Рішення

від 16.05.2023 по справі 200/14958/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року Справа№200/14958/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі: Мухіній Є.О.

за участю сторін:

представника позивача - Федорової С.В.

представника відповідача - Щирба Р.П.

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

03.11.2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 року №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у вигляді штрафу у сумі 151 275,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач навела, що застосування до неї штрафних санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами є необгрунтованим, оскільки у неї відсутні матеріали перевірки (адміністративні матеріали), яка була проведена управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення №0282 від 10.03.2020. Також зазначає, що у зв`язку із закінченням терміну дії ліцензій своєчасно зверталася до відповідача із заявами про видачу нових ліцензій, вносила належну плату за них. Відмова у їх видачі зумовлена помилкою відповідача у зарахуванні коштів та бездіяльністю з несвоєчасного оформлення нових ліцензій. З посиланням на практику ЄСПЛ щодо реалізації принципу "належного урядування" позивач вказує, що притягнення її до відповідальності не може бути визнано таким, що переслідує законну мету та є пропорційним.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ:43142826) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187). Продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 06.07.2022 року розгляд справи було відкладено, роз`яснено учасникам справи право звернення до суду із заявою про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 01.12.2022 року відкладено розгляд справи на 17 січня 2023 року о 13 год. 00 хв. В цю дату розгляд справи був відкладений на 07 березня 2023 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 07.03.2023 року відкладено розгляд справи на 23 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 23.03.2023 року відкладено розгляд справи по суті на 06 квітня 2023 року. Зобов`язно обидві сторони надати додаткові пояснення у справі та докази на їх підтвердження.

Ухвалою суду від 06.04.2023 року відкладено розгляд справи по суті, призначивши його у судовому засіданні на 16 травня 2023 року.

Продовжено відповідачеві встановлений судом строк виконання ухвали від 23.03.2023 та зобов`язано його в строк до 10.05.2023 року надати суду письмові пояснення та відповідні докази на підтвердження зазначеної у них інформації. Запропоновано позивачу в строк до 10.05.2023 надати суду докази надсилання відповідачеві копії письмових пояснень від 30.03.2023 та доданих до них документів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з посиланням на те, що адміністративні матеріали щодо притягнення до відповідальності продавця у магазині позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП України, є належною підставою для застосування штрафу до самого позивача. Постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.06.2020 по справі №221/2052/20 продавця визнано винною у продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії, а тому цей факт не підлягає доказуванню. Крім того відповідач вказує, що рішення про відмову у видачі ліцензій не є предметом спору у даній справі, а тому суд не може надавати їм правову оцінку. Звернення позивача за оформленням ліцензій не є безумовною підставою для їх отримання. Відповідач наголошує на неможливості суб`єкту господарювання провадити діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в той час, коли у нього відсутні діючі ліцензії.

У судовому засіданні представники сторін подані ними заяви по суті спору підтримали, надали додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, код РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень - органом державної податкової служби, який у спірних правовідносинах здійснює функції, передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закон №481).

27.09.2021 відповідачем було прийняте рішення №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафу у сумі 151275,9 грн (а.с. 70-71).

Фактичною підставою для цього визначені адміністративні матеріали - протокол №0282 від 10.03.2020, складений управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області, яким встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, чим порушена ч. 20 ст. 15 Закону №481.

Правовою підставою для застосування штрафу зазначені положення абз.7 ч.2 ст. 17 Закону №481, згідно з яким у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячным і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Як зазначено у протоколі №0282 від 10.03.2020 та рапорті ст. о/у з ОВС шостого відділу УОЗ на окремих територіях АТО ГУ ДФС у Донецькій області Козлова М. 10.03.2020 року у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , встановлений факт продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв без отримання ліцензії (а.с. 43-55). Згідно з додатком до протоколу від 10.03.2020 у вказаному вище магазині встановлена наявність алкогольних напоїв та тютюнових виробів всього на суму 75 637 грн 95 коп.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та отриманими під час перевірки поясненнями порушення вчинене продавцем ОСОБА_2 . Постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.06.2020 по справі №221/2052/20 вказану особу визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП України та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

При цьому судом встановлений факт здійснення ОСОБА_2 10.03.2020 року продажу алкогольних та тютюнових виробів без отримання відповідної ліцензії на право зайняття вказаними видами діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З приводу впливу даної постанови на встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає за доцільне зауважити на правовий висновок, що викладений в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18. Згідно з ним якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Позивач не спростував зазначений вище факт продажу, однак вказав на відсутність у неї чинної на момент перевірки ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами внаслідок протиправної поведінки контролюючого органу, який безпідставно відмовив у продовженні дії відповідної ліцензії позивача.

Зважаючи на це, при розгляді даної справи суд враховує постанову у справі про адміністративне правопорушення як підтвердження вчинення продавцем позивача дій з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, але правова оцінка наслідків таких дій для позивача здійснюється судом самостійно.

В цій частині спору судом встановлені наступні фактичні обставини.

16.01.2019 року позивачеві були видані ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з терміном дії до 01.02.2020р. (а.с. 16-19).

13.01.2020 року позивач перерахувала плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на 2020-2021 роки в сумі 750 грн на рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1579090471.1 від 13.01.2020 (а.с. 44) та копією цієї квитанції (а.с. 122).

Позивач звернулася із заявами (без дати) про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з терміном дії з 01.02.2020 до 01.02.2021 (а.с. 94, 95).

06.02.2020 ГУ ДПС у Донецькій області прийняло рішення №9838/10/05-99-32-02 про відмову позивачеві у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с. 119-121) та №9837/10/05-99-32-02 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 123-125). Обидва рішення мотивовані тим, що плата за ліцензію, яка повинна була вноситися до місцевого бюджету Вугледарської ОТГ на рахунок № НОМЕР_2 , не надійшла. Таким чином позивачем не дотримані вимоги ч.26 ст. 15, ч.3 ст. 16 Закону №481, п.п. 28.1 ст. 64 Бюджетного кодексу України. Також позивачеві роз`яснено право повторного звернення із заявою про видачу ліцензії.

На запит позивача від 18.02.2020 №24497/10 ГУ ДПС у Донецькій області листом від 26.02.2020 №16242/10/05-99-57-05 повідомило, що 13.01.2020 від ОСОБА_1 надійшла плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за платіжним дорученням @2PL411634 в сумі 750 грн. Грошові кошти надійшли на розрахунковий рахунок UA108999980334119825000005586, МФО 899998, ЄДРПОУ 38028736, отримувач: Мар`їнська УК/ВугледарОТГ/22011100. Співставлення номеру рахунку, який зазначений у цьому листі, з номером рахунку, який наведений у рішеннях про відмову у видачі ліцензії позивачеві, свідчить про їх однаковість.

10.03.2020 мала місце перевірка позивача, за наслідками якої прийняте спірне рішення про застосування штрафу.

11.03.2020 позивач звернулася до відповідача з листом №10/03 від 10.03.2020, у якому просила скасувати наведені вище рішення про відмову у видачі ліцензій та повторно розглянути подані раніше заяви про видачу ліцензій. При цьому позивач вказувала, що невідображення платежу в картці підприємця пов`язані з недосконалістю роботи програмного забезпечення ГУ ДПС у Донецькій області, що не може вважатися правомірною підставою для відмови у видачі ліцензій. Відомостей про результати розгляду даного листа суду не надані.

Як зазначив у отриманих на вимогу суду поясненнях від 30.03.2023 представник позивача, остання здійснила повторну оплату вартості ліцензій у сумі 750 грн, однак докази на підтвердження цього факту надати не може через повне руйнування магазину, у якому такі докази зберігалися, внаслідок бойових дій у с.Павлівка біля міста Вугледар Донецької області.

У письмових поясненнях від 30.12.2021 представник відповідача повідомила, що у 2020 році виникли проблеми із веденням оперативного обліку платежів в ІС "Податковий блок" платників податків, місцезнаходженням яких була Вугледарська ОТГ. Згідно з рішеннями Вугледарської міської ради №7/48-1, 7/48-2 та №7/48-3 від 11.10.2019 до вказаної ОТГ увійшла Павлівська сільська рада.

Проблеми з обліком платежів викликані технічною неможливістю передачі інтегрованих карток платників податку до новоствореної Вугледарської ДПІ-0525, у яку увійшли платники податків с.Павлівка, які раніше обслуговувалися у ДПІ у Мар`їнському районі-0538.

Внаслідок вказаних технічних проблем всі сплачені на рахунки Вугледарської ОТГ кошти потрапляли до ІКП "Платежі до з`ясування".

Як зазначено у письмових поясненнях представника відповідача від 30.12.2021, плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у сумі 750 грн 19.03.2021 була перенесена з ІКП "Платежі до з`ясування" до ІКП ФОП ОСОБА_1 . Суд ухвалами від 23.03.2023 та 06.04.2023 витребовував у відповідача докази наявності підстав для такого перенесення, однак їх надано не було.

За даними відповідача 10.04.2020 року позивачу видані ліцензії №1192829 та 1192821 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 /а з терміном дії з 10.04.2020 по 10.04.2021 (а.с. 114).

Ухвалами від 23.03.2023 та 06.04.2023 відповідача було зобов`язано надати письмові пояснення та відповідні докази на підтвердження зазначеної у них інформації з питання: на підставі якої заяви позивача була видана ліцензія строком дії 10.04.2020 року? У відповідь відповідач не надав витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Виходячи з цього судом не встановлено подання окремих заяв, на підставі яких 10.04.2020 року позивачу були видані видані ліцензії №1192829 та 1192821 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.

Таким чином на підставі однієї заяви контролюючий орган спочатку відмовив у видачі ліцензії, а потім видав ліцензію з іншим терміном дії. Банківські реквізити для надходження плати за ліцензії при цьому не змінювалися.

10.04.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування сплачених нею 13.01.2020 за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями коштів у сумі 750 грн в рахунок сплати акцизного податку.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу зібраних у справі сукупності доказів суд дійшов висновку, що до закінчення дії ліцензій позивач перерахувала на належний бюджетний рахунок плату за їх видачу на наступний період, однак отримала відмову через незалежні від неї причини технічного характеру. Позивач не мала чинних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на момент перевірки 10.03.2020 року.

Водночас, відсутність вказаних ліцензій не може розглядатися окремо від причин відмови у їх видачі.

Позивач не оскаржує рішення про відмову у видачі їй ліцензій, проте посилається на протиправність таких рішень в обґрунтування заявлених вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч.1, 2 ст. 6 КАС України).

Обставини справи, що розглядається, свідчать про порушення прав позивача внаслідок застосування до нього штрафних санкцій.

Право позивача на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами терміном дії з 01.02.2020 (дата, коли ліцензії повинні бути видані за поданою заявою) по 10.04..2020 (дата фактичного отримання ліцензій) не підлягає судовому захисту, оскільки таке право припинилося у зв`язку із закінченням вказаного терміну.

Скасування рішень відповідача від 06.02.2020 року №9838/10/05-99-32-02 та №9837/10/05-99-32-02 про відмову у видачі позивачеві ліцензій не призведе до поновлення порушеного у період з 01.02.2020 по 10.04.2020 права, яке вже припинилося через вичерпання терміну дії.

Законодавство не передбачає оформлення ліцензій ретроспективно (терміном дії на минуле).

Водночас, це не заважає суду надати правову оцінку цим рішенням та вирішити спір про їх правові наслідки з урахуванням принципу верховенства права.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо виходу у такий спосіб за межі позовних вимог.

У постанові від 11 листопада 2021 року по справі № 826/10948/17 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.

Оскаржуючи наслідки проведеної перевірки у формі рішення про застосування штрафних санкцій платник податків не позбавлений можливості спростовувати її висновки з посиланням на правову оцінку юридичних фактів та доказів, покладених в основу таких висновків.

В контексті справи, що розглядається, це означає, що оцінка судом правомірності рішень відповідача про відмову у видачі ліцензій може впливати на правову оцінку застосування до позивача штрафу через причинно-наслідковий зв`язок між ними. У разі, якщо позивач на момент перевірки вчинила необхідні дії для отримання ліцензій, але у їх видачі було безпідставно відмовлено ("отруйне дерево"), така відмова не може мати правомірних наслідків у вигляді штрафу ("плодів").

При вирішенні питання про вчинення позивачем вказаних дій суд виходить з наступного.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Як було встановлено судом, на момент прийняття рішень №9838/10/05-99-32-02 та №9837/10/05-99-32-02 про відмову у видачі позивачеві ліцензій (06.02.2020 року), останньою були вчинені достатні для отримання ліцензій дії. Плата за ліцензії була здійснена на належний рахунок місцевого бюджету, що спростовує наведені у вказаних рішеннях підстави для відмови.

Технічні проблеми з обліком та ідентифікацією надходжень, про які зазначено у письмових поясненнях предстаника відповідача від 30.12.2021, не можуть бути вирішені за рахунок платника податків.

Щодо виправлення допущених державними органами помилок Європейський Суд з прав людини сформував усталену практику. Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беслер проти Італії», заява №33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com проти Молдови», заява № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії», заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеr аlіа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, пункт 40, «Трro проти Хорватії», заява № 35298/04, пункт 67).

Суд погоджується з зауваженням відповідача, що подання заяви на отримання ліцензії не є безумовною підставою для видачі суб`єкту господарювання ліцензії, законодавством передбачена можливість прийняття рішення про відмову в її видачі. Неможливість суб`єкта господарювання провадити діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в той час коли в нього відсутня діюча ліцензія також не може заперечуватися.

Натомість позивач мала легітимні очікування виникнення у ней права здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів після з вчинення усіх залежних від неї дій для отримання відповідних ліцензій.

Необгрунтована відмова у їх видачі не може створювати правомірні наслідки у вигляді позбавлення позивача права здійснювати певну господарську діяльність, особливо з урахуванням неможливості отримання ліцензій ретроспективно.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що рішення від 06.02.2020 року №9838/10/05-99-32-02 та №9837/10/05-99-32-02 про відмову у видачі ліцензій є протиправними, а тому рішення відповідача від 27.09.2021 №11125/05-99-09-01/2940701361 про застосування до позивача штрафу також вважається протиправним. Це обумовлює задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1512,76 грн. суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, адреса 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Італійська, 59) від 27.09.2021 року №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у вигляді штрафу у сумі 151 275,90 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, адреса 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн. 76 коп.

У судовому засіданні 16 травня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 травня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.