Справа № 578/218/23>
провадження № 2/578/80/23>
Рішення
Іменем України
16 травня 2023 року смт Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Басової В.І., з участю секретаря с/з Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Жалковського Володимира Юрійовича до Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Псьол»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Миропільська сільська рада (територіальна громада) про розірвання договору найму (оренди) земельної ділянки ,-
в с т а н о в и в:
14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 13 липня 2022 року ним після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкована земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9525 га, розташована на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005. Дана земельна ділянка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Псьол»</a> (далі - Відповідач, ТОВ АФ «Псьол») на підставі Договору оренди землі № 306, укладеного на 20 років 21 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та Відповідачем, а також Додаткової угоди № 364 до вказаного договору, укладеної спадкоємцем ОСОБА_3 , а батьком позивача ОСОБА_2 , щодо зміни сторони орендодавця замість ОСОБА_3 на останнього. Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Батько позивача, за життя, звертався до Орендаря про розірвання вказаного договору однак отримав відмову. ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки бажає розпоряджатися нею на власний розсуд, та запропонував відповідачу розірвати вказаний договір на підставі п.40, однак останній відмовляється повертати земельну ділянку. В зв`язку з цим, просить розірвати Договір оренди землі № 306 від 21 грудня 2017 року із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,9525 га, що розташована на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005 та стягнути з відповідача судові витрати
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 16.02.2023 року відкрито загальне провадження по справі та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду. В зазначений термін відзив до суду в порядку ст. 191 ЦПК України відповідач не подав.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 16.02.2023 року задоволено заяву про забезпечення позову, подану одночасно з позовною заявою: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «Псьол»</a> користуватись земельною ділянкою, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,9525 га. розташованою на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005, як за цільовим так і не цільовим призначенням, в тому числі передавати земельну ділянку в оренду чи суборенду іншим особам (юридичним особам), на час розгляду справи.
15.03.2023 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Миропільської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їхнього представника, з позовом згодні.
10.04.2023 та 12.04.2023 року від представника Відповідача - адвоката Абідова Р.Т. надійшло клопотання про затвердження мирової угоди, підписаної лише представником Відповідача.
В підготовчому судовому засіданні 12.04.2023 позивач відмовився від затвердження мирової угоди.
Ухвалою суду від 25.04.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
26.04.2023 від представника Відповідача- адвоката Абідова Р.Т. надійшов відзив, у якому зазначено, що земельна ділянка, належна Позивачу зараз не використовується ТОВ АФ «Псьол» та будь-яких перешкод у користуванні нею Відповідач не чинить, посилаючись на ч.1 ст.1216 КЦ України п.2 ч1 ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», враховуючи не внесення змін до Договору оренди щодо нового власника земельної ділянки та відсутність реєстрації таких змін, вважали, що договір оренди припинив свою чинність, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представник Позивача в судовому засіданні 16 травня 2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Щодо позиції представника відповідача, зазначив, що такі доводи протирічать фактичним обставинам, оскільки наявність договору оренди земельної ділянки перешкоджає Позивачу у здійсненні правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а добровільно відповідач розірвати договір не погодився. Тим більше батько Позивача вже звертався до ТОВ АФ «Псьол» з бажанням розірвати договір, та уклавши додаткову угоду про зміну сторони договору, зіткнувся з маніпуляцією Відповідача і не зміг розірвати цей договір, бо йому було відмовлено. Тому вважав доводи позовної заяви обґрунтованими та просив її задовольнити.
Представник Відповідача зазначив про відсутність підстав для задоволення позову через відсутність договірних відносин між сторонами. Підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно звертався до підприємства з вимогою про розірвання договору оренди землі. Однак йому було відмовлено з посиланням на п.37 договору щодо припинення дії договору та належне виконання сторонами умов, визначених договором оренди. Вважав також, що не укладення ОСОБА_1 додаткової угоди, відповідно до якої йому мали би перейти права і обов`язки за договором перешкоджає розірванню такого договору, бо ОСОБА_1 не є стороною Договору. У зв`язку з чим, просив відмовити в задоволенні позову.
Представники третьої особи в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.
За ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Судом встановлено, що 21 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Псьол» укладено на 20 років Договір оренди землі № 306 (а.с.19-20).
Об`єктом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,9525 га, розташована на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005.
У зв`язку із смертю ОСОБА_3 земельну ділянку було успадковано ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.14 зворот, 15-16)
За життя ОСОБА_2 16.11.2020 ініціював розірвання Договору оренди землі № 306 від 21 грудня 2017 року на підставі пунктом 40 Договору у зв`язку із переходом права власності на орендовану землю до іншої особи, на що ТОВ АФ «Псьол» надало відмову листом (а.с.5). Мотивуючи її крім проведених агротехнічних заходів та польових робіт після збору урожаю 2020 року, також тим, що 27 січня 2020 року Орендодавцем ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 364 (а.с.14) до договору оренди землі, щодо зміни сторони орендодавця замість ОСОБА_3 на останнього, скориставшись таким чином правом відповідно до абз.1 п.40 Договору на зміну умов основного договору а не на його розірвання.
У зв`язку із смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначену земельну ділянку було успадковано Позивачем - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Вангородським В.В., реєстраційний номер 316 (а.с.7).
Листом від 11 січня 2023 року ОСОБА_1 повідомив ТОВ АФ «Хвиля», що успадкував земельну ділянку після смерті батька та, що на підставі пункту 40 Договору, у зв`язку із переходом права власності на орендовану землю до іншої особи має бажання самостійно розпоряджатись земельною ділянкою, маючи можливість самостійно її оброблювати відповідно до цільового призначення та бажає розірвати Договір оренди землі № 306 від 21 грудня 2017 року (а.с.12)
Згідно копії листа від 26.01.2023 за №9 ТОВ АФ «Хвиля» надало відповідь на лист ОСОБА_1 про відмову у достроковому розірванні Договору, обґрунтовану п.37 Договору оренди від 21.12.2017, в якому визначені підстави для припинення договору та належним виконанням умов договору його сторонами і відповідно відсутність підстав для його дострокового розірвання (а.с.11).
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. «г» ч. 1 ст. 81, п «б» ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пунктом 40 договору оренди землі № 306, укладеного 21 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Псьол» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору, передбачена статтею 627 Цивільного кодексу України, включає право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Необхідність визначених у ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України умов стосується зміни, а не розірвання договору.
Процедура розірвання договору в разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи ні умовами договору, ні законом не передбачена.
Між тим, встановлено, що після настання передбачених договором оренди землі підстав для його розірвання позивач до пред`явлення позову в суд звернувся до орендаря з листом із проханням розірвати договір, але отримав відмову на свою пропозицію.
Суд відхиляє посилання представника Відповідача, що договір припинив свою дію і ТОВ АФ «Псьол» не перешкоджає Позивачу користуватись земельною ділянкою, як такі, що не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Укладаючи 21 грудня 2017 року договір оренди, сторони погодили його умови, зокрема за взаємним погодженням визначили зміст пункту 40 договору, в якому встановили самостійну підставу для його розірвання. Тому, враховуючи умови договору оренди (пункт 40), положення статті 629 ЦК України і частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі», настання обставин, визначених пунктом 40 договору оренди землі (перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи), є підставою для розірвання договору оренди землі за вимогою нового власника (спадкоємця). А посилання представника Відповідача про необхідність попередньо укласти Додаткову угоду та внести зміни до договору щодо Орендодавця є безпідставними.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням ст.ст.626, 628, 651 ЦК України, ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», а також того, що сторони при укладенні договору оренди дійшли згоди про його розірвання у разі настання умов визначених в п. 40 Договору, суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору підлягають задоволенню.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд враховує, що на виконання вимог пункту 9 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повідомлено, що Позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору - кошти в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судовий збір за позовною заявою; 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за заявою про забезпечення позову, та витрати на професійну правничу (правову) допомогу - кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень. Що разом складає 9 610 (дев`ять тисяч шістсот десять) гривень 40 копійок.
З урахуванням повного задоволення позовних вимог, згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору: 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судовий збір за позовною заявою; 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за заявою про забезпечення позову, в загальній сумі 1610,40 грн.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;…
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт, тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем ОСОБА_1 адвокату Жалковському В.Ю. було сплачено 8000,00 грн. за договором № 3-Ц/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2023 року як основної суми гонорару за підготовку процесуальних та інших документів при підготовці до розгляду справи, що підтверджується прибутковим ордером №5/23 від 6 лютого 2023 року (а.с.13 та зворот).
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з іншої сторони, суд враховує позицію Великої Палати у справі № 910/12876/19, в рамках якої суд звернув увагу на:
- умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об`єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об`єднанням в кожній з 3-ох інстанцій);
- витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо);
- докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).
При цьому суд також зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Представником позивача- адвокатом Жалковським В.Ю. не надано суду акту виконаних робіт, щодо витраченого часу на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо).
Виходячи із складності справи, пропорційності витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3, 4 ст.141 ЦПК України, за відсутності детального розрахунку здійснених адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 000 грн. у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, що буде достатнім і співрозмірним з огляду на складність справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 10, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України,
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати Договір оренди землі № 306 від 21 грудня 20217 року із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,9525 га, що розташована на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Псьол»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1610,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Краснопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2023 року, у виді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «Псьол»</a> користуватись земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,9525 га. розташованою на території Миропільської сільської ради Сумського району, кадастровий номер 5922382500:03:011:0005, як за цільовим так і не цільовим призначенням, в тому числі передавати земельну ділянку в оренду чи суборенду іншим особам (юридичним особам), продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повні найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Представник позивача: адвокат Жалковський Володимир Юрійович, адреса м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 71, офіс 201, РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Псьол»</a> тел.380951839605, адреса: вул. Шкурка, 22, с. Велика Рибиця, Сумський р-н, Україна, 42418, ЄДРПОУ 03779550
Представник відповідача: адвокат Абідов Родіон Тимурович адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Миропільська сільська рада адреса вул.Сумська, 23, с.Миропілля, Сумський район, Україна, 42410 ЄДРПОУ 04389354.
Суддя В.І.Басова
Повний текст рішення виготовлений 19 травня 2023 року
Суд | Краснопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 23.05.2023 |
Номер документу | 110965271 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Краснопільський районний суд Сумської області
Басова В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні