Постанова
від 12.05.2023 по справі 922/2144/16
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/2144/16 (922/3401/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Плахов О.В. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21), ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., повний текст складено 30.12.2021,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", м. Київ,

до 1-го відповідача Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи", м.Харків,

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Сільвер", м. Суми,

до 3-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент", м. Київ,

про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) позов задоволено повністю.

1. Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Енвіжн-Активи" (код ЄДРПОУ 19115651) та ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" (код ЄДРПОУ 35920823) предметом якого є майно, що було реалізовано на другому повторному аукціоні з продажу майна Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" проведеного 07.11.2017, свідоцтво на придбання нерухомого майна на аукціоні за №2962, виданого 20.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, обтяжень щодо рухомого майна, а саме:

2. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38484913 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса : 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А);

3. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38485311 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса : 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А );

4. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38484432 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса : 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А);

5. Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" (код 19115651):

6. Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо обтяження нерухомого майна, а саме :

- нежилі будівлі та споруди загальною площею 2340,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно - Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128949780000; раніше зареєстрований за номером запису про іпотеку 10019923, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22040062 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель : Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782; раніше зареєстрований за номером запису про обтяження : 10019619, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22039344 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782);

- нежитлові приміщення № № 6, 7 8, 9, 10, 11 - склади центральні (в літ. Г) загальною площею 1523,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ. вул. Північно - Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128946780000, раніше зареєстрований за номером запису про іпотеку 10020516, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22041129 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782; раніше зареєстрований за номером запису про обтяження : 10020391, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22040846 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, Обтяжувач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782);

- будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно - Сирецька, буд. 3б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128943980000, раніше зареєстрований за номером запису про іпотеку 10019083, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22038363 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782; раніше зареєстрований за номером запису про обтяження: 10018913, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 22038145 від 12.06.2015 року, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", код ЄДРПОУ 37194782).

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Оптимум Фактор" за їх необґрунтованістю в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16(922/3401/21); встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, тощо та роз`яснено про можливість надіслання документів на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи або з використанням програми "Електронний суд".

27.06.2022 до суду апеляційної інстанції від представника Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" засобами електронного зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2949ел.1521), в якому зазначено про те, що перший відповідач вимоги апеляційної скарги ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" підтримує в повному обсязі, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не вважає законним та обґрунтованим. В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що положення статті 216 ЦК України не підлягають застосуванню як підстава позову для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі; у цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною договору, шляхом подання віндикаційного позову. Крім того, вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що з урахуванням визначених статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальних засад державної реєстрації прав суд має оцінювати добросовісність зареєстрованого володільця нерухомого майна.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2022, зокрема, призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) до розгляду на 30 серпня 2022 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

22.08.2022 від представника Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" адвоката Германа І.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. № 4540ел.2710), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2022.

26.08.2022 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" засобами електронного зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 4658ел.2995), в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити в силі оскаржуване рішення місцевого господарського суду. В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що у розумінні статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування рішення державного реєстратора є належним способом судового захисту порушених прав та інтересів особи. При цьому, позивач на підтвердження своїх доводів посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 10.11.2018 у справі № 361/3659/18, відповідно до якого скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем є ефективним способом захисту, який поновлює відповідне право позивача, а визнання за власником майна прав власності на це ж майно актами цивільного законодавства не передбачено.

Крім того, заявник, посилаючись на неотримання ухвали суду апеляційної інстанції від 10.06.2022 про відкриття апеляційного провадження та ознайомлення зі змістом цієї ухвали лише 22.08.2022 у ЄДРСР просить прийняти вказаний відзив з пропуском процесуального строку.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 визначено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.06.2022.

Розглянувши наведені представником позивача причини пропуску строку для подання відзиву, зважаючи на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження, враховуючи Рекомендацій Ради суддів України про роботу судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому поновлює його та приймає відзив до розгляду.

Також, 29.08.2022 від представника ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" адвоката Гриценко Б.М. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. № 4695ел.3022), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2022.

30.08.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника апелянта надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №4730ел.3065).

Проте, у зв`язку з оголошенням на території Харківської області повітряної тривоги з метою дотримання заходів безпеки всіх учасників судового процесу - судове засідання 30.08.2022 о 10:00 не відбулося, що підтверджується актом Східного апеляційного господарського суду, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність визначення іншої дати та часу судового засідання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2022, зокрема, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) відбудеться 06 вересня 2022 року о 12:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

02.09.2022 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" адвоката Гриценко Б.М. та від представника Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" адвоката Германа І.В. надійшли заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №№ 4845ел.3228, 4852ел.3231), які задоволені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 06.09.2022 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представників першого та третього відповідачів. Представники інших учасників справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 зупинене апеляційне провадження у справі №922/2144/16 (922/3401/21) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №914/2350/18(914/608/20), та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №914/2350/18(914/608/20).

21.02.2023 від арбітражного керуючого Нагорнєвої Тетяни Володимирівни, ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи", надійшло повідомлення, в якому зазначено, що 21.12.2022 Великою Палатою Верховного Суду закінчено перегляд в касаційному порядку справи №914/2350/18(914/608/20) (вх. №2153ел.3373).

Перевіривши , апеляційним господарським судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду 21.12.2022 ухвалено постанову у справі №914/2350/18(914/608/20), яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.01.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (вх.№250 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21); повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 25 квітня 2023 року об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

11.04.2023 та 14.04.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" адвоката Германа І.В. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" адвоката Гриценко Б.М., засобами електронного зв`язку надійшли заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №№ 4056ел. 6482, 4242ел.6824), які задоволені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 25.04.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, представник першого відповідача підтримав доводи апелянта в повному обсязі. Представники інших учасників справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023, зокрема, оголошено перерву в судовому засіданні до 12 травня 2023 року о 15:30 годині; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104.

01.05.2023 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" адвоката Германа І.В. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" адвоката Гриценко Б.М., засобами електронного зв`язку надійшли заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №№ 4846 ел.7989, 4851 ел.7996), які задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 12.05.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, представник першого відповідача підтримав доводи апелянта в повному обсязі та просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент".

Представники інших учасників справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зокрема, поштове відправлення, а саме ухвали суду апеляційної інстанції від 02.03.2023 про поновлення провадження та від 25.04.2023 про оголошення перерви було надіслано на адресу місцезнаходженням позивача (ТОВ "Оптимум Фактор") та 2-го відповідача (ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер"), повідомленою суду та яка зареєстрована у встановленому законом порядку, проте ухвали суду не було вручено адресатам під час доставки з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Колегія суддів враховує, що правову позицію представником позивача викладено у відзиві на апеляційну скаргу, явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі доводи і вимоги учасники справи можуть викласти і подати суду письмово, матеріалами справи підтверджується обізнаність позивача про дане апеляційне провадження.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника першого та третього відповідачів, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2144/16 про визнання Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" (далі - ПрАТ "Енвіжн-Активи") банкрутом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі №922/2144/16 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Енвіжн-Активи", окремо внесені до реєстру вимог кредиторів вимоги, забезпечені заставою майна боржника, а саме: вимоги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" у розмірі 96772331,81 грн; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Енвіжн-Активи" відомості про майно боржника, що є предметом застави ПАТ "Український інноваційний банк", а саме: нежитлове приміщення загальною площею 2340,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; нежитлові приміщення № № 6, 7, 8, 9, 10, 11; склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м, розташована за адресою: м.Київ, вул. Північно-Сирецька, буд.3 б (т.1, а.с.51-52).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2017 (яка набрала законної сили) задоволено заяву ТОВ "Оптимум Фактор" про заміну сторони. Здійснено заміну сторони (кредитора) - ПАТ "Укрінком" на його правонаступника - ТОВ "Оптимум Фактор", зобов`язано ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Енвіжн-Активи" (т.1, а.с.49-50).

Зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі №922/2144/16 (залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та постановою Верховного Суду від 21.07.2021) вбачається, що судом встановлені такі обставини.

Заставне майно, відомості про яке окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, перебувало в іпотеці ПАТ "Укрінбанк" на підставі іпотечного договору від 12.06.2015, посвідченим Заєць І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстр. № 737, укладеного між ПрАТ "Енвіжн-Активи" та ПАТ "Укрінбанк" (ПАТ "Український інноваційний банк") з метою забезпечення виконання позичальником (АТ "Енвіжн-Україна") кредитного договору №4779 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 27.02.2012.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 78352190 від 18.01.2017, до реєстру було внесено запис про те, що іпотекодержателем заставного майна банкрута є ТОВ "Оптимум Фактор".

Таким чином, на час розгляду даної справи ТОВ "Оптимум Фактор" є кредитором ПрАТ "Енвіжн-Активи" із відповідним до даного статусу обсягом прав та обов`язків.

Відповідно до умов Іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги, предметом іпотеки є:

- нежилі будівлі та споруди загальною площею 2340,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11 - склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3;

- будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3б.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2017 у справі №922/2144/16 судом було надано згоду на продаж майна ПрАТ "Енвіжн-Активи", яке знаходиться в заставі ТОВ "Оптимум Фактор".

В подальшому, зазначена ухвала постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 була скасована, в задоволенні клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна ПрАТ "Енвіжн-Активи", яке є предметом забезпечення вимог ТОВ "Оптимум Фактор", відмовлено (постанова набрала законної сили, в касаційному порядку не оскаржувалася).

Водночас, 01.08.2017 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про проведення ТБ "Перша Товарна Біржа" аукціону з продажу майна банкрута, а також опубліковано проект договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) (номер публікації 44959 від 01.08.2017), а саме виставлено майно банкрута як цілісний майновий комплекс:

- нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, загальною площею 2340,2 кв.м,;

- нежилі приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11 - склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м, що знаходяться за адресою:м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3б, загальною площею 905,8 кв.м.

Початкова вартість майна 208654479,81 грн.

Згідно повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна боржника, призначеного на 31.08.2017 (номер публікації 45647 від 01.09.2017), аукціон визнано таким, що не відбувся в зв`язку з відсутністю учасників.

04.09.2017 було здійснено оголошення про проведення 03.10.2017 повторного аукціону з продажу майна банкрута (номер публікації 45669), а також опубліковано проект договору купівлі-продажу.

Початкова вартість майна 166923583,85 грн. Даний аукціон також проведено не було.

Згідно оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПрАТ "Енвіжн-Активи" (номер публікації 46489 від 18.10.2017) було оголошено про проведення 07.11.2017 другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, а також опубліковано проект договору купівлі-продажу.

Початкова вартість майна 133538967,08 грн.

10.11.2017 організатором аукціону було опубліковано повідомлення про результати проведеного аукціону, відповідно до якого призначений на 07.11.2017 другий повторний аукціон з продажу майна банкрута відбувся, загальна вартість проданого майна складає 2000000,00 грн.

Як зазначає позивач, право власності на майно було зареєстроване згідно Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні за № 2962, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за покупцем - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер".

26.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" (далі - ТОВ "Оптимум Фактор"), звернулось до суду з позовною заявою до відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" (далі - ПрАТ "Енвіжн-Активи"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Сільвер" та Товарної Біржи "Перша товарна біржа" (далі - ТБ "Перша товарна біржа"), про визнання недійсними результатів торгів, в якій просило:

- визнати недійсними результати торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута - ПпАТ "Енвіжн-Активи", проведеного 07.11.2017 Товарною біржею "Перша товарна біржа", оформленого протоколом про проведення аукціону;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, видане покупцю - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за № 2962.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Оптимум Фактор" посилалося на проведення торгів з порушенням частини 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки продаж майна банкрута було реалізовано без погодження з забезпеченим кредитором та судом його початкової вартості, без погодження з кредитором та судом умов, на яких буде продаватись майно, без погодження з кредитором та судом організатора аукціону, що призвело до продажу майна банкрута за заниженими цінами і на умовах, що не відповідають інтересам забезпеченого кредитора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі №922/2144/16 задоволено заяву ТОВ "Оптимум-Фактор" про визнання недійсними результатів торгів.

Визнано недійсними результати торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута - Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи", код ЄДРПОУ 19115651, проведеного 07.11.2017 Товарною біржею "Перша товарна біржа" (м. Суми, вул.Соборна, 29-д, код ЄДРПОУ 36707637), оформлені протоколом про проведення аукціону від 07.11.2017.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, видане покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Сільвер" (код ЄДРПОУ 35920823) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 року за № 2962.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі № 922/2144/16 про розгляд заяви ТОВ "Оптимум-Фактор" про визнання недійсним результатів торгів - залишено без змін (т.1, а.с.57-60).

Судові рішення обґрунтовані доведеністю наявності обставин, з яким законодавець пов`язує можливість визнання недійсними результатів торгів.

За висновками судів, торги у формі аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 07.11.2017 ТБ "Перша товарна біржа" (оформлені відповідним протоколом), відбулися з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент продажу майна в даній справі) та правил щодо підготовки відкритих торгів (аукціону), а саме за відсутності згоди (погодження) заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, та продажу майна за заниженою ціною.

Визнання недійсними результатів торгів (аукціону), на яких відбувся продаж майна, є підставою для задоволення похідної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, виданого покупцю - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за №2962 відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Товарної біржі "Перша товарна біржа" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 922/2144/16 про розгляд заяви ТОВ "Оптимум-Фактор" про визнання недійсним результатів торгів - залишено без змін (т.1, а.с.61-63).

Водночас, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №267029122 від 22.07.2021 та №267031938 від 22.07.2021 (т.1, а.с.36, 47) вбачається, що 02.12.2017 за ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент", ЄДРПОУ 41150704, (відповідач - 3) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 90, виданого 02.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г., зареєстровано право власності на майно:

- нежилі будівлі та споруди загальною площею 2340,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер ОНМ 128949780000);

- нежитлові приміщення № № 6, 7, 8, 9, 10, 11- склади центральні (в літ. Г) загальною площею 1523,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер ОНМ 128946780000);

- будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ. вул. Північно-Сирецька. буд. 3б (реєстраційний номер ОНМ 128943980000).

Тобто, ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" відчужило на користь ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" вищезазначені об`єкти нерухомого майна та на час розгляду даної справи відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно останній є власником спірного нерухомого майна, яке перебувало в іпотеці позивача. Вказані обставини не заперечується сторонами.

За твердженням позивача, ПрАТ "Енвіжн-Активи" та ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" вчинили ряд дій щодо припинення в реєстрі речових прав щодо об`єктів нерухомості, що виступали предметом іпотечного договору від 12.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстр. № 737, а відтак іпотека та обтяження позивача щодо цих об`єктів в реєстрі є неправомірно припиненою. Зокрема, посилаючись на те, що внаслідок укладення незаконно проведених торгів у формі аукціону з продажу майна 07.11.2017, результати якого яких були визнані судом недійсними та визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за № 2962, а також подальшого переходу права власності на заставне майно, позивач вказає на відсутність можливості реалізувати право вимоги за кредитним договором та право іпотекодержателя за іпотечним договором, в тому числі на одержання задоволення своїх грошових вимог за рахунок предмета іпотеки в процедурі банкрутства ПрАТ "Енвіжн-Активи".

Також, позивач стверджує про те, що враховуючи положення ст. 216 ЦК України, а також факт недійсності результатів торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута - ПрАТ "Енвіжн-Активи" (відповідач-1), проведеного 07.11.2017 Товарною біржею "Перша товарна біржа", недійсності свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, виданого ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" (відповідачу-2) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за № 2962 з моменту його видачі, TOB "Альфа Прайм Менеджмент" (відповідач-3) не набуло у встановленому законом порядку прав на майно та не мало будь-яких прав та законних підстав здійснювати реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за собою.

З цих підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Сільвер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент", в якій просить суд :

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 11, офіс 27, код ЄДРПОУ 37194782) право вимоги та права іпотекодержателя за іпотечним договором від 12.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. в реєстрі за № 737 на наступні об`єкти нерухомого майна: нежилі будівлі та споруди загальною площею 2340,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128949780000); нежитлові приміщення № № б. 7 8, 9, 10. 11 - склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ. вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128946780000); будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128943980000);

- визнати недійсним договір купівлі - продажу від 02.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстраційними номером № 90, покупцем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704) (т.1, а.с. 1-8).

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" звернулось до суду першої інстанції із заявою про зміну предмету позову (вх.24722 від 21.10.2021), яку прийнято ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 та продовжено розгляд справи з її урахуванням (т.1, а.с.124-128, 167-171).

Згідно заяви про зміну предмету спору позивач просив суд застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Енвіжн-Активи" (код ЄДРПОУ 19115651) та ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" (код ЄДРПОУ 35920823) предметом якого є майно, що було реалізовано на другому повторному аукціоні з продажу майна Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" проведеного 07.11.2017, свідоцтво на придбання нерухомого майна на аукціоні за №2962, виданого 20.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності, обтяжень щодо рухомого майна, а саме :

- нежитлові приміщення № № 6, 7 8, 9, 10, 11 - склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ. вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128946780000);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38484913 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38485311 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А );

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38484432 від 02.12.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" (код ЄДРПОУ 41150704, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд.24 А);

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" (код 19115651):

- Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо обтяження нерухомого майна, а саме :

Вказана заява з посиланням на приписи статей 216, 236 ЦК України обґрунтована тим, що з урахуванням визнання недійсним результатів торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута та свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, видане покупцю - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер", то, відповідно, дії вчинені на його виконання не створюють юридичних наслідків, зокрема, реєстрацію права власності за ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" на спірне майно та його подальше відчуження. Вважає, що для відновлення прав за недійсним правочином не потребується визнання недійсним правочинів, а відтак належним способом захисту у даному випадку буде застосування наслідків недійсного договору купівлі-продажу шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації права власності та обтяжень щодо вищезазначеного нерухомого майна; поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності записів про обтяження.

Крім того, 21.12.2021 ТОВ "Оптимум Фактор" подало заяву, в якій останній зазначає, що при подачі заяви про зміну предмету позову було допущено технічну помилку та не зазначено уточнюючи дані щодо записів, які потрібно поновити в державному реєстрі прав на нерухоме майно, без яких, у разі задоволення позову на користь позивача, у подальшому можуть відбутись потенційні труднощі щодо виконання рішення по цій справі та просить суд пункт 7 прохальної частини заяви про зміну предмету позову вважати вірним в наступній редакції:

«Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження та іпотеку щодо нерухомого майна, а саме:

- нежилі будівлі та споруди загальною площею 2340,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128949780000; номер запису про іпотеку 10019923, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22040062 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782; номер запису про обтяження: 10019619, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22039344 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782;

- нежитлові приміщення № № 6, 7, 8, 9, 10, 11- склади центральні (в літ. Г') загальною площею 1523,60 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128946780000; номер запису про іпотеку: 10020516, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22041129 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782; номер запису про обтяження: 10020391, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22040846 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782;

- будівля - виробниче приміщення для випуску комп`ютерних систем (літ. А) загальною площею 905,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 128943980000; номер запису про іпотеку: 10019083, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22038363 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782; номер запису про обтяження: 10018913, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22038145 від 12.06.2015, приватний нотаріус Заєць І.О, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" код ЄДРПОУ: 37194782» (т.2, а.с.1).

В свою чергу, ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" у відзивах на позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (т.2, а.с.104-105, 191-194).

23.12.2023 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову (т.2, а.с.10-19).

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в судовому порядку було визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, видане покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Сільвер", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 року за № 2962, а тому дії вчинені на його виконання не створюють юридичних наслідків, зокрема, реєстрацію права власності за ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" на спірні нежилі приміщення та їх подальше відчуження ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент". Крім того, суд першої інстанції відхилив заперечення ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" щодо неефективного способу захисту та, посилаючись на положення частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначив про те, що позивачем вірно обраний спосіб захисту його прав шляхом скасування рішень про реєстрацію відповідних прав та поновлення записів про право власності та іпотеку, обтяження, які існували до вчинення недійсного правочину. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права та забезпечує його поновлення, а позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що у відповідності до приписів статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час проведення аукціону) договір купівлі-продажу укладений за результатами аукціону не є нікчемним та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а тому в даному випадку не підлягає застосуванню положення частини другої ст. 215 ЦК України; в резолютивній частині рішення суд першої інстанції застосовує наслідки недійсності договору посилаючись лише на свідоцтво про придбання майна на аукціоні; договір купівлі-продажу нерухомого майна, що був укладений за результатами аукціону, не досліджувався судом; місцевим господарським судом не спростовано твердження ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" щодо невірно обраного способу захисту ТОВ "Оптимум Фактор", тоді як на думку апелянта, заявлені вимоги про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації є неналежним способом захисту, а належним способом захисту порушеного права в даному випадку є звернення до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння. Також, апелянт посилається на неефективний спосіб захисту з урахуванням вимог частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вважає, що ухвалення судових рішень, пов`язаних з питанням державної реєстрації, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності боржника та записів щодо обтяження нерухомого майна.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Встановлення обставини обрання ТОВ "Оптимум-Фактор" (кредитор) належного чи неналежного способу захисту, має значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду даного позову.

Звертаючись із даним позовом, кредитор вважав себе потерпілим від дій боржника, його ліквідатора, набувача заставного майна на аукціоні, який визнано недійсним в судовому порядку, та нового зареєстрованого власника щодо спірного нерухомого майна. Тобто, позивач вважає, що внаслідок визнання недійсним результатів аукціону та свідоцтва про придбання майна на аукціоні переможець аукціону (покупець) не набув право власності на заставне майно на підставі правочину, який в подальшому було визнано недійсним в судовому порядку, а отже не мав права щодо розпорядження таким майном. Інтерес позивача полягає в тому, щоб повернути заставне майно у власність боржника, оскільки задоволення вимог забезпеченого кредитора здійснюється за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Отже, фактично позовні вимоги спрямовані на повернення заставного майна боржнику шляхом застосування наслідків недійсності правочину (реституції) у вигляді скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та відновлення становища, яке існувало до порушення. Позивач вважав, що до спірних правовідносин слід застосувати наслідки недійсності правочину, визначені статтею 216 ЦК України, тобто реституцію.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі №914/2618/16, в якій наведені висновки щодо ефективного і належного способу захисту прав та інтересів позивача у справі про банкрутство за позовними вимогами Банку (іпотекодержателя) про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу майна, свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання передати (повернути) майно), зокрема:

« 32. Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39)).

34. Кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (пункти 72, 78, 81)). Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор, є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України).

35. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (речення перше частини першої статті 1212 ЦК України). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга вказаної статті). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

37. Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, на підставі приписів яких із указаних статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц(пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18(пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).

38. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

39. Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача.

43. Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту.

50 - 51. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна (незалежно від того, у порядку яких статей ЦК України відбувається таке витребування, зокрема статті 1212) саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Інакше кажучи, для внесення на підставі такого рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно за окремою позовною вимогою скасовувати запис про таку реєстрацію за відповідачем (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 99) і від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)). Вимога про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності є неналежним способом захисту права або інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 153)). Заявлення вимоги про скасування запису не є необхідним для ефективного захисту цих інтересів.

52. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). Вирішуючи питання про витребування майна, важливо перевірити добросовісність, насамперед, набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця. Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

55. Не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див. близькі за змістом висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 61)).

59. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що ці та інші аргументи позивача, а також пов`язані з ними аргументи арбітражного керуючого, переможця аукціону, боржника, інших кредиторів останнього, суд має зважити не у межах цього провадження, а за належною позовною вимогою, оцінюючи добросовісність поведінки продавця та покупця. Перелік обставин, якими позивач може обґрунтовувати недобросовісність переможця аукціону, не є вичерпним. »

Як вже зазначено, єдиною підставою для задоволення позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності правочину згідно з приписами статті 216 ЦК України шляхом скасування рішень у сфері державної реєстрації щодо реєстрації права власності на заставне майно суд першої інстанції назвав наявність судового рішення про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи", проведеного 07.11.2017, та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, виданого покупцю - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 20.11.2017 за №2962 відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За висновками суду першої інстанції позивачем обрано належний спосіб захисту порушених прав шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності за іншою особою та поновлення записів про право власності за боржником та обтяження, які існували до вчинення недійсного правочину.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1). Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.2).

Отож в силу приписів частин 1, 2 ст. 216 ЦК України наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином та відшкодування збитків, якщо такі завдано. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину, яка застосовується виключно до сторін правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Відтак застосування зазначених правових наслідків полягає у поверненні сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 924/637/20 вказано, що вимога про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності в порядку, передбаченому ст. 216 ЦК України не може розглядатися як санкція (покарання) лише для однієї з сторін правочину за допущене іншою стороною порушення.

Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція як спосіб захисту порушеного права застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні недійсного правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду - пункт 7.1 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/1570/18.

Приписи частини першої статті 216 ЦК України не застосовуються як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не можуть задовольнятися позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16).

Отже, реституція обмежена можливістю застосування за суб`єктним складом - повернення майна за реституційним позовом допустиме лише від сторони недійсного правочину іншій стороні такого недійсного правочину. Якщо ж остання вже здійснила подальше відчуження спірної речі, то єдиним ефективним способом захисту прав її власника залишається віндикація - витребування речі в натурі з чужого незаконного володіння (пункт 84.4 постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у пункті 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) наголошено на тому, що Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Також, у пунктах 108-110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) викладено такі висновки: обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 вказано, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах за відповідачем-1, боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (у спірних правовідносинах відповідач-3) (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).

При цьому, на підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем-3, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц та від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц.

Судова колегія зазначає, що установлення відповідним судовим рішенням незаконності аукціону (порушення порядку його організації та проведення) невідворотно викликає необхідність його повторного проведення у справі про банкрутство з метою реалізації майна боржника, якщо воно не було передане покупцю або було витребуване на користь боржника.

Проте, як було встановлено судом, під час ухвалення судового рішення про визнання недійсним аукціону та свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні питання щодо повернення заставного майна боржнику не вирішувалось.

Водночас, на момент звернення позивача з даним позовом та розгляду справи судом першої інстанції спірне нерухоме майно було відчужено ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" (переможець аукціону, який визнано недійсним) іншій особі та, як наслідок, право власності на вказане майно зареєстровано за ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" (відповідач-3).

Тобто, між ПрАТ "Енвіжн-Активи" (боржником) та ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" (зареєстрований власник щодо спірного нерухомого майна) відсутні договірні відносини, на підставі яких відповідач-3 набув право власності на нерухоме майно, що перебувало в іпотеці позивача.

Таким чином, оскільки у даних правовідносинах власник (боржник у справі) та володілець майна (ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент", один із відповідачів у справі) не перебували у договірних відносинах один з одним, то позивач повинен використовувати речово-правові способи захисту, а відповідно належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивача до суду саме з вимогою про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване.

Отже, у випадку подальшого відчуження ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер" нерухомого майна (що є предметом іпотеки та було відчужено за недійсним правочином) скасування рішень про державну реєстрацію права власності не зможе забезпечити поновлення порушених прав позивача, як іпотекодержателя, та боржника на відповідне нерухоме майно. Більше того, за наявних обставин, задоволення такого позову може призвести до порушення прав іншої особи - набувача майна, на що, зокрема, вказує практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Наведене також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 по справі № 914/2350/18 (914/608/20), в якій розглядалось питання щодо ефективності/неефективності способу захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора.

У рішенні від 20 травня 2021 року у справі "Атіма лімітед проти України" ЄСПЛ зазначив (пункти 42-44): "Посилаючись на національне законодавство, суди обґрунтували визнання недійсним права власності підприємства "Н." на акції (зокрема, підприємство "К." було приватизоване, а згодом його акції були продані з порушенням вимог національного законодавства). Тоді як таке обґрунтування могло виправдовувати втручання у право власності підприємства "Н.", підстав для втручання в право власності підприємства-заявника, третьої особи та добросовісного набувача, якій підприємство "Н." перепродало частину акцій, не було. У зв`язку із цим Суд зазначає, що, як випливає з тлумачення національними судами вищих інстанцій національного законодавства (див. пункти 22- 27 та 36), витребування акцій від підприємства-заявника, добросовісного набувача, якому були перепродані акції, могло бути можливим лише шляхом подання проти нього віндикаційного позову на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України. Таким чином, згідно з національним законодавством останнє положення могло бути єдиною правовою підставою для позбавлення підприємства-заявника його власності. Однак у цій справі проти підприємства-заявника такого позову подано не було. У результаті суди, вочевидь, не могли ухвалити рішення щодо прав власності підприємства-заявника та застосувати вказане положення proprio motu, тобто за відсутності такої вимоги прокурора до підприємства-заявника".

Зважаючи на наведене та враховуючи, зокрема, що рішення національних судів, які вплинули на право власності підприємства-заявника, не містили правових підстав для втручання у це право, ЄСПЛ констатував, що таке втручання не було законним у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Саме при вирішенні питання про витребування майна, здійснюється перевірка добросовісності набувача цього майна, у тому числі з`ясуванню підлягає й те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця, зокрема за наявності зв`язків із ліквідатором продавця (їхню спільну участь в діяльності інших юридичних осіб). Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, пункт 52).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності / недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Разом з тим, в оскаржуваному судовому рішенні не досліджувалося та в межах даного судового провадження не могло бути досліджено питання добросовісності набувача спірного майна та те чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця, оскільки форми захисту обрані позивачем згідно його позовних вимог в даному випадку спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України.

Отже, з огляду на наявність судових рішень щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Приватного акціонерного товариства "Енвіжн-Активи" та свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, виданого покупцю - ТОВ "Торгово-промислова компанія Сільвер", яке в подальшому вибуло на користь ТОВ "Альфа Прайм Менеджмент" (відповідача-3), за відсутності договірних правовідносин між відповідачем-1 та відповідачем-3 щодо цього майна належним способом порушеного права на нього є вимога про витребування цього майна з чужого незаконного володіння відповідача-3, зокрема, на підставі статті 388 ЦК України.

У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні позивача із вимогами, зокрема про скасування рішень, якими внесено запис про право власності відповідача-3 на спірне нерухоме майно, та поновлення в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень записів про право власності за відповідачем-1 та про обтяження щодо нерухомого майна має місце підміна з боку позивача належного позову щодо віндикації, що вимагає наявність, доведення відповідних обставин та підстав для задоволення цих вимог.

А тому, задоволенням позову суд першої інстанції незаконно ухвалив про застосування наслідків недійсності правочинів з відчуження заставного майна боржника за правилами статті 216 ЦК України до правовідносин з відповідачем-3 - з подальшого відчуження Відповідачем-2 цього майна третій особі (відповідачу-3), шляхом скасування рішень, якими внесено запис про право власності відповідача-3 на спірне нерухоме майно, та поновлення в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень записів про право власності за відповідачем-1 та записів про обтяження щодо нерухомого майна.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за наведених обставин обрання позивачем неналежного способу захисту про застосування наслідків недійсності правочину шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, поновлення записів про право власності за боржникам та обтяжень щодо нерухомого майна, яке можливе в судовому порядку лише у спосіб подання віндикаційного позову до особи, яка набула майно, за доведеності факту набуття останнього як безпідставного, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було враховано вищевикладеного, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про задоволення позову, яке не може бути залишено в силі.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому наявні підстави для його скасування та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Прайм Менеджмент" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 у справі №922/2144/16 (922/3401/21) скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.05.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.В. Шевель


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.05.2023
Оприлюднено	23.05.2023
Номер документу	110959452
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Білоус В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.05.2023 по справі 922/2144/16СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/2144/16

Постанова
від 12.05.2023 по справі 922/2144/16
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД