сигарет марки «Liqua», кожна об`ємом по 6мг, скляний стакан та 3 (три) шприці із залишками рідини невідомого походження, 5 (п`ять) пляшок коричневого та прозорого кольорів із залишками рідини невідомого походження, 5 (п`ять) пляшок коричневого кольору із залишками рідини невідомого походження, порожні картонні упаковки від речовини для заправки електронних сигарет марки «Liqua», мобільний телефон марки «IPhone 11» на 128 Gb, чорного кольору, у чохлі чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_2 із абонентським номером НОМЕР_3 .

Виконання ухвалипокластинастаршого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1