Постанова

від 15.05.2023 по справі 910/8918/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. Справа№ 910/8918/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Деркач П.О.

від позивача: Тивоненко Д.Р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Ковальська Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "ДОМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023, повний текст якого складено та підписано 06.02.2023

у справі № 910/8918/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ДОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-2017"

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року Приватне сільськогосподарське підприємство "ДОМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-2017" про зобов`язання вчинити дії, а саме здійснити поставку товару в певне місце.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 159 від 03.08.2020 в частині поставки товару в зазначене позивачем місце.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що підстави для поставки товару були відсутні.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку в діях відповідача відсутнє порушення вимог чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з даним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "ДОМ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, також скасувати ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 та постановити окрему ухвалу у цій справі стосовно порушення відповідачем законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, а також надіслати ухвалу правоохоронним органам.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушення вимог матеріального та процесуального права.

А саме, позивач посилається на те, що:

- отримавши лист позивача від 12.05.2022 відповідач не мав права на власний розсуд в односторонньому порядку повертати позивачу сплачені кошти;

- матеріали справи не містять доказів отримання позивачем листа відповідача №9 від 25.04.2022 щодо настання для останнього форс-мажорних обставин;

- суд першої інстанції не встановив і не з`ясував, чому про форс-мажорні обставини, які для нього настали 25.04.2022, вирішив повідомити позивача 30.06.2022;

- суд не надав оцінку непослідовній позиції відповідача, який спочатку посилається на відсутність обов`язку поставки палива через спрощений варіант договору, а потім зазначає, що через війну та дефіцит палива відповідач не може поставити товар;

- суд не врахував обов`язку відповідача з 12.05.2022 зберігати товар та поставити його відповідачу за першої вимоги;

- відповідач належним чином не повідомив позивача про своє рішення 30.06.2022 повернути йому кошти за сплачений товар та не надав позивачу можливість здійснити вибір, отримати назад кошти або отримати товар навіть за вищими цінами, таким чином відповідач фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору, укладеного у спрощений спосіб, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Доводи та заперечення відповідача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу від 01.05.2023 відповідач зазначив, що оскаржене рішення відповідає вимоги чинного законодавства, а тому він просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо обставин справи зазначив, що повернення позивачу коштів було обумовлене:

- відсутністю заявки позивача на здійснення поставки товару;

- повідомлення позивача про окупацію території, де він знаходиться;

- неузгодженість істотних умов поставки ( відсутність письмового договору та інших документів, які б містили умови поставки

- воєнні дії в Україні, що спричинили дефіцит пального через припинення єдиного виробника палива в Україні - Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8918/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

20.03.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "ДОМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023. Закінчено проведення підготовчих дій. Забезпечено участь позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 15.05.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.05.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.05.2023. Явка учасників справи не визнавалась обов`язковою.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

В апеляційній скарзі позивачем викладено клопотання про надання адвокату Тивоненку Д.Р. можливості брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 це клопотання позивача було задоволено.

04.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-2017" надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в Господарському суді Запорізької області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 це клопотання відповідача було задоволено.

Явка представників сторін

В судове засідання 15.05.2023 з`явився директор ПрАТ "ДОМ" - Деркач П.О. (особисто в залі суду) та адвокат позивача - Тивоненко Д.Р. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі «EasyCon»).

Директор та представник позивача в судовому засіданні 15.05.2023 вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.12.2021 відповідачем (постачальником) виставлено позивачу (покупцю) рахунок для оплати № 2437 від 09.12.2021 на суму 772 650,00 грн за товар - дизельне пальне в кількості 30 300 літрів за ціною 25,50 грн/літр.

У вказаному рахунку вказано, що останній виписаний на підставі договору № 159 від 03.08.2020.

Рахунок сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2349 від 14.12.2021. При цьому, в призначені платежу вказано саме рахунок № 2437 від 09.12.2021.

12.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив, що у зв`язку з військовою агресіє проти України підприємство позивача з 26.02.2022 та станом на момент подання такого листа знаходиться на тимчасово окупованій території. Тому позивач просить відповідача забезпечити безпечне збереження дизельного палива в кількості 30 300 літрів до подальшої вимоги щодо його відвантаження або самовивозу.

Направлення вказаного листа здійснено електронною поштою, факт отримання від позивача такого листа відповідачем під час розгляду даної справи не заперечується в заявах по суті.

30.06.2022 відповідач листом від 25.04.2022 за № 9 повідомив своїх контрагентів, зокрема позивача, про настання форс-мажорних обставин, що не дозволяють виконати зобов`язання з постачання палива своїм покупцям, водночас вказано про готовність повернути сплачені кошти. Вказане підтверджується описом вкладення від 30.06.2022, фіскальним чеком та накладною.

30.06.2022 відповідачем відповідно до платіжного доручення № 155 від 30.06.2022 здійснено повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 772 650,00 грн з призначенням платежу "повернення попередньої оплати за пальне по рахунку № 2437 від 09.12.2021".

Як зазначає позивач, ним було направлено засобами електронної пошти лист від 04.07.2022, адресований відповідачу, в якому позивач просив відповідача здійснити поставку та відвантаження дизельного палива в кількості 30 300 літрів за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Миру, буд. 7.

Проте, на підтвердження вказаного позивачем надано роздруківку зі свої електронної пошти з проханням позивача надати йому примірник договору № 159 від 03.08.2020, який вказаний в рахунку, водночас з вказаного скріншоту з електронної пошти вбачається, що таке відправлення надіслане позивачем відповідачу 18.02.2022, тобто такий скріншот не може підтверджувати направлення листа від 04.07.2022, оскільки датований раніше, ніж сам лист.

Поряд з цим, 25.07.2022 позивачем надіслано відповідачу претензію з проханням поставити йому дизельне паливо в кількості 30 300 літрів за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Миру, буд. 7, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком.

У відповідь на вказану претензію відповідачем надано відповідь, в якій вказано, що претензія буде розглянута після надання документів, на які позивач посилається в претензії, направлення відповіді підтверджується описом вкладення та накладною від 02.09.2022.

30.08.2022 позивач звертався до відповідача з листом, в якому просив надати дублікат договору № 159 від 03.08.2020 та дублікат рахунку на оплату № 2437 від 09.12.2022, що підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком.

У відповідь відповідач направив лист № 32 від 20.09.2022, в якому зазначив про неможливість поставки товару, оплаченого позивачем 14.12.2021, проте повідомив про повернення позивачу 30.06.2022 коштів попередньої оплати, у зв`язку з чим відповідач, за його твердженням, не має невиконаних зобов`язань перед позивачем.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення

Обставини справи свідчать про те, що між сторонами у спрощений спосіб (без укладання окремого письмового договору) існували правовідносини по договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції в своєму рішення зазначив, що за результатами розгляду даної справи позивачем не доведено факту існування між ним та відповідачем письмового договору, укладеного у формі єдиного документу, який би містив строк/термін виконання відповідачем обов`язку з поставки оплаченого позивачем товару.

Зазначені обставини не спростовані під час розгляду справи в апеляційному провадженні.

Листом від 12.05.2022 позивач просив забезпечити зберігання товару, оскільки підприємство відповідача фактично знаходилось на тимчасово окупованій території.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки товару (пального) колегія вважає недостатньо обґрунтованими з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що, позивачем 14.12.2021 здійснена попередня оплата товару, а саме дизельного палива в кількості 30 300 літрів. Однак у подальшому, 03.06.2022 відповідачем повернута позивачу сума попередньої оплати в повному розмірі, що позивач не заперечував у судовому засіданні. Повернення передоплати відбулось до подачі позову про зобов`язання поставити товар у визначене позивачем місце. Таким чином позивач фактично вимагає у судовому порядку передати йому неоплачений ним товар, при цьому доказів подання заявки на поставку товару до матеріалів справи позивачем не подано.

Колегія зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню враховуючи:

- неузгодженості істотних умов поставки (відсутність письмового договору та інших документів, які б містили умови поставки;

- відсутністю заявки позивача на здійснення поставки товару з урахуванням повідомлення позивача про окупацію території, де він знаходиться;

- утримання позивачем повернутої йому передоплати за товар.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно застосував положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми по передньої оплати.

Враховуючи положення зазначеної норми, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, проте відповідачем здійснено повернення суми передплати до звернення з позовною вимогою про поставку такого товару, тобто за умови повернення суми попередньої оплати такий товар не може вважатись оплаченим, відповідно у продавця не виникає обов`язку з його поставки.

Також колегія відхиляє посилання скаржника на те, що відповідач повинен був з 12.05.2022 зберігати товар та поставити його відповідачу за першої вимоги.

У даному випадку, за відсутності письмового договору та інших документів, які б містили умови поставки, позивачем не доведено узгодженості істотних умов поставки, не доведено умов та обставин, відповідно до яких у відповідача виникає обов`язок зберігати неоплачений товар, не узгоджено строк та умови такого зберігання, не визначено особу, яка повинна нести витрати на таке зберігання.

Встановлені судом апеляційної інстанції вищезазначені обставини є достатніми для відмови у задоволенні позову.

Висновки суду першої інстанції під час апеляційного перегляду справи не спростовані.

Колегія суддів враховує, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )».

Щодо скасування протокольно ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 про відмову у прийнятті окремої ухвали

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою місцевого суду від 12.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні клопотання про постановлення у даній справі окремої ухвали стосовно порушення відповідачем законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Обґрунтовуючи своє клопотання про винесення окремої ухвали, позивачем вказується, що відповідачем заперечується факт укладення між ним та позивачем письмового договору, укладеного у формі єдиного документу.

Водночас, суд зазначає, що такі твердження відповідача є його правом та можуть бути спростовані шляхом надання примірнику договору, чого під час розгляду даної справи зроблено не було.

При цьому, існування договору поставки у спрощений спосіб не порушує чинне законодавство України та дозволене Цивільним кодексом України.

Крім того, позивачем не доведено порушення відповідачем законодавства, при здійсненні останнім господарської діяльності, зважаючи на що суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Зазначені обставини правильно встановлені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене колегія не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника, що викладені в апеляційній скарзі щодо постановлення по справі окремої ухвали судом апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/8918/22 залишити без змін.

У задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «ДОМ» про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 17.05.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.В. Владимиренко