Герб України

Рішення від 12.05.2023 по справі 911/121/22

Господарський суд київської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/121/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області

08131, Київська обл., Борщагівський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 67, код ЄДРПОУ 02909996

в інтересах держави в особі:

Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29, код ЄДРПОУ 04054628

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс"

03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60, літ. А, код ЄДРПОУ 44039770

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Громадська організація "Вишневий світанок"

08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Освіти, будинок 5, код ЄДРПОУ 41020149;

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНКОКПП НОМЕР_1 ;

3) ОСОБА_2

АДРЕСА_2 , РНКОКПП НОМЕР_2 ;

4) ОСОБА_3

АДРЕСА_3 , РНКОКПП НОМЕР_3 ;

5) ОСОБА_4

АДРЕСА_4 , РНКОКПП НОМЕР_4 ;

6) ОСОБА_5

АДРЕСА_5 , РНКОКПП НОМЕР_5 ;

7) ОСОБА_6

АДРЕСА_6 , РНКОКПП НОМЕР_6 ;

8) ОСОБА_7

АДРЕСА_7 , РНКОКПП НОМЕР_7 ;

9) ОСОБА_8

АДРЕСА_8 , РНКОКПП НОМЕР_8 ;

10) ОСОБА_9

АДРЕСА_9 , РНКОКПП НОМЕР_9 ;

11) ОСОБА_10

АДРЕСА_10 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

12) Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012",

08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулулиця Святоюріївська, будинок 20, код ЄДРПОУ 38379863;

13) Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012",

08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Червоноармійська (Освіти), будинок 5, код ЄДРПОУ 38379858;

14) Державний реєстратор Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольга Олександрівна

08325, Київська область, село Щасливе, вулиця Фестивальна;

15) Міністерство юстиції України

01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622

про витребування майна

за участі представників сторін:

прокурора: Вакуленко М.Г., посвідчення №065758 від 03.11.2021;

позивача: Кравець Р.Ю., посвідчення №3249 від 27.03.2008, ордер серії АА №1244436 від 09.11.2022,

Мартиненко А.В., посвідчення адвоката України № КВ5693 від 12.01.2016, ордер серії АА №1249608 від 24.11.2022;

відповідача: Мазур І.О., посвідчення №1304 від 04.11.2017, ордер серії АІ №1219745 від 15.02.2022;

третьої особи 1: Євтушенко С.П., паспорт серії НОМЕР_10 від 09.01.2002, витяг з ЄДРПОУ;

третьої особи 2: не з`явився;

третьої особи 3: не з`явився;

третьої особи 4: не з`явився;

третьої особи 5: не з`явився;

третьої особи 6: не з`явився;

третьої особи 7: не з`явився;

третьої особи 8: не з`явився;

третьої особи 9: не з`явився;

третьої особи 10: Круглов С.С., посвідчення №1270 від 08.07.2015, свідоцтво №1270 від 20.08.2012, ордер серії ПТ №204537 від 06.09.2022;

третьої особи 11: Стельмахов Ю.М., паспорт серії НОМЕР_11 від 10.04.1996;

третьої особи 12: не з`явився;

третьої особи 13: Мазур І.О., посвідчення №1304 від 04.11.2017, ордер серії АІ №1219745 від 15.02.2022;

третьої особи 14: не з`явився;

третьої особи 15: ОСОБА_11 , посвідчення №926 від 10.04.2018, виписка з ЄДРПОУ,

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" про витребування майна.

Прокурором у позовній заяві також заявлено про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012", що знаходиться за адресою: 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд. 20, код ЄДРПОУ 38379863 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012", що знаходиться за адресою: 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Червоноармійська (Освіти), буд. 5, код ЄДРПОУ 38379858.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 25.02.2022, витребувано документи та письмові пояснення по справі.

До Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №3677/22 від 21.02.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 (вх. №3678/22 від 21.02.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2022 підготовче засідання призначено на 18.05.2022.

Через систему "Електронний суд" до канцелярії Господарського суду Київської області від ОСОБА_8 надійшла заява (вх. №1740 від 13.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява (вх. №5144/22 від 13.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_8 надійшла заява (вх. №5233 від 16.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшла заява (вх. №5330/22 від 18.05.2022) про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" надійшла заява (вх. №5318/22 від 18.05.2022) про зупинення провадження у справі №911/121/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" про відвід судді від розгляду справи №911/121/22 задоволено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022, на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Київської області №42-АР від 23.05.2022, справу №911/121/22 передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2022 суддею Саванчук С.О. прийнято справу №911/121/22 до свого провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшли пояснення у справі (вх. №7669/22 від 29.06.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про забезпечення позову (вх. №52/22 від 04.07.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у задоволенні заяви (вх. №52/22 від 04.07.2022) Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі №911/121/22 відмовлено повністю.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 надійшли пояснення по справі (вх. №8289/22 від 11.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8545/22 від 13.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшли заперечення на зупинення провадження (вх. №8558/22 від 14.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшла заява про уточнення поштової адреси (вх. №8576/22 від 14.07.2022).

У судове засідання 14.07.2022 з`явився прокурор, представники позивача, відповідача, третіх осіб: Громадської організації "Вишневий світанок", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012"; представники третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012" не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про продовження строку подання відповіді на відзив на позовну заяву, аргументувавши тим, що представник відповідача подав відзив на позовну заяву за день до судового засідання, тому прокурору та позивачу потрібен час для складання відповіді на відзив на позовну заяву.

Крім того, учасники справи заявили клопотання про продовження строку подання відповідей на пояснення третіх осіб.

У судовому засіданні суд встановив, що додатки до пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_9 (вх. №8289/22 від 11.07.2022) не завірені належним чином, тому суд дійшов висновку про зобов`язання вказаної особи належним чином завірити копії письмових доказів, що додані нею до пояснень третьої особи (вх. №8289/22 від 11.07.2022).

Суд у судовому засіданні з`ясовував питання, в порядку частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, чи може на чиїсь права та обов`язки вплинути рішення у даній справ, представник відповідача та третьої особи 12 заявила, що державний реєстратор Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольга Олександрівна реєструвала передачу спірного майна відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2022 підготовче засідання відкладено на 09.08.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява на виконання ухвали від 17.06.2022 (вх. №8972/22 від 21.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Вишневської ради Бучанського району Київської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №9083/22 від 22.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №9264/22 від 26.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява (вх. №9935/22 від 08.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про залучення третьої особи (вх. №10070/22 від 09.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява (вх. №10071/22 від 09.08.2022), відповідно до якої Громадська організація "Вишневий світанок" заявила про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" грошових коштів у розмірі 26 гривень, як не враховані збитки при розгляді справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №10084/22 від 09.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. №10093/22 від 09.08.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2022 підготовче засідання відкладено на 06.09.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву сторонам (вх. №10535/22 від 16.08.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Київської області від 17.06.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про продовження строку на подання пояснень (вх. №11207/22 від 28.08.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява на виконання ухвали (вх. №11511/22 від 01.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшли додаткові пояснення (вх. №11789/22 від 06.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява - заперечення (вх. №11845/22 від 06.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про витребування доказів (вх. №11846/22 від 06.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про витребування доказів (вх. №11847/22 від 06.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про витребування доказів (вх. №11848/22 від 06.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_10 надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (вх. №11856/22 від 06.09.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2022 підготовче засідання відкладено на 27.09.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення у справі (вх. №12218/22 від 12.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про витребування документів (вх. №13186/22 від 26.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про повторний розгляд клопотання про витребування доказів (вх. №13187/22 від 26.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про витребування доказів (вх. №13188/22 від 26.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 надійшла заява про витребування доказів (вх. №13278/22 від 27.09.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2022 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Громадської організації "Вишневий світанок" повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №911/121/22 та призначено справу до розгляду по суті на 25.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про призначення експертизи (вх. №16615/22 від 21.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшли пояснення щодо витребуваних доказів (вх. №16616/22 від 21.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_10 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №16813/22 від 22.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про надання інформації про рух справи №911/121/22 (вх. №17047/22 від 24.11.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2022 заяву Громадської організації "Вишневий світанок" про надання інформації про рух справи №911/121/22 (вх. №17047/22 від 24.11.2022) задоволено, надано інформацію про рух справи №911/121/22 щодо того, чи відбудеться судове засідання у справі № 911/121/22, що призначене на 25.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшла заява про застосування позовної давності (вх. №17096/22 від 25.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_10 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №17140/22 від 25.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява про відвід судді (вх. №17093/22 від 25.11.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2022 заяву Громадської організації "Вишневий світанок" (вх. №17093/22 від 25.11.2022) про відвід судді Саванчук С.О. від розгляду справи №911/121/22 визнано необґрунтованою та відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації "Вишневий світанок" (вх. №17093/22 від 25.11.2022) про відвід судді Саванчук С.О. від розгляду справи №911/121/22.

У судовому засіданні 25.11.2022, за результатами розгляду заяви Громадської організації "Вишневий світанок" про призначення експертизи (вх. №16615/22 від 21.11.2022), суд, відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, постановив ухвалу про відмову у задоволенні даної заяви.

У судовому засіданні 25.11.2022 з розгляду справи по суті оголошено перерву відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

До Господарського суду Київської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у пункті 1 резолютивної частини якої витребовуються у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/121/22 у зв`язку із розглядом судом апеляційної інстанції апеляційної скарги Громадської організації "Вишневий світанок" на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022 у справі №911/121/22, якою судом позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору повернуто заявнику.

У зв`язку із витребуванням матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2022 провадження у справі зупинено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу Громадської організації "Вишневий світанок" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2022 у справі № 911/121/22 залишено без змін.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності (вх. №17459/22 від 01.12.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Касаційного господарського суду Верховного Суду надійшов супровідний лист з оригіналом постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 (вх. №19284/22 від 30.12.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов супровідний лист (вх. №189/23 від 05.01.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшло клопотання про приєднання доказів (вх. №300/23 від 09.01.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов лист (вх. №1587/23 від 26.01.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання про приєднання доказів (вх. №2457/23 від 08.02.2023).

23.03.2023 матеріали справи №911/121/22 повернуті до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023 поновлено провадження у справі №911/121/22 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.04.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення (вх. №7711/23 від 20.04.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №7708/23 від 20.04.2023).

У судове засідання 20.04.2023 з`явився прокурор, представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи 1, третя особа 11 та представник третьої особи 15, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у прокурора та Вишневої міської ради Бучанського району Київської області судом витребувано докази та відкладено судове засідання на 12.05.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Вишневої міської ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №8651/23 від 03.05.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №8829/23 від 05.05.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" надійшли письмові пояснення (вх. №9220/23 від 11.05.2023).

У судове засідання 12.05.2023 з`явився прокурор, представники позивача, представник відповідача, представник третьої особи 1, представник третьої особи 10, третя особа 11, представник третьої особи 13 та представник третьої особи 15, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У судовому засіданні 12.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

28.03.2002 Виконавчий комітет Вишневої міської ради прийняв рішення №22/37 «Про реєстрацію гуртожитків КЖКП «Агропромбудіндустрія», яким дозволено колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» використання для проживання спірних у даній справі гуртожитків, як гуртожитків для одиноких.

30.07.2007 Виконавчий комітет Вишневої міської ради прийняв рішення №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюрїївська, 20, вул. Червоноармійська, 5, вул. Зелена, 3», яким оформлено право колективної власності колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» на нерухоме майно, у тому числі, спірні гуртожитки, а також оформлено свідоцтво про право колективної власності на них.

Протоколом загальних зборів засновників колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» від 09.10.2012, зокрема, створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012». Також сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» шляхом відокремлення від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» нежитлової будівлі гуртожитку №1, загальною площею 4132,8 кв.м за адресою: вул. Святоюріївська, 20, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області та статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» шляхом відокремлення від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» нежитлової будівлі гуртожитку №2 загальною площею 5811,0 кв.м за адресою: вул. Освіти (Червоноармійська), 5, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

27.07.2017 на XXII сесії Вишневої міської ради VII скликання прийнято рішення №1-01/ХХII7-7 «Про скасування рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 року №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюрїївська, 20, вул. Червоноармійська, 5, вул. Зелена, 3».

12.10.2017 на XXVI сесії Вишневої міської ради VII скликання прийнято рішення №1-01/ХХVІ-2 «Про скасування рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 28.03.2002 року №22/37 «Про реєстрацію гуртожитків КЖКП «Агропромбудіндустрія».

19.02.2018 Господарським судом Київської області відкрито провадження у справі 911/152/18 за позовом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва-2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012" про зобов`язання передати гуртожитки до комунальної власності територіальної громади. Суд відзначає, що серед витребуваних у зазначеній справі гуртожитків були й гуртожитки, що спірні у даній справі №911/121/22.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/152/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, позов задоволено повністю, та зобов`язано відповідачів передати до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе в особі Вишневої міськради за актами приймання-передачі гуртожитки, що знаходяться за адресами: вул. Освіти (Червоноармійська), 5 у м. Вишневе Київської області; вул. Святоюріївська, 20 у м. Вишневе Київської області; вул. Зелена, 3 в м. Вишневе Київської області. Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №911/152/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/152/18 залишено без змін.

У подальшому оформлено перехід права власності на спірні гуртожитки. Зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» - до відповідача: на гуртожиток, який є об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 4089 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанського (Києво-Святошинський) район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу відповідача від 23.11.2020 № 1311, № 1312 та протоколу загальних зборів від 23.11.2020 № 2. Також оформлено перехід права власності з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖУРАВЛИНКА ПЛЮС» на гуртожиток, який є об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 6573,4 кв.м за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖУРАВЛИНКА ПЛЮС» від 17.11.2020 № 1281, № 1282 та протоколу загальних зборів від 17.11.2020 № 1.

Слід окремо зазначити, що у зв`язку із визнанням неконституційною норми статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (в редакції, чинній на момент розгляду справи 911/152/18), відповідно до якої гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду, Верховний Суд постановою від 16.12.2022 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18, а також ухвалив нове рішення, яким відмовив у позові Вишневій міській раді Бучанського району Київської області.

2. Аргументи Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області

Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області (далі прокурор) у своєму позові, зокрема, спирається на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/152/18, обставини, встановлені у ньому, рішення Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137 та постанову про перевірку рішення в порядку нагляду Арбітражного суду міста Києва від 06.05.1996 у справі №11/137.

Прокурор зазначає, що гуртожитки, які розташовані в місті Вишневе по вулиці Святоюріївська, 20 та по вулиці Освіти, 5 (далі спірні гуртожитки), збудовані за рахунок державних коштів Трестом «Полессксельстрой» в 1976 та 1981 році відповідно, а тому на них розповсюджується дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Також прокурор відзначає, що спірні гуртожитки є державною власністю, що встановлено в Рішенні Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137.

Прокурор наголошує на протиправності оформлення права власності на спірні гуртожитки колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» відповідно до рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюрїївська, 20, вул. Червоноармійська, 5, вул. Зелена, 3», у тому числі, посилаючись на рішення Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, яким визнано недійсним договір №1 від 14.01.1995, укладений між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» за яким були відчужені спірні гуртожитки.

Також прокурор зазначає, що відчуження спірних гуртожитків 09.10.2012 від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» та подальше відчуження 23.11.2020 відповідачу є протиправними та такими, що суперечать, зокрема, пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», в якому закріплено мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність) гуртожитків у будь-який спосіб.

3. Аргументи Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

Вишнева міська рада Бучанського району Київської області (далі позивач або Вишнева міська рада) заявляє, що спірні гуртожитки збудовані за рахунок державних коштів Трестом «Полессксельстрой», є державною власністю та відносились до державого житлового фонду.

Позивач зазначає, що рішенням Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137 визнано недійсним договір №1 від 14.01.1995, укладений між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» за яким були відчужені спірні гуртожитки, а у постанові Арбітражного суду міста Києва від 19.02.1999 у справі №11/145 встановлено, що за цим договором вже було поверуто кошти покупцю.

Отже, позивач відзначає, що вищезазначеними судовими рішеннями, по-перше, відновлено порушене право належного володільця, по-друге, встановлено, що покупець, а саме: колективне житлово-комунальне підприємство «Агропромбудіндустрія», не набув жодних прав на майно та отримав назад свої кошти, тобто, не відбулось набуття у власність за відплатним правочином, по-третє, визнання недійсним договору свідчило про відновлення прав законних розпорядників державним житловим фондом.

Позивач зазачає, що після визнання договору №1 від 14.01.1995 недійсним, спірні гуртожитки мали бути передані у відання місцевої ради.

Позивач також наголошує, що місцевій раді не було відомо про наявність рішення суду про визнання недійсним договору №1 від 14.01.1995, що призвело до того, що в силу замовчування даного факту, помилково виконавчим комітетом Вишневої міської ради 30.07.2007 колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» надано дозвіл на реєстрацію права колективної власності на нерухоме майно - спірні гуртожитки.

У подальшому, коли місцевій раді все-таки стало відомо про існування судових рішень та після встановлення обставин, що таким чином рада незаконно втратила свої права на спірні гуртожитки, з метою усунення негативних наслідків та відновлення порушених прав, 27.07.2017, на ХХІІ сесії Вишневої міської ради VII скликання прийнято рішення №1-01/ХХІІ7-7 «Про скасування рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 року №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, вул. Червоноармійська, 5, вул. Зелена, 3».

Отже, саме цим рішенням місцевою радою у правовому полі було відновлено статус спірного майна та повернуто його з колективної власності в управління місцевій раді як уповноваженому управителю.

Також позивач зазначає, що він дізнався про порушення своїх прав лише у 2021 році, після фактичної передачі спірних гуртожитків від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» відповідачу.

4. Аргументи відповідача

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів, які підтверджували би будівництво спірних гуртожитків за рахунок державних коштів. Також відповідач відзначає, що спірні гуртожитки не відносяться до державного житлового фонду, а їх відчуження об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» за договором №1 від 14.01.1995 не суперечило чинному, на той момент законодавству. Також відповідач зазначає, що ухвалою від 15.07.1999 у справі № 11/137 Арбітражний суд міста Києва, відмовляючи колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» у перегляді справи за нововиявленими обставинами, фактично уточнив, що договір купівлі-продажу № 1 від 14.01.1995 між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» є недійсним частково, а саме: в частині передачі нерухомого майна - будинку по вул. Рейтарській, 37 м. Києва.

Відповідач зазначає, що прокурором обраний неналежний спосіб захисту через те, що підстав для витребовування спірних гуртожитків немає, адже, Вишнева міська рада не надала жодних доказів того, що територіальна громада міста Вишневе Бучанського району Київської області колись набувала право комунальної власності на спірні гуртожитки, тоді як, такий спосіб захисту передбачає витребування майна на користь власника.

Відповідач відзначає, що Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачає інші механізми для передачі гуртожитків у комунальну власність територіальних громад, які є чинними. Відтак, він вважає, що Вишнева міська рада не є ані власником, ані титульним володільцем спірними гуртожитками і не має права на їх витребування.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18 скасовано Верховним Судом з виключних підстав, а саме: з підстави визнання неконституційною можливість вимагати передачу гуртожитків до комунальної власності територіальних громад на безкомпенсаційній основі, тобто, безоплатно. Фактично, наслідком скасування Верховним Судом рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18 стало те, що Вишнева міська рада не має права вимагати передання територіальній громаді спірних гуртожитків безоплатно.

Окрім цього, відповідач зазначає, що Вишнева міська рада мала інформацію про належність спірних гуртожитків іншим юридичним особам щонайменше у 2002 році, адже її виконавчий комітет видавав рішення «Про реєстрацію гуртожитків «КЖКП «Агропромбудіндустрія» ще 28.03.2002. Крім того, ще 12.12.1998 Вишнівський Виконком придбав у колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія», за договором купівлі-продажу будівлі, нежитлову прибудову блока обслуговування загальною площею 462,7 кв. м, за адресою: м. Вишневе, вул. Красноармійська (вул. Освіти), 5, що знаходиться на балансі колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія». Оскільки Вишнева міська рада у своїх же поясненнях вказує, що першим разом, коли майно вибуло із законного володіння і в подальшому призвело до неодноразового переходу спірних гуртожитків до інших недобросовісних набувачів - це угода між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» від 14.01.1995, то можна вважати, що, на дату укладення згаданого вище договору купівлі-продажу від 12.12.1998, Вишнева міська рада напевно знала, що спірні гуртожитки належать колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія». Відтак, є підстави для застосування строку позовної давності, у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову.

5. Аргументи третіх осіб.

5.1. Аргументи Громадської організації "Вишневий світанок".

Громадська організація "Вишневий світанок" повністю підтримала позовні вимоги та аргументи прокурора. Окрім цього, вона послалась на рішення Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, яким визнано недійсним договір №1 від 14.01.1995, укладений між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» за яким були відчужені спірні гуртожитки. Також Громадська організація "Вишневий світанок" зауважила, що відчуження спірних гуртожитків 09.10.2012 від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» та подальше відчуження 23.11.2020 відповідачу є незаконними та суперечать приписам пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо мораторію на відчуження (крім передачі у комунальну власність) гуртожитків у будь-який спосіб. Також у своїх поясненнях Громадська організація "Вишневий світанок" наголошувала на безпідставності та незаконності дій Державного реєстратора Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни при прийнятті рішень від 18.11.2020 №55197643 та 24.11.2020 №55304840.

5.2. Аргументи ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.3. Аргументи ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.4. Аргументи ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.5. Аргументи ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.6. Аргументи ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.7. Аргументи ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.8. Аргументи ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.9. Аргументи ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.10. Аргументи ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 повністю підтримала позовні вимоги та аргументи прокурора. У своїх поясненнях вона зазначає, що спірні гуртожитки збудовані за рахунок державних коштів Трестом «Полессксельстрой», є державною власністю та відносились до державого житлового фонду. Окрім цього, вона посилалась на рішення Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, яким визнано недійсним договір №1 від 14.01.1995, укладений між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» за яким були відчужені спірні гуртожитки. Також нею зауважено, що відчуження спірних гуртожитків 09.10.2012 від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» та подальше відчуження 23.11.2020 відповідачу є незаконними та такими, що суперечать мораторію на відчуження (крім передачі у комунальну власність) гуртожитків у будь-який спосіб, визначеному в пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

5.11. Аргументи ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 повністю підтримав позовні вимоги та аргументи прокурора і позивача, а також окремо наголошував, що спірні гуртожитки не втрачали статусу державної власності та відносились до відомчого житлового фонду.

5.12. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012" своїх аргументів та заяв по суті справи не надало.

5.13. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012".

18.05.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012" подано заяву про відвід судді Мальованої Л.Я., а також заяву про зупинення провадження у справі №911/121/22. У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012", що було представлено спільним представником з відповідачем, підтримувало відповідача.

5.14. Аргументи Державного реєстратора Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни.

Державний реєстратор Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольга Олександрівна своїх аргументів та заяв по суті справи не надала.

5.15. Аргументи Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України надало письмові пояснення щодо скарг на рішення Державного реєстратора Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни від 18.11.2020 №55197643 та 24.11.2020 №55304840. Інших аргументів чи заяв по суті справи Міністерство юстиції України не надало.

6. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього закону поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей). Дія цього закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яка визначає засади забезпечення реалізації прав на житло мешканців гуртожитків, визначено, що забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: 1) всі гуртожитки, на які поширюється дія цього закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; 2) передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього закону має бути здійснена в строки, передбачені державною програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад; 3) передача гуртожитків згідно із цим законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього закону; 4) гуртожитки, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), передаються у власність територіальних громад відповідно до державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим законом; 5) рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», для цілей цього Закону встановлюються такі особливості стосовно використання жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад: 1) передача та прийняття гуртожитків, що є об`єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; 2) передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду; 3) прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою).

Згідно з статтею 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», гуртожитки (як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Гуртожитки державної форми власності передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону на безкомпенсаційній основі.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

У статті 5 Житлового кодексу України визначається, що Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до законодавства України будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих рад у порядку і в строки, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 15 Житлового кодексу України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території району, міста, району в місті: 1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (частина перша статті 18); 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду.

Згідно з статтею 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

7. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

7.1. Щодо правового статусу спірних гуртожитків

Під час розгляду справи, з наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що спірні гуртожитки були збудовані Трестом «Полессксельстрой», який підпорядковувався Міністерству сільського будівництва УРСР. Зазначене підтверджується копією акту прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом будинку житлово-цивільного призначення Трест «Полессксельстрой» від 26.12.1980. Спірні гуртожитки перебували на балансі ЖКО Треста «Полессксельстрой» Міністерства сільського будівництва УРСР, що підтверджується копіями оціночних актів по будинках на вулицях Ворошилова (Святоюріївська), 20, Червоноармійська (Освіти), 5.

Суд зазначає, що підприємства - учасники тресту повністю втрачають свою власність на засоби і продукти виробництва, отже, і юридичну та господарську самостійність. Аналізуючи зазначену інформацію, можна стверджувати, що гуртожитки, які перебували у власності даного тресту, належали до державної власності.

Частиною 6 статті 120 Господарського кодексу України визначено, що державні і комунальні господарські об`єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об`єднання (комбінат, трест тощо).

Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що спірні гуртожитки, які розташовані в місті Вишневе по вулиці Святоюріївська, 20 (1976 року будівництва) та по вулиці Освіти, 5 (1981 року будівництва) будувались Трестом «Полессксельстрой», який, як встановлено судом вище, належав до державної форми власності, а своє фінансування отримував з державних фондів.

Трест «Полессксельстрой» здійснював будівництво житлового фонду, освітнього, виробничого та іншого будівництва, що відповідає нормам законодаства, зокрема, стосовно того, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Київського обласного кооперативно-державного об`єднання «Київоблагробуд» від 24.03.1986 №31 здійснено передачу житлово-комунального відділу як відособленого підрозділу з правом юридичної особи, у складі майна якої знаходились й спірні гуртожитки, з балансу Треста «Полессксельстрой» на баланс Тресту «Агропромбудіндустрія». У свою чергу, Трестом «Агропромбудіндустрія» 25.05.1986 затверджене Положення про житлово-комунальний відділ тресту «Агропромбудіндустрія», який був наділений правами юридичної особи, самостійним балансом, основними та оборотними коштами, а в подальшому, здійснив технічну інвентаризацію спірних гуртожитків.

Відповідно до наказу об`єднання «Київоблагробуд» №12 від 18.02.1991 розпочалась ліквідація Тресту «Агропромбудіндустрія». Відповідно до даного наказу, Трестом «Агропромбудіндустрія» видано наказ від 21.02.1991 №05-к, згідно з яким та відповідно до статті 40 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент видачи наказу), майно ліквідоваого тресту передано новоутвореному об`єднанню орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія». Наказом від 25.04.1991 №1 у складі об`єднання орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» створений житлово-комунальний відділ без статусу юридичної особи. Даний структурний підрозділ був ліквідований наказом об`єднання орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» від 18.10.1994 №27. Згідно із зазначеним наказом, об`єднання надало згоду трудовому колективу ліквідованого житлово-комунального відділу на створення ним юридичної особи колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія». Колективом новоствореного підприємства сформований статутний фонд, за рахунок якого, 14.01.1995, відповідо до договору №1, придбано майно об`єднання орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія», до якого, зокрема, як частина оплатно переданого цілісного майнового комплексу, увійшли й спірні гуртожитки. Суд відзначає, що дані обставини, у тому числі, також встановлені у рішенні Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, постанові про перевірку рішення в порядку нагляду Арбітражного суду міста Києва від 06.05.1996 у справі №11/137 та у рішенні Арбітражного суду міста Києва від 21.09.1998 у справі №1/145.

У той же час, суд зазначає, що рішенням Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, залишеним без змін постановою про перевірку рішення в порядку нагляду Арбітражного суду міста Києва від 06.05.1996, визнано недійсним договір №1 від 14.01.1995, укладений між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія», з огляду на таке.

З 1986 року Республіканське кооперативно-державне об`єднання «Украгробуд», до сфери управління якого належав Трест «Агропромбудіндустрія» разом зі своїм житлово-комунальним відділом, виконував по відношенню до зазначених організацій функції вищестоячого органу управління (згідно з пунктом 2.4. Положення про «Украгробуд», затвердженого наказом Держагропрому УРСР від 14.02.1986 №50).

Відповідно до Положення, затвердженого Трестом «Агропромбудіндустрія» 25.05.1986, житлово-комунальний відділ діяв як юридична особа на підставі Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №731 від 04.10.1965. Таким чином, за своїм правовим статусом житлово-комунальний відділ Тресту «Агропромбудіндустрія» діяв як державне підприємство, а майно (основні фонди), у тому числі спірні гуртожитки, що відображались на його самостійному балансі, складало державну власність.

Також у рішенні Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137 зазначається, що з установчих документів об`єднання орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» не вбачається, що житлово-комунальний відділ Тресту «Агропромбудіндустрія» увійшов до складу об`єдання як учасник чи структурний підрозділ. Окрім цього, відсутнє документальне підтвердження підстав набуття житлово-комунальним відділом Тресту «Агропромбудіндустрія», разом з усім державним майном, що було відображене на його окремому балансі, статусу структурного підрозділу об`єднання орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія».

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №285 «Про порядок передачі підприємств, об`єднань, організацій, будинків і споруд» передача житлово-комунального відділу Тресту «Агропромбудіндустрія» могло відбутись лише з дозволу уповноваженого вищестоячего органу управління, тобто, кооперативно-державним об`єднанням «Украгробуд».

Після перетворення у 1991 році, розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 20.08.1991 №189-р, з кооперативно-державного об`єднання «Украгробуд» в добровільне об`єднання корпорація «Украгропромбуд» була наділена правом управління державним майном, закріпленим за підприємствами та організаціями, що входять до її складу. Декретом Кабінету Міністрів України №19-93 від 19.02.1993 функції корпорації «Украгропромбуд» по управлінню державим майном були повторно підтверджені.

За матеріалами справи №11/137, житлово-комунальний відділ Тресту «Агропромбудіндустрія» після ліквідації Тресту «Агропромбудіндустрія» продовжував діяти як самостійна юридичнна особа, зокрема, користуючись печаткою та рахунком в банку. Таким чином, Арбітражний суд міста Києва у справі 11/137 дійшов висновку, що житлово-комунальний відділ Тресту «Агропромбудіндустрія», на балансі якого в тому числі відображались спірні гуртожитки, не вийшов зі складу корпорації «Украгропромбуд» після ліквідації Тресту «Агропромбудіндустрія».

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд констатує, що рішенням Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 у справі №11/137, залишеним без змін постановою про перевірку рішення в порядку нагляду Арбітражного суду міста Києва від 06.05.1996, встановлено, що спірні гуртожитки, які розташовані в місті Вишневе по вулиці Святоюріївська, 20 (1976 року будівництва) та по вулиці Освіти, 5 (1981 року будівництва), є державною власністю. У той же час, визнання недійсним ще у 1996 році договору №1 від 14.01.1995, укладеного між об`єднанням орендно-кооперативних підприємств «Агропромбудіндустрія» та колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія», свідчить про те, що, у подальшому, колективне житлово-комунальне підприємство «Агропромбудіндустрія» фактично стало незаконним володільцем спірних гуртожитків.

7.2. Щодо рішень Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 та від 28.03.2002.

27.07.2017 на XXII сесії Вишневої міської ради VII скликання прийнято рішення №1-01/ХХII7-7 «Про скасування рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 року №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе, вул. Святоюрїївська, 20, вул. Червоноармійська, 5, вул. Зелена, 3».

12.10.2017 на XXVI сесії Вишневої міської ради VII скликання прийнято рішення №1-01/ХХVІ-2 «Про скасування рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 28.03.2002 року №22/37 «Про реєстрацію гуртожитків КЖКП «Агропромбудіндустрія»».

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009, а саме: в пункті 5 частини 4.1. зазначено, що в Основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які зобов`язані розглянути звернення (стаття 40). Законом України "Про звернення громадян" встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення.

Відповідно до пункту 4.1. рішення Конституційного Суду України, у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» у справі №1-9/2009 від 16.04.2009, закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. У Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не видповідають Констиуції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пукнт 15 частини першої статті 26).

Крім того, в зазначеному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Враховуючи зазначені норми законодавства, Вишневою міською радою було скасовано рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 №68/15 та від 28.03.2002 №22/37, оскільки вказані рішення, на думку позивача, обмежували права мешканців гуртожитків та фактично позбавили їх можливості реалізації свого права на житло.

Суд окремо зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 №68/15 оформлено право колективної власності колективному житлово-комунальному підприємству «Агропромбудіндустрія» на нерухоме майно, у тому числі спірні гуртожитки, а також оформлено свідоцтво про право колективної власності на них.

Колективна форма власності в Україні була закріплена в частині 4 статті 2 Закону України «Про власність». Даний закон втратив чинність з 20.06.2007 на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України». Відповідно до норм Цивільного кодексу України, чинного на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 №68/15, станом на 30.07.2007 в Україні існували такі форми права власності: приватна власність, державна власність та комунальна власність. Тобто, оформлене за колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» право комунальної власності на спірні гуртожитки не відповідало нормам чинного на 30.07.2007 законодавства.

Окремо слід відзначити, що статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 №208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто спірні гуртожитки, слід відносити до об`єктів державного житлового фонду.

Крім того, частиною 2 статті 3 Закону України «Про приватизацію державною майна» (чинного на 30.07.2007) прямо передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об`єктів житлового фонду, у тому числі гуртожитків.

Як встановлено вище судом, договір №1 від 14.05.1995 за яким спірні гуртожитки перейшли до колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» визнано недійсним, а спірні гуртожитки залишились у державній власності. Таким чином, оформлення права власності на спірні гуртожитки у 2007 році за колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія» суперечило нормам чинного на той момент законодавства.

7.3. Щодо переходу права власності на спірні гуртожитки від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012», а також подальшого переходу права власності на спірні гуртожитки до відповідача.

Протоколом загальних зборів засновників колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» від 09.10.2012, зокрема, створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012». Також сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» шляхом відокремлення від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» нежитлової будівлі гуртожитку №1, загальною площею 4132,8 кв.м, за адресою: вул. Святоюріївська, 20, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області та статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» шляхом відокремлення від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» нежитлової будівлі гуртожитку №2 загальною площею 5811,0 кв.м, за адресою: вул. Освіти (Червоноармійська), 5, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції 06.04.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія № НОМЕР_12 , а Товариству з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія № НОМЕР_13 .

У подальшому, оформлено перехід права власності від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» до відповідача на гуртожиток, який є об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 4089 кв.м, за адресою: Київська обл., Бучанського (Києво-Святошинський) район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу відповідача від 23.11.2020 № 1311, № 1312 та протоколу загальних зборів від 23.11.2020 № 2. Також оформлено перехід права власності з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖУРАВЛИНКА ПЛЮС» на гуртожиток, який є об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 6573,4 кв.м, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖУРАВЛИНКА ПЛЮС» від 17.11.2020 № 1281, № 1282, та протоколу загальних зборів від 17.11.2020 № 1.

Суд відзначає, що з 01.01.2009 набрав чинності Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (у редакції, чинній 09.10.2012, тобто, на момент відчуження спірних гуртожитків від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012») зазначається, що з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Також суд відзначає, що в пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (у редакції, чинній 23.11.2020, тобто, на момент відчуження спірних гуртожитків від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» до відповідача) вже зазначається таке: «з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх незаконного виселення із займаних ними на визначених цим Законом правових підставах жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти, запроваджується мораторій на виселення з гуртожитків мешканців (крім виселення мешканців гуртожитків за рішенням суду) та відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад відповідно до цього Закону) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій), створених у процесі приватизації чи корпоратизації (у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), з дня опублікування цього Закону до завершення виконання Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як об`єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права. Органам місцевого самоврядування під час дії зазначеного мораторію вжити заходів до видачі власниками гуртожитків ордерів усім мешканцям гуртожитків, яких на визначених цим Законом правових підставах було вселено в гуртожиток і які фактично проживають у гуртожитку більше п`яти років, які не отримали ордери (або у яких ордери було вилучено) з незалежних від них причин.».

Судом вже раніше встановлено, що спірні гуртожитки побудовані за державні кошти та відносяться до державної власності, а тому вищезазначені норми щодо мораторію на відчуження гуртожитків розповсюджуються на них. Таким чином, фактичне відчуження спірних гуртожитків 09.10.2012 від колективного житлово-комунального підприємства «Агропромбудіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» та подальше відчуження 23.11.2020 відповідачу здійснені з порушенням норм чинного законодавства.

7.4. Щодо права Вишневої міської ради на спірні гуртожитки та належності обраного позивачем способу захисту.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього закону поширюється на гуртожитки, що є об`єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що знаходяться поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних навчальних закладів (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей). Дія цього закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім`ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яка визначає засади забезпечення реалізації прав на житло мешканців гуртожитків, визначено, що забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: 1) всі гуртожитки, на які поширюється дія цього закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; 2) передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього закону має бути здійснена в строки, передбачені державною програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад; 3) передача гуртожитків згідно із цим законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього закону; 4) гуртожитки, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), передаються у власність територіальних громад відповідно до державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених цим законом; 5) рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», для цілей цього Закону встановлюються такі особливості стосовно використання жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад: 1) передача та прийняття гуртожитків, що є об`єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; 2) передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду; 3) прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою).

Згідно з статтею 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», гуртожитки (як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Гуртожитки державної форми власності передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону на безкомпенсаційній основі.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Житловий фонд, зокрема, включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

У статті 5 Житлового кодексу України визначається, що Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до законодавства України будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих рад у порядку і в строки, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом вище, спірні гуртожитки були побудовані за державні кошти, відносяться до державної власності, належали корпорації «Украгропромбуд» на праві повного господарського відання, а тому відповідно до вищенаведених норм законодавства підлягають передачі у власність територіальної громади, тобто, до Вишневої міської ради.

Суд констатує, що чинним законодавством не передбачено залишення, переходу чи набуття права власності на спірні гуртожитки будь-якими суб`єктами, окрім як територіальною громадою в особі Вишневої міської ради.

Окремо слід зазначити, що наразі корпорації «Украгропромбуд», як суб`єкта управління державної власністю не існує, а документи, які б підтверджували перехід спірних гуртожитків у відання інших державних підприємств, установ, відомств чи міністерств відсутні. У той же час, спірні гуртожитки не вийшли з державної власності та за своїм статусом залишились державним житловим фондом.

Відповідно до статті 15 Житлового кодексу України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території району, міста, району в місті: 1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (частина перша статті 18); 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду.

Таким чином, Вишнева міська рада є органом уповноваженим здійснювати контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, у тому числі відомчого, здійснювати контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду, а й відповідно спірних гуртожитків. Також, у зв`язку із фактичною відсутністю підвідомчості спірних гуртожитків державним підприємствам, установам, відомствам чи міністерствам, та у зв`язку із тим, що спірні гуртожитки заходяться на території міста Вишневе, вони фактично перейшли у відання Вишневої міської ради, яка відповідно до норм Житлового кодексу України здійснює контроль за їх використанням, схоронністю, станом та експлуатацією.

Також, з метою визначення позиції щодо належності обраного позивачем способу захисту суд окремо зупиняється на поняттях «право очікування», «правомірне очікування» та «майнове право».

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29.11.1991 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87 й "Федоренко проти України" від 01.06.2006, заява №25921/02 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути "наявним майном", або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме: в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймі законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" від 02.03.2005 (Von Maltzan and Others v. Germany), заяви №71916/01, №71917/01 та №10260/02. Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом".

В іншій справі "NKM v. Hungary" від 14.05.2013, скарга №66529/11, ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Положеннями статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном, які власник реалізує на власний розсуд; право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відтак, майнове право на нерухоме майно як об`єкт цивільних прав - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Такого правового висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд України у постанові від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12.

Суд дійшов висновку, що право очікування - це право, що визнається і розглядається як право, аналогічне повноцінному праву, як «перший крок до власності», не як заміна власності, але як тотожне йому. Також суд наголошує на можливості слідування права очікування за річчю, тобто, збереження права попри зміну власника речі та, відповідно, подальшого захисту правоочікувача шляхом подання позову до третьої особи та власника.

Також суд зазначає, що практика ЄСПЛ виробила конструкцію «legitimate expectations» (українською «правомірні очікування»). Пояснюючи сутність конструкції, ЄСПЛ зазначає про необхідність більш широкого розуміння терміну майна (possessions), зазначеного у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше «правомірного очікування» ефективного отримання майнового права. Таким чином, ЄСПЛ зазначає, що «правомірне очікування» отримання майна може розраховувати на захист за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сутністю вимоги особи є її майновий інтерес, то особа може вважатися такою, що має «правомірне очікування», якщо в національному праві є достатні підстави для існування такого інтересу.

Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачено залишення, переходу чи набуття права власності на спірні гуртожитки будь-якими суб`єктами, окрім як територіальною громадою в особі Вишневої міської ради, тобто, законодавством України вже обумовлено безальтернативний перехід права власності спірних гуртожитків саме до позивача. Таким чином, Вишнева міська рада мала «правомірне очікування» щодо набуття прав власності на спірні гуртожитки в майбутньому.

Прокурором у даній справі подано «віндикаційний» позов. Віндикаційний позов це вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазачається таке: « 61. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)). 62. З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). 63. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. 64. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. 65. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. 66. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі.».

Суд відзначає, що раніше судом встановлена незаконність заволодіння спірними гуртожитками колективним житлово-комунальним підприємством «Агропромбудіндустрія», а, в подальшому - Товариством з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012», Товариством з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012» та відповідачем.

Право на пред`явлення позову про витребування майна, а саме так сформульовані основні позовні вимоги в даній справі, прямо передбачено статтею 400 Цивільного кодексу України, яка недвозначно встановлює таке право не тільки власнику, але й особам, що мають на нього інше право, а також особам - добросовісним володільцям цього майна.

Згідно із статтею 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Окремо суд відзначає, що в даній справі відсутні позовні вимоги про встановлення права власності за позивачем на спірне майно.

Суд зауважує, що позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас, законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом"). Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави тощо), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець спірного майна, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому, незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Вишнева міська рада, як особа у фактичному віданні якої перебувають спірні гуртожитки, а також, як особа, що наділена «правомірними очікуваннями» на набуття у власність спірних гуртожитків у майбутньому, а, відповідно, й правами на дане майно, є належним позивачем за позовом із заявленим прокурором способом захисту права, такий спосіб захисту є належним і у спірних правовідносинах спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача, оскільки спірним між позивачем та відповідачем є право володіння, а не право власності, яке, як встановлено судом вище, жодному з них, на даний час, не належить.

7.5. Щодо вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності на спірні гуртожитки за відповідачем.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.08.2022 у справі №461/1980/17, вимога про скасування державної реєстрації права при подачі віндикаційного позову не є належним способом захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд враховує дану позицію Верховного Суду, проте зазначає, що у справі 911/121/22 подання позову про витребування майна обумовлено не наявністю права власності на спірні гуртожитки, а тим, що Вишнева міська рада є особою у фактичному віданні якої перебувають спірні гуртожитки, а також особою, яка наділена «правомірними очікуваннями» на набуття у власність спірних гуртожитків у майбутньому. Суд відзначає, що наявність чинного оформленого права власності на спірні гуртожитки у відповідача є перешкодою для реалізації Вишневою міською радою свого права та, як вказано судом вище, така державна реєстрація за позицією Великої палати Верховного Суду і підтверджує фактичне володіння майном, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна, при цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном, відтак, за суб`єктним складом і колом спірних правовідносин у даній справі, позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності на спірні гуртожитки є належними похідними вимогами до основних позовних вимог. Таким чином, суд враховує обставини даної справ та вважає позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності на спірні гуртожитки за відповідачем належним способом захисту порушеного права позивача, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.08.2022 у справі №461/1980/17, де з витребуванням майна встановлювалось, що позивач є належним власником спірного майна, відтак, задоволення позову саме по собі було достатньою правовою підставою для внесення державним реєстратором відповідних записів до Державного реєстру, оскільки однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно.

7.6. Щодо застосування позовної давності.

Під час розгляду справи від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

19.02.2018 Господарським судом Київської області відкрито провадження у справі 911/152/18 за позовом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва-2012", Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012" про зобов`язання передати гуртожитки до комунальної власності територіальної громади. Суд відзначає, що серед витребуваних у зазначеній справі гуртожитків були й гуртожитки, що спірні у даній справі № 911/121/22.

Основним правовим підгрунттям для позову у справі 911/152/18 була норма статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (в редакції, чинній на момент розгляду справи 911/152/18), а саме: «3. Гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів: 1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду».

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/152/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, позов задоволено повністю. Зобов`язано відповідачів передати до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе в особі Вишневої міськради за актами приймання-передачі гуртожитки, що знаходяться за адресами: вул. Освіти (Червоноармійська), 5 у м. Вишневе Київської області; вул. Святоюріївська, 20 у м. Вишневе Київської області; вул. Зелена, 3 в м. Вишневе Київської області. Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №911/152/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/152/18 залишено без змін.

Верховний Суд постановою від 16.12.2022 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18, а також ухвалив нове рішення, яким відмовив у позові Вишневій міській раді Бучанського району Київської області.

У справі №911/152/18 судами не встановлено спливу позовної давності.

Пред`явлення позову, за змістом частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України перерираває перебіг позовної давності, а згідно з частиною 1 статті 265 Цивільного кодексу України не зупиняє перебігу позовної давності лише залишення позову без розгляду, чого у справі №911/152/18 не відбулось, крім того, 23.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012" передали спірні гуртожитки відповідачу, відтак, про порушення свого права відповідачем у даній справі Вишнева міська рада не знала та не могла дізнатись раніше 23.11.2020, тобто, дати відчуження спірних гуртожитків відповідачу.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частинами 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Суд відзначає, що в постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №351/1317/18 наведені висновки щодо застосування строків загальної позовної давності у 3 роки при поданні віндикаційного позову.

Зважаючи на вказане, до звернення прокурора з даним позовом до суду - 10.01.2021 позовна давність не сплинула.

Також суд відзначає, що Законом України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом спірних у даній справі прав - не сплинув.

7.7. Щодо заходів забезпечення позову.

До Господарського суду Київської області 04.07.2022 від прокурора надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлі спірних гуртожитків. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у задоволенні даної заяви відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2022, ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2022 скасовано, а заяву Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

У частині 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За відсутності відповідних клопотань учасників справи, суд відзначає, що заходи забезпечення позову у справі 911/121/22 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

7.8. Щодо строку розгляду справи.

Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на таке.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено і він діяв на час розгляду справи на всіх стадіях судового процесу та під час ухвалення рішення.

Господарський суд Київської області знаходиться на території міста Києва, який з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, у місті Києві постійно, майже кожного дня, оголошуються повітряні тривоги (у тому числі й тривалі), під час яких судові засідання не проводяться: відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Також суд відзачає, що негативний вплив на строк розгляду даної справи мав той факт, що провадження у справі відкрито 24.01.2022, а перше підготовче засідання було призначено на 25.02.2022, проте, через початок військової агресії Російської Федерації проти України судове засідання 25.02.2022 не відбулось, а в подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2022 підготовче засідання призначено на 18.05.2022. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" про відвід судді. 23.05.2022 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Також слід відзачити, що у зв`язку із витребуванням матеріалів справи Північним апеляційним господарським судом, ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2022 провадження у справі зупинялось. Поновлено ж провадження у справі №911/121/22 було лише ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023.

Беручи до уваги викладене, з об`єктивних причин справа розглянута судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

8. Результати розгляду справи

8.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

8.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

9. Розподіл судових витрат

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Київської обласної прокуратури за подання позову, за подання заяви про забезпечення позову та за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2022 покладаються на відповідача у повному обсязі, а судові витрати відповідача - залишаються за відповідачем.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №114/22 від 20.01.2022) Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області (08131, Київська обл., Борщагівський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 67, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі: Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29, код ЄДРПОУ 04054628) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60, літ А, код ЄДРПОУ 44039770) про витребування майна - задовольнити повністю.

2. Витребувати на користь Вишневої міської територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" частку 98/100 будівлі гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе. вул. Святоюріївська, 20.

3. Витребувати на користь Вишневої міської територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" будівлю гуртожитку загальною площею 6573,4 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5.

4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55304840 від 24.11.2020 з одночасним припиненням права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" на частку 98/100 будівлі гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20.

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55197643 від 18.11.2020 з одночасним припиненням права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" на гуртожиток загальною площею 6573,4 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе. вул. Освіти, 5.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60, літ. А, код ЄДРПОУ 44039770) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2) 47462,50 грн. (сорок сім тисяч чотириста шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок) судового збору, що сплачений за подання позову, 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2022 за такими реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

7. Судові витрати відповідача залишити за відповідачем.

8. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19.05.2023.

Суддя С.О. Саванчук

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення12.05.2023
Оприлюднено22.05.2023
Номер документу110960599
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —911/121/22

Ухвала від 12.03.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 26.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 13.02.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 22.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Євсіков О.О.

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Євсіков О.О.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 20.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко О.В.

Ухвала від 11.06.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

Ухвала від 06.06.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Саванчук С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні