Ухвала

від 18.05.2023 по справі 2-557/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 2-557/11 6/335/93/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючої судді Апаллонової Ю.В., за участі секретаря судового засідання Анісімової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, по цивільній справі № 2-557/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, по цивільній справі № 2-557/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована тим, що Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 16 листопада 2011 року по справі № 2-557/11 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором задоволено.

Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 03.09.2021 року було замінено стягувана у виконанні рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 16 листопада 2011 року з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3

ТОВ «Українська факторингова компанія», як правонаступнику первісного стягувана, не було достовірно відомо чи перебувають на виконанні виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

З метою отримання зазначеної інформації ТОВ «Українська факторингова компанія» було направлено Запит до Кальміуського ВДВС у м. Маріуполі

Як вбачається із відповіді за Запит ТОВ «Українська факторингова компанія», виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» на виконанні у відділі ДВС не перебуває.

Виконавчі листи по справі № 2-557/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Українська факторингова компанія» не передавалися первісним стягувачем.

Таким чином, ТОВ «Українська факторингова компанія» наразі невідоме місцеперебування оригіналу виконавчих листів по справі № 2-557/1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Крім того, ТОВ «Українська факторингова компанія» було позбавлене можливості пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-557/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у визначений законом строк з причин, що не залежали від його волі.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Боржники у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Частиною 3 ст.432ЦПК Українивстановлено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ТОВ Українська факторингова компанія» зазначила у заяві, що рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 16 листопада 2011 року по справі № 2-557/11 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором задоволено.

Також заявник зазначив, що ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 03.09.2021 року було замінено стягувана у виконанні рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 16 листопада 2011 року з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 .

З метою отримання зазначеної інформації ТОВ «Українська факторингова компанія» було направлено Запит до Кальміуського ВДВС у м. Маріуполь.

Як вбачається із відповіді за Запит ТОВ «Українська факторингова компанія», виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» на виконанні у відділі ДВС не перебуває.

Таким чином, ТОВ «Українська факторингова компанія» наразі невідоме місцеперебування оригіналу виконавчих листів по справі № 2-557/1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Крім того, ТОВ «Українська факторингова компанія» було позбавлене можливості пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-557/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у визначений законом строк з причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положеньЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті433ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ"Перехідніположення ЦПКУкраїни у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч.6ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»(а чинній редакції) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 433ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Оскільки матеріали справи знищено за закінченням строку зберігання, суд не має можливості пересвідчитися, чи вчиняв стягувач дії, які б переривали пред`явлення виконавчого документа до виконання. Докази на підтвердження цих обставини не надані й заявником.

Суд зазначає, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81ЦПК Українипокладається на заявника.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав. Заявнику навіть достеменно не відомо, чи видавався виконавчий лист, чи надсилався він стягувачу.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч. 1 ст. 6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Відступлення права вимоги не є поважною причиною пропуску строку, оскільки ТОВ «Українська факторингова компанія» відповідний договір відступлення уклало добровільно, без з`ясування наявності оригіналів виконавчих листів, обставин виконання чи невиконання рішення.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом»

Таким чином, якщо стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з неповажних причин, то й неподання наступним кредитором виконавчого листа до виконання в строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не може бути викликано поважними причинами. В іншому випадку кредитор, який внаслідок помилкового ведення своїх власних справ своєчасно не виконав відповідні процесуальні дії, спрямовані на виконання судового рішення, міг би уникати процесуальної відповідальності у вигляді ненастання бажаних для себе процесуальних результатів шляхом відчуження права вимоги за виконавчим листом, строк пред`явлення якого до виконання сплив. Така ситуація призводила б до зловживання стягувачем своїми процесуальними правами.

До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», проявляючи обачність, як господарюючих суб`єкт, метою діяльності якого є отримання доходу, керуючись і принципом свободи договору та волевиявлення, мав час та можливість пересвідчитись у можливості виконання рішення суду від 16.11.2011 року, а, враховуючи і характер комерційної діяльності, товариство не могло не розуміти ризиків придбання права вимоги за порушеним боржниками зобов`язаннями, що мало наслідком судовий захист права з постановлення рішення ще у 2011 році і заявник під час укладення договору про відступлення права вимоги не був позбавлений можливості отримати повну інформацію щодо наявності у ПАТ «Укрсиббанк» виконавчого документа та строків пред`явлення його до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання рішення суду, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Суд враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сам факт невиконання рішення суду та набуття заявником права вимоги лише 2021 році не є поважною причиною для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стягувач протягом тривалого часу не цікавився ходом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання звернувся до суду лише в 2023 році, хоча ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 03.09.2021 року було замінено стягувана у виконанні рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 16 листопада 2011 року з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

Крім того не надав суду доказів щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання рішення суду протягом періоду з 2021 по 2023 рік.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Отже, оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-557/11 до виконання сплив, і суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, відповідно до частини 1 пункту 17.4Перехідних положень ЦПК Українивідсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа № 2-557/11.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260-261,353-355,433, п.17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, по цивільній справі № 2-557/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст рішення складений 18.05.2023 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова