ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/64/23
Провадження № 14/913/64/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом фізичної особи - підприємця Мосіященко Валентини Федорівни , м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Попасна
про стягнення 166504,87 грн.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець Мосіященко Валентина Федорівна звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області про стягнення заборгованості в сумі 166504,87 грн за поставлену протягом січня - лютого 2022 року теплову енергію.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ФОП Мосіященко В.Ф. посилається на те, що у період з 2018 по 2022 рік здійснювала постачання теплової енергії до Комунальної установи «Попаснянський Центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Красних Партизан, буд. 27. Опалення відбувалось з котельні за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Кірова, буд. 1, якою позивач користувався на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1 Попаснянської районної ради Луганської області». Постачання теплової енергії у період з 2018 по 2021 роки позивач здійснювала на підставі укладених договорів про закупівлю послуг за державні кошти № 12 ТЄП від 17.12.2018, № 8 ТЄП від 12.12.2019, № 9 ТЄП від 11.02.2020, № 2 ТЄП від 22.02.2021 та договору на постачання теплової енергії № 196 від 29.11.2021. Споживач у повному обсязі виконував свої обов`язки щодо сплати коштів за постачання теплової енергії.
Позивач також зазначив, у період січня-лютого 2022 року позивачем було продовжено постачання теплової енергії відповідачу, але договір про постачання теплової енергії на 2022 рік між позивачем та відповідачем не було укладено.
Обґрунтовуючи надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за відсутності укладеного договору позивач посилається на те, що відповідач наголошував на тому, що договір буде укладений через процедуру проведення тендеру. 29.09.2022 відповідачем був оголошений тендер на послуги з постачання пари та гарячої води для Комунальної установи «Попаснянський Центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області (UA-2022-09-29-009875-a) - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-09-29-009875-a. Єдиним учасником була позивач. Але, з невідомих причин тендер не був завершений, а отже договір так і не був укладений.
Згідно листа ДП «Прозорро» № 206/01/306/06 від 28.02.2023 на даний час переможця по даному оголошенню не визначено, замовник вказав на порталі одного учасника переговорів - ФОП Мосіященко В.Ф. , що на даний час очікує рішення замовника за результатами переговорної процедури.
Позивач зазначає, що здійснює діяльність з постачання теплової енергії на підставі ліцензії серії АЕ № 198291 та є суб`єктом природної монополії (згідно Зведеного переліку суб`єктів природних монополій станом на 31.05.2022 - розділ «Луганська область», пункт 32), тому відповідно до положень Закону України «Про природні монополії» та за приписами статті 19 Закону України «Про теплопостачання» як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Враховуючи це, позивач продовжила безперервне постачання теплової енергії відповідачу у січні - лютому 2022 року. Згідно акту приймання-передачі теплової енергії у січні-лютому 2022 року № 1 теплова енергія була поставлена у кількості 66,23 Гкал на суму 166504,87 грн.
24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Місто Попасна Луганської області, де перебував об`єкт на який здійснювалось постачання теплової енергії, було окуповано Російською Федерацією. Внаслідок цього, постачання теплової енергії з березня 2022 року припинилось.
Позивач звернулась до споживача з проханням здійснити оплату наданих послуг. Проте, в усній розмові позивачу було відмовлено, посилаючись на введення воєнного стану. Крім того, споживач не підписав акт приймання-передачі теплової енергії.
23.02.2023 позивач направила на електронну пошту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації popasna-buh@ukr.net та 27.02.2023 на електронну пошту відповідача kupcpo@ukr.net, яка була зазначена в оголошенні про тендер UA-2022-09-29-009875-a, претензію з вимогою сплатити вартість наданих послуг з постачання теплової енергії на суму 166504,87 грн, акт приймання-передачі теплової енергії у січні-лютому 2022 року № 1 з підписом та печаткою позивача, рахунок № 1 від 16.02.2023 на суму 166504,87 грн та рішення керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації про встановлення тарифу на теплову енергію.
Листом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації від 27.02.2023 № 229 було підтверджено надання позивачем у січні-лютому 2022 року послуг з постачання теплової енергії Комунальній установі «Попаснянський центр позашкільної освіти». Водночас у зв`язку з відсутністю укладеного договору на постачання теплової енергії, можливості здійснити оплату за надані послуги не має.
Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату наданих йому послуг не здійснив.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 166504,87 грн за поставлену протягом січня - лютого 2022 року теплову енергію.
Крім того, позивач просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на те, що рішення суду може вплинути на права Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, оскільки згідно листа Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації від 27.02.2023 № 229, розпорядження керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації № 99 від 14.09.2022 зобов`язали Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації, як головного розпорядника коштів, здійснити розрахунки по заборгованості з теплопостачанням по закладам освіти, підпорядкованим відділу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою суду від 16.03.2023 позовну заяву фізичної особи - підприємця Мосіященко Валентини Федорівни залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
17.03.2023 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 16.03.2023.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Ухвалою суду від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/64/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
23.03.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 23.03.2023.
Суд клопотання позивача задовольнив та разом з доданими до нього документами долучив до матеріалів справи.
29.03.2023 на електронну адресу суду надійшли пояснення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 28.03.2023 № 300, в яких зазначено, що постачання теплової енергії Комунальній установі «Попаснянський центр позашкільної освіти» у період з 2018 по 2020 роки ФОП Мосіященко В.Ф. здійснювала на підставі укладених договорів про закупівлю послуг за державні кошти з відділом освіти Попаснянської районної ради Луганської області. Протягом 2021 року на підставі укладених договорів з КУ «Попаснянський центр фінансово-господарського забезпечення комунальних установ та закладів освіти».
Розпорядженням керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації № 02-02/594 від 22.11.2021 КУ «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області з 01.12.2021 року набуває автономії. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. В межах наданих йому повноважень організовує та вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської ВЦА підтверджує, що у січні - лютому 2022 року ФОП Мосіященко В.Ф. надавались послуги з постачання теплової енергії Комунальній установі «Попаснянський центр позашкільної освіти», але договір на постачання теплової енергії між ФОП Мосіященко В.Ф. та КУ «Попаснянський центр позашкільної освіти» протягом вище зазначеного періоду не було укладено.
В позовній заяві Мосіященко В.Ф. зазначає, що керівництво КУ «Попаснянський центр позашкільної освіти» повідомляло в усній формі про проведення закупівлі. При цьому, до відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської ВЦА протягом січня - лютого 2022 року звернень від ФОП Мосіященко В.Ф. щодо не укладання договору, не підписання акту наданих послуг або не проведення процедури закупівлі з постачання теплової енергії Комунальною установою «Попаснянський центр позашкільної освіти» не надходило.
Крім того, третя особа в своїх поясненнях повідомила, що у серпні 2022 року до відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської ВЦА надійшло повідомлення щодо заборгованості закладів освіти за поставлену теплову енергію у 2022 році.
У зв`язку з тим, що починаючи з травня 2022 року з Комунальною установою «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області припинені трудові відносини, розпорядженням керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації № 99 від 14.09.2022, з метою усунення заборгованості, зобов`язали відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської ВЦА, як головного розпорядника коштів, здійснити розрахунки з теплопостачання по закладам освіти, підпорядкованим відділу.
Головним спеціалістом відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської ВЦА на електронному майданчику Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» 29.09.2022 року оголошено спрощену процедуру закупівлі теплової енергії. Але на момент оголошення тендеру та станом на сьогоднішній день Попаснянська міська територіальна громада знаходиться в окупації, у зв`язку з чим процедура закупівлі не може бути завершена, про що повідомлялось в телефонній розмові представнику ФОП Мосіященко В.Ф .
Ухвалою суду від 12.04.2023 суд зобов`язав позивача та третю особу надати додаткові пояснення по справі.
13.04.2023 на виконання ухвали суду від 12.04.2023 на електронну пошту суду третя особа надіслала лист № 336 від 13.04.2023, в якому надала пояснення по даній справі.
Ухвалою суду від 17.04.2023 суд зобов`язав позивача надати докази тверджень про постачання відповідачу теплової енергії в обсязі 66,23 Гкал.
18.04.2023 позивач через підсистему «Електронний суд» надіслав до суду клопотання б/н від 17.04.2023, яким просить долучити до матеріалів справи Журнал обліку спожитої теплової енергії.
Суд вказане клопотання задовольнив та долучив до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець Мосіященко Валентина Федорівна (надалі - позивач, ФОП Мосіященко В.Ф. ) у період з 2018 по 2022 рік здійснювала постачання теплової енергії до Комунальної установи «Попаснянський Центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області (надалі - відповідач, споживач) за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Красних Партизан, буд. 27 .
Опалення відбувалось з котельні за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Кірова, буд. 1 , якою позивач користувався на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1 Попаснянської районної ради Луганської області».
Діяльність з постачання теплової енергії ФОП Мосіященко В.Ф. здійснює на підставі ліцензії серії АЕ № 198291.
Постачання теплової енергії у вищезазначений період здійснювалось на підставі договорів про закупівлю послуг за державні кошти № 12 ТЄП від 17.12.2018, № 8 ТЄП від 12.02.2019, № 9 ТЄП від 11.02.2020, № 2 ТЄП від 22.02.2021 та договору на постачання теплової енергії № 196 від 29.11.2021. Споживач у повному обсязі виконував свої обов`язки щодо сплати коштів за постачання теплової енергії.
Позивач зазначає, що у 2022 році договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався. Відповідач наголошував на тому, що договір буде укладений через процедуру проведення тендеру, але тендер не було проведено. Водночас, у січні-лютого 2022 було продовжено постачання теплової енергії відповідачу. Згідно акту приймання-передачі теплової енергії у січні-лютому 2022 року № 1 відповідачу було поставлено теплову енергію у кількості 66,23 Гкал на суму 166504,87 грн.
24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Місто Попасна Луганської області, де перебував об`єкт, на який здійснювалось постачання теплової енергії, було окуповано Російською Федерацією, у зв`язку з цим постачання теплової енергії з березня 2022 року припинилось.
З огляду на те, що протягом січня - лютого 2022 року постачання теплової енергії відповідачу здійснювалось, позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити оплату наданих послуг. Позивач зазначає, що відповідач в усній розмові відмовився здійснювати оплату, посилаючись на введення в Україні воєнного стану. При цьому, акт приймання-передачі теплової енергії відповідач не підписав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2023 позивач направив на електронну пошту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації popasna-buh@ukr.net та 27.02.2023 на електронну пошту відповідача kupcpo@ukr.net претензію з вимогою сплатити вартість наданих послуг з постачання теплової енергії на суму 166504,87 грн, акт приймання-передачі теплової енергії у січні-лютому 2022 року № 1 з підписом та печаткою позивача, рахунок № 1 від 16.02.2023 на суму 166504,87 грн. та розпорядження керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації № 02-02/493 від 12.10.2021 про встановлення тарифу на теплову енергію.
Відповідач відповіді на претензію не надав, послуги з поставки теплової енергії не оплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 2 ст. 275 ГК України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом (ч. 3 ст. 275 ГК України).
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закону України «Про теплопостачання».
За приписами ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» у цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:
- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Як вже було зазначено, позивач та відповідач договір про постачання теплової енергії на 2022 рік між собою не укладали.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2022 був оголошений тендер на послуги з постачання пари та гарячої води для Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області (UA-2022-09-29-009875-a).
На адвокатський запит вих. № 27/02/23-2(3) від 27.02.2023 Державне підприємство «Прозорро» листом № 206/01/306/06 від 28.02.2023 повідомило, що на даний час переможця по даному оголошенню не визначено, замовник вказав на порталі одного учасника переговорів - ФОП Мосіященко Валентину Федорівну , що на даний час очікує рішення замовника за результатами переговорної процедури.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 32 розділу «Луганська область» Зведеного переліку суб`єктів природних монополій станом на 31.05.2022 ФОП Мосіященко В.Ф. є суб`єктом природної монополії.
Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій в Україні визначає Закон України «Про природні монополії».
Метою цього Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб`єктів природних монополій та споживачів їх товарів.
В статті 1 Закону України «Про природні монополії» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв`язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб`єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв`язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари);
- суб`єкт природної монополії - суб`єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб`єктів природних монополій у сфері транспортування теплової енергії (абз. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про природні монополії».
Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що суб`єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього Закону, або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.
Згідно з приписами ст. 18 Закону України «Про теплопостачання» суб`єктам господарської діяльності у сфері теплопостачання забороняється зловживати монопольним становищем у будь-якій формі. Суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють виробництво, постачання та транспортування теплової енергії і займають монопольне (домінуюче) положення на ринку теплової енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати обсяг постачання теплової енергії з метою створення дефіциту теплової енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.
Враховуючи діючі норми законодавства, позивач продовжила безперервне постачання теплової енергії відповідачу у січні - лютому 2022 року.
На підтвердження обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії позивачем надано до матеріалів справи акт приймання-передачі теплової енергії у січні-лютому 2022 року № 1, рахунок № 1 від 16.02.2023 на суму 166504,87 грн, а також Журнал обліку спожитої теплової енергії.
Постачання теплової енергії здійснювалось відповідачу згідно затвердженого розпорядженням керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації від 12.10.2021 № 02-02/493 тарифом.
Так, згідно з розпорядженням керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації від 12.10.2021 № 02-02/493 «Про встановлення тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії, яку надає ФОП Мосіященко В.Ф. для категорії «бюджетні установи»» встановлено тариф в розмірі 2514,04 грн за 1 Гкал.
Приміщення Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області з котельні позивача, якою вона користується згідно договору оренди. Підтвердженням того, що приміщення дійсно підключено до котельні є лист Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 02.03.2023 № 240.
Згідно листа Відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 02.03.2023 № 238 у період січень - лютий 2022 року Комунальна установа «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області працювала у штатному режимі. Температурний режим у зазначений період дотримувався відповідно до Санітарного регламенту для навчальних закладів. Протягом опалювального періоду у 2021 році та січень-лютий 2022 року постачання Комунальній установі «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області здійснювала ФОП Мосіященко В.Ф . Претензій з якості та своєчасності постачання послуг (теплової енергії) до ФОП Мосіященко В.Ф. не було. Реконструкції систем опалення з метою перепідключення теплових мереж до інших постачальників теплової енергії Комунальною установою «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області у вказаний період не здійснювалась. У 2022 році договори на постачання послуг з опалення (постачання теплової енергії) на опалення Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області з іншими організаціями не укладались.
Разом з тим, з пояснень третьої особи від 28.03.2023 № 300 суду стало відомо, що між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Комунальною установою «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області існували трудові відносини, які були припинені з травня 2022 року.
Згідно з Розпорядженням керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації № 02-02/594 від 22.11.2021 Комунальна установа «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області з 01.12.2021 року набула автономії.
Також в своїх поясненнях Відділ освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області підтверджує, що у січні - лютому 2022 року ФОП Мосіященко В.Ф. надавались послуги з постачання теплової енергії Комунальній установі «Попаснянський центр позашкільної освіти», але договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не було укладено.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» унормовано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила).
Згідно з п. 33 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.
При цьому, відповідно до п. 37 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16.
З матеріалів справи вбачається, що у січні - лютому 2022 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію в обсязі 66,23 Гкал на суму 166504,87 грн.
Обсяг відпущеної відповідачу теплової енергії підтверджується відомостями з Журналу обліку спожитої теплової енергії, актом приймання-передачі теплової енергії у січні - лютому 2022 р., а також рахунком № 1 від 16.02.2023, які долучені до матеріалів справи.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача про відключення від систем опалення протягом січня-лютого 2022 року, що свідчить про те, що відповідач споживав теплову енергію, яка постачалась позивачем.
Зважаючи на викладене, відповідач є споживачем теплової енергії, між відповідачем та позивачем є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних послуг з постачання теплової енергії, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 35 Правил розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач доказів оплати за спожиту у січні - лютому 2022 року теплову енергію суду не надав.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 166504,87 грн за поставлену протягом січня - лютого 2022 року теплову енергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В позовній заяві ФОП Мосіященко В.Ф. зазначила, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає 15000,00 грн.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд наголошує, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Як свідчать матеріали справи, 20.02.2023 між Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АРЕС» (далі - адвокатське об`єднання) та ФОП Мосіященко В.Ф. укладено договір про надання правової допомоги №20/02-1, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту наступну правову допомогу: представництво інтересів клієнта в судових органах стосовно стягнення заборгованості з КУ «Попаснянський центр позашкільної освіти Попаснянської міської територіальної громади Луганської області за постачання теплової енергії у січні - лютому 2022 року (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору вартість правової допомоги складає 15000,00 грн.
За умовами п. 4.2 договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського об`єднання.
Згідно з п. 4.3 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі послуг, що підписується представниками кожної із сторін.
Адвокатським об`єднанням виставлено позивачеві рахунок-фактуру від 20.02.2023 № СФ-200220231 на суму 15000,00 грн.
ФОП Мосіященко В.Ф. сплачено адвокатському об`єднанню 15000,00 грн, що підтверджується платіжним доручення від 21.02.2023 № 171.
06.03.2023 сторони підписали акт приймання-передачі послуг на вказану вище суму.
Крім того, 06.03.2023 між сторонами складено детальний опис робіт виконаних адвокатом: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, аналіз фактичних обставин та документів - 3 години, аналіз та пошук релевантної судової практики - 3 години, написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 166504,87 грн за поставлену теплову енергію протягом січня - лютого 2022 року - 9 годин. Вартість наданої правової допомоги складає 15000,00 грн.
Враховуючи викладене розмір понесених ФОП Мосіященко В.Ф. витрат на надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АРЕС» під час розгляду справи № 913/64/23 у Господарському суді Луганської області склав 15000,00 грн.
За оцінкою суду такий розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду позовної заяви відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн покладаються на відповідача.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов фізичної особи - підприємця Мосіященко Валентини Федорівни до Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної установи «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області (93300, Луганська обл., Сєвєродонецький р-н, місто Попасна, вул. Красних партизан, будинок 27, ідентифікаційний код 35706653) на користь фізичної особи - підприємця Мосіященко Валентини Федорівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 166504,87 грн, судовий збір в сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 18.05.2023.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2023 |
Оприлюднено | 22.05.2023 |
Номер документу | 110956632 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Лісовицький Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні