Рішення

від 16.05.2023 по справі 913/10/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/10/23

Провадження № 14/913/10/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроком», с. Чугинка, Щастинський район Луганської області

про стягнення 1050100,27 грн.

секретар судового засідання Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Охрименко М.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2646 від 17.09.2012; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1181301 від 16.02.2023;

від відповідача (в режимі відеоконференції): адвокат Коваль О.Ю., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1615 від 10.12.2008, довіреність б/н від 25.03.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1126649 від 19.04.2023.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроком» про стягнення штрафів за договором поставки № Р90035 від 06.08.2020 на загальну суму 1050100,27 грн, з яких: 350033,42 грн штраф за порушення строків поставки товару; 700066,85 грн штраф за нездійснення поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір поставки від № Р90035 від 06.08.2020 за умовами якого відповідач повинен був поставити позивачу насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (надалі - товар) на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Ст-Луганський р-н (с.Чугинка) в обсязі 500,000 тон окремими партіями у строк з 01.09.2020 до 10.10.2020, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти його і оплатити. Проте, в порушення умов договору, станом на 22.10.2020 відповідачем було поставлено позивачу лише 151,920 тон насіння соняшника на суму 1459467,39 грн, який останнім оплачений повністю.

Кількість непоставленого товару склала 348,080 тон, у зв`язку чим відповідно до п. 8.2. договору позивачем нараховано штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 350033,42 грн та штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 700066,85 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/10/23. Суд вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 21.02.2023 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.02.2023 відкладено підготовче засідання на 21.03.2023 о 12 год. 35 хв.

Ухвалою суду від 21.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.04.2023; відкладено підготовче засідання на 11.04.2023 об 11 год. 30 хв.

04.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» - адвоката Охрименко М.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 03.04.2023, в якій він просить надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні у справі № 913/10/23, призначеному на 11.04.2023 об 11 год. 30 хв., а також у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Аналогічна за змістом заява представника позивача 04.04.2023 надійшла на електронну адресу суду.

Ухвалою суду від 05.04.2023 вказану заяву було задоволено.

04.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроком» - адвоката Коваля О.Ю. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 04.04.2023, яким він просить розгляд справи № 913/10/23 здійснювати за його участю в усіх судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 05.04.2023 зазначене клопотання було задоволено.

10.04.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.04.2023, в якому він проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді двох штрафів на загальну суму 1050100,27 грн. Ця неустойка розраховується позивачем як сума штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасного поставленого (непоставленого) товару в сумі 350033,42 грн та штрафу в розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 700066,85 грн.

В якості підстави для здійснення нарахування неустойки позивач посилається на п. 8.2. договору, згідно якого в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 4.1. п. 4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Відповідач звертає увагу на те, що одночасне застосування позивачем штрафів у розмірі 10% та 20% суперечить як змісту договору поставки, так і нормам чинного законодавства.

Зі змісту п. 8.2. договору вбачається, що він передбачає можливість застосування двох видів штрафів, кожний з яких застосовується за певних умов. Так, штраф в розмірі 10% нараховується у випадку, якщо поставка товару була здійснена пізніше строків визначених пп. 4.1. п. 4 договору поставки. В свою чергу, штраф в розмірі 20% нараховується у випадку прострочення поставки на строк більше 6 днів та за умови односторонньої відмови позивача від договору. При цьому, домовленості про можливість одночасного застосування цих штрафів п. 8.2. договору не містить.

Разом з тим, відповідачем було допущено лише одне порушення, а саме прострочення строку поставки товару на строк більше 6 календарних днів. Таким чином, враховуючи, що позивач скористався правом одностороннього розірвання договору та направив відповідачу відповідне повідомлення № 22102020.35/010 від 22.10.2020, він активізував відповідний механізм нарахування штрафу саме в розмірі 20% від вартості непоставленого товару. В такому випадку, нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару позивачем застосовано вже не може бути.

З огляду на викладене, на думку відповідача, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару в сумі 350033,42 грн не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення штрафу в розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 700066,85 грн та просить суд зменшити в цій частині нараховану неустойку.

Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилається на приписи ст.ст. 216, 217, 233 ГК України, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19.

Відповідач зауважує, що розмір заявленого позивачем до стягнення штрафу становить 50% від вартості поставленого відповідачем на користь позивача товару, що на думку відповідача свідчить про невідповідність розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій наслідкам порушення зобов`язання відповідачем, вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а заявлена сума штрафних санкцій може бути надмірним тягарем для відповідача.

Також, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки.

Крім того, при вирішенні питання про зменшення розміру нарахованої неустойки, відповідач просить суд врахувати ту обставину, що відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території: 93620, Луганська обл., с. Чугинка, вул. Весела, б. 5А та до військової агресії Російської Федерації здійснював на цій території свою господарську діяльність. Враховуючи, що відповідач є виробником сільськогосподарської продукції, з моменту початку бойових дій та ворожої окупації більшої частини Луганської області, відповідач був вимушений припинити свою господарську діяльність та втратив джерела отримання доходу.

Отже, встановлення такого значного розміру штрафних санкцій, несумісне з принципом розумності, справедливості, та носить некомпенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав, за умови належного виконання відповідачем зобов`язань за договором, у зв`язку з чим, мають місце підстави для зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу.

На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, 10.04.2023 на адресу суду надійшов аналогічний за змістом відзив на позовну заяву б/н від 07.04.2023, який був надісланий відповідачем поштою.

Вищевказані документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

11.04.2023 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 11.04.2023 про перенесення слухання справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача посилається на необхідність додаткового часу для збору та надання додаткових доказів по даній справі.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою суду від 11.04.2023 відкладено підготовче засідання на 18.04.2023 об 11 год. 00 хв.

18.04.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 17.04.2023, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, посилаючись на наступне.

Позивач вважає, що адвокат Коваль О.Ю. не надав належних документів в підтвердження своїх повноважень як представника відповідача, оскільки довіреність від 25.03.2023 видана відповідачем місцезнаходження якого є тимчасово окупована територія 93620, Луганська обл., с. Чугинка, вул. Весела, б. 5А, а відтак вона є нікчемною в розумінні положень ст. 60 ГПК України, ст. 215 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Щодо наявності/відсутності збитків як умови стягнення штрафних санкцій позивач зазначив, що право на заперечення відповідача (суть яких зводиться до відмови в задоволенні позову в повному обсязі), що ставлять в пряму залежність (причинно-наслідковий зв`язок) можливість стягнення на користь позивача штрафних санкцій, у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням зобов`язання в залежності від наявності негативних наслідків (збитків) у позивача не ґрунтується на нормах законодавства та є спробою підмінити предмет спору, адже заявлені вимоги стосуються саме стягнення штрафних санкцій, а не збитків.

Щодо наявності/відсутності збитків при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазначив наступне.

Договір поставки № Р90035 від 06.08.2020 р. укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є товарною форвардною угодою (контрактом), який засвідчує зобов`язання особи (покупця) придбати (продати) базовий актив у іншої особи (постачальника, продавця) у певний час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін продажу під час укладення такого контракту.

Всі умови форвардного контракту, в тому числі й ціна, погоджуються на момент його укладання. В подальшому продавець зобов`язаний передати базовий актив за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на базовий актив (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

Отже, договору між позивачем та відповідачем, як форвардному контракту (деривативу) притаманні певні особливості.

В умовах розвинутого ринку деривативи виступають потужним засобом планування виробництва та постачання, а також попереднього фінансування виробника.

Споживач продукції (елеватор, переробник сільгосппродукції тощо) шляхом придбання деривативів може гарантувати майбутні поставки базових активів для своїх власних потреб (з урахуванням природних та інших ризиків).

Як зазначив позивач, ТОВ «САТЕЛЛИТ» - українське сільськогосподарське підприємство, яке входить до групи компаній COFCO (China National Cereals, Oils and Foodstuffs Corporation), що спеціалізується на виробництві та експорті олійних культур.

Позивачу на праві приватної власності з 24.02.2011 р. належить Комплекс з переробки насіння соняшнику «Маслоекстракційний завод» у м. Маріуполі (далі за текстом Завод), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Завод складається з групи нежитлових приміщень, загальною площею 39503 кв. м та розташований на земельних ділянках кадастрові номери яких: 1412336900:01:020:0156 та 1423683500:06:000:1964. До складу Заводу входять: адміністративна будівля (АБК), склади, цехи, ємності для зберігання, резервуари, різноманітне обладнання та техніка для провадження господарської діяльності.

Проектна потужність Заводу - переробка 2 тис. т насіння соняшнику на добу, тобто близько 550 тис. т на рік. Середньодобовий об`єм виробництва олії складав близько 645 тон. Обсяг виробництва нерафінованої соняшникової становив 153,8 тис. т.

Господарська діяльність підприємства повністю проводилася у м. Маріуполі за місцезнаходженням Заводу/Філії.

Насіння соняшнику (сировини), придбане в тому числі у відповідача позивачем використовувалось для переробки та виробництва готової продукції (олія соняшникова нерафінована, шрот соняшниковий, паливні гранули).

Відповідно, окрім форвардних контрактів на закупівлю сировини позивач мав також зобов`язання (контракти) на поставку певних видів вже готової продукції із встановленими строками поставки.

Задля належного функціонування виробництва, яке має безперебійний характер та організації відвантажень готової продукції ТОВ «Сателлит» повинно мати заздалегідь визначений план поставок сировини, в іншому випадку існує ризик понесення негативних матеріальних наслідків (відшкодування збитків, штрафних санкцій) перед контрагентами-покупцями позивача, за невиконання зобов`язань в яких ТОВ «Сателлит» виступає в якості постачальника готової продукції.

Договір із відповідачем було укладено 06.08.2020 р. на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Ст-Луганский р-н (с. Чугинка)) в розумінні «Інкотермс» у редакції 2010 року (пункти 1.1 та 13.3 договору) із фіксованою ціною за 1 т. Насіння соняшнику (товару) у розмірі 8380,10 грн. без ПДВ за 1 т., крім того ПДВ 20% - 1676,02 грн., тобто 10056,12 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до встановлених пунктом 4.1 строків поставки ТОВ «Сателлит» правомірно розраховувало на поставку законтрактованого обсягу товару у розмірі 500,000 т., саме у визначений контрактом термін з 01.09.2020 р. до 10.10.2020 р. включно.

Внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань на поставку законтрактованого обсягу товару у розмірі 500,000 т. у визначені строки, торгівельним представником ТОВ «Сателлит» Берьозкіним О.Л. було підготовлено відповідну службову записку від 10.10.2020 р. на ім`я генерального директора ТОВ «Сателлит».

З метою забезпечення безперервного процесу та досягнення запланованих показників виробництва та зважаючи на не виконання договірних зобов`язань перед ТОВ «Сателлит», а саме не поставку в повному обсязі насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, зокрема і відповідачем, генеральним директором ТОВ «Сателлит» було видано наказ № 8 від 13.10.2020 р., згідно якого торгівельні представники ТОВ «Сателлит» повинні були невідкладно, але не пізніше 31.10.2020 р., укласти нові, поновити або продовжити існуючи договори з іншими постачальниками на поставку відсутнього (не поставленого) обсягу насіння соняшника українського походження 2020 року.

На виконання наказу № 8 від 13.10.2020 р. торгівельним представником ТОВ «Сателлит» Берьозкіним О.Л. було підготовлено службову записку від 30.10.2020 р. на ім`я генерального директора ТОВ «Сателлит», де повідомлено про укладення договорів поставки насіння соняшника українського походження 2020 року з ПрАТ «Біловодське» у обсязі 100,000 т. за ціною 12 916,67 грн/т без ПДВ та СТОВ «А.Б.Т.» у обсязі 300,000 т. за ціною 13 000,00 грн/т без ПДВ з метою заміщення не поставленого обсягу насіння соняшника з боку ТОВ «СФГ «Агроком» за договором поставки № Р90035 від 06.08.2020 р.

Середня ціна насіння соняшнику за аналогічними по умовам контрактами укладеними ТОВ «Сателлит» із постачальниками в Луганській області після 10.10.2020 р. до 31.10.2020 р. - складає 12537,50 грн без ПДВ за 1 тонну, крім того ПДВ 2507,50 грн, тобто 15 045,00 грн в тому числі ПДВ.

Об`єктивність підвищення рівня цін, зокрема на насіння соняшнику, підтверджується аналітичними оглядами ринків агропромислового комплексу (АПК), що проведено Державним підприємством «Держзовнішінформ» Міністерства економіки України.

ДП «Держзовнішінформ» https://dzi.gov.ua/ (ДЗІ) провідний інформаційно-аналітичний та експертний центр в Україні з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг.

ДЗІ уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 р. Міністерства економіки здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

Підприємство надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг: експертизу зовнішньоекономічних контрактів, дослідження внутрішніх і зовнішніх товарних ринків, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання комплексного супроводу тендерних закупівель.

Отже, якщо у зафіксованій в Договорі поставки № Р90035 від 06.08.2020 р. ціні кількість недопоставленого насіння соняшника в кількості 348,080 т коштувала 3499529,76 грн. з ПДВ (10056,12 грн. з ПДВ * 348,000), то внаслідок придбання цієї кількості недопоставленого насіння соняшника у інших контрагентів вартість насіння соняшника в кількості 348,080 т становила вже 5314053,00 грн. з ПДВ, тобто майже на 52% вище.

Таким чином, різниця переплати, а отже і збитків позивача через недопоставку насіння соняшника, становить суму 1814523,24 грн. з ПДВ (5314053,00 грн. з ПДВ - 3499529,76 грн. з ПДВ).

Позивач зауважує, що заявлена в позові сума штрафних санкцій в розмірі 1050100,27 грн. є на 764422,97 грн. меншою за збитки ТОВ «Сателлит».

ТОВ «Сателлит» наголошує також на тому, що з моменту визнання претензії 10.11.2020 р. інфляційні втрати від суму боргу складають 490129,39 грн, тобто сума претензійних вимог, внаслідок знецінення національної валюти за цей період, вже зменшилась на 46,67%.

Отже, твердження відповідача про відсутність збитків є хибним та передчасним, оскільки при порушенні контрагентами-постачальниками насіння соняшникового своїх зобов`язань перед ТОВ «Сателлит» по своєчасній та повній поставці товару ТОВ «Сателлит» несе відповідні негативні майнові наслідки (збитки), через те що вимушено закуповувати недопоставлені обсяги по ціні яка може бути значно вище ніж та, що була визначена в форвардному контракті. В даному випадку різниця склала 52%, що суттєво впливає на показники рентабельності виробляємої продукції. Тому, твердження відповідача про відсутність збитків є необґрунтованими.

Щодо врахування майнового статусу сторін при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій позивач зауважив, що внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України ТОВ «Сателлит» вже зазнало суттєвих втрат, адже Товариству на праві приватної власності належить Комплекс з переробки насіння соняшнику «Маслоекстракційний завод», який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76, а також земельна ділянка по вказаній адресі. Внаслідок тимчасової окупації м. Маріуполя ТОВ «Сателлит» втратило будь-який доступ та контроль над вказаним виробничим комплексом, завод неодноразово зазнавав пошкоджень від бомбардувань, ракетних ударів, пожеж. Балансова вартість втрачених основних засобів комплексу наразі складає 487186898,00 грн.

Також, підприємство втратило 72000 тон сировини та готової продукції. Загальна сума збитків яка була заподіяна ТОВ «Сателлит» наразі в цілому складає 1600849221,00 грн.

За вищевикладеним фактом ТОВ «Сателлит» було ініційовано відкриття кримінального провадження № 12022052640000023, в якому його визнано потерпілим.

Позивач також зазначив, що з 24.02.2022 р. наказом по ТОВ «Сателлит», у зв`язку з воєнним станом та небезпекою для життя працівників, виробничі потужності заводу були тимчасово зупинені. Не зважаючи на вказане, відповідно до наказу по ТОВ «Сателлит» від 25.02.2022 р. підприємство тривалий час продовжувало здійснювати виплати заробітних плат всім працівникам за повними окладами.

В цілому, незважаючи на втрату основного активу підприємства та сукупність загальновідомих чинників, негативно впливаючих на господарську діяльність, підприємство намагається продовжувати здійснювати господарську діяльність за для належного виконання зобов`язань перед контрагентами, працівниками та державою.

На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та долучити до матеріалів справи письмові докази, які долучені до відповіді на відзив, оскільки вони заперечують обставини зазначені у відзиві на позов, про які стало відомо тільки після подання відповідачем відзиву на позов.

18.04.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 18.04.2023, в якій він просить не закривати підготовче провадження по справі та відкласти судове засідання на іншу дату.

Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач посилається на те, що відповідь на відзив позивачем було подано 17.04.2023, тому у відповідача не було достатньо часту для підготовки та подання до суду заперечень.

Суд відхилив клопотання відповідача.

Ухвалою від 18.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 913/10/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.04.2023 о 14 год. 00 хв.

19.04.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 19.04.2023.

В наданих суду запереченнях відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, щодо нікчемності повноважень представника відповідача.

Крім того, на думку відповідача, докази надані позивачем на підтвердження розміру завданих йому збитків підлягають сумніву. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилається на те, що позивач стверджує, що відповідачем було недопоставлено товар насіння соняшника українського врожаю 2020 року в кількості 348,080 т. При цьому, позивач посилається на службову записку від 30.10.2020 зі змісту якої вбачається, що позивачем було укладено договір з ПРАТ «БІЛОВОДСЬКЕ» на поставку 100 т. насіння соняшника та договір з СТОВ «А.Б.Т.» на поставку 300 т. насіння соняшника.

Позивач стверджує, що ці договори з іншими контрагентами були укладені саме з метою заміщення недопоставленої відповідачем кількості товару в розмірі 348,080 т. Однак, як вбачається зі змісту наданих позивачем накладних, цими контрагентами було поставлено на користь позивача товар в наступній кількості: 219,98 т. насіння соняшника від СТОВ «А.Б.Т.»; 173,0 т. насіння соняшника від ПРАТ «БІЛОВОДСЬКЕ», а всього 392,98 т. Таким чином, зміст наданих позивачем накладних не відповідає ні змісту службової записки від 30.10.2020, ні кількості товару (348,080 т.) недопоставленого відповідачем.

При цьому, сам позивач в своєму відзиві стверджує, що він є підприємством з безперервним циклом виробництва, у зв`язку з чим, вимушений мати заздалегідь визначений план поставок. З цього можна зробити висновок, що в різний період часу, позивач може мати декілька різних постачальників, що також підтверджується і наказом позивача № 8 від 13.10.2020, в якому окрім відповідача зазначено ще троє інших постачальників, і наявність інших постачальників жодним чином не пов`язана з недопоставкою товару саме відповідачем.

Отже, на думку відповідача, укладення договорів поставки зі СТОВ «А.Б.Т.» та ПРАТ «БІЛОВОДСЬКЕ» могло бути заплановано позивачем незалежно від виконання своїх зобов`язань іншими постачальниками.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до змісту цього наказу ці троє постачальників також мали певний обсяг недопоставленої продукції. Таким чином, встановити дії кого саме з чотирьох постачальників вказаних у наказі призвели до необхідності укладення позивачем договорів поставки з СТОВ «А.Б.Т.» та ПРАТ «БІЛОВОДСЬКЕ» не представляється можливим.

Крім того, зі змісту цього наказу вбачається, що вже станом на 13.10.2020 позивачу було відомо про те, що відповідачем було недопоставлено 348,080 т. насіння соняшника. Однак, за твердженням самого ж позивача остання поставка товару була здійснена відповідачем 16.10.2020, що вбачається зі змісту видаткової накладної № РН-0000027 від 16.10.2020. Таким чином, виникає питання звідки позивачу вже станом на 13.10.2020 могло бути відомо про ту обставину, що відповідачем буде недопоставлено товар в остаточній кількості саме 348,080 т., враховуючи що після цієї дати 16.10.2020 відбулась ще одна поставка і вона могла бути не єдиною.

Відповідач також зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між фактом недопоставки товару відповідачем та фактом укладення позивачем договорів поставки з іншими постачальниками - СТОВ «А.Б.Т.» та ПРАТ «БІЛОВОДСЬКЕ».

Крім того, позивач стверджує про те, що необхідність придбання у відповідача саме такої кількості товару зумовлена тим, що він мав зобов`язання перед іншими контрагентами з поставки вже готової продукції, однак жодних доказів на підтвердження цього не надає.

Щодо твердження позивача про його майновий стан відповідач зазначив, що не може нести відповідальності за шкоду завдану позивачу від військової агресії Російської Федерації. Крім того, військові дії та окупації більшої частини Луганської області призвели до припинення і його господарської діяльності та втрати ним доходів.

На підставі викладеного, відповідач просить поновити відповідачу строк для подання заперечень, а також ухвалити рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити.

З огляду на те, що причини пропуску строку судом визнані поважними, суд задовольнив клопотання відповідача та поновив строк для надання заперечень. Заперечення відповідача разом з доданими до них документами судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.04.2023 було оголошено перерву до 16.05.2023 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 16.05.2023 представники сторін прийняли участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроком» (далі постачальник) було укладено договір поставки № Р90035 (далі договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, іменоване в подальшому «Товар» на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Ст-Луганський р-н (с. Чугинка)).

Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 500,000 тон +/-5% за вибором покупця (п. 2.1 договору).

Ціна товару згідно даного договору становить 8380,10 гривень (вісім тисяч триста вісімдесят гривень 10 копійок) без ПДВ за 1 тону, крім того ПДВ 20% - 1676,02 грн, що еквівалентно 363,04 (триста шістдесят три долара 04 цента) доларів США за 1 тону, згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,7028 грн за дол. США (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.1.1 договору оплата товару здійснюється виключно у гривні згідно курсу НБУ на момент укладення договору, за винятком оплати фінального рахунку. У разі збільшення чи зменшення курсу Нацбанку USB до гривні на день виставлення фінального рахунку за товар у відношенні до курсу на дату укладання договору сума оплати визначається шляхом перерахунку валютного еквіваленту в гривню за курсом НБУ, встановленого на дату виставлення фінального рахунку.

За умовами п. 3.5 договору загальна вартість товару, що постачається, на дату укладення цього договору становить 5028060,00 гривень (п`ять мільйонів двадцять вісім тисяч шістдесят гривень 00 копійок) +/-5%, в тому числі ПДВ 20% - 830010,00 гривень з урахуванням пункту 2.1 цього договору.

Поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 1 вересня 2020 р. до 10 жовтня 2020 р. в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця (п. 4.1 договору).

Датою поставки та передачі (відвантаження) товару є дата прийняття товару покупцем у місці призначення, вказаному у п. 7.1. цього договору (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 7.1 договору прийом товару за якістю і кількістю відбувається покупцем чи його представником і лабораторією покупця чи незалежною інспекцією, призначеною покупцем, після прибуття товару на адресу ТОВ «САТЕЛЛИТ»: м. Маріуполь, вул. Таганрогська, 76. Якість і кількість товару є кінцевим згідно з результатами аналізу, що був проведений лабораторією і вагами покупця у зазначеному в цьому пункті місці.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата здійснюється у національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, згідно рахунку постачальника по курсу НБУ на дату фіналізації розрахунків у наступному порядку: покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання покупцем повного обсягу товару та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов`язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом 2 робочих днів (п. 6.1.1. договору); інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію (п. 6.1.2 договору).

Згідно з п. 6.1.3 договору постачальник зобов`язується протягом 2 (двох) робочих днів з дня здійснення передачі товару надати покупцю оригінал видаткової накладної та договору. Податкова накладна на товар на повну суму оплати повинна бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у формі та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Обов`язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця при здійсненні оплати вартості товару відповідно до реквізитів, зазначених в цьому договорі. При цьому, у випадку не виконання постачальником зобов`язань за п. 6.1.3 та п. 4.2 цього договору, покупець має право зупинити та/або не здійснювати оплату вартості товару до належного виконання постачальником зобов`язань згідно наведених пунктів договору, та у такому випадку до покупця не застосовуються жодні штрафні санкції та/або негативні наслідки передбачені цим договором та/або чинним законодавством (п. 6.2 договору).

В пункті 6.3 договору сторони домовились, що фінальні розрахунки виставляються постачальником на кожну партію окремо, але у будь-якому випадку не пізніше ніж до 10 жовтня 2020р.

Відповідно до п. 8.2. договору в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 4.1 п. 4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених даним договором. Після підписання цього договору всі попередні переговори щодо предмету даного договору вважаються недійсними. Цей договір, додатки, додаткові угоди до даного договору, а також будь-які пов`язані з його виконання документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін (п. 13.4 договору).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № Р90035 від 06.08.2020 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Виходячи з умов договору, відповідач зобов`язався з 1 вересня 2020 р. до 10 жовтня 2020 р. поставити і передати у власність позивача насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року (надалі товар) в обсязі 500,000 тон.

Судом встановлено, що станом на 22.10.2020 відповідачем було поставлено позивачу товар в обсязі 151,920 тон на суму 1459467,39 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000024 від 06.10.2020, № РН-0000025 від 08.10.2020, № РН-0000026 від 09.10.2020, № РН-0000027 від 16.10.2020 та рахунками коригування до видаткових накладних № РН-0000024, № РН-0000025, № РН-0000026, № РН-0000027 (№ 5771 від 06.10.2020, № 5844 від 08.10.2020, № 5890 від 09.10.2020), які містяться в матеріалах справи.

З наведеного вбачається, що відповідачем в порушення умов договору не було поставлено позивачу товар у повному обсязі. Кількість непоставленого за договором товару склала 348,080 тон.

В пункті 6.1.1. договору сторони зазначили, що покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання покупцем повного обсягу товару та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов`язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом 2 робочих днів.

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію.

Матеріали справи свідчать про те, що на оплату поставленого товару в обсязі 151,920 тон позивачу було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 1459467,39 грн: № СФ-0000017 від 06.10.2020 на суму 376445,81 грн, № СФ-0000018 від 08.10.2020 на суму 349627,69 грн, № СФ-0000019 від 09.10.2020 на суму 346144,06 грн, № СФ-0000020 від 16.10.2020 на суму 3857249,83 грн.

Позивачем вищевказані рахунки були оплачені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи: № 9761 від 13.10.2020 на суму 301158,65 грн, № 9762 від 13.10.2020 на суму 279702,15 грн, № 9763 від 13.10.2020 на суму 276915,25 грн, № 10022 від 19.10.2020 на суму 309799,86 грн, № 10445 від 28.10.2020 на суму 77449,97 грн, № 10446 від 28.10.2020 на суму 69228,81 грн, № 10681 від 30.10.2020 на суму 75289,16 грн, № 10698 від 30.10.2020 на суму 69925,55 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач поставив позивачу товар не в повному обсязі, позивач звернувся до відповідача з претензією від 22.10.2020 № 22102020.34/010, в якій просив у семиденний строк з моменту її отримання сплатити штраф у розмірі 1050100,27 грн, що складає 30% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

До вищевказаної претензії позивач надав розрахунок суми претензії, а також повідомлення про відмову від виконання договору у односторонньому порядку № 22102020.35/010 від 22.10.2020.

У відповідь на претензію відповідач листом № 10/11-01 від 10.11.2020 повідомив позивача, що визнає суму претензії 1050100,27 грн та зобов`язується сплатити її у повному обсязі. Проте, просив перенести строк виплати цієї суми на наступний рік у зв`язку з тим, що в поточному році ТОВ «СФГ «Агроком» не має можливості це зробити через низьку врожайність соняшника у 2020 році на відміну від очікуваного об`єму врожаю. Можливість сплатити суму претензії 1050100,27 грн у нього з`явиться тільки після збору та реалізації майбутнього врожаю у 2021 році.

Крім того, відповідачем було надано позивачу Гарантійний лист № 15/01-01 від 15.01.2021 про сплату штрафу за договором поставки № Р90035 від 06.08.2020 на суму 1050100,27 грн, до якого було додано для підписання позивачем Акт-звіряння взаємних розрахунків за договором поставки № Р90035 від 06.08.2020.

Згідно Акту-звіряння взаємних розрахунків за договором поставки № Р90035 від 06.08.2020, підписаного та скріпленого печатками сторін, станом на 15.01.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складає 1050100,27 грн. Вказана сума заборгованості є нарахованим штрафом за невиконання зобов`язання згідно договору.

Відповідач нарахований йому штраф не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2 договору встановлено, що в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 4.1 п. 4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Як вже було зазначено, відповідачем в порушення умов договору у встановлений пунктом 4.1 договору строк не було поставлено позивачу товар в обсязі 348,080 тон.

Посилаючись на пункт 8.2 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф в загальній сумі 1050100,27 грн, у тому числі:

- за порушення строків поставки товару в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару (348,080 тон х 10056,12 грн за 1 тону х 10%) 350033,42 грн;

- за порушення строків поставки товару понад 6 календарних днів в розмірі 20% від вартості непоставленого товару (348,080 тон х 10056,12 грн за 1 тону х 20%) 700066,85 грн.

Однак стягнення штрафу за порушення строків поставки товару в розмірі 10% та штрафу за порушення строків поставки товару понад 6 календарних днів в розмірі 20% є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки з установлених судом обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, а саме прострочення поставки товару на строк більше 6 календарних днів.

Одночасне стягнення штрафу за порушення строків поставки товару та штрафу за порушення строків поставки товару на строк понад 6 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Тобто, гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, яка в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Крім того, суд звертає увагу на те, що умовами укладеного договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% або 20% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару, про що сторони домовились в пункті 8.2. договору. Сплата одночасно двох штрафів договором не передбачена.

Так, штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару постачальник сплачує покупцеві в разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп. 4.1 п. 4 цього договору. При цьому, обов`язок сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару виникає у постачальника в разі, якщо прострочення поставки товару перевищує 6 календарних днів і покупець в односторонньому порядку відмовився від виконання цього договору.

Виходячи з того, що відповідач порушив строки поставки товару, а позивач скористався своїм правом та відмовився від договору поставки в односторонньому порядку, надіславши відповідачу повідомлення про відмову від виконання договору у односторонньому порядку № 22102020.35/010 від 22.10.2020, у останнього виникає право вимагати від відповідача сплати штрафу в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. При цьому, нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару позивачем застосовано вже не може.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару в сумі 350033,42 грн є безпідставними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Водночас, вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 700066,85 грн суд вважає законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок штрафу, наведений у позовній заяві, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним.

Відповідач просить зменшити розмір штрафу, а фактично просить у задоволенні позову відмовити, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

В даному випадку, надаючи пояснення щодо свого матеріального стану, відповідач посилається на те, що є виробником сільськогосподарської продукції, який з моменту початку бойових дій та окупації більшої частини Луганської області був вимушений припинити свою господарську діяльність та втратив джерела отримання доходу.

Водночас, суд повинен враховувати, зокрема і матеріальний стан позивача, який також зазнав суттєвих втрат через збройну агресію Російської Федерації проти України.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «САТЕЛЛИТ», зокрема, займається виробництвом олії та тваринних жирів. Товариству на праві приватної власності належить Комплекс з переробки насіння соняшнику «Маслоекстракційний завод», який знаходиться у м. Маріуполь. Внаслідок тимчасової окупації м. Маріуполя ТОВ «Сателлит» втратило будь-який доступ та контроль над виробничим комплексом. Крім того, зазнало пошкоджень від бомбардувань, ракетних ударів, пожеж та, відповідно, зазнало збитків, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Виходячи з приписів статті 610, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку з поставки товару в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов`язання, а саме лише посилання на такі обставини не є автоматичною підставою для зменшення штрафу на підставі положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України. Суду не надано належних доказів щодо збитковості господарської діяльності відповідача (не надано баланс підприємства, фінансові звіти за відповідні періоди, тощо).

З огляду на викладене, суд залишає клопотання відповідача про зменшення штрафу без задоволення.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 700066,85 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроком» (93620, Луганська обл., Щастинський р-н, село Чугинка, вул. Весела, будинок 5а, ідентифікаційний код 35259465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 32 Б, офіс 1019, ідентифікаційний код 13501985) штраф в сумі 700066,85 грн та судовий збір в сумі 10501,00 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.05.2023.

Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ