Постанова

від 20.03.2024 по справі 200/14958/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року справа №200/14958/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Азарової К.В., за участю представника позивача Романченка О.О., представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 р. у справі № 200/14958/21 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 року №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у вигляді штрафу у сумі 151 275,90 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, адреса 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, 59) від 27.09.2021 року №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у вигляді штрафу у сумі 151 275,90 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, адреса 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн. 76 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмивати у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, які направлені управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області, ГУ ДПС у Донецькій області 27.09.2021 прийнято рішення про застосування до позивача штрафної санкції № 11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 на суму 151 275, 90 грн.

Отже, підставою для застосування штрафних санкцій до позивача став протокол про адміністративні правопорушення №0282 від 10.03.2020 з додатками, письмовими поясненнями, які підтверджують факти порушень, а саме: реалізація в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить ФОП ОСОБА_1 алкогольних та тютюнових виробів продавцем магазину ОСОБА_2 без отримання ліцензії на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, чинне законодавства визначає як достатню підставу для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, наявність матеріалів контролюючих органів, що підтверджують факт правопорушення саме суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивач звернувшись із позовною заявою просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2021 №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_2 на суму 151 275,90 грн.

Таким чином, предметом розгляду цієї справи є встановлення обставин, що слугували підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2021 №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 та правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 151 275, 90 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 надав оцінку діям контролюючого органу при прийнятті рішення про відмову у видачі ліцензії.

За змістом ст. 15 Закону №481 подання заяви на отримання ліцензії не є безумовною підставою для видачі суб`єкту господарювання ліцензії, оскільки вказаним законодавчим приписом передбачена можливість прийняття рішення про відмову в її видачі.

Скаржник звертає увагу, що подання заяви на отримання відповідної ліцензії не надає право суб`єкту господарювання на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. А отже, не є підставою для наявності у суб`єкта господарювання провадження діяльності з роздрібної торгівлі до вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі ліцензії.

При наявності рішення про відмову у видачі ліцензії у ФОП ОСОБА_1 в будь- якому випадку не було права на провадження діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Отже, у даному випадку на думку відповідача, судом першої інстанції порушено принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішення яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що протокол про порушення був складений в період з моменту вчинення позивачем усіх необхідних дій для отримання ліцензій - до вирішення ДПС технічних проблем і видачі нових ліцензій позивачу.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав із позовом визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.09.2021 року №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у вигляді штрафу у сумі 151 275,90 грн.

З огляду на висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 14 квітня 2023 року у справі № 757/30991/18-а, позивач вважає, що оскаржуване рішення суду винесене з повним дотримання принципів змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Так, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази подані або мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.

В описові частині оскаржуваного рішення суд зазначив, що відповідачем не було надано витребуваних судом доказів.

Вказаний принцип диспозитивності знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип, також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог с диспозитивним правом позивача.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/1457/17, від 11. грудня2018 року у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а тощо.

За правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові, від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним. обставинам- справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком

Судом встановлено, що на момент прийняття рішень №9838/10/05-99-32-02 та №9837/10/05-99-32-02 про відмову у видачі позивачці ліцензій (06.02.2020), останньою були вчинені/достатні для: отримання ліцензій дії. Плата за ліцензії була здійснена на належний рахунок місцевого бюджету, що спростовує наведені у вказаних рішеннях підстави для відмови.

Позивач мала легітимні очікування вчасного виникнення у неї права здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів після вчинення усіх залежних від неї дій для отримання відповідних ліцензій.

Необґрунтована відмова у їх видачі не може створювати правомірні наслідки у вигляді позбавлення позивача права здійснювати певну господарську діяльність, особливо з урахуванням неможливості отримання ліцензій ретроспективно.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач є фізичною особою-підприємцем. Перебуває на податковому обліку у головному управлінні ДПС у Донецькій області.

16.01.2019 позивачеві були видані ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , з терміном дії до 01.02.2020р. (а.с. 16-19 т.1).

13.01.2020 позивач перерахувала плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на 2020-2021 роки в сумі 750 грн на рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1579090471.1 від 13.01.2020 (а.с. 44 т.1) та копією цієї квитанції (а.с. 123 т.1).

Позивач звернулася із заявами (без дати) про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , з терміном дії з 01.02.2020 до 01.02.2021 (а.с. 95, 96т.1).

06.02.2020 ГУ ДПС у Донецькій області прийняло рішення №9838/10/05-99-32-02 про відмову позивачеві у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с. 120-122 т.1) та №9837/10/05-99-32-02 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 124-126 т.1).

Вказані рішення позивачем в судовому порядку не оскаржені.

Рішення мотивовані тим, що плата за видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка повинна була вноситися до місцевого бюджету Вугледарської ОТГ на рахунок № НОМЕР_3 , не надійшла.

Таким чином позивачем не були дотримані вимоги ч.26 ст. 15, ч.3 ст. 16 Закону №481, п.п. 28.1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, на які є посилання у цих рішеннях. Позивачеві у рішеннях роз`яснено право повторного звернення із заявою про видачу ліцензії.

На запит позивача від 18.02.2020 №24497/10 ГУ ДПС у Донецькій області листом від 26.02.2020 №16242/10/05-99-57-05 повідомило, що 13.01.2020 від ОСОБА_1 надійшла плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за платіжним дорученням @2PL411634 в сумі 750 грн. Грошові кошти надійшли на розрахунковий рахунок UA108999980334119825000005586, МФО 899998, ЄДРПОУ 38028736, отримувач: Мар`їнська УК/ВугледарОТГ/22011100. Співставлення номеру рахунку, який зазначений у цьому листі, з номером рахунку, який наведений у рішеннях про відмову у видачі ліцензії позивачеві, свідчить про їх однаковість.

10.03.2020 здійснена перевірка позивача.

Як зазначено у протоколі №0282 від 10.03.2020 та рапорті ст. о/у з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 10.03.2020 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , встановлений факт продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв без отримання ліцензії (а.с. 54-62 т. 1).

Згідно з додатком до протоколу від 10.03.2020 у вказаному вище магазині встановлена наявність алкогольних напоїв та тютюнових виробів всього на суму 75 637 грн 95 коп.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та отриманими під час перевірки поясненнями порушення вчинене продавцем ОСОБА_2 .

Постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.06.2020 по справі №221/2052/20 вказану особу визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП України та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

11.03.2020 позивач звернулася до відповідача з листом №10/03 від 10.03.2020, у якому просила скасувати наведені вище рішення про відмову у видачі ліцензій та повторно розглянути подані раніше заяви про видачу ліцензій. При цьому позивач вказувала, що невідображення платежу в картці підприємця пов`язані з недосконалістю роботи програмного забезпечення ГУ ДПС у Донецькій області, що не може вважатися правомірною підставою для відмови у видачі ліцензій. Відомостей про результати розгляду даного листа суду не надані.

10.04.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування сплачених нею 13.01.2020 за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями коштів у сумі 750 грн в рахунок сплати акцизного податку.

10.04.2020 позивачу видані ліцензії №1192829 та 1192821 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 /а з терміном дії з 10.04.2020 по 10.04.2021 (а.с. 114).

27.09.2021 відповідачем на підставі абз. 7 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» було прийняте рішення №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафу у сумі 151275,9 грн (а.с. 70-71 т.1).

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій визначені адміністративні матеріали - протокол №0282 від 10.03.2020, складений управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області, яким встановлено здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, чим порушена ч. 20 ст. 15 Закону №481.

У письмових поясненнях від 30.12.2021 представник відповідача повідомила, що у 2020 році виникли проблеми із веденням оперативного обліку платежів в ІС "Податковий блок" платників податків, місцезнаходженням яких була Вугледарська ОТГ. Згідно з рішеннями Вугледарської міської ради №7/48-1, 7/48-2 та №7/48-3 від 11.10.2019 до вказаної ОТГ увійшла Павлівська сільська рада.

Проблеми з обліком платежів викликані технічною неможливістю передачі інтегрованих карток платників податку до новоствореної Вугледарської ДПІ-0525, у яку увійшли платники податків с.Павлівка, які раніше обслуговувалися у ДПІ у Мар`їнському районі-0538.

Внаслідок вказаних технічних проблем всі сплачені на рахунки Вугледарської ОТГ кошти потрапляли до ІКП "Платежі до з`ясування".

Як зазначено у письмових поясненнях представника відповідача від 30.12.2021, плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у сумі 750 грн 19.03.2021 була перенесена з ІКП "Платежі до з`ясування" до ІКП ФОП ОСОБА_1 .

Суд ухвалами від 23.03.2023 та 06.04.2023, витребував у відповідача докази наявності підстав для такого перенесення, однак їх надано не було.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

До вказаного закону було внесено зміни Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", які набули чинності з 01.07.2019.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 481/95 в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземниих суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Статтею 11 Закону №481/95-ВР визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 15 Закону № 485/95, імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

За видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю, зберігання справляється плата у розмірі 780 гривень, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Отже, приписами вказаних норм встановлено можливість здійснення суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами виключно за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю, інших підстав законодавством не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 485/95, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 7 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

Отже, суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати торгівлю, повинен отримати в уповноваженого органу відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі. У разі торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Так, за відсутності ліцензії при здійсненні торгівлі, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №485, у вигляді штрафу.

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2019 року по справі №810/2155/16 вказав на те, що визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом № 481/95-ВР, є встановлення фактів вчинення позивачем порушень, зафіксованих у актах фактичних перевірок.

У свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Як зазначалось, 16.01.2019 позивачеві були видані ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з терміном дії до 01.02.2020р. (а.с. 16-19 т.1).

У січні 2020 року позивач звернулася із заявами про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з терміном дії з 01.02.2020 до 01.02.2021 (а.с. 94, 95 т.1).

06.02.2020 ГУ ДПС у Донецькій області прийняло рішення №9838/10/05-99-32-02 про відмову позивачеві у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с. 119-121 т.1) та №9837/10/05-99-32-02 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 123-125 т.1). Про вказані рішення позивач був обізнаний та ним вони не оскаржені.

10.03.2020 мала місце перевірка позивача під час якої встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії, що ним не заперечується.

10.04.2020 позивачу видані ліцензії №1192829 та 1192821 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями у магазині "Щедрий кошик", 25 з терміном дії з 10.04.2020 по 10.04.2021 (а.с. 114 т.1).

Отже, про закінчення терміну дії ліцензії, можливість подати заяву з документами для її отримання та про прийняте за результатами розгляду наданих документі рішення, суб`єкт господарювання був обізнаний.

Судом встановлено, що на дату проведення перевірки позивач, як суб`єкт господарювання, не мав ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, отже не мав право на здійснення відповідної господарської діяльності з продажу цих виробів.

27.09.2021 відповідачем на підставі абз. 7 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» було прийняте рішення №11125/05-99-09-01/ НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафу у сумі 151275,9 грн.

Отже, відповідач обґрунтовано, за відсутності ліцензії при здійсненні торгівлі вказаними виробами, до позивача, як суб`єкта господарювання, застосовано відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №485, у вигляді штрафу.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивач мала легітимні очікування виникнення у ней права здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів після вчинення усіх залежних від неї дій для отримання відповідних ліцензій, необґрунтована відмова у їх видачі не може створювати правомірні наслідки у вигляді позбавлення позивача права здійснювати певну господарську діяльність, особливо з урахуванням неможливості отримання ліцензій ретроспективно, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, позивачем не оскаржувались рішення уповноваженого органу щодо відмови у видачі ліцензії.

При цьому, вказані рішення суб`єкта владних повноважень є окремими документами та актами індивідуальної дії, які підлягають окремому оскарженню. Суд не може надавати оцінку правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом судового оскарження у справі та стосується інших правовідносин.

Суд зазначає, що у межах спірних правовідносин спірним питанням є саме наявність або відсутність обставин торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями у період здійснення перевірки без наявної ліцензії на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а не право на отримання такої ліцензії у спірний період.

Відповідно до ст. ст. 42, 44 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 21 липня 2021 року справа № 912/3323/20

Так, ризик неотримання скаржником ліцензії, яка необхідна для здійснення діяльності, міг бути пов`язаним не лише з обмеженого функціонування ліцензійного органу, однак і з отриманням відмови в її видачі на підставі того, що за результатами розгляду заяви, уповноважений орган дійшов висновку про невідповідність наданої інформації ліцензійним вимогам.

Отже, як вірно зазначено відповідачем та судом першої інстанції, подання заяви на отримання ліцензії не є безумовною підставою для видачі суб`єкту господарювання ліцензії, законодавством передбачена можливість прийняття рішення про відмову в її видачі.

Колегія суддів зазначає, що законодавством встановлена пряма заборона у здійсненні суб`єктом господарювання господарської діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в той час коли в нього відсутня діюча ліцензія.

Так, затримка у видачі ліцензії або необґрунтованість відмови у її видачі, не є законодавчо передбаченими обставинами які звільняють суб`єкта господарювання від встановлених обов`язків отримати таку ліцензію та здійснювати торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями виключно за її наявністю

Отже, наведені позивачем доводи у позовній заяві не спростовують факт здійснення позивачем господарської діяльності з продажу тютюнових та алкогольних виробів без наявності відповідної ліцензії та не звільняють позивача від відповідальності за вказані порушення.

Таким чином з урахуванням здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права та невірно надав оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 р. у справі № 200/14958/21 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 р. у справі № 200/14958/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 20 березня 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко