Постанова

від 16.05.2023 по справі 910/9710/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа№ 910/9710/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023

у справі № 910/9710/22 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесатепло»

про стягнення 99840,02 грн.

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 99840,02 грн. за Договором № 14ГС/135/20 від 15.10.2020 постачання природного газу, з яких: 78128,57 грн. - основний борг, 9127,06 грн. - пені, 1740,22 грн. - 3 % річних, 10844,17 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов вказаного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» (08.02.2023 згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/9710/22 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Так, скаржник стверджує, що в порушення п. 4.3.8. договору, відповідач не надав позивачу (постачальнику) заявку щодо обсягів споживання на листопад 2021 року, відтак замовлений обсяг споживання в листопаді 2022 року дорівнював - « 0» та відповідно сторони в жовтні 2021 року не укладали і не могли укласти додаткову угоду на листопад 2021 року в зв`язку з відсутністю замовленого відповідачем обсягу газу па листопад 2021р. Однак, за даними оператора газорозподільної системи АТ «Луганськгаз», відповідач без попередження позивача спожив в листопаді 2021 року обсяг газу в розмірі 1456,00 куб. метрів, про що позивачу стало відомо після внесення відповідної інформації АТ «Луганськгаз» на інформаційній платформі Оператора Газотранспортної системи України, тобто після 08.12.2021 року, а оскільки відповідач в листопаді 2022 року рахувався в реєстрі споживачів Позивача то і весь обсяг спожитого газу Відповідачем в листопаді 2021 року відносився до загального реалізованого обсягу природного газу позивача за відповідний період.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9710/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9710/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/9710/22.

27.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9710/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» про розгляд справи з викликом учасників справи; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Одесатепло» на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/9710/22 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 20 травня 2023 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2020 між ТОВ «Газ - Оіл Трейд» (Позивач/Постачальник) та ТОВ «Одесатепло» (Відповідач/Споживач) був укладений Договір постачання природного газу за №14ГС/135-20.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача, а Споживач - прийняти і сплатити на умовах цього Договору газу природного (надалі Газ). Постачальник використовує код ЕІС 56X9300001173200, споживач використовує код ЕІС 56XP00014FAOP00N.

Згідно з п. 1.3 договору обсяг газу, який постачальник зобов`язується передати, а споживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного Договору на кожен газовий місяць з щодобовим розподілом споживання протягом газового місяця. Зміни місячних обсягів газу встановлюються сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до договору, зокрема, в порядку, передбаченому п.3.2. Договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що загальна вартість газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання - передачі газу, вказаних в п.3.3 Договору.

Обсяги газу, що визначені п.1.3 цього договору є плановими та можуть змінюватись сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності «Заявки на коригування планових розподілів обсягів постачання природного газу», яку споживач надає постачальнику у терміни встановлені договором.

Відповідно до п.1.7 договору споживач підтверджує наявність діючих договорів розподілу, а саме з ПАТ «Луганськгаз» 56ZG-DSO-210000А (найменування оператора ГРМ).

Остаточна вартість фактично спожитого обсягу газу в продовж розрахункового місяця складається із суми автоматично скорегованих вартостей спожитих добових обсягів газу у газовому місяці (п.2.3 договору).

Згідно п. 2.5 розділу 2 Договору, оплата загальної вартості газу за кожен місяць постачання, проводиться на умовах, зазначених у Додаткових угодах до цього Договору на кожен газовий місяць з щодобовим розподілом споживання протягом газового місяця.

Відповідно до п.3.2. договору кількість газу, що передається, визначається у відповідності з обсягами, зазначеними у додаткових угодах до цього договору.

Згідно з п.3.3 договору передача фактичного обсягу газу за звітний місяць оформляється сторонами актом прийому - передачі газу.

Відповідно до п.4.3.8 договору споживач зобов`язаний надати постачальнику заявку з щодобовими обсягами споживання планового місячного обсягу газу не пізніше десяти робочих днів до початку першого дня місяця споживання газу. В разі ненадання вказаної у цьому пункті заявки, постачання здійснюється у відповідності до п.1.3. договору з рівномірним щодобовим розподілом планового обсягу газу протягом звітного місяця.

За умови відсутності простроченої заборгованості за цим договором перед постачальником та письмового попередження за 21 день, перейти на постачання газу до іншого постачальника та призупинити дію договору в частині постачання газу або достроково розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.4.4.2 договору).

Всі доповнення, зміни та додатки до нього, а також щодо розірвання або припинення договору, виконуються у вигляді додаткових угод, які підписуються сторонами і являються його невід`ємними частинами (п.8.2 договору).

Як стверджує позивач, 09.12.2021 він направив на електронну адресу відповідача рахунок для оплати обсягу спожитого газу №3188 від 30.11.2021, акт приймання-передачі №2031 від 30.11.2021 та акт приймання-передачі природного газу №2031-Т від 30.11.2021, в яких зазначено, що позивач поставив відповідачеві природний газ об`ємом 1,456 тис.м.куб загальною вартістю 78128,58 грн.

22.12.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №21/12-513 здійснити оплату спожитого газу на загальну суму 78128,57 грн., що підтверджується копію накладної 1800107462333 від 22.12.2021 та описом вкладення у цінний лист.

23.12.2021 відповідач у відповідь на зазначену вимогу позивача надав відповідь №23/12/21-01, в якому зазначив, що 15.11.2021 за вих. №15/11/21-01 товариство надіслало пропозицію про розірвання договору постачання природного газу №14ГС/135-20 від 15.10.2020, укладеного між ТОВ «Одесатепло» та ТОВ «Газ-Оіл трейд» та просило відкріпити з 18.11.2021 з платформи АТ «Луганськгаз» всі свої Z-коди. Однак, станом на 23.12.2021 відповідач не отримав будь-якої відповіді позивача про результати розгляду зазначеної пропозиції.

Також відповідач вказав, що він не підписував будь-яких додаткових угод дод спірного договору щодо обсягу газу та умов постачання не підписувало.

30.12.2021 позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду №7 від 30.11.2021 до договору постачання природного газу №14ГС/135-20 від 15.10.2020, яка підписана директором позивача, рахунок для оплати обсягу спожитого газу №3188 від 30.11.2021, акт приймання-передачі №2031 від 30.11.2021 та акт приймання-передачі природного газу №2031-Т від 30.11.2021, в яких зазначено, що позивач поставив відповідачеві природний газ об`ємом 1,456 тис.м.куб загальною вартістю 78128,58 грн. На підтвердження направлення зазначних документів відповідачеві позивачем надано копію фіскального чеку від 30.12.2021, накладну 1800107517480 від 30.12.2021 та опис вкладення у цінний лист.

26.01.2022 позивач направив на адресу АТ «Луганськгаз» лист №22/01-2022, в якому просив надати відомості про обсяги фактичного споживання ТОВ «Одесатепло» за період листопад 2021 року відповідно до ЕІС-коду 56XP00014FAOP00N. Також позивач просив вказати діючого постачальника природного газу для ТОВ «Одесатепло» за період листопад 2021 року.

Акціонерне товариство «Луганськга» своїм листом №01-02-47/193 від 01.02.2022 повідомило позивачеві, що інформація щодо розподілених фактичних обсягів природного газу по об`єктах споживача за підсумками розрахункового періоду надана Оператором АТ «Луганськгаз» до інформаційної платформи Оператора ГТС. Крім того, АТ «Луганськгаз» зазначило, що товариство, як оператор, не отримує повідомлень на інформаційній платформі оператора ГТС щодо постачальників за якими закріплено споживача у розрахунковому періоді.

При цьому, в листі зазначено: пунктом 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, вказано, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово.

Позивач зазначає, що 01.02.2022 він повторно направив на адресу відповідача рахунок для оплати обсягу спожитого газу №3188 від 30.11.2021, акт приймання-передачі №2031 від 30.11.2021 та акт приймання-передачі природного газу №2031-Т від 30.11.2021 та додаток до акту. На підтвердження цього позивач надав лише копію опису вкладення у цінний лист від 01.02.2022.

26.07.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу №22/07-944 про сплату боргу в сумі 78128,58 грн. за споживання1456,00 куб.м природного газу, що підтверджується накладною №1800108394323 від 26.07.2022 та описом вкладення у цінний лист.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи 16.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) та відповідачем (код EIC 56XP00014FAОP00N) був укладений договір постачання природного газу №8445-НГТ-20, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Умовами п.2.1 зазначеного договору сторони погодили, що товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передасть відповідачеві газ в кількості 55,490 тис.куб.м. протягом листопада 2021- квітня 2022 року.

Згідно з п.3.1-3.2. договору постачання природного газу №8445-НГТ-20 від 16.11.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передає відповідачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності ні природний газ.

Відповідно до п.3.2. договору постачання газу за цим Договором здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» виключно за умови включення відповідача до Реєстру споживачів товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», розмішеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

30.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та відповідачем, як споживачем, був підписаний акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а відповідач прийняв природний газ обсягом 6,21800 тис.куб.м, загальною вартістю 102932,75 грн. за листопад 2021 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2020 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу, за умовами якого позивач зобов`язувався постачати природний газ, а споживач зобов`язувався його оплатити. Водночас обсяги природного газу, які позивач мав постачати відповідачеві мали погоджуватись у Додаткових угодах до договору. Крім того, відповідач зобов`язаний був надавати постачальнику заявку з щодобовими обсягами споживання планового місячного обсягу газу не пізніше десяти робочих днів до початку першого дня місяця споживання газу, а в разі ненадання вказаної у цьому пункті заявки, постачання мало здійснюватися у відповідності до додаткових угод.

Але, в листопаді 2021 року, керуючись умовами п.4.4.2 договору, якими передбачено, що за умови відсутності простроченої заборгованості за цим договором перед постачальником та письмового попередження за 21 день, споживач може перейти на постачання газу до іншого постачальника та призупинити дію договору в частині постачання газу або достроково розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку, відповідач 15.11.2021 направив на електронну адресу позивача повідомлення за вих. № 15/11/21-01 про розірвання Договору постачання природного газу №14ГС/135-20 від 15.10.2020.

Також, відповідач 18.11.2021 звернувся до платформи AT «Луганськгаз» про відкріплення з платформи всіх Z-кодів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, позивач відповіді на лист відповідача про розірвання договору постачання природного газу №14ГС/135-20 від 15.10.2020 не надав, додаткової угоди про розірвання основного договору на повідомлення про розірвання договору не направив.

Також, суду не надано доказів звернення до суду заінтересованої сторони, в даному випадку відповідача, про розірвання договору.

А тому місцевий господарський суд, з чим погоджується і колегія суддів, дійшов вірного висновку, що договір №14ГС/135-20 від 15.10.2020 не був розірваний сторонами.

В той же час, сторони передбачили умовами договору, що обсяг газу, який постачальник зобов`язувався передати, а споживач прийняти, мав зазначатись в додаткових угодах до даного Договору на кожен газовий місяць, а у разі зміни місячних обсягів газу знову ж таки мали укладатись додаткові угоди до договору.

Крім того, для отримання необхідного обсягу газу, відповідач зобов`язувався надати постачальнику заявку з щодобовими обсягами споживання планового місячного обсягу газу.

Тобто умовами договору сторони чітко обумовили порядок постачання та отримання відповідного обсягу природного газу споживачем, який виключав отримання газу без заявок та додаткових угод.

Але, позивачем суду не надано доказів укладення та підписання додаткової угоди за розрахунковий період - листопад 2021 року сторонами, що свідчить, що сторони не погоджували, шляхом укладення додаткової угоди, як того вимагає основний договір умов щодо обсягу, вартості та оплати поставленого газу.

За встановлених обставин, з урахуванням норм чинного законодавства та погоджених сторонами умов договору, на переконання суду, наданий позивачем як доказ поставки відповідачу природного газу акт № 2031 від 30.11.2021 на суму 78128, 58 грн. є не належним доказом на підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Щодо наданої позивачем Додаткової угоди №7 від 30.11.2021 (проекту) до договору постачання природного газу № 14/ГС/135-20 від 15.10.2020, згідно якої визначено вартість та обсяги поставленого відповідачу газу в листопаді 2021 року, колегія суддів звертає увагу, що така відповідачем, як стороною договору (споживачем) не підписана, отже, не може вважатися належним доказом, та свідчити про виконання умов основного договору, а саме п. 2.5 договору. Доказів звернення позивача до суду з позовом про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду позивачем суду не надано.

Ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами, зокрема, вільного вибору постачальника природного газу (ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано копію договору про постачання природного газу № 8445-НТТ-20 від 16.11.2021, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) та відповідачем (код EIC 56XP00014FAОP00N), за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити споживачеві природний газ у період з листопада 2021 по квітень 2022, а споживач зобов`язувався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було поставлено відповідачеві 6,21800 тис.куб.м природного газу у листопаді 2021 року.

З огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача 78128,57 грн., а тому суд вірно відмовив у їх задоволенні.

Оскільки вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від першої, у задоволенні якої судом відмовлено, з огляду на що вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного та не доведення позивачем належними та допустимими доказами обґрунтованості позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає вмотивованим висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 99840,02 грн. за Договором постачання природного газу №14ГС/135/20 від 15.10.2020, з яких: 78128,57 грн. - основний борг, 9127,06 грн. - пені, 1740,22 грн. - 3 % річних, 10844,17 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/9710/22, прийнято після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/9710/22 слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/9710/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/9710/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Трейд».

4. Матеріали справи №910/9710/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала