Ухвала

від 18.05.2023 по справі 280/2101/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2101/22

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономної республіки Крим і м. Севастополі

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №280/2101/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОПТРЕЙДЕР до Митниці в Херсонській області, Автономної республіки Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОПТРЕЙДЕР задоволено .

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Митниця в Херсонській області, Автономної республіки Крим і м. Севастополі через підсистему Електронний суд подала апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених п.1 ч.5 ст.296 КАС України, за якою до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.01.2022 №UА508020/2022/000002/2.

Суд враховує, що згідно змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Таким чином, заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна майнового стану позивача, є вимогами майнового характеру.

Отже, заявлена вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою майнового характеру.

При цьому, ціною позову у аналогічних спорах є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 1.380.2019.001962 від 16.03.2020.

Тобто, різниця митних платежів від митної вартості, визначеною позивачем та скоригованої митної вартості є ціною позову, з якої і обраховується належний до сплати судовий збір майнового характеру. В даному випадку така різниця становить 70979,79 грн.

Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 рік становить 2481 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання субєктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, виходячи з приписів вищенаведених норм права, позивач при зверненні до суду з позовом мав сплатити судовий збір у сумі, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 грн. (1,5% від 70979,79 складає 1064,70, що є менше ніж 1 розмір прожиткового мінімуму).

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 2977,20 грн. ((2481,00х150%)х0,8).

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на вказані цілі.

Вирішуючи подане скаржником клопотання суд виходить із наступного.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду.

Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів

відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним

правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовій збір у розмірі 2977,20 грн. за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

Керуючись ст.169, ч.2 ст.298 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Митниці в Херсонській області, Автономної республіки Крим і м. Севастополі про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономної республіки Крим і м. Севастополі на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №280/2101/22 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 18.05.2023 та оскарженню не підлягає

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко