Постанова

від 17.05.2023 по справі 910/8704/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2023 р. Справа№ 910/8704/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022

у справі № 910/8704/22 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр "Європа-Сервіс"

про стягнення 138 112,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр "Європа-Сервіс" про стягнення 138 112,07 грн надмірно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Північним офісом Держаудитслужби в ході планої ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2019 по 30.04.2022 було проведено зустрічну звірку стосовно документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2019 по 30.04.2022

Проведеною вищевказаною зустрічною звіркою встановлено, що в порушенням вимог ст.ст.901, 638 Цивільного кодексу України, п. 2.3. договорів про надання послуг № 15 від 13.01.2021, № 488 від 19.11.2021 відповідачем було включено до окремих актів наданих послуг за вищезгаданим договором вартість використаних для надання послуг матеріалів (запасних частин) у розмірі більшому від їх фактичної вартості придбання, що призвело до незаконних витрат (витрат у завищеному розмірі) 0позивачем на загальну суму 138 112,07 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 відмовлено повністю у задоволенні позову.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів перед судом ані факту неналежного виконання відповідачем послуг за договорами, а ні правової підстави для їх стягнення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/8704/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, яке прийнято внаслідок неповного з`ясування фактичних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги те, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

При цьому, позивач наголошує на тому, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг, а саме п. 2.3., встановлено Північним офісом Держаудитслужби.

Також, позивач зазначає про те, що завищення цін на використані матеріали (запасні частини) підтверджується обротно-сальдовими відомостями по субрахунку 281 "Товари на складі", наданими відповідачем, та актами надання послуг, в яких зазначено перелік послуг, що надав відповідач, їх вартість та вартість запасних частин та допоміжних матеріалів, які були використанні є реєстри платіжних доручень та банківська виписка з рахунку позивача, які додатні до акту перевірки № 24-30/161 від 11.08.2022.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач зазначає, що результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття цим органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях в встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права відповідача щодо сплати коштів до бюджету.

При цьому, відповідач наголошує на тому, що системне прийняття позивачем виконаних робіт та їх оплата свідчить про згоду останнього з належним виконання відповідачем умов договору, яке в свою чергу, виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/8704/22 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/8704/22 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/8704/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Михальської Ю.Б. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено шість договорів про надання послуг №№: 96 від 26.02.2019, 527 від 10.12.2019, 15 від 13.01.2021, 85 від 18.02.2021, 488 від 19.11.2021, 541 від 17.12.2021 (надалі - договори), за умовами яких виконавець зобов`язався за завданням замовника виконати технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

В подальшому, Північним офісом Держаудитслужби, відповідно до п. 1.2.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2022 року, з 01.01.2019 по 30.04.2022 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, за наслідками якого складено відповідний акт № 24-30/161 від 11.08.2022.

В ході вказаної ревізії досліджувалися документи, які стосуються законності відображення фінансово-господарських операцій, пов`язаних з наданням послуг відповідачем на замовлення позивача.

Проведеною зустрічною звіркою встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 638, 901 Цивільного кодексу України, п. 2.3 договорів було включено до окремих актів надання послуг вартість використаних для надання послуг матеріалів (запасних частин) у розмірі більшому від їх фактичної вартості придбання та призвело до незаконних витрат (витрат у завищеному розмірі) на загальну суму 138 112,07 грн, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 відмовлено повністю у задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Предметом розгляду у даній справі є позовна вимога про стягнення з відповідача суми надмірно сплачених позивачем коштів, у зв`язку завищенням вартості виконаних робіт за укладеними між сторонами договорами №№: 96 від 26.02.2019, 527 від 10.12.2019, 15 від 13.01.2021, 85 від 18.02.2021, 488 від 19.11.2021, 541 від 17.12.2021.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог і колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами даної справи підтверджено і це не заперечується сторонами, що надані послуги, виконані за договорами, прийняті замовником без жодних зауважень, загальна вартість виконаних та прийнятих робіт не перевищує договірну ціну.

У той же час фактично, доводи позивача про завищення відповідачем вартості наданих робіт обґрунтовані посиланням на акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2019 по 30.04.2022 № 24-30/161 від 11.08.2022 (надалі - акт ревізії), в якому викладено низку порушень та недоліків, що призвели до фінансових втрат позивача, зокрема, і стосовно укладеного з відповідачем договорів надання послуг, що на думку позивача є надмірно сплаченими ним коштами, які підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, зазначає про те, що посилання позивача на акт ревізії, як на беззаперечну підставу для стягнення надмірно сплачених позивачем коштів є безпідставним з огляду на те, що цей акт ревізії не має обов`язкового характеру для відповідача та не може оспорюватися ним в суді.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась тобто позивача. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі договорів про надання послуг, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми, на яку в погоджених позивачем документах завищено вартість наданих послуг на суму 138 112,07 грн.

З огляду на викладене, доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони вищевикладених висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок суду першої інстанції у даній справі.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/8704/22 - без змін.

Матеріали справи № 910/8704/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська