Рішення

від 15.05.2023 по справі 910/3914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2023Справа № 910/3914/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська нафтотрейдінгова компанія» (вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 42073579)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Трейдс» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 41496524)

про стягнення 624 161, 14 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська нафтотрейдінгова компанія» (далі за текстом - ТОВ «ТД «УНТК», Позивач, Покупець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Трейдс» (далі за текстом - ТОВ «Енерджи Трейдс», Відповідач, Постачальник) про стягнення суми основного боргу в розмірі 577 809, 72 грн - переплата за Договором поставки № 30/07/21-1 від 30.07.2021, 3 % річних - 8 215, 98 грн, інфляційних втрат - 38 135, 44 грн., що загалом становить 624 161, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставки № 30/07/21-1 від 30.07.2021 (далі за текстом - Договір) ним сплачено Відповідачу кошти за поставлену продукцію в загальному розмірі 39 949 607, 64 грн.

В подальшому, внаслідок всіх коригувань вартості поставленої продукції, встановлено, що у Позивача залишилась переплата в розмірі 1 115 619, 44 грн, частину якої Відповідач повернув, а частина в розмірі 577 809, 72 грн залишається неповернутою.

Згідно доводів Позивача, ним здійснювалися спроби досудового врегулювання спору шляхом направлення претензії, однак остання Відповідачем не отримана, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Позивачем визначено строк виконання зобов`язання Відповідачем, який закінчився 09.09.2022, а оскільки станом на дату подачі позову кошти Відповідачем не повернуто Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 15.03.2023 направлялася на офіційну адресу Відповідача поштовим повідомленням № 0105494001892, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/3914/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити паливо дизельне (надалі - Товар) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

Документом, що визначає асортимент, кількість та ціну товару, поставленого за даним Договору є накладна Постачальника з відміткою (підписом) Покупця про отримання товару. (пункт 1.2. Договору)

Пунктом 3.3. Договору закріплено, що кількість товару, що поставляється за Договором, визначається Додатками до цього Договору.

Зобов`язання Постачальника по поставці Товару в рамках цього Договору виникає тільки після підписання Сторонами відповідного додатку до цього Договору, в якому сторони фіксують конкретний обсяг партії Товару (пункт 3.4.Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна, що поставляється обумовлюється для кожної партії Товару окремо та відображається у відповідному Додатку до цього Договору.

Ціна цього Договору складається із загальної вартості Товару, що поставляється за цим Договором протягом терміну його дії (пункт 4.2. Договору).

Зі змісту пункту 5.1. Договору вбачається, що поставка товару в рамках Договору може здійснюватись в порядку і в терміни, передбачені в Додатках до цього Договору.

За результатами поставки Товару за відповідним Додатком Постачальником складається видаткова накладна, яка підписується сторонами (пункт 6.4. Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору Покупець зобов`язується здійснити 100 %-ву оплату Товару, на умовах визначених в Додатку або в Додатках до цього Договору.

Зобов`язання Покупця по оплаті Товару виникають з моменту підписання відповідного Додатку до цього Договору. Покупець не має права відмовитися від оплати Товару після підписання відповідного Додатку до цього Договору (пункт 7.2. Договору).

Згідно з пунктом 7.3. Договору сторонами щокварталу проводиться звірка заборгованості за Договором шляхом підписання Актів звірки взаєморозрахунків, при цьому кожна зі Сторін зобов`язується протягом 15-ти календарних днів місяця, наступного за звітним, після отримання від іншої сторони Акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні. У разі неповернення протягом встановленого терміну підписаного Акту звірки взаєморозрахунків, сума заборгованості, зазначена в ньому, буде вважатися узгодженою Сторонами.

Взаєморозрахунки Сторін відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків повинні бути проведені Сторонами не пізніше 5-ти банківських днів з момент його підписання уповноваженими представниками Сторін або з моменту узгодження Акту звірки взаєморозрахунків в порядку передбаченому пунктом 7.5. Договору (пункт 7.4. Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та проставляння печаток Сторін і діє до 31.12.2023, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 12.9. Договору).

Так, між Позивачем та Відповідачем укладено Додаток № 13 від 07.02.2022, пунктом 1 якого визначено товар який поставляється (паливо дизельне), його кількість (520 т), умови поставки та ціну (18 680 688 грн з ПДВ), а також пунктом 2 визначено, що розрахунки за відповідну партію Товару здійснюються Покупцем шляхом оплати у розмірі 100 % попередньої оплати вартості Товару, встановленої у цьому Додатку, протягом 3 банківських днів з дати наливу в залізничні цистерни на станції Тат`янка. Датою наливу вважається дана на залізничній накладній про прийом Товару до перевезення станцією Тат`янка.

Остаточні розрахунки здійснюються сторонами протягом 2 робочих днів з моменту підписання сторонами акта коригування за остаточною ціною.

Пунктом 3 Додатку № 13 визначено формулу, за якою визначається попередня сума товару.

Згідно наступних видаткових накладних Відповідачем поставлено Позивачу дизельне паливо на суму 8 809 022, 11 грн:

№ 161 від 15.02.2022 на суму 4 330 542, 72 грн кількість 120, 546 т.;

№ 188 від 18.02.2022 на суму 4 478 479, 39 грн кількість 124, 664 т.

Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та претензій.

Згідно Акту коригування № 21 від 28.02.2022 за остаточною ціною за Договором вартість поставленого за Додатком № 13 товару становить 8 791 344, 67 грн, а відтак вартість продукції зменшена на суму 17 677, 44 грн.

Суд вказує, що зазначений Акт коригування № 21 від 28.02.2022 підписаний лише зі сторони Постачальника, а підпис Покупця (Позивача) відсутній.

Так, між Позивачем та Відповідачем укладено Додаток № 14 від 07.02.2022, пунктом 1 якого визначено товар який поставляється (паливо дизельне), його кількість (2 340 т), умови поставки та ціну (84 821 256 грн з ПДВ), а також пунктом 2 визначено, що розрахунки за відповідну партію Товару здійснюються Покупцем шляхом оплати у розмірі 100 % попередньої оплати вартості Товару, встановленої у цьому Додатку, протягом 1 банківського дня з дати вивозу Товару з нафтобази.

Остаточні розрахунки здійснюються сторонами протягом 2 робочих днів з моменту підписання сторонами акта коригування за остаточною ціною.

Пунктом 3 Додатку № 14 визначено формулу, за якою визначається попередня сума товару.

Згідно доводів Позивача, ним здійснено авансова платежі Відповідачу за майбутню продукцію.

Згідно наступних видаткових накладних Відповідачем поставлено Позивачу дизельне паливо на суму 29 435 295,74 грн:

№ 152 від 14.02.2022 на суму 9 999 991, 10 грн кількість 275, 874 т.;

№ 181 від 16.02.2022 на суму 3 250 249, 03 грн кількість 89, 686 т.;

№ 182 від 16.02.2022 на суму 2 016 099, 76 грн кількість 55, 619 т.;

№ 183 від 17.02.2022 на суму 4 671 077, 57 грн кількість 128, 863 т.;

№ 184 від 17.02.2022 на суму 4 669 518, 89 грн кількість 128, 82 т.;

№ 208 від 21.02.2022 на суму 2 000 005, 48 грн кількість 55, 175 т.;

№ 209 від 21.02.2022 на суму 999 984, 61 грн кількість 27, 587 т.;

№ 216 від 22.02.2022 на суму 1 828 369, 30 грн кількість 50, 44 т.;

Згідно Акту коригування № 22 від 28.02.2022 за остаточною ціною за Договором вартість поставленого за Додатком № 14 товару становить 29 508 981, 30 грн, а відтак вартість продукції збільшена на суму 73 685, 56 грн.

Як вбачається з пояснень Позивача, ним на рахунки Відповідача за поставку товару за вказаними вище додатками сплачено суму в розмірі 39 949 607, 64 грн.

Факт оплати 39 949 607, 64 грн. Відповідачем не заперечується та вбачається із доданих до позову банківських виписок Позивача за період з 11.02.2022 по 22.02.2022.

Крім того, згідно картки рахунку 361 станом на 11.02.2022 у Позивача існувала переплата в сумі 3 796 880, 50 грн перед Відповідачем.

Відтак, враховуючи всі проведені коригування остаточної вартості поставленої продукції у Позивача залишилася переплата за Договором в розмірі 1 115 619, 44 грн. ((39 949 607, 64 грн. + 3 796 880, 50 грн) - 38 300 325, 97 грн).

Зазначені обставини не заперечуються Відповідачем, а фактично визнаються останнім оскільки на підставі надісланого Позивачем листа № 25/05-1 від 25.05.2022 Відповідачем повернуто Позивачу суму в розмірі 557 809, 72 грн згідно платіжної інструкції № 2536 від 30.05.2022.

В подальшому Позивач також звертався до Відповідача засобами електронного зв`язку із листом № 01/09-3 від 01.09.2022 про повернення суми 557 809, 72 грн, однак докази повернення останніх станом на дату ухвалення даного рішення в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що лист № 01/09-3 від 01.09.2022 направлено Відповідачу на «shelestma, Александр, Енерджи», при тому, що безпосередньо електронна адреса у наданому скрін - шоті відсутня.

Згідно наданої Позивачем довідки банку від 07.12.2022 № КІЕ-07.8/3340 від Відповідача кошти на надходили.

Також, Позивачем 07.11.2022 (згідно наданих доказів направлення) на адресу Відповідача поштовим повідомлення № 0212114162113 направлено претензію № 03/11-1 від 03.11.2022 про необхідність повернення надлишково сплачених коштів в розмірі 557 809, 72 грн.

Згідно наданої Позивачем інформації із сайту Укрпошти поштове повідомлення № 0212114162113 Відповідачем не отримано та повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

З огляду на порушення виконання Відповідачем грошового зобов`язання Позивачем за період з 09.09.2022 по 28.02.2023 здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного повернення Відповідачем спірних коштів або ж інших доводів задля спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд вказує, що фактично заявлена до стягнення сума є сумою, на яку Відповідачем не поставлено Товар за Договором, при тому що докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Відтак, Позивачем у відповідності до положень частинами 2 статті 693 ЦК України правомірно реалізовано право вимоги повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, а саме відсутність електронної адреси Відповідача та неможливість суду установити приналежність «shelestma, Александр, Енерджи» (з огляду на не закріплення останньої в розділі «Адреса, реквізити та підписи сторін» Договору), суд дійшов висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів направлення листа № 01/09-3 від 01.09.2022.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність доказів належного направлення листа Позивача від 01.09.2022 № 01/09-3, суд дійшов висновку, що належним пред`явленням вимоги є саме претензія № 1 від 03.11.2022 № 03/11-1, направлена Відповідачу засобами поштового зв`язку 07.11.2022.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 18.03.2019 по справі № 911/3142/19, якою визначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи те, що претензія № 1 від 03.11.2022 № 03/11-1 не отримана Відповідачем виключно через суб`єктивну поведінку останнього, суд дійшов висновку, що прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати 557 809, 72 грн є таким, що настало з 15.11.2022, а відтак вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу є правомірним та обґрунтованим саме в розмірі 557 809, 72 грн.

Суд зазначає, що всі наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і листи Позивача містять інформацію про існування у Відповідача заборгованості в розмірі 557 809, 72 грн, в той час як даним позовом заявляється до стягнення 577 809, 72 грн.

При цьому суд звертає увагу Позивача, що при проведенні математичного розрахунку, а саме 1 115 619, 44 грн (остаточна вартість після коригування) - 557 809, 72 грн (повернута сума) = 557 809, 72 грн., що знову ж таки є меншим від заявленої до стягнення суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлену судом дату початку прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання та з огляду на наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що період нарахування останніх має бути з 15.11.2022 по 28.02.2023, а тому за підрахунками суду правомірною та арифметично сумою 3 % річних є 4 859, 82 грн та інфляційних втрат 16 353,04 грн у зв`язку з чим вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем безпідставно не повернуто частину надлишково сплачених Позивачем коштів, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська нафтотрейдінгова компанія» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Трейдс» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 41496524) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська нафтотрейдінгова компанія» (вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 42073579) основний борг - 557 809 (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч вісімсот дев`ять) грн 72 коп., 3 % річних - 4 859 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят девять) грн 82 коп, інфляційні втрати - 16 353 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят три) грн 04 коп. та судовий збір - 8 685 (вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 35 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 15.05.2023

Суддя Антон ПУКАС