Рішення

від 16.05.2023 по справі 910/1786/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа № 910/1786/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"

про стягнення 3 600 000,00 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" про стягнення 3 600 000,00 грн. збитків, завданих втратою переданого за договором відповідального зберігання майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором відповідального зберігання від 30.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено спосіб та строки усунення недоліків.

До Господарського суду міста Києва 16.02.2023 позивачем була подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

Позивачем 20.03.2023 надано клопотання про подальший розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом задоволено у судовому засіданні 21.03.2023.

У зв`язку з неявкою представника відповідача підготовче засідання у даній справі було перенесено на 25.04.2023.

За результатами підготовчого засідання 25.04.2023 суд прийняв рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.05.2023.

Сторони у судове засідання 16.05.2023 не з`явились, своїх уповноважених представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.02.2023 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 01054 93686883 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До Господарського суду міста Києва 03.03.2023 повернувся конверт з поштовим відправленням № 01054 93686883 із відміткою про повернення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 30.03.2012 укладено договір відповідального зберігання арматурних виробів, виготовлених для буро набивних паль підпірної стіни на об`єкт «Комплекс споруд по вулиці Пилипа Орлика 8 у Печерському районі міста Києва».

Пунктом 1.1 договору від 30.03.2012 його сторони погодили, що кількість та вартість прийнятих відповідачем конструкцій позивача визначається актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до акту від 30.03.2012 відповідачем прийнято на відповідальне зберігання арматурні каркаси КР-1 та КР-2 загальною кількістю 236 штук вартістю 3 600 000,00 грн.

Договір відповідального зберігання від 30.03.2012 за умовами пунктів 6.1 та 6.2 укладений строком на один рік і продовжує свою дію на наступні три місяці за умови відсутності заявлених за десять днів до закінчення строку дії намірів сторін розірвати або змінити цей договір.

Матеріали справи не містять доказів розірвання, зміни або припинення дії укладеного сторонами у справі від 30.03.2012.

Пунктом 2.1.2 договору від 30.03.2012 відповідач зобов`язався нести відповідальність за втрату або ушкодження майна позивача незалежно від причин ушкодження або втрати.

Відповідно до умови пункту 4.1 договору від 30.03.2012 зберігач (відповідач) несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати підписання договору і до дати повернення майна позивачу.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За приписами статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Позивачем доведено суду належними доказами, що втрата його майна відбулась внаслідок недбалих дій третьої особи (Приватне акціонерне товариство «Київфундамент»), з якою відповідачем 29.06.2012 укладено договір відповідального зберігання.

Частиною першою статті 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За позитивно-правовим приписом частини третьої статті 216 Господарського кодексу України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, при вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов`язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та виникнення збитків. В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію вини, доведення її відсутність у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов`язком відповідача.

Суду доведено позивачем належними доказами факт втрати переданого відповідачу на відповідальне зберігання майна, його вартість на час підписання акту приймання-передачі, факт порушення відповідачем свого господарсько-правового зобов`язання та прямий причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та нанесенням збитків у розмірі вартості втраченого майна.

В свою чергу, відповідачем не доведено суду відсутність його вини у вчиненому правопорушенні.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва задовольняє позов Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" про стягнення збитків у розмірі вартості втраченого майна повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"(03164, місто Київ, вул. Академіка Булаховського, будинок 2, ідентифікаційний код 16468589) на користь Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (03063, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 28, ідентифікаційний код 37317811) 3 600 000 (три мільйони шістсот тисяч) грн 00 коп. збитків та 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк