Ухвала

від 16.05.2023 по справі 911/1783/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1783/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Боярської міської радидо 1.Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» 2.Малого приватного підприємства «В П К»провизнання недійсним договору та зобов`язання повернути частину земельної ділянки за участю представників:

позивача:Нечваль Я.В. адвокат, дов. від 06.03.2023 відповідача 1:не з`явились відповідача 2:Штоюнда В.І. статут, наказ від 05.10.2020 № 94-к, посадова інструкція встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Боярської міської ради (далі позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» (далі перший відповідач), Малого приватного підприємства «В П К» (далі другий відповідач) про визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту від 01.07.2013 № 01 07 13-03, укладеного між Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району, правонаступником якої є перший відповідач, та другим відповідачем щодо встановлення сервітуту, для обмеженого платного користування другим відповідачем частиною земельної ділянки, площею 0,03 га зі складу земельної ділянки площею 6,9278 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н (наразі Фастівський р-н), м. Боярка, вул. 40 років Жовтня (наразі вул. Соборності), 51 та зобов`язання другого відповідача повернути першому відповідачу зазначену вище частину земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний правочин суперечить вимогам закону, адже вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, з огляду на що такий правочин підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання від 20.09.2022 про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову до 01.11.2022.

Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» подало до суду відзив на позовну заяву від 07.11.2022 № 1105, в якому перший відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мале приватне підприємство «В П К» подало до суду відзив на позовну заяву від 08.11.2022, в якому другий відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Боярська міська рада подала до суду відповідь на відзив від 05.12.2022, в якій позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні призначеному на 07.03.2023, дослідивши клопотання Боярської міської ради від 20.09.2022 про витребування доказів, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача з приводу зазначеного клопотання, суд постановив протокольну ухвалу якою відмовив в його задоволенні, що відображено в протоколі судового засідання від 07.03.2023, з огляду на його недоцільність, недоведеність та необґрунтованість.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2023 о 14:30.

До початку розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення у даній справі від Боярської міської ради надійшла заява від 15.05.2023 про відмову від позову, в якій у зв`язку зі зміною обставин, позивач просить суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про відмову від позову та просив суд прийняти відмову від позову.

Присутній в судовому засіданні представник другого відповідача не заперечував проти прийняття судом відмовити позивача від позову.

Представник першого відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши подану заяву про відмову від позову від 15.05.2023 разом з матеріалами справи в сукупності суд зазначає таке.

Одним із основних принципів господарського судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, є принцип диспозитивності.

Диспозитивність господарського судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Подавши заяву про відмову від позову позивач по суті не зацікавлений в розгляді його позовних вимог до відповідача після пред`явлення позову.

Частиною 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від позову не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає її та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі.

Частиною 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 1, 3 ст. 191, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 231, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Прийняти відмову Боярської міської ради від позову.

2. Закрити провадження у справі № 911/1783/22 за позовом Боярської міської ради до Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради», Малого приватного підприємства «В П К» про визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту від 01.07.2013 № 01 07 13-03, укладеного між Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району, правонаступником якої є перший відповідач, та другим відповідачем щодо встановлення сервітуту, для обмеженого платного користування другим відповідачем частиною земельної ділянки, площею 0,03 га зі складу земельної ділянки площею 6,9278 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н (наразі Фастівський р-н), м. Боярка, вул. 40 років Жовтня (наразі вул. Соборності), 51 та зобов`язання другого відповідача повернути першому відповідачу зазначену вище частину земельної ділянки..

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк