Рішення

від 15.05.2023 по справі 904/842/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023м. ДніпроСправа № 904/842/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр", м. Нікополь Дніпропетровської області

про зобов`язання повернути майно

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Москаленко М.А., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" повернути майно, волоконно-оптичну лінію зв`язку від м. Дніпро до м. Запоріжжя з відводом лінії до м. Нікополь довжиною 144 358 метрів, яке було передане відповідно до Договору купівлі-продажу №11/16 від 18 листопада 2016 року, шляхом складання акту повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №11/16 від 18.11.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 справу №904/842/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 17.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.03.2023. З 14.03.2023 підготовче засідання відкладено до 11.04.2023.

У судовому засіданні 11.04.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 03.05.2023, з 03.05.2023 оголошено перерву до 15.05.2023.

12.05.2023 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що посилання на положення статті 651 ЦК України є безпідставними, оскільки на момент звернення позивача з позовом до суду, строк дії договору закінчився, а розірвати можна лише чинний договір. Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову в порядку статті 1212 ЦК України. Відповідно, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

15.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням у щорічній основній відпустці.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує.

З огляду на належність повідомлення відповідача про дату, час, місце судового розгляду, особисту присутність представника відповідача у судовому засіданні 03.05.2023, те, що коло представників у судовому засіданні не є обмеженим, явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 15.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 11/16, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити на умовах цього договору товар - волоконно-оптичну лінію зв`язку від м. Дніпро до м. Запоріжжя з відводом лінії до м. Нікополь (надалі - ВОЛЗ), опис та характеристики якої наведені в цьому договорі.

Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія", яке оформлене протоколом № 2 від 25.04.2017 відбулася зміна найменування ТОВ "Ал.Ві.Технологія" на ТОВ "Айтекс-Україна" (а.с.25).

Під ВОЛЗ у цьому договорі розуміється лінійно-кабельна лінія, яка складається з волоконно-оптичного кабелю, з`єднувальних муфт та оптичного кросу (п. 1.2. договору).

Загальна довжина ВОЛЗ, що передається у власність покупцю за цим договором становить 144358 м., при цьому: 123569 м ВОЛЗ складається з 92 волокон; 20789 м ВОЛЗ складається з 94 волокон (п.1.3. договору).

Згідно п.1.4. договору, після підписання договору сторонами загальна вартість ВОЛЗ, що визначена п.2.1. договору, не може бути збільшена. Загальна вартість ВОЛЗ може бути зменшена у випадку виявлення покупцем у визначеному чинним законодавством порядку невідповідності якості ВОЛЗ Технічним вимогам, зазначеним у Додатку № 1 ждо цього договору.

За умовами пункту 1.5. договору, право власності на ВОЛЗ виникає у покупця з моменту передачі її останньому продавцем. При цьому покупець має право до остаточної оплати вартості ВОЛЗ відчужувати та/або передавати в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ВОЛЗ/її частинами без згоди продавця.

Загальна вартість ВОЛЗ, що передається за цим договором, становить 13047653,47грн, у тому числі ПДВ (п.2.1. договору).

Сторони домовились, що покупець зобов`язаний оплатити вартість ВОЛЗ у такому порядку:

27653,47грн до 31.01.2017 (п.2.2.1.),

13020000,00грн покупець сплачує протягом наступних п`яти років з 01.02.2017 по 31.01.2022 рівними щомісячними платежами по 217000,00грн (п.2.2.2).

Згідно п.2.3. договору покупець самостійно щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця сплачує щомісячний платіж в повному обсязі.

Продавець зобов`язується передати покупцю ВОЛЗ до 30.11.2016 (п.3.2. договору).

Перехід права власності відбувається в момент передачі ВОЛЗ, що оформлюється видатковою накладною (п.3.3. договору).

Договір є укладеним з дати підписання його тексту уповноваженими представниками сторін та діє до 17 листопада 2019 року включно, а щодо фінансових зобов`язань - до повного їх виконання (п.9.1. договору).

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На виконання умов договору ТОВ "Ал.Ві.Технологія" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" прийняло 144358,00метрів волоконно-оптичної лінії вартістю 13047653,47грн шляхом складання Акту приймання-передачі товару від 18.11.2016 (а.с.9).

Передача товару покупцю підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 28.11.2016 (а.с.10).

Згідно Акту приймання передачі від 18.11.2016 до договору продавцем передано покупцю документація (проектна та виконавча), а.с.11-12.

Водночас, з моменту укладання договору купівлі-продажу відповідачем не виконано зобов`язання щодо оплати суми вартості поставленого товару в розмірі 13 047 653,47грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу в частині оплати вартості придбаного товару, 08.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" повідомлення № 0310/2022 від 03.10.2022 про повернення поставленого товару - волоконно-оптичної лінії зв`язку, протягом 3-х календарних днів з моменту отримання зазначеного повідомлення (а.с.14-15).

Згідно даних Вебсайту Укрпошти повідомлення не вручено, повернулося за зворотною адресою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" своєчасно не розрахувалось за придбаний товар, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору купівлі-продажу, строк його дії, умови передачі товару, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

За ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд виходить з того, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2. ст. 691 ЦК України).

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Продаж товару в кредит передбачено статтею 694 ЦК україни.

Так, Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Загальне правило про наслідок прострочення виконання покупцем обов`язку оплатити товар установлюється ч. 3 ст. 692 ЦК.

За положеннями ч. 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

При продажу товарів у кредит наслідки по відношенню до покупця полягають у тому, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, що не виключає пред`явлення замість цієї вимоги вимог, передбачених ч. 3 ст. 692 ЦК з урахуванням ч. 5 ст. 694 ЦК.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29.04.2020 у справі № 906/655/18.

Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб`єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу. Обмеження на встановлення умови про відстрочення або розстрочення платежу може встановлюватися тільки законом (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/23976/16).

Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК. Розстрочення - це встановлення обов`язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК.

Норми частин 2-6 ст. 694 ЦК, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюються на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.0.10.2018 у справі №910/23976/16).

Відповідно до вимог статті 695 ЦК України Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару (ч.2 ст. 695 ЦК України).

До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Тобто на відносини, що виникають на підставі договору купівлі-продажу товару в кредит з умовою про розстрочення оплати, поширюється дія не тільки статті 695, а і статті 694 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

За умовами договору купівлі-продажу оплата за поставлений товар здійснюється з 01.02.2017 по 31.01.2022 рівними щомісячними платежами по 217000,00грн.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що в установлений договором строк відповідач не розрахувався за придбаний товар.

Строк дії договору припинився 17.11.2019, однак щодо фінансових зобов`язань діє до повного їх виконання (п.9.1. договору).

Відповідно до п.2.2.2 договору розрахунки за придбаний товар проводяться протягом п`яти років з 01.02.2017 по 31.01.2022.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 908/288/20).

Враховуючи вищевикладене господарський суд доходить висновку, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20.

Ураховуючи вищевикладене, відмову покупця оплатити товар проданий в кредит, вимога позивача про повернення неоплаченого товару є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.

Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок, викладений у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.07.2021 у справі № 903/1030/19). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (подібний висновок, викладений п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17).

Особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. ст. 12, 15, 16, 20 ЦК України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі №916/667/18, глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.

Право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (ч.4 ст.694, ч.2. ст.695 ЦК).

Враховуючи, що договір купівлі-продажу волоконно-оптичної лінії зв`язку від 18.11.2019 припинив свою дію 17.11.2019, відповідачем несплачена вартість придбаного майна, право вимагати повернення цього майна передбачено законом, обраний позивачем спосіб захисту є належним.

Щодо застосування до спірних відносин положень статті 1212 ЦК України.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За положенням статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73- 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" про зобов`язання повернути майно задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" (проспект Трубників, будинок 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, ідентифікаційний код 19320635) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" (вул. Солом`янська, будинок 3, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 37982627) майно, волоконно-оптичну лінію зв`язку від м. Дніпро до м. Запоріжжя з відводом лінії до м. Нікополь довжиною 144 358 метрів, яке було передане відповідно до Договору купівлі-продажу №11/16 від 18 листопада 2016 року, шляхом складання акту повернення майна, видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-комерційний центр" (проспект Трубників, будинок 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, ідентифікаційний код 19320635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" (вул. Солом`янська, будинок 3, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 37982627) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.05.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва