Ухвала

від 18.05.2023 по справі 420/17585/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17585/21

УХВАЛА

18 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Укренерго» до Одеської міської ради, за участі третьої особи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття у встановлений строк рішення за результатами розгляду клопотання №01/46165 від 28.11.2019 року, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Укренерго» до Одеської міської ради, за участі третьої особи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття у встановлений строк рішення за результатами розгляду клопотання №01/46165 від 28.11.2019 року, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 07.07.2022 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року, позов приватного акціонерного товариства «Укренерго» до Одеської міської ради, третя особа Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття у встановлений строк рішення за результатами розгляду клопотання №01/46165 від 28.11.2019 року, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради, що полягає у не прийнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ПрАТ «Укренерго» за №01/46165 від 28.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (код згідно КВЦПЗ 14.02) в Суворовському районі м. Одеси, загальною площею 0,0240 га.

Зобов`язано Одеську міську раду розглянути у визначеному законом порядку клопотання ПрАТ «Укренерго» за №01/46165 від 28.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії (код згідно КВЦПЗ 14.02) в Суворовському районі м. Одеси, загальною площею 0,0240 га. та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 3 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Стягнуто з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь приватного акціонерного товариства «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили 20.09.2022 року.

Виконавчі листи по справі видані 06.10.2022 року.

05.05.2023 року (вх. №ЕП/14436/23) до суду від позивача надійшла заява про встановлення контролю за виконанням рішення суду, в якій він просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 07.07.2022 року по справі №420/17585/21.

В обґрунтування заяви зазначено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. від 21.12.2022р. було відкрито виконавче провадження ВП №70599127 по примусовому виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду.

Однак станом на 05.05.2023р. рішення не виконано та ОМР ігнорує численні звернення щодо виконання рішення суду у добровільному порядку. Для розгляду клопотання позивача встановлює штучні перешкоди та додаткові вимоги, що не передбачені Земельним кодексом України.

Вказані обставини слугували підставою звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Заяву позивача, подану в порядку 382 КАС України розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача та матеріали справи в частині поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами ч. 1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Разом з тим, нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження, зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В свою чергу, до заяви про встановлення судового контролю позивачем не надано доказів закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак, станом на день подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідною заявою, оскільки відповідна оцінка діям відповідача надається органом Державної виконавчої служби, у провадженні якого перебуває виконавче провадження.

Керуючись ст. ст. 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/17585/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк