Постанова

від 16.05.2023 по справі 755/4176/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 травня 2023 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/6691/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва

від 08 лютого 2023 року про призначення експертизи

в складі судді Виниченко Л. М.

у цивільній справі №755/4176/21 Дніпровського районного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСКЛАДСЕРВІС"

до ОСОБА_1 ,

треті особи: Акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "МЕГА-СІТІ", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

У С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСКЛАДСЕРВІС" (далі - ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС", Товариство), посилаючись на те, що він є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1, площею 112,8 кв.м., в літ. А на -1 поверсі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке незаконно займає ОСОБА_1 , здійснюючи господарську діяльність, та в добровільному порядку не виселяється з приміщення, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення відповідача із зайнятого приміщення та заборони останньому, а також його орендарям та суборендарям використовувати і перебувати у цьому нежитловому приміщенні.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що йому на праві приватної власності належить нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 133,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим він має право володіння, користування та розпорядження даним нежитловим приміщенням на власний розсуд.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року клопотання позивача задоволено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: Чи є нежитлове приміщення НОМЕР_1 в літ. А, загальною площею 112,8 кв.м., яке знаходиться на мінус першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 133,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , одним і тим же приміщенням?

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Як на підставу скасування ухвали суду відповідач посилався на те, що суд першої інстанції не врахував того, що позивач звертаючись до суду з позовом не вказав про неможливість подання висновку експерта та не подав клопотання про продовження строку для подання доказів. На думку скаржника, позивач мав достатньо часу для збору та витребування доказів, в тому числі для звернення до відповідного експерта з метою отримання висновку, оскільки від моменту звернення до суду з позовом та подання клопотання про призначення експертизи минуло майже півтора роки.

Судом не взято до уваги, що поставлене перед експертом питання відсутнє в переліку питань, визначеному у п. 5.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз і експертних досліджень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.

Зазначаючи в ухвалі про те, що розбіжності щодо зазначення адрес різних частин комплексу за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 потягли за собою розбіжності в правоустановчих документах на одне й теж приміщення ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС" та ОСОБА_1 через зміни в проектній, погоджувальній документації та у правоустановчих документах, суд залишив поза увагою, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних фактів.

Звернув увагу, що судом не зазначено, що саме це були за зміни і яким чином вони призвели до того, що приміщення, зареєстровані у різних будівлях, на думку позивача, є одним і тим же приміщенням.

Вказав, що в ухвалі не зазначено мотивів неможливості самостійного встановлення судом фактичних обставин справи за результатами оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, доцільність проведення експертизи, як і не зазначив в чому полягає потреба у спеціальних знаннях, поставлених експерту.

На думку скаржника, призначенням експертизи суд намагається підмінити належні та допустимі докази, відсутні в матеріалах справи, висновком експерта.

Також, як на підставу скасування ухвали суду відповідач посилався на те, що необґрунтованість призначення у справі експертизи призвела до неправомірного зупинення провадження у справі, що має наслідком затягування судового процесу.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08.02.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача - Гриньковський С. П. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без задоволення.

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Треті особи: Акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "МЕГА-СІТІ", належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності третіх осіб, які не з`явилися в судове засідання, та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, посилаючись на загальні норми процесуального права, в яких визначено порядок та підстави призначення судової експертизи, а також врахувавши предмет та обставини спору, на які посилаються сторони у своїх заявах по суті спору, дійшов висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, у тому задовольнив клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим і немотивованим, з наступних підстав.

Як закріплено у ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.

Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).

Положеннями частини 1 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

Отже нормами процесуального права передбачено, що експертиза у справі призначається судом якщо необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

При цьому судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач - ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС" вказував на те, що він з 10.10.2019 є власником нежилого приміщення НОМЕР_1 в літ. А, загальною площею 112,8 кв.м., яке знаходиться на мінус першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №184432822 від 10.10.2019. Дане нежитлове приміщення було придбано на електронних торгах. Під час огляду нежитлового приміщення, після придбання його на електронних торгах, було виявлено, що дане приміщення НОМЕР_1 незаконно зайнято фізичною особою ОСОБА_1 , в якому останній здійснює свою господарську діяльність.

Також в позовній заяві позивач зазначив про те, що на його вимогу про звільнення приміщення та припинення ведення будь-якої господарської діяльності, відповідач повідомив, що він таку вимогу вважає незаконною, оскільки йому на праві власності належить нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 133,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, з огляду на вказані вище обставини, позивач просив задовольнити позов та зобов`язати відповідача усунути йому перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 із зайнятого незаконно спірного приміщення; заборонити ОСОБА_1 та іншим орендарям, суборендарям перебувати у спірному нежитловому приміщенні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив суду, що на думку позивача, нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС" та нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за відповідачем, є одним і тим же об`єктом - нежитловим приміщенням НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На дані обставини позивач посилався і в позовній заяві.

В свою чергу, представник відповідача ОСОБА_5 пояснила суду, що нежитлові приміщення є різними об'єктами та відповідно різними є й власники приміщень.

З огляду на те, що звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив виселити ОСОБА_1 із нежитлового приміщення НОМЕР_1 в літ. А, яке знаходиться на мінус першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати орендарів та суборендарів відповідача перебувати у цьому нежитловому приміщенні, то до предмету доказування у даній справі входить питання з'ясування належності цього приміщення на праві власності позивачу та факт здійснення відповідачем позивачу перешкод у користуванні цим приміщенням

Отже з урахуванням положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними доказами у спірних правовідносинах є докази, які підтверджують право власності на спірне нежитлове приміщення та факт здійснення відповідачем позивачу перешкод у володінні, користування та розпорядженні нерухомим майном, яке є предметом спору.

Таким чином, позивач, заявляючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення, повинен довести обставини належності йому на праві власності спірного нерухомого майна, а суд в свою чергу, вирішуючи спір, повинен надати оцінку таким доказам і ухвалити відповідне рішення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження зазначених в позові обставин, надано письмові докази, а саме: копія протоколу ДП "Сетам" про проведення електронних торгів №431800 від 16.09.2019; копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 08.10.2019 - нежитлового приміщення НОМЕР_1; копію Свідоцтва віл 10.10.2019, зареєстрованого в реєстрі за №3044, виданого приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А.; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №184432822 від 10.10.2019; копію Технічного паспорту на нежитлове приміщення НОМЕР_1 від 11.12.2013.

Також з матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач надав письмові докази, які на його думку, спростовують позовні вимоги.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що постановлене судом в оскаржуваній ухвалі про призначення судової будівельно-технічної експертизи питання не пов`язане із доведенням чи спростуванням обставин належності позивачу на праві власності нежитлового приміщення НОМЕР_1 в літ. А, загальною площею 112,8 кв.м., яке знаходиться на мінус першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , як і не пов'язане із доведенням чи спростуванням обстави здійснення відповідачем позивачу перешкод у користуванні цим приміщенням.

Отже, беручи до уваги заявлені ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС" позовні вимоги - усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та заборона перебувати і використовувати приміщенні іншим особам, а також надані сторонами письмові докази, колегія суддів вважає, що є недоцільним призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої судом постановлено питання: чи є нежитлове приміщення НОМЕР_1 в літ. А, загальною площею 112,8 кв.м., яке знаходиться на мінус першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 133,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , одним і тим же приміщенням?.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вказаних обставин не з`ясував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що для правильного вирішення спору необхідно призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Крім того, суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення експертизи у справі, не взяв до уваги, що за приписами частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності двох обставин, зокрема судом не з`ясовано неможливість подання позивачем висновку експерта із цих самих питань.

Також, вирішуючи питання про призначення експертизи у справі, суд всупереч вимогам статті 103 ЦПК України не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності; доцільність проведення експертизи та не зазначив в чому полягає потреба у спеціальних знаннях.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги, щодо неповного з`ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права при вирішенні процесуального питання про призначення експертизи.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 травня 2023 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

А. М. Стрижеус