Ухвала

від 19.05.2023 по справі 160/10472/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 травня 2023 р.Справа №160/10472/23

Дніпропетровський окружний адміністративним суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» про забезпечення позову у справі №160/10472/23, -

УСТАНОВИВ:

16 травня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, з урахуванням уточнених заяв, в якій просить:

-зупинити стягнення на підставі Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 04.01.2023 р. № 346550, в рамках виконавчого провадження №71437751, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/10472/23;

-зупинити дію Постанови державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Донцової Аліни Юріївни від 07.04.2023р. про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» у розмірі 19010, 00 грн. у виконавчому провадженні №71437751 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/10472/23;

-зняти накладений згідно Постанови державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт коштів боржника від 09.05.2023 р. №71437751, арешт на грошові кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП».

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2023 р. № 71437751 державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Донцовою Аліною Юріївною, підставою для відкриття провадження є постанова № 346550 від 04.01.2023 р., яка наразі в судовому порядку оскаржується ТОВ «ІТЛ-ГРУПП». 12.05.2023 р. ТОВ «ІТЛ-ГРУПП» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову від 11.05.2023 р. Проте, 12.05.2023 р., вже після відправлення заяви про забезпечення позову, Державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Донцовою Аліною Юріївною було накладено арешт на поточний рахунок позивача на суму 19010,00 грн. У зв`язку з цим, позивачем було подано уточнену редакцію заяви про забезпечення позову. Позивач наголошує, що такі дії завдають значної шкоди підприємству. Зокрема, таке стягнення унеможливить виплату заробітної плати працівникам Товариства, що в свою чергу тягне за собою також несплату із доходів працівників сум та обов`язкових платежів до бюджету; виконання зобов`язань щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів, а також інші обставини, такі як розрахунки із контрагентами тощо. Виконання вказаної постанови, на думку позивача, створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як здійснення стягнення в ході виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу призведе до фактичного виконання рішення, яке оскаржується, що унеможливлює ефективний захист порушених прав заявника. Крім того, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), яке може бути стягнено через примусове виконання цієї постанови.

17 травня 2023 року та 19 травня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» були подані уточнені редакції заяви про забезпечення позову.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Отже, суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У цьому випадку, позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.01.2023 р. №346550.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.01.2023 р. №346550.

Як зазначається у заяві про забезпечення позову, позивач посилається на те, що стягнення унеможливить виплату заробітної плати працівникам Товариства, що в свою чергу тягне за собою також несплату із доходів працівників сум та обов`язкових платежів до бюджету; виконання зобов`язань щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів, а також інші обставини, такі як розрахунки із контрагентами тощо. Виконання вказаної постанови, на думку позивача, створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як здійснення стягнення в ході виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу призведе до фактичного виконання рішення, яке оскаржується, що унеможливлює ефективний захист порушених прав заявника.

Крім того, зазначає, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), яке може бути стягнено через примусове виконання цієї постанови.

Суд зазначає, що мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник вказує, що виконання вказаної постанови створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як здійснення стягнення в ході виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу призведе до фактичного виконання рішення, яке оскаржується, що унеможливлює ефективний захист порушених прав заявника.

Водночас такі ознаки протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача та порушення ними своїх прав позивач обґрунтовує з посиланням на конкретні обставини справи та докази, відтак вони підлягають доведенню у встановленому законом порядку на підставі належних та допустимих доказів, а тому не є очевидними.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.06.2021 р. у справі №160/8226/20.

Суд встановив, що позивач не надав суду доказів, які б свідчили про явну протиправність прийнятої постанови відповідача. Встановлення протиправності чи обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідача, що є предметом позову, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.

Суд вважає, що очевидна протиправність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на очевидність ознак протиправності відповідача, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, тому таке обґрунтування вимог заяви є безпідставним.

Отже, суд не вбачає ознак очевидної протиправності, які б давали підстави для забезпечення позову.

Також, заявник не обґрунтував належним чином можливість істотного ускладнення чи унеможливлювання поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заявник також не обґрунтував, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, не навів обставин, що дали б змогу суду оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Суд зауважує, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно дост. 150 КАС Українизазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.03.2021 р. у справі № 640/7296/19.

Таким чином, позивачем не доведено та документально не підтверджено, а судом не встановлено обставин, які б вказували можливість істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів, або наявність очевидних ознак протиправності рішення.

Між тим, дослідження питання щодо правомірності, чи протиправності оскарженої постави про застосування адміністративно-господарського штрафу буде здійснено під час розгляду справи судом.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у цьому випадку підстави, передбачені ст.150 КАС України, для забезпечення цього позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» про забезпечення позову у справі №160/10472/23 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.295 КАС України.

Суддя А.В. Савченко