Рішення
від 02.05.2023 по справі 280/4474/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 травня 2023 року 12 год. 10 хв.Справа № 280/4474/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін

від позивача: адвокат Барсукова І.Г., Насонова О.В.,

від відповідача: Стець А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МіГремонт»

до - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (далі по тексту позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення:

- № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 10397082, 25 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 9306065 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1091017,25 грн);

- № 0003344712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету, на суму 13334593 грн,

- № 0003364712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6406,14 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 301,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6104,79 грн);

- № 0003374712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4651863,00 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 3101 242 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1550 621 грн);

- № 0003394712 від 13.07.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2017 у сумі 206 069 грн;

- № 0003407412 від 13.07.2018, яким застосовано за штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 510 грн;

- № 0003414712 від 13.07.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 662955,00 грн (у тому числі відшкодовано 662 955,00 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331477,50 грн;

- № 0003424712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано за штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 956,69 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 23,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 933,14 грн).

Позивач вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі № 280/4474/18 та призначено підготовче засідання на 20.11.2018 об 10 год. 00 хв.

13 грудня 2022 року ухвалою суду замінено відповідача у справі № 280/4474/18 з Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 - Г, код ЄДРПОУ 43141471), його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079).

Підготовче засідання призначено на 15 грудня 2022 року об 11 год. 00 хв.

15 грудня 2022 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 17 січня 2023 року до 14 год. 10 хв.

17 січня 2023 р. ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 13 лютого 2023 року об 14 год. 10 хв.

13 лютого 2023 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13 лютого 2023 р. об 14 год. 10 хв.

13 лютого 2023 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 08 березня 2023 р.

08 березня 2023 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі.

08 березня 2023 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 03 квітня 2023 року до 14 год. 00 хв.

03 квітня 2023 року ухвалою суду замінено позивача по справі Державне підприємство «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124, код ЄДРПОУ 07917635) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124, код ЄДРПОУ 07917635).

03 квітня 2023 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

03 квітня 2023 р. ухвалою суду підготовче провадження у справі - закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 02 травня 2023 року о/об 10 год. 00 хв.

02 травня 2023 року до суду в порядку ст. 189 КАС надійшла заява позивача (вх. № 17860) про часткову відмову від позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 13.07.2018:

- № 0003364712 форми «Д», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6406,14 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 301,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6104,79 грн);

- № 0003424712 форми «Д», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано за штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 956,69 грн. (у тому числі: за податковим зобов`язанням 23,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 933,14 грн);

- № 0003407412 форми «ПС», яким застосовано за штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 510 грн.

02 травня 2023 року ухвалою суду заяву представника позивача про часткову відмову від позову задоволено, закрито провадження в адміністративній справі № 280/4474/18 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.07.2018:

- № 0003364712 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6406,14 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 301,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6104,79 грн);

- № 0003424712 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано за штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 956,69 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 23,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 933,14 грн);

- № 0003407412 форми "ПС", яким застосовано за штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн, які прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

В судовому засіданні 02 травня 2023 року представники позивача адміністративний позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідях на відзиви відповідача, запереченнях та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, запереченнях та письмових доводах, у яких вказала, що під час проведення перевірки встановлені порушення норм Податкового кодексу України (далі по тексту ПКУ), які полягають у не включенні безоплатно отриманих активів у складі доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами, з причин відсутності інформації щодо придбання товару по ланцюгу, заниженні частини чистого прибутку, завищенні податкового кредиту, від`ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування у зв`язку з безтоварністю операцій, проведених позивачем з контрагентами. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши наявні матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 11.04.2018 по 15.06.2018 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт», про що складено Акт від 22.06.2018 № 62/28-10-47-12/07917635 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт», код ЄДРПОУ 07917635, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2015 по 31.12.2017» (далі по тексту Акт перевірки, Акт № 62).

За висновками Акту перевірки встановлені наступні порушення:

1) пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 471 478 грн, у тому числі по періодах:

2015 рік 4 941 996 грн.;

1 квартал 2016 року 1 197 468 грн;

півріччя 2016 року 1 101 585 грн;

три квартали 2016 року 1 947 968 грн;

2016 рік 2 775783 грн;

1 квартал 2017 року 738926 грн;

півріччя 2017 року 916932 грн;

три квартали 2017 року 1 724205 грн;

2017 рік 1 753 699 грн;

2) п. 1 ст. 11-1 «Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу)» Закону України «Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V, п. 1-3 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", затвердженого Постановою КМ України від 23.02.2011 № 138, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету всього на суму 13 560 658 грн, у тому числі по періодах:

- за 2015 рік у сумі 3377 031 грн;

- за 1 квартал 2016 року у сумі 4091 351 грн;

- за півріччя 2016 року у сумі 3763 748 грн;

- за три квартали 2016 року у сумі 6655 559 грн;

- за 2016 рік у сумі 7786 905 грн;

- за 1 квартал 2017 року у сумі 1009 865 грн;

- за півріччя 2017 року у сумі 1253 141 грн;

- за три квартали 2017 року у сумі 2356 413 грн;

- за 2017 рік у сумі 2396 722грн;

3) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 , ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну 3 734 794 грн, у тому числі по періодах:

- березень 2015 року 589 254 грн;

- квітень 2015 року44 298 грн;

- грудень 2015 року953715грн;

- грудень 2016 року2 147527 грн;

4) пп. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.192.1, п.192.3 ст. 192, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальному розмірі 662 955 грн, у тому числі по періодах:

- січень 2017 р. - 386426 грн;

- лютий 2017 р. - 138540 грн;

- березень 2017 р. - 85263 грн;

- квітень 2017 р. - 7374 грн;

- травень 2017 р. - 3427 грн;

- червень 2017 р. - 13337 грн;

- липень 2017р. - 6542 грн;

- вересень 2017 р. - 202 грн;

- листопад 2017 р. - 1488 грн;

- грудень 2017 р. - 20356 грн;

5) пп. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п. 44.1. ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого завищено суму від`ємного значення станом на 31.12.2017, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларовано в рядку 21 Податкової декларації за грудень 2017 року у загальному розмірі 206 069 грн;

6) пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ, а саме: подання податкової звітності за формою №1-ДФ за I квартал 2015 р., за ІІ квартал 2015 р., за ІІІ квартал 2015 р., ІV квартал 2015 р., за І квартал 2016 р., за II квартал 2016 р., ІІІ квартал 2016 р., ІV квартал 2016 р. з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку;

7) пп.164.2.2 п.164.2, п. 164.6 ст.164, пп.168.1.2, п. 168.1 ст.168, пп.170.7.3 п. 170.7 ст. 170, пп. «а», пп. «б» п.176.2 ст. 176 ПКУ, а саме:

- не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 8 864,85 грн до або під час виплати доходу на користь інших платників податків, у тому числі: 22.07.2015 1363,80 грн, 16.11.2015 351,83 грн, 14.12.2015 609,16 грн, 20.07.2016 6540,06 грн;

- не утримання, не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 301,35 грн під час виплати доходу на користь інших платників податків, у тому числі 20.11.2015 - 18,75 грн, 07.11.2016 - 102,60 грн, 21.12.2017 180,00 грн;

8) п.п. 1.4 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX, п.п. 168.1.2 п. 168.1. ст.168, п.п. 170.7.3. п. 170.7 ст. 170, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, а саме:

- не перерахування до бюджету військового збору у сумі 1492,36 грн. до або під час виплати доходу на користь інших платників податків, у тому числі : 20.07.2015 - 135,68 грн, 20.07.2016 543,84 грн, 21.11.2017 - 812,84 грн,

- не утримання, не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору у сумі 23,55 грн під час виплати доходу на користь інших платників податків, у тому числі: 07.11.2016 8,55 грн, 21.12.2017 15,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач надав свої заперечення (вих. № 06/1934 від 02.07.2018).

Частково врахувавши заперечення позивача, відповідач надав відповідь на заперечення від 11.07.2018 № 29411/10/28-10-47-12, в якій виклав п. 1, п. 2, п. 3 висновків Акту перевірки в іншій редакції. Частково врахувавши посилання позивача на судові рішення, що набрали законної сили та мають безпосереднє відношення до правовідносин, які досліджувалися під час перевірки, відповідач зменшив числові показники виявлених порушень за висновками Акту перевірки з 9471478 грн до 9306065 грн (п. 1 Акту перевірки), з 13560658 грн до 13334593 грн (п. 2 Акту перевірки), з 3734794 грн до 3468740 грн (п. 3 Акту перевірки).

На підставі висновків Акту перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення від 11.07.2018 № 29411/10/28-10-47-12, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0003394712 від 13.07.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2017 у сумі 206 069 грн;

- № 0003424712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано за штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 956,69 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 23,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 933,14 грн).

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся зі скаргою (вих. № 06/2223 від 27.07.2018) до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 17.08.2018 № 26806/6/99-99-11-01-02-25 ДФС України продовжила розгляд скарги до 28.09.2018 включно, а листом від 20.09.2018 № 30487/6/99-99-11-01-02-25 «Про розгляд скарги» повідомила про залишення скарги без розгляду.

Лист № 30487/6/99-99-11-01-02-25 від 20.09.2018 «Про розгляд скарги» отриманий позивачем 25.09.2018.

За приписами п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За нормою ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пп. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПКУ процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Керуючись ст. 2, ст. 122 КАС України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем зроблені висновки про заниження позивачем податку на прибуток, заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, завищення податкового кредиту, від`ємного значення та суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

У зв`язку із необхідністю спеціальні знань у сфері іншій, ніж право, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою суду від 13 квітня 2021 року за заявою представника позивача призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 361).

Зазначену ухвалу відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

За наслідками апеляційного розгляду Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2021 року змінив ухвалу про призначення експертизи від 13.01.2021, виключивши по тексту резолютивної частини ухвали зазначення: «нормативно» та виклавши питання до експерта в такій редакції:

1. Чи підтверджується документально висновок Акту № 62/28-10-47- 12/07917635 від 22.06.2018 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт», код ЄДРПОУ 07917635, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - з 01.01.2015 по 31.12.2017» (далі по тексту - Акт перевірки), в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 10 397 082, 25 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 9 306 065 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 091 017,25 грн)?

2. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» п. 1 ст. 11.1. «Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу)» Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V, п. 1-3 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", затвердженого Постановою КМ України від 23.02.2011 № 138, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, та на підставі повідомлення-рішення № 0003344712 від 13.07.2018 на визначено грошове зобов`язання на суму 13 334 593 грн?

3. Чи підтверджується документально визначення у податковому повідомленні-рішенні № 0003344712 від 13.07.2018 платежу «Частина чистого прибутку (доходу)» як грошове зобов`язання?

4. Чи підтверджується документально віднесення частини чистого прибутку до складу податкового повідомлення-рішення № 0003344712 від 13.07.2018 форми «Р»?

5. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003374712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 651 863,00 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 3 101 242 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 550 621 грн)?

6. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» пп. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.44.1. ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.192.1, п.192.3 ст. 192, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003414712 від 13.07.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 662 955 грн (у тому числі відшкодовано 662 955 грн) та застосовані штрафні санкції у розмірі 331 477,50 грн?

7. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» пп. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1. ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення станом на 31.12.2017, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларованого в рядку 21 Податкової декларації за грудень 2017 р. у загальному розмірі 206 069 грн (ППР № 0003394712 від 13.07.2018)?

8. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: подання податкової звітності за формою №1-ДФ за І квартал 2015 р., за II квартал 2015 р., за III квартал 2015 р., IV квартал 2015 р., за І квартал 2016 р., за II квартал 2016 р., III квартал 2016 р., IV квартал 2016 р. з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку; в результаті чого Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003407412 від 13.07.2018, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 510 грн?

9. Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» пп.164.2.2 п. 164.2, п. 164.6 ст.164, пп. 168.1.2, п. 168.1 ст.168, пп.170.7.3 п.170.7 ст. 170, пп. «а», пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ, в результаті чого не утримано, не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 301,35 грн?

10. - Чи підтверджується документально у податковому повідомленні-рішенні №0003364712 від 13.07.2018 нараховані штрафні санкції в розмірі 6 104,79 грн на суму податкового зобов`язанням 301,35 грн?

11. Чи підтверджується документально висновок акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» п.п. 1.4 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX, п.п. 168.1.2 п. 168.1. ст.168, п.п.170.7.3. п.170.7 ст. 170, пп. «а» п.176.2 ст.176 ПКУ, що призвело до не утримання, не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору у сумі 23,55 грн?

12. Чи підтверджується документально нарахування у податковому повідомленні-рішенні №0003364712 від 13.07.2018 штрафних санкцій у розмірі 933,14 грн на суму податкового зобов`язанням 23,55 грн?

За результатами проведення судово-економічної експертизи № 7015/7016-21 в адміністративній справі № 280/4474/18 складено Висновок експерта від 14.09.2022.

Як вбачається з Висновку експерта, дослідженням наданих документів, проведеним методами документальної перевірки та зіставлення, були перевірені повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, зіставлялись дані взаємопов`язаних документів.

Документальна перевірка включала в себе: перевірку наданих на дослідження документів за формою та змістом, а саме, встановлювалась правильність заповнення реквізитів документів; вивчався зміст відображених в документах операцій; арифметичну перевірку, що полягала у встановленні правильності арифметичних підрахунків, виведених підсумків; нормативну перевірку, що встановлювала відповідність відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку вимогам чинних законодавчих та нормативних актів.

Згідно з висновками судово-економічної експертизи (стор. 79-80) за результатами проведених досліджень по першому, другому, третьому, четвертому, п`ятому, шостому, сьомому питанням документально не підтверджуються висновки Акту № 62/28-10-47 12/07917635 від 22.06.2018 в частині порушення норм податкового законодавства, що свідчить про безпідставність прийняття контролюючим органом наступних податкових повідомлень-рішень:

- № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 10 397 082,25 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 9 306 065,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 091 017,25 грн);

- № 0003344712 від 13.07.2018 форми «Р», яким збільшено грошове зобов`язання на суму 13 334 593,00 грн і визначено платіж «Частина чистого прибутку (доходу)» як грошове зобов`язання;

- № 0003374712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4651 863,00 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 3 101 242,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 550 621,00 грн);

- № 0003414712 від 13.07.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 662 955,00 грн (у тому числі відшкодовано 662 955,00 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331 477,50 грн;

- № 0003394712 від 13.07.2018, яким зменшено від`ємне значення, задеклароване в рядку 21 податкової декларації за грудень 2017, у загальному розмірі 206 069,00 грн.

З восьмого, дев`ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого питань експертом зазначено на неможливість документально підтвердити висновки про порушення законодавства та нарахування у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.07.2018 № 0003407412, № 0003364712, № 0003424712 податкових зобов`язань та штрафних санкцій.

Зважаючи на відмову позивача від позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2018 № 0003407412, № 0003364712, № 0003424712 та прийняття судом ухвали про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, питання правомірності винесення зазначених повідомлень-рішень в даній справі не досліджувалося.

За наданими матеріалами адміністративної справи, з урахуванням висновку експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи № 7015/7016-21, судом досліджено та встановлено наступне.

З першого питання.

Згідно податкових декларацій з податку на прибуток позивача з додатками до них за 2015, 2016, 2017 роки (за звітними періодами: квартал, півріччя, 3 квартали, рік) та уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за зазначений період встановлено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» дохід у сумі 1 041 071 100 грн.

Відповідно висновку Акту перевірки (п. 1) на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9 471 478,00 грн, у тому числі по періодах:

2015 рік - 4 941 996,00 грн;

1 квартал 2016 року - 1 197 468,00 грн;

півріччя 2016 року - 1 101 585,00 грн;

три квартали 2016 року - 1 947 968,00 грн;

2016 рік - 2 775 783,00 грн;

1 квартал 2017 року - 738 926,00 грн;

півріччя 2017року - 916 932,00 грн;

три квартали 2017 року - 1 724 205,00 грн;

2017 рік - 1 753 699,00 грн».

З урахуванням заперечень, наданих позивачем, відповідач відкоригував пункт 1 висновку Акту перевірки (відповідь на заперечення від 11.07.2018 № 29411/10/28-10-47-12) та прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 10 397 082,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 9 306 065,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 091 017,25 грн.

За наслідками виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 10 397 082,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 9 306 065,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 091 017,25 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем показників за платежем податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 внаслідок двох епізодів порушень, а саме:

«1. На порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» занижено інші операційні доходи на суму 29 135 013,00 грн, у тому числі:

2015 рік - 20 453 801,00 грн;

квартал 2016 року - 4 254 848,00 грн;

півріччя 2016 року - 4 254 848,00 грн;

три квартали 2016 року - 6 283 980,00 грн;

2016 рік - 8 738 155,00 грн;

три квартали 2017 року - 809 949,00 грн;

2017 рік - (-) 56 943,00 грн;

та занижено інші операційні витрати на суму 9 384 167,00 грн, у тому числі:

2015 рік - 4 657 573 грн;

півріччя 2016 року - 2 616 641,00 грн;

три квартали 2016 року - 2 616 641,00 грн;

2016 рік - 2 616 641,00 грн;

квартал 2017 року - 412 170,00 грн;

півріччя 2017 року - 2 095 129,00 грн;

три квартали 2017 року - 2 095 129,00 грн;

2017 рік - 2 109 953,00 грн,

що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 21 917 742,00 грн, у тому числі:

2015 рік - 15 796 228,00 грн;

квартал 2016 року - 4 254 848,00 грн;

півріччя 2016 року - 1 638 207,00 грн;

три квартали 2016 року - 3 667 339,00 грн;

2016 рік - 6 121 514,00 грн,

та завищення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 2 166 896,00 грн, у тому числі:

квартал 2017 року - (-) 412 170,00 грн;

півріччя 2017 року - (-) 2 095 129,00 грн;

три квартали 2017 року - (-) 1 285 180,00 грн;

2017 рік - (-) 2 166 896,00 грн»

(том № 1 а.с. 90)

«2. На порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, ДГ1 «ЗДАРЗ МіГремонт» оприбутковано безоплатно отримані активи без відображення цієї операції у складі доходів, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 32 868 474,00 грн, у тому числі по періодах:

за 2015 рік - на суму 11 659 306,00 грн;

за 1 квартал 2016 року - на суму 2 397 754,00 грн;

за півріччя 2016 року - на суму 4 481 709,00 грн;

за три квартали 2016 року - на суму 7 154 708,00 грн;

за 2016 рік - на суму 9 299 500,00 грн;

за 1 квартал 2017 року - на суму 4 517 312,00 грн;

за півріччя 2017 року на суму 7 189 196,00 грн;

за три квартали 2017 року - на суму 10 864 096,00 грн;

за 2017 рік - на суму 11 909 668,00 грн».

(том № 1 а.с. 102).

З першого епізоду першого питання:

Описуючи зміст порушення, відповідач в якості підстави для висновків про наявність порушень з боку позивача послався на акт Державної фінансової інспекції в Запорізькій області «Про результати планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» за період з 01.08.2014 по 30.11.2015» від 25.03.2016 № 07-21/1, що отриманий відповідачем 26.04.2016 листом № 08-07-14-14/2342 (стор. 8-20 Акту перевірки).

На думку відповідача, станом на 01.01.2015 року на рахунку 361 позивача повинна обліковуватися дебіторська заборгованість перед ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш», яка у 2014 році була списана позивачем на позабалансовий рахунок для спостереження за можливістю її стягнення, та зазначено, що порушення податкового та іншого законодавства встановлено на підставі отриманих матеріалів від ДФІ в Запорізькій області.

Суд зауважує, що період 2014 року виходить за межі періоду, за який проводилась планова перевірка (а саме, з 01.01.2015 по 31.12.2017).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В обґрунтування наявності порушень з боку позивача, відповідач процитував зміст акту ревізії ДФІ в Запорізькій області від 25.03.2016 № 07-21/1 «Про результати фінансово-господарської діяльності ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» за період з 01.08.2014 по 30.11.2015».

Суд зазначає, що акт ДФІ в Запорізькій області не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії. Висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивача (зазначена позиція наведена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 по справі № 21-237а13).

При цьому відповідачем не врахований факт спростування висновків ревізії ДФІ в Запорізькій області щодо виявлених порушень в процесі досудового розслідування, проведеного Військовою прокуратурою Запорізького гарнізону.

Так, ДФІ в Запорізькій області, дійшовши висновку про наявність порушення з боку ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт», у порядку, передбаченому законодавством, самостійно не зверталась до суду з майновими вимогами до позивача. У той же час за зверненням ДФІ в Запорізькій області до Військової прокуратури Запорізького гарнізону було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016080370000084 від 25.06.2016 за ч. 2 ст. 367 КК України.

Постановою слідчого Військової прокуратури Запорізького гарнізону від 20.06.2017 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016080370000084 від 25.06.2016 за ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України за відсутністю в діяннях посадових осіб ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» складу кримінального правопорушення.

Отже, висновки ДФІ у Запорізькій області, викладені в акті «Про результати планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» за період з 01.08.2014 по 30.11.2015» від 25.03.2016 № 07-21/1, не знайшли свого підтвердження за наслідками досудового розслідування.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш» (надалі - Комісіонер), в особі директора ОСОБА_1 , з однієї сторони, та Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (надалі - Комітент), в особі директора Фурдила Сергія Андрійовича, з іншої сторони, укладено Договір комісії № 4/187-Д від 04.12.2012 (надалі - Договір) та додаткові угоди № 1 від 03.04.2013, № 2 від 01.07.2013, № 3 від 21.10.2013, №4 від 09.10.2014, № 5 від 24.11.2014, № 6 від 20.11.2015, № 7 від 05.01.2016, № 8 від 05.01.2017 та № 9 від 13.02.2017, якими внесені зміни до Договору комісії № 4/187-Д від 04.12.2012.

На експертне дослідження додатково надані Акт прийому-передачі виробів від 07.08.2013, Акт остаточного приймання виробів від 25.11.2013, звіти комісіонера №№ 1 14, Акт звіряння від 01.07.2014, якими документально підтверджується виконання ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» умов договору комісії № 4/187-Д від 04.12.2012 на загальну суму 7 206 100,00 дол. США, оплата ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» коштів на загальну суму 4 850 903,35 дол. США та наявність у ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» дебіторської заборгованості по контрагенту ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» станом на 01.07.2014 у розмірі 2 355 196,65 дол. США (7 206 100,00 дол. США - 4 850 903,35 дол. США).

Дослідженням наданих листів ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» до ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДК «Укроборонпром» щодо погашення заборгованості від 26.12.2013 № 09/3012, від 31.03.2014 № 09/739, від 15.05.2014 № 09/1342, від 20.06.2014 № 09/1768, від №09/1817, від 29.08.2014 № 09/2427 встановлено, що ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» велась претензійно - позовна робота щодо погашення дебіторської заборгованості по контрагенту ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» станом на 01.07.2014 у розмірі 2 355 196,65 дол. США.

В матеріалах справи наявні:

- лист ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» від 05.09.2014 № 27/12-5955 щодо відмови Республіки Чад перерахувати кошти за контрактом, неможливості вирішення питання щодо придбання ремонтного фонду літака МІГ-29УБ та відсутності погодження з Російською Федерацією експорту товарів військового призначення російського виробництва;

- службова щодо відсутності підстав для визнання заборгованості ДГЗІФ «Укрінмаш» безнадійною в податковому обліку та створення резерву сумнівних боргів і наявності підстав для визнання заборгованості безнадійною для цілей бухгалтерського обліку;

- наказ від 22.09.2014 № 127 про створення резерву сумнівних боргів;

- наказ від 22.09.2014 № 128 про списання заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів та врахування списаної заборгованості на позабалансовому рахунку 071 з метою спостереження за можливістю її стягнення.

Відповідачем також не враховано, що відображення операції по списанню дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку в 2014 році не вплинуло на розмір податку на прибуток, розрахованого за правилами податкового обліку. Редакція ПКУ, яка діяла у 2014 році, не передбачала включення до витрат, що зменшують об`єкт оподаткування, витрат по нарахуванню резерву сумнівних боргів, а визначення безнадійної заборгованості, що наведене в пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є тотожнім визначенню безнадійної заборгованості, наведеному в п. 4 П(С) БО 10. Внаслідок зазначеного нарахування в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів у сумі 28 932 592,31 грн не вплинуло на визначення об`єкту оподаткування та нарахування податку на прибуток за результатами 2014 року. На відміну від бухгалтерського обліку, в податковому обліку позивача в 2014 році ця заборгованість продовжувала враховуватися з відповідним нарахування курсових різниць.

Приписами п. 11 П(С)БО 10 передбачено здійснення списання безнадійної дебіторської заборгованості з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів і лише у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів така заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Визнання безнадійною дебіторської заборгованості по розрахункам з ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» у сумі 28 932 592,31 грн не вплинуло на фінансовий результат, отже, і на розрахунок прибутку підприємства в податковому обліку, а також на розрахунок частини прибутку, що спрямовується до Державного бюджету, оскільки така заборгованість списана за рахунок сформованого резерву сумнівних боргів. До того ж, списання безнадійного боргу не є тотожнім поняттю «анулювання заборгованості». Ця заборгованість відображається за балансом для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника.

Також слід зазначити, що Верховною Радою України 28.12.2014 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII, який набув чинності з 01.01.2015 та кардинально змінив принцип обчислення податку на прибуток.

До 2015 року нарахування податку на прибуток здійснювалося за окремими правилами, встановленим ПКУ, і для платника податків існувало два види обліку податковий та бухгалтерський, що мали принципові відмінності.

З 2015 року замість податкового обліку запроваджений новий порядок, який ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку до оподаткування) за даними бухгалтерського обліку та його подальшого коригування на перелік визначених законом податкових різниць.

Зважаючи на те, що операції зі створення резерву сумнівних боргів та списання заборгованості відбувалися ще у 2014 році, позивач керувався нормами чинного на той час законодавства і діяв у відповідності до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та норм ПКУ в редакції, що діяла до 2015 року..

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Також суд зауважує, що з 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до ст. 102 ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Отже, положення ст. 102 ПКУ після їх коригування з 01.01.2017 встановлюють граничні строки в 1095 днів як для донарахування податкових зобов`язань, так і для самого факту проведення перевірок. При цьому зазначений строк починає свій відлік з дня, наступного за граничним строком подачі податкової декларації (за загальним правилом).

За приписами того ж п. 102.1 ст. 102 ПКУ якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок і самостійному визначенні сум грошових зобов`язань платників податків ДФС України було надано відповідне роз`яснення від 05.05.2017 № 11356/7/99-99-14-03-03-17.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, позивач всупереч ст. 102 ПКУ при здійсненні планової перевірки за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 дійшов висновку про порушення, допущене позивачем у 2014 році, та за наслідками такого висновку визначив позивачу податкові зобов`язання та застосував штрафні санкції.

З другого епізоду першого питання.

Описуючи зміст порушення, контролюючий орган на стор. 20 Акту перевірки зазначив, що в розділі 3.2 Акту перевірки міститься детальна інформація щодо отримання ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 активів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання на загальну суму без ПДВ 32868474 грн при здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами.

Проте суд звертає увагу, що розділ 3.2 має назву «Дотримання платником податків вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) звіту про контрольовані операції (далі КО), повноти включення в звіт всіх КО» і цей розділ не містить жодної інформації про виявлені порушення при визначенні податку на прибуток.

На стор. 22-23 Акту перевірки відповідачем приведена таблиця із зведеними даними з оприбуткування у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 безоплатно отриманих активів на загальну суму 32868474,20 грн та зроблено висновок про те, що з урахуванням даних і фактів, наведених в розділі 3.2 Акту, перевіркою оформлених первинних документів не доведено факт отримання активів від перелічених у таблиці контрагентів та не обґрунтовано позицію щодо правомірності ведення бухгалтерського обліку на підставі цих первинних документів, які складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996- ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

У той же час в розділі 3.2 Акту перевірки не наведено реквізиту жодного первинного документу, який, на думку відповідача, складений з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, акт документальної перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства.

Пунктом 5 розділу 2 Порядку № 727 встановлено: факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте Акт перевірки відповідача зазначеним вимогам не відповідає.

До матеріалів справи та на дослідження судово-економічної експертизи надані первинні документи (рахунки-фактури, платіжні доручення та видаткові накладні), журнали-ордери по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та відомості аналітичного обліку позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, якими документально підтверджується отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від наступних контрагентів: ТОВ «Промелектроніка» (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ «Капіталпромінвест» (код ЄДРПОУ 38908510), ТОВ «Спецсервіс» (код ЄДРПОУ 38674939), ТОВ «Роялспейсбізнес» (код ЄДРПОУ 37933216), ТОВ «Авіатехкомплект» (код ЄДРПОУ 31800911), ТОВ «Авіакомплект» (код ЄДРПОУ 32431152), TOB «Омікрон ЕК» (код ЄДРПОУ 36626862), ТОВ «Бендер Україна» (код ЄДРПОУ 39989454), ТОВ «Гелікоптер» (код ЄДРПОУ 36759858), ТОВ «Радіосфера» (код ЄДРПОУ 30687448), ТОВ «ТД Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 37063548), ТОВ «Авіатехконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367), ТОВ «НВП «Спецтехкапітал» (код ЄДРПОУ 37871443), ТОВ «Єврообладнання» (код ЄДРПОУ 34829633), ТОВ «Аструм ЛТД» (код ЄДРПОУ 23047623), ТОВ «Листехпоставка» (код ЄДРПОУ 35774330), ТОВ «Спецрадіопроект» (код ЄДРПОУ 39505178), ТОВ «Техавіа» (код ЄДРПОУ 39964691), ТОВ «Хімресурси» (код ЄДРПОУ 32676108), ПП «Укрпроменергосервіс» (код ЄДРПОУ 34955849), ТОВ «Промснабресурс XXI» (код ЄДРПОУ 34676864) на загальну суму 32 868 474,00 грн (без ПДВ). Дані наведено у Додатку № 1 до Висновку «Відомість результатів дослідження документів щодо отримання та оприбуткування ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» товарно - матеріальних цінностей від інших суб`єктів господарської діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017».

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПКУ визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Нормами п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Доводи відповідача про безоплатне отримання позивачем ТМЦ від вищезазначених контрагентів спростовуються документами, що наявні в матеріалах справи та досліджені судом, зокрема, рахунками на оплату ТМЦ та платіжними дорученнями.

Обґрунтовуючи наявність порушень з боку позивача в частині визначення податку на прибуток, відповідач на стор 21-22 Акту № 62 посилається на акти документальних позапланових невиїзних перевірок позивача від 03.07.2017 № 48/28-10-47-07/07917635, від 22.12.2017 № 130/28-10-47-07/07917635, від 31.07.2017 № 56/28-10-47-07/07917635, від 04.09.2017 № 73/28-10-47-07/07917635, від 02.10.2017 № 86/28-10-47-07/07917635, від 31.10.2017 № 100/28-10-47-07/07917635, від 29.11.2017 № 117/28-10-47-07/07917635, від 03.04.2018 № 36/28-10-47-07/07917635, за висновками яких ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» неправомірно сформувало податковий кредит по операціям з контрагентами внаслідок відсутності у контролюючого органу інформації про джерело походження придбаного товару за «ланцюгом постачання» до «кінцевих постачальників». Відповідач стверджує, що операції мали безтоварний характер.

У той же час, як підтверджено матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення, винесені за на підставі зазначених актів перевірок, позивач оскаржив в судовому порядку. За наслідками судового розгляду податкові повідомлення-рішення, що прийняті відповідачем, визнані протиправними та скасовані. Отже, судовими рішеннями підтверджена фактичне постачання ТМЦ та легітимність операцій, здійснених позивачем з контрагентами.

В якості доказів позивачем залучені до матеріалів справи копії судових рішень, що набрали законної сили:

- по справі № 808/3240/17 (акт перевірки від 03.07.2017 № 48/28-10-47-07/07917635 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970) та ТОВ "РОЯЛСПЕЙСБІЗНЕС" (код 37933216) за період березень 2017 року);

- по справі № 808/354/18 (акт перевірки від 22.12.2017 № 130/28-10-47-07/07917635 з питань правомірності відображення в податковій звітності з ПДВ за листопад 2014 грудень 2015, вересень 2016 господарських операцій з ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА (код 24510970);

- по справі № 808/4081/17 (акт перевірки від 31.07.2017 № 56/28-10-47-07/07917635 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковій декларації з ПДВ за квітень 2017 року господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970), ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" (код 34676864), ТОВ "АВІА-КОМПЛЕКТ" (код 32431152);

- по справі № 808/606/18 (акт перевірки від 02.10.2017 № 86/28-10-47-07/07917635 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970), ТОВ "АВИАТЕХКОМПЛЕКТ" (код 32431152), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖПІДШИПНИК" (код 34975392), ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код 36626862), ТОВ "ГЕЛІКОПТЕР" (код 36759858);

- по справі № 808/816/18 (акт перевірки від 31.10.2017 № 100/28-10-47-07/07917635 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970), ТОВ "АВІА-КОМПЛЕКТ" (код 32431152), ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код 36626862), ТОВ "АВИАТЕХКОМПЛЕКТ" (код 31800911), ТОВ "ГЕЛІКОПТЕР" (код 36759858), ТОВ "КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ" (код 38908510), ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код 37871443);

- по справі № 808/561/18 (акт перевірки від 04.09.2017 № 73/28-10-47-07/07917635 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року по взаємовідносинам з ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код 37871443), ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970), ТОВ "ВЕНДЕР УКРАЇНА" (код 39989454), ТОВ "ГЕЛІКОПТЕР" (код 36759858), ТОВ "ТД "ЗАПОРІЖПІДШИПНИК" (код 34975392), ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код 36626862);

- по справі № 808/1509/18 (акт перевірки від 39.11.2017 № 117/28-10-47-07/07917635 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковій декларації з ПДВ за серпень 2017 року господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код 24510970), ТОВ "КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ" (код 38908510), ТОВ "РАДІОСФЕРА" (код 30687448), ТОВ "АВІА ТЕХКОНТАКТ" (код 39444367), ТОВ "ВЕНДЕР УКРАЇНА" (код 39989454), ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код 36626862), ПП "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код 37871443);

- по справі № 0840/3007/18 (акт перевірки від 03.04.2018 № 36/28-10-47-07/07917635 дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковій декларації з ПДВ за грудень 2017 року господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (код 24510970), ТОВ «КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ» (код 38908510), ТОВ «РАДІОСФЕРА» (код 30687448), ТОВ «АВІА ТЕХКОНТАКТ» (код 39444367), ТОВ «ЄВРОАВІАСТАР» (код 39872791), ТОВ «ОМІКРОН ЕК» (код 36626862), ПП «НВП «СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ» (код 37871443), ТОВ «TEXABIA» (код 39964691), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕТАЛОН» (код 31815755).

Отже, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій підтверджено правомірність відображення в податковому обліку позивача взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилаючись на те, що свідченням належної податкової обачності є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору постачальника та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері (стор. 25-26 Акту перевірки), відповідач не врахував наступне.

Судом та експертним дослідженням встановлено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 закупівля позивачем товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) проводилась за умови проведення моніторингу ринку цін за результатами електронних торгів і лише у постачальників, які отримали статус «кваліфікований» або «умовно кваліфікований» в ДК «Укроборонпром». Зазначене регламентується вимогами наказу ДК «Укрборонпром» «Про затвердження Порядку попередньої кваліфікації постачальника матеріально-технічних ресурсів, робіт та послуг у Державному концерні «Укрборонпром» та підприємствах - учасниках Концерну» від 25.02.2013 № 61 (із змінами) та наказу ДК «Укроборонпром» «Про затвердження Положення про здійснення закупівельної діяльності підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» від 29.12.2016 № 330.

Оплата за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 за укладеними договорами проводилась позивачем після перевірки службою безпеки ДК «Укрборонпром» та за умови відповідного погодження з Концерном, що врегульовано наказом ДК «Укрборонпром» «Про порядок моніторингу платежів у ДК «Укрборонпром» від 17.04.2014 № 84 (із змінами).

Отже, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 самостійно проводити розрахунки з контрагентами за укладеними договорами без погодження з ДК «Укроборонпром» позивач не мав можливості

До відомостей платежів, які направлялись на узгодження до Концерну, позивачем могли бути надані виключно ті платежі (за товари, роботи, послуги), які відповідали наступним ознакам:

- підприємством попередньо проведено ціновий аналіз ринку закуповуваних ТМЦ;

- платіж здійснюється за договором (рахунком), укладеним (отриманим) за результатами проведення закупівлі через електронний торгівельний майданчик (https://smarttender.biz), що підтверджується витягом з відповідного сайту у мережі Інтернет;

- платіж здійснюється за договором, укладеним в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 №1197-УІІ та Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-УІІІ.

Кваліфікація постачальників позивача здійснювалась для встановлення спроможності (компетентності) постачальників ТМЦ, робіт та послуг виконувати свої зобов`язання за договірними відносинами. Кваліфікацію постачальників для позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 проводив підрозділ безпеки Концерну на підставі документів, наданих потенційними постачальниками.

Крім того, позивачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 проводився багаторівневий контроль якості поставлених товарів. Згідно з вимогами до якості матеріалів, що постачає промисловість (напівфабрикати, комплектуючі вироби та інше) на Підприємстві впроваджена процедура вхідного контролю продукції, розроблена стандартами позивача СТП-662-214, СТП-662-224, СТП-662-242 з урахуванням вимог ГОСТ 24297-87 «Вхідний контроль продукції», Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, що затверджені постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.

Переліком продукції, яка підлягає вхідному контролю, визначена номенклатура, об`єм, нормативно-технічна документація та засоби технологічного забезпечення. Перелік виконаний по групах продукції. За кожною групою продукції закріплені дільниці вхідного контролю і спеціалісти відділу технічного контролю Підприємства. Склад групи вхідного контролю на Підприємстві щорічно переатестовувався.

При постачанні товарів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 постачальниками надавались сертифікати якості товарів, як це передбачено умовами укладених договорів. Результати вхідного контролю покупних виробів і матеріалів документуються та аналізуються для запобігання постачання неякісної продукції.

При виконанні оборонних замовлень держави всі придбані товари та послуги проходять перевірку кількості, якості та фактичного отримання не тільки уповноваженими особами позивача, а в обов`язковому порядку й представництвами державних замовників у відповідності до Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2009 № 1107, про що складаються відповідні акти та висновки. Без зазначених документів виконані позивачем роботи замовниками не приймаються.

Додатковим доказом фактичного ввезення ТМЦ на територію позивача є проходження відповідної перевірки охоронною організацією.

Між ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» та ТОВ «Штемп» укладено договір № 2580/6/2009 від 14.12.2009 (в подальшому укладено договір № 4041/6/2015 від 27.11.2015), відповідно до якого ТОВ «Штемп» прийняло на себе охорону об`єктів, перелічених у дислокації.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ввезення будь-якого майна на підприємство проводилось за умови проходження перевірки ТОВ «Штемп», про що робилась відмітка у Книзі обліку ввезення (внесення) ТМЦ через КПП-1, яка ведеться охоронною організацією.

З урахуванням наведеного, в Акті перевірки не викладено належних та допустимих доказів про порушення позивачем норм податкового законодавства, про юридичну дефектність відповідних первинних документів, про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за правочинами, здійсненими з контрагентами, про відсутність доказів транспортування товару, про відсутність витрат підприємства у спірних відносинах, про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, про несумісність придбаних товарів з напрямом господарської діяльності підприємства, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у своїй господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій та заниження позивачем податку на прибуток.

Згідно висновку експерта від 14.09.2022 у справі № 280/4474/18 за результатами проведених досліджень документально не підтверджується висновок Акту перевірки в частині порушення ДП «ЗДАРЗ МіГремонт» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003334712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 10 397 082,25 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням - 9 306 065,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 091 017,25 грн).

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення-рішення № 0003334712 від 13.07.2018 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З другого - четвертого питань.

Згідно з п. 2 висновку Акту перевірки відповідачем встановлено порушення 1 ст. 11-1 «Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу)» Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185V (із змінами та доповненнями), п. 1 - 3 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою КМ України від 23.02.2011 №138, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом. Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету всього на суму 13560 658,00 грн, в тому числі по періодах:

за 2015 рік у сумі 3 377 031,00 грн;

за 1 квартал 2016 року у сумі 4 091 351,00 грн;

за півріччя 2016 року у сумі 3 763 748,00 грн;

за три квартали 2016 року у сумі 6 655 559,00 грн;

за 2016 рік у сумі 7 786 905,00 грн;

за 1 квартал 2017 року у сумі 1 009 865,00 грн;

за півріччя 2017 року у сумі 1 253 141,00 грн;

за три квартали 2017 року у сумі 2 356 413,00 грн;

за 2017 рік у сумі 2 396 722,00 грн».

(том № 2 а.с. 181-182)

Частково врахувавши заперечення, надані позивачем, відповідач відкоригував пункт 2 висновку Акту перевірки (відповідь на заперечення від 11.07.2018 № 29411/10/28-10-47-12) та прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003344712 від 13.07.2018, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, на суму 13 334 593,00 грн.

(том № 1 а.с. 71).

В обґрунтування наявності порушення з боку позивача, відповідач на стор. 25 послався на заниження об`єкту оподаткування податку на прибуток підприємств на суму 347908880 грн за рахунок заниження фінансового результату до оподаткування, та зазначив, що з урахуванням порушень в частині заниження ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» фінансового результату до оподаткування, наведених у розділі 3.1 та 3.2 акту перевірки на суму 52619320 грн, перевіркою встановлено порушення при складанні підприємством Розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 всього на суму 13560658 грн.

Висновки Акту перевірки в частині заниження позивачем протягом 2015 - 2017 років частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, на суму 13 560 658,00 грн ґрунтуються на порушеннях, встановлених Актом перевірки, і досліджених судом по першому питанню.

Оскільки позивачем не було допущено порушень законодавства при визначенні податку на прибуток та фінансового результату до оподаткування, податкове повідомлення-рішення № 0003344712 від 13.07.2018 прийнято відповідачем неправомірно.

Суд також зазначає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0003344712 від 13.07.2018, відповідач діяв протиправно та поза межами повноважень, що надані йому податковим законодавством, оскільки на час винесення спірного повідомлення-рішення, враховуючи визначення понять «грошове зобов`язання» та «податкове зобов`язання», встановлені підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14, статтею 36 ПКУ, переліку податків і зборів, встановлених Бюджетним кодексом України, частина чистого прибутку не мала статусу податкового платежа у розумінні норм ПКУ (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 1 серпня 2018 року у справі№826/19797/16, від 31 січня 2019 року у справі№819/25/18, від 24 травня 2019 року у справі№ 806/1420/16, від 23 липня 2019 року у справі № 2340/4069/18).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України, належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі Порядок № 138).

Згідно з п. 3 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (далі по тексту Порядок № 1204), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 2 Порядку № 1204 податкове повідомлення-рішення за формою «Р» складається у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

За визначенням пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.56 пункту 14.1 цієї статті).

Перелік загальнодержавних податків та зборів, а також місцевих податків встановлено статтей 8 - 10 ПКУ, при цьому частина чистого прибутку на час спірних відносин не була віднесена до жодної з цих статей.

Водночас частина чистого прибутку (доходу) на час спірних відносин не була податковим платежем, який регулюється ПКУ і визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку частини чистого прибутку, а також сплата його до державного бюджету України, не змінює правової природи такого платежу і не наділяє Відповідача повноваженнями визнавати його грошовим зобов`язанням шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. (Зазначена позиція неодноразово підтверджена Верховним Судом, про що свідчать, зокрема, постанови від 01.08.2018 у справі №826/19797/16, від 28.08.2018 у справі №0870/10872/12).

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 13.07.2018 № 0003344712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, на суму 13 334 593,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

З п`ятого-сьомого питань.

Згідно з висновками Акту перевірки (п. 3, 4, 5) відповідачем встановлені порушення пп. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.192.1, п.192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 , ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 занижено податок на додану вартість на загальну 3 734 794 грн, завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальному розмірі 662 955 грн, та завищено суму від`ємного значення станом на 31.12.2017, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларовано в рядку 21 Податкової декларації за грудень 2017 року у загальному розмірі 206 069 грн.

З урахуванням заперечень, наданих позивачем, відповідач відкоригував пункт 3 висновку Акту перевірки (відповідь на заперечення від 11.07.2018 № 29411/10/28-10-47-12) та прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.07.2018 № 0003374712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4651863,00 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 3101 242 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1550 621 грн); № 0003414712 від 13.07.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 662955,00 грн (у тому числі відшкодовано 662 955,00 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331477,50 грн, № 0003394712 від 13.07.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2017 року у сумі 206 069 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товару між позивачем та його контрагентами, і, як наслідок, зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ, завищення бюджетного відшкодування та від`ємного по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код за ЄДРПОУ 24510970), ТОВ "КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38908510), ТОВ "НВО"СПЕЦСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38674939), ТОВ "ТОРГ БІЗНЕС" (ТОВ «Роялспейсбізнес») (код за ЄДРПОУ 37933216), ТОВ "АВІАТЕХКОМПЛЕКТ" (код за ЄДРПОУ 31800911), ТОВ "АВІА-КОМПЛЕКТ" (код за ЄДРПОУ 32431152), ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код за ЄДРПОУ 36626862), ТОВ "ВЕНДЕР УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 39989454), ТОВ "ГЕЛІКОПТЕР" (код за ЄДРПОУ 36759858), ТОВ "РАДІОСФЕРА" (код за ЄДРПОУ 30687448), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРСПЕЦСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 37063548), ТОВ «АВІА ТЕХКОНТАКТ» (код за ЄДРПОУ 39444367), ПП "НВП"СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код за ЄДРПОУ 37871443), ТОВ "ЄВРООБЛАДНАННЯ" (код за ЄДРПОУ 34829633), ТОВ «АСТРУМ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 23047623), ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА» (код за ЄДРПОУ 35774330), ТОВ «УКРАВІАГРУП» (ТОВ «Спецрадіопроект») (код за ЄДРПОУ 39505178), ТОВ «ТЕХАВІА» (код за ЄДРПОУ 39964691), ТОВ «ХІМРЕСУРСИ» (код за ЄДРПОУ 32676108), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕТАЛОН» (код за ЄДРПОУ 31815755), ПП «УКРПРОМЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 34955849), ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» (код за ЄДРПОУ 34676864).

Обґрунтовуючи наявність порушень з боку позивача, відповідач послався на отриману податкову інформацію та зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій позивача з придбання ТМЦ, оскільки у контролюючого органу відсутня інформація щодо придбання контрагентами-постачальниками товару у своїх постачальників, їх реалізація по ланцюгу на адресу позивача є неможливою. Посилаючись на не встановлення джерела походження товару, відповідач дійшов висновку про набуття товарів у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. , та нереальність операцій, здійснених позивачем.

Суд зазначає, що використовуючи лише податкову інформацію, отриману з податкових звітів та з наявних баз даних, без дослідження первинної бухгалтерської документації контрагентів постачальників в ході документальної перевірки, відповідач не має підстав стверджувати про відсутність відповідних господарських операцій.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише сумнівами щодо діяльності контрагентів постачальників та можливими порушеннями вимог законодавства. При цьому якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАСУ при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція з аналогічного питання є сталою і наведена в значній кількості постанов Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 14.03.2018 (справа № 813/4815/13-а, адміністративне провадження № К/9901/1362/18) колегію судів Верховного Суду зазначено наступне: «Висновки податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту повинні здійснюватися на підставі аналізу первинних документів і не можуть ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманій за результатами перевірок контрагентів платника податку».

На момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, визначеними в Акті перевірки, - останні були зареєстровані в установленому законом порядку, є платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

Суд зазнає, що чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податків - позивача - на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від стану податкового обліку контрагентів, зокрема, і від сплати останніми своїх податкових зобов`язань і тим паче від неможливості доведення поставки товару за всім ланцюгом. Позивач не може нести відповідальність за невиконання постачальниками своїх контрагентів своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами та постачальниками контрагентів правил оподаткування, а тому позивач не зобов`язаний володіти інформацією відносно виконання податкових зобов`язань всіма суб`єктами у ланцюгу постачання.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у контрагентів достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, як і наявність або відсутність таких контрагентів за юридичною адресою, чи неможливість проведення у суб`єкта господарювання перевірки, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб`єктів господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки, як було встановлено судом, позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, а тим паче постачальників своїх контрагентів. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти поставку товару за всім ланцюгом на предмет виконання контрагентами в ланцюзі постачання вимог податкового законодавства та їх безпосередню діяльність та діяльність їх посадових осіб перед тим, як відносити відповідні суми витрат до своїх витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, з підстав неможливості підтвердити рух товару за ланцюгом, відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни. При вчиненні контрагентами позивача порушень норм податкового чи іншого законодавства саме ці особи повинні нести відповідальність та інші негативні наслідки.

З огляду на норми ПКУ, слід дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній у податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України - господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Нормами п. 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм вбачається, що у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції (право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів чи послуг) та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення. Тобто, податковий кредит у платників податків виникає внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна складається для її документального підтвердження.

За змістом наведених норм закону право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять придбання товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають його цілям господарської діяльності, підтвердження обліковими, розрахунковими документами, та наявність податкової накладної.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 Закону № 996, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абз. 1-7 ч. 2 ст. 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом 9 частини 2 статті 9 Закону №996 визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником відповідача, що позивачем до перевірки було надано договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспорті накладні, документи ТОВ «Нова пошта», що, в свою чергу, підтверджує рух активів та зміну майнового стану.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

На момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, визначеними в Акті перевірки, - останні були зареєстровані у встановленому законом порядку, є платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у контрагентів достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, як і наявність або відсутність таких контрагентів за юридичною адресою, чи неможливість проведення у субєкта господарювання перевірки, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб`єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Твердження фіскального органу про наявність кримінальних проваджень не повинні братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПКУ. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів, тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості, отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.

Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження без доведеності фіскальним органом на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.

Посилання на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №808/1905/16 також не може слугувати доказом порушення законодавства позивачем, оскільки предметом дослідження даної справи були взаємовідносини ТОВ «Промелектроніка» зі своїми постачальниками і жодні документи по взаємовідносинам з позивачем в цьому рішенні не відображені.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, переданий товар.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону № 996, а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними.

Господарські операції з контрагентами були проведені ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При виконанні договірних зобов`язань сторонами були виконані всі необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, переданий товар. Зміст договірних відносин та документи, що підтверджують їх виконання, досліджувалися відповідачем під час документальної перевірки та відображені в Акті, зокрема:

1) ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (код за ЄДРПОУ 24510970) у розмірі 1 369 131,65 грн (стор. 50 - 96).

Взаємовідносини виникли на підставі договорів купівлі-продажу № 3276/3/2013 від 10.01.2013, № 4370/3/2017 від 12.01.2017 на придбання запчастин та комплектуючих згідно до специфікацій до договору. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні, подорожні листи, картки обліку категорійних матеріальних засобів (додаток 3.1.2.2.7 до Акту). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (перелік наведено на стор. 54-56 Акту).

2) ТОВ "КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38908510) у розмірі 299317,56 грн (стор. 96 -110).

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу № 08-02-01 від 08.02.2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні (додаток 3.1.2.2.9), видаткові накладні (стор. 100-102) та надані документи ТОВ «Нова Пошта» та SAT (стор. 102-103). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 103-104).

3) ТОВ "НВО "СПЕЦСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38674939) всього у розмірі 273962,93 грн (стор. 110 118)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2015 № 3786/3/2015. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 112-113). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 113). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 113).

4) ТОВ "ТОРГ БІЗНЕС" (ТОВ «Роялспейсбізнес») (код за ЄДРПОУ 37933216) у розмірі 204369,08 грн (стор. 118-126)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 17.03.2016 № 1. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 120-122). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 122). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 122).

5) ТОВ "АВИАТЕХКОМПЛЕКТ" (код за ЄДРПОУ 31800911) у розмірі 150 042,82 грн (стор 126-135).

Відповідач зазначає, що взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 17.03.2016 № 1, стороною якого виступає ТОВ «Радіосфера». Насправді, взаємовідносини з ТОВ «АВІАТЕХКОМПЛЕКТ» виникли на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2015 № 3977/3/2015. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 129-130). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується ТТН (стор. 131). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 131).

6) ТОВ "АВІА-КОМПЛЕКТ" (код за ЄДРПОУ 32431152) у розмірі 467962,95 грн (стор. 135 154).

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2016 № 4138/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 137-139). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 139). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 139).

7) ТОВ "ОМІКРОН ЕК" (код за ЄДРПОУ 36626862) у розмірі 62056,68 грн (стор. 154-169)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2016 № 4107/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 157-162). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 162-163). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 163-164).

8) ТОВ "ВЕНДЕР УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 39989454) у розмірі 54878,49 грн (стор. 169-178)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 22.06.2016 № 4231/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 171-175). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта» та SAT, що підтверджується експрес-накладними (стор. 175). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 175).

9) ТОВ "ГЕЛІКОПТЕР" (код за ЄДРПОУ 36759858) у розмірі 34 144 грн (стор. 178-189)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2016 № 4202/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 180-182). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 183). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 183).

10) ТОВ "РАДІОСФЕРА" (код за ЄДРПОУ 30687448) у розмірі 43947,14 грн (стор. 189-201)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 10.02.2016 № 4125/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 191-194). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними, та власним транспортом ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» (стор. 194-195). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 195).

11) ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРСПЕЦСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 37063548) у розмірі 29 640 грн (стор. 201 207)

Взаємовідносини виникли на підставі договорів купівлі-продажу 06.10.2015 № 061015, від 04.11.2016 № 4317/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 203-204). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 204). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 204).

12) Авіа Техконтакт" (код ЄДРПОУ 39444367) у розмірі 29927,29 грн (стор. 207- 214)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2016 № 4238/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 209-210). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», SAT, «Інтайм», що підтверджується експрес-накладними (стор. 210). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 211).

13) ПП "НВП"СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 37871443) у розмірі 12743,26 грн (стор. 214-220)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 19.10.2016 № 2442. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 216-217). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 217). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 218).

14) ТОВ "ЄВРООБЛАДНАННЯ" (код ЄДРПОУ 34829633) у розмірі 11 800 грн (стор. 220 225)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 03.02.2017 № 03/02. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 221-222). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «ЄВРООБЛАДНАННЯ, що підтверджується ТТН (стор. 222). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжного доручення (стор. 222).

15) ТОВ «АСТРУМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 23047623) у розмірі 7900 грн (стор. 225-229)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2016 № 4231/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 227). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжного доручення (стор. 227).

16) ТОВ «ЛИСТЕХПОСТАВКА» (код за ЄДРПОУ 35774330) у розмірі 124962,20 грн (стор. 229-253)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 27.03.2015 № 30/03-1. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 231-235). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 235-237) Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжного доручення (стор. 237).

17) ТОВ «УКРАВІАГРУП» (ТОВ «Спецрадіопроект») (код за ЄДРПОУ 39505178) у розмірі 1274094,90 грн (стор. 253-262)

Взаємовідносини виникли на підставі договору поставки від 05.12.2017 № 3726/3/2014. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 255-256). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними, та власним транспортом позивача (стор. 257). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжного доручення (стор. 257).

18) ТОВ «ТЕХАВІА» (код за ЄДРПОУ 39964691) у розмірі 3144,98 грн (стор. 262-266)

Взаємовідносини виникли без укладання договору. На підтвердження отримання товару були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 262-264). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 264) Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 264-265).

19) ТОВ «ХІМРЕСУРСИ» (код за ЄДРПОУ 32676108) у розмірі 5640,00 грн (стор. 266-271)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2016 № 23083-1. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 267 - 268). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «ТК «САТ», що підтверджується ТТН (стор. 268) Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжного доручення (стор. 268).

20) ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕТАЛОН» (код за ЄДРПОУ 31815755) у розмірі 3011,26 грн (стор. 271-281)

Взаємовідносини виникли на підставі договорів купівлі-продажу від 10.01.2013 № 3276/3/2013, від 12.01.2017 № 4370/3/2017. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 272 - 273). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними (стор. 273-274). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 274).

21) ПП «УКРПРОМЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 34955849) у розмірі 36650,81 грн (стор. 281-287)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2016 № 4118/3/2016. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 281-283). Транспортування товару здійснювалося підприємством ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладними, та власним транспортом позивача (стор. 283-284). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень.

22) ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» (код за ЄДРПОУ 34676864) у розмірі 103389,55 грн (стор. 287-296)

Взаємовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2015 № 3759/3/2015 на поставку емалі. На підтвердження виконання умов договору були складені податкові накладні, видаткові накладні (стор. 289-290). Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень (стор. 291).

Всупереч ст. 56 ПКУ, ст. 72, ст. 77 КАС України відповідачем не наведено доказів про порушення позивачем п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПКУ.

Відповідачем не спростовано дотримання позивачем умов ПКУ, які дозволяють платнику ПДВ збільшити податковий кредит звітного періоду, а саме:

- придбання товарів/послуг з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (п. 198.3 ПКУ);

- настання дати виникнення права на податковий кредит виходячи з правила першої події: або на дату списання коштів в оплату таких товарів/послуг, або на дату отримання податкової накладної постачальника, що підтверджує факт придбання товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ);

- наявність зареєстрованих податкових накладних, що підтверджують суму податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ), оформлених належним чином (п. 201.1 ПКУ) та складених зареєстрованим платником ПДВ (п. 201.8 ПКУ).

У повній відповідності з вищенаведеними нормами позивач на підставі зареєстрованих податкових накладних та наявних первинних документів визначив суму податкового кредиту, відобразивши в його складі операцій з придбання товарів у вищезазначених контрагентів.

Єдине обмеження щодо формування податкового кредиту встановлено п. 198.6 ст. 198 ПК України. А саме: «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».

Належну реєстрацію податкових накладних постачальниками та сплату ними податкових зобов`язань до бюджету відповідач не заперечує. Як вбачається з Акту перевірки, він не містить жодних посилань про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про підтвердження реального змісту господарських операцій належними доказами.

Відповідачем не враховано норму п 201.10 ст. 201 ПКУ, що набрала чинності з 01.07.2017. Відповідно до зазначеної норми «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Зважаючи на те, що податкові накладні, складені безпосередніми контрагентами позивача, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, їх реєстрація не призупинялася, то ця обставина є достатньою законодавчою підставою для визнання податкового кредиту позивача.

Не заперечує відповідач і наявність у позивача договорів та всіх необхідних первинних, а також додаткових документів, що підтверджують реальне отримання товарів.

Всі надані до перевірки первинні документи складені у відповідності до вимог Закону № 996-XIV та не суперечать вимогам ПКУ.

Будь-яких доказів, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або підробними, містять недостовірну інформацію, відповідачем не наведено.

Товар, придбаний у постачальників, був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований позивачем на підставі видаткових та податкових накладних шляхом здійснення записів у відповідних бухгалтерських документах, що підтверджується змістом Акту перевірки. Оплата товару та його подальше використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, також не заперечується відповідачем. Реальні зміни майнового стану підприємства підтверджуються як необхідною первинною документацію (у тому числі й платіжними документами), так і подальшим рухом придбаного товару в процесі виробництва (зокрема, картками обліку категорійних матеріальних засобів та відповідними проводками у бухгалтерському обліку).

Таким чином, документи, надані до перевірки, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996, ст. 44 ПКУ спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

При цьому слід зазначити, що у разі сумнівів щодо реальності отримання товару контролюючий орган наділений повноваженнями здійснити інвентаризацію активів.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно матеріальних цінностей, готівки. Зазначене право передбачено і Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.

Пред`являючи претензії до кінцевих постачальників у «ланці постачання», відповідач залишив поза увагою, що ПКУ, встановлюючи певні правила щодо виникнення у платника податку права на податковий кредит, не ставить його в залежність від припущень контролюючого органу щодо дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, з якими платник податків жодним чином не пов`язаний.

Дана правова позиція на цей час неодноразово підтверджена висновками Верховного Суду, про що свідчать, зокрема, постанови від 07.03.2018 у справі № 804/3240/16, від 14.03.2018 у справі № 813/4815/13-а, від 27.02.2018 у справі № 220118.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його безпосередніми контрагентами. У той же час доказова база відповідача, наведена в Акті перевірки, ґрунтується на припущеннях про сумнівність діяльності третіх осіб, які знаходяться поза межами контролю позивача.

Відповідач стверджує, що бути обізнаним про джерело походження товару в ланці постачання є обов`язком покупця, проте жодна норма законодавства такого обов`язку не встановлює, як і не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Відповідач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, а тому не може володіти інформацією щодо виконання податкових зобов`язань та дотримання податкової дисципліни особами, з якими у підприємства відсутні будь - які взаємовідносини.

Отже, позивачем дотримано законодавчо встановлені умови для формування податкового кредиту, від`ємного значення з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з контрагентами, у той час як відповідачем у справі не доведена правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Стосовно посилання в Акті перевірки на відсутність ТТН слід зазначити, що при перевезенні товару власним автотранспортом у межах власної господарської діяльності оформлення товарно-транспортної накладної не є обов`язковим.

На балансі позивача знаходиться 56 одиниць транспорту, з яких 36 одиниць неспеціалізованого призначення. У зв`язку з тим, що підприємство відноситься до оборонно-промислового комплексу і є об`єктом оборонного значення, доступ на територію позивача обмежений, здійснюється у спеціальному режимі, і для доставки товару від постачальників є доцільним використання власного автотранспорту. З метою контроля роботи транспортних засобів, використання палива та роботи водіїв позивача виписує подорожні листи, наявність яких передбачена Переліком документів, що затверджений постановою КМУ від 25.02.2009. № 207.

Зауваження стосовно оформлення подорожніх листів та неприйняття цих документів в якості підтверджуючих судом не приймаються, оскільки на даний час відсутній чинний нормативно-правовий акт, який би встановлював їх форму. Наказ Держкомстату України від 17.02.1998 № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» втратив чинність ще в 2013 році на підставі Наказу Державної служби статистики від 19.03.2013 № 95.

Після скасування подорожніх листів (як для легкових, так і вантажних автомобілів) у бухгалтерському та податковому обліку можна використовувати власне розроблений первинний документ. При цьому слід зазначити, що наявність такого реквізиту як «адреса завантаження», «адреса розвантаження» не була передбачена навіть під час дії Наказу № 74. Зазначення в подорожніх листах маршруту «Гараж Запоріжжя» не суперечить жодному нормативно-правовому акту, є правом підприємства та об`єктивно виправдано, оскільки при здійсненні перевезень власним транспортом в один день одна автомашина може отримувати товар у багатьох постачальників, що знаходяться на території міста. При цьому будь-яке ввезення чи вивезення ТМЦ з території позивача перевіряється охоронною організацією на підставі відповідної документації.

Що стосується посилання відповідача на Правила роздрібної торгівлі, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 № 104, які, на думку відповідача, містять вимоги щодо належної ідентифікації товарів на предмет їх походження, то зазначені Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу (п. 1) та поширюються на суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (п. 2), і не містять вимог щодо ідентифікації товару на предмет їх походження.

Якість товарів підтверджена відповідними сертифікатами. При цьому товари, придбані у контрагентів, не підлягають обов`язковій сертифікації відповідно до Переліку, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28, та не ввозились позивачем на митну територію України.

Стосовно зауважень відповідача до оголошеної цінності вантажу в експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» слід зазначити, що жодним нормативним актом не передбачена вимога оголошувати цінність вантажу відповідно до податкових накладних на товар. . Згідно з «Умовами надання послуг ТОВ «Нова Пошта» експрес-накладна це документ, що засвідчує домовленість про надання послуг між відправником поштового відправлення та ТОВ «Нова Пошта». Документ ТОВ «Нова пошта» підтверджує доставку товару, а не його вартість.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0003374712 від 13.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 651 863,00 грн (у тому числі: за податковим зобов`язанням 3 101 242 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 550 621 грн); № 0003394712 від 13.07.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за грудень 2017 у сумі 206 069 грн, № 0003414712 від 13.07.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 662 955,00 грн (у тому числі відшкодовано 662 955,00 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331 477,50 грн, прийняті відповідачем неправомірно та підлягають скасуванню.

Зазначені висновки суду також підтверджуються Висновком експерта від 14.09.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи № 7015/7016-21 в адміністративній справі № 280/4474/18.

Зокрема, судовою економічною експертизою на підставі досліджених договорів, первинних документів та належним чином зареєстрованих податкових накладних зроблено висновок про не підтвердження висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, в частині порушення позивачем норм податкового законодавства, що регулюють справляння та відображення в обліку податку на додану вартість (питання п`ять, шість сім Висновку експерта).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 443 878,70 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №4666 від 16 жовтня 2018 року, який підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень

За проведення судово - економічної експертизи позивачем сплачено 94 385,00 гривень, що підтверджується Актом здачі - приймання висновку експерта від 14.09.2022 та платіжною інструкцією № 1086 від 18.05.2022.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124, код ЄДРПОУ 07917635) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення від 13.07.2018 №0003334712, №0003344712, № 0003374712, №00094712 та № 0003414712, які прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі акту планової перевірки №62/28-10-47-12/07917632 від 22.06.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» судовий збір у розмірі 443 878 (чотириста сорок три тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень 70 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» судові витрати за проведення судово - економічної експертизи у розмірі 94 385 (дев`яносто чотири тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 15 травня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький


Суд	Запорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.05.2023
Оприлюднено	22.05.2023
Номер документу	110946482
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Чепурнов Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.05.2023 по справі 280/4474/18ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —280/4474/18

Рішення
від 02.05.2023 по справі 280/4474/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД