Ухвала

від 17.05.2023 по справі 450/1532/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1532/23 Провадження № 2/450/925/23

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

17 травня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт", ОСОБА_2 про визнання майнових прав,-

встановив:

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт", ОСОБА_2 про визнання майнових прав.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.05.2023 року відкрито провадження у справі.

16.05.2023 року позивач подав до на адресу суду заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4 поверху будинку - № 8.6, 8.7, 8.8); накладення арешту на майнові права на квартиру АДРЕСА_2 знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6); накладення арешту на майнові права на комерційне приміщення № 8.08 та № 8.011, загальною площею 99, 23 квадратних метри, що розташоване на 1 поверсі багатоквартирного житлового будинку (8 секція) з вбудованими прибудованими закладами громадського харчування та прибудованими гаражами, що знаходиться в с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування приміщення на експлікації 1 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6, 8.7, 8.8, 8.9); заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг» (код ЄДРПОУ 38505156), Товариству з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» (код ЄДРПОУ 42722899), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладати будь які договори, правочини, передавати у заставу, іпотеку, передавати як майнові чи корпоративні права, здійснювати відчуження у будь який спосіб щодо: майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером

4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4

поверху будинку - № 8.6, 8.7, 8.8); майнових прав на квартиру

АДРЕСА_2 знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6); майнових прав на комерційне приміщення № 8.08 та № 8.011, загальною площею 99.23 квадратних метри, що розташоване на 1 поверсі багатоповерхового житлового будинку (8 секція) з вбудованими прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованими гаражами, що знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування приміщення на експлікації 1 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6, 8.7, 8.8, 8.9); заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості: квартира АДРЕСА_1

знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4 поверху будинку - № 8.6, 8.7, 8.8); квартира АДРЕСА_2 знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування квартири на експлікації 4 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6); комерційне приміщення № 8.08 та № 8.011, загальною площею 99.23 квадратних метри, що розташоване на 1 поверсі багатоповерхового житлового будинку (8 секція) з вбудованими прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованими гаражами, що знаходиться у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424 (координаційні осі розташування приміщення на експлікації 1 поверху будинку - № 8.4, 8.5, 8.6, 8.7, 8.8, 8.9).

Свої вимоги мотивує тим, що Пустомитівським районним судом Львівської області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт", ОСОБА_2 про визнання майнових прав. Предметом позову є визнання за позивачем майнових прав на об`єкти нерухомості, право власності на які мали бути передані та зареєстровані за позивачем у 4 кварталі 2018 року та 2 кварталі 2019 року. Проте, до сьогоднішнього дня, право власності на придбані позивачем об`єкти нерухомості до нього не перейшло, всі звернення позивача до відповідачів в усній та письмовій формі залишаються без відповіді. Позивач письмово звертався і до всіх відповідачів, і до осіб які здійснюють технічний нагляд на будівництві, і до осіб які здійснюють авторський нагляд на будівництві, і до відповідального виконавця робіт, жодних відповідей йому не надійшло. У 2018-2019 р. позивачем були повністю сплачені кошти за придбані об`єкти нерухомості, про що відповідачами видані довідки - підтвердження повної оплати за об`єкти нерухомості. Позивач неодноразово приїздив на будівництво, де знаходиться придбана ним нерухомість, спілкувався з охороною та особами, які перебували на будівництві, проте вони йому повідомляли, що їм нічого не відомо про його об`єкти нерухомості та допустити його на огляд його об`єктів вони не можуть, так як його даних «немає у списках осіб - власників нерухомості на об`єкті будівництва. Разом з тим, будинок в якому позивач придбав квартири вже є зведеним, встановлені вікна, двері, підключені комунікації, тривають внутрішні ремонті роботи всередині деяких квартир на об`єкті будівництва, у під`їзді де знаходяться квартири позивача знаходяться оголошення про продаж квартир, створені «вайбер групи» сусідів по під`їзду. Позивач сплативши за об`єкти нерухомості 87, 880 дол. США не може ні отримати жодної інформації про будівництво, ні потрапити всередину об`єктів для огляду квартир та комерційного приміщення, ні отримати документів від відповідачів про етапи будівництва. Ситуація, яка склалась викликає у Позивача обгрунтовані підозри, що придбані ним об`єкти нерухомості можуть бути продані (відчужені, передані) третім особам, шляхом укладення договорів переуступки прав або інших правочинів без відома Позивача і вказані треті особи протиправно набудуть право власності на об`єкти за які позивач повністю сплатив кошти. Відчуження (переуступка) відповідачами прав на об`єкти нерухомості, які придбав позивач, може значно утруднити виконання рішення суду у даній справі, призвести до правової невизначеності щодо приналежності об`єктів нерухомості конкретній особі, призвести до виникнення додаткових судових спорів. На підставі наведеного, просить заяву задоволити.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з цією постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для розгляду заяви судом.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому, відповідно до вимог законодавства, це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та відповідну заяву, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачами конкретних дій, спрямованих на відчуження належних позивачу майнових прав на нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт та заборонити здійснювати відчуження будь-яким способом майнових прав позивача. Окрім того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували про підготовку відповідачами до вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна третім особам, та не надано доказів, що майнові права вже не були відчужені, не надав доказів кому саме належить вказане майно, а також доказів на підтвердження того, що квартири, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424.

Окрім того, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог вказаної заяви.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і, враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 153, 154, 247, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив :

в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт", ОСОБА_2 про визнання майнових прав,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

СуддяН. Б. Добош