Ухвала
від 28.05.2024 по справі 160/10472/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/10472/23

адміністративне провадження № К/990/19381/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 16 квітня 2024 року у справі №160/10472/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті, начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 04 січня 2023 року №346550 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного від 14 лютого 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 січня 2023 року №346550, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

17 травня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 16 квітня 2024 року у справі №160/10472/24.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Ураховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №160/10472/23 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин, тобто обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є неврахування судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №440/3783/18, від 11 лютого 2020 року №820/4624/17 та від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20.

Проте заявником не зазначено чіткого переліку норм, висновку Верховного Суду щодо застосування яких не ураховано судом апеляційної інстанції, не наведено аргументів подібності правовідносин у справі, рішення у якій ним оскаржуються, до правовідносин у справах, у яких Верховним Судом сформовано висновки щодо застосування норми права та не вказано висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду.

Таке формальне посилання на інші постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначив норму права, висновку Верховного Суду щодо застосування якої не враховано судами попередніх інстанцій, та не обґрунтував подібності правовідносин у інших справах, на які він посилається.

Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того, із змісту оскаржених судових рішень вбачається, що вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди з посиланням на висновки Верховного Суду у справі № 240/22448/20 указали, що відповідно до приписів статей 33, 50 Закону України «Про автомобільні перевезення» автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу. Ураховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ПРАЙД» замовило перевезення вантажу у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» як експедитора, яке, у свою чергу, замовило перевезення цього вантажу у Приватного підприємства «КІФА» як перевізника, позивач не здійснював перевезення вантажу на комерційній основі чи за власний кошт, тобто не був автомобільним перевізником, а є лише експедитором та замовником послуги перевезення вантажу у Приватного підприємства «КІФА».

У касаційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті не наведено об`єктивних підстав, що спростовують висновки судів в цій частині, а мотивувальна частина оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що суди виходили саме з оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх аргументів.

З огляду на викладене, заявник належним чином не обґрунтував посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідач навів лише частковий опис обставин справи з посиланням на власну оцінку доказів, що, на його думку, підтверджують факт правомірності притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності та навів правове обґрунтування, що не спростовує висновки судів першої та апеляційної інстанції, за обставин, установлених судами у цій справі.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а скаржник обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року вирішено здійснювати розгляд справи №160/10472/23 у порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник, серед іншого, у касаційній скарзі також посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що за змістом відповідає підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Разом з тим, відповідач лише формально указав про фундаментальність цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного обґрунтування указаної виключної підстави.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

За таких обставин, Суд не вирішує питання поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного від 16 квітня 2024 року у справі №160/104725/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.05.2024
Оприлюднено06.06.2024
Номер документу119502798
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів

Судовий реєстр по справі —160/10472/23

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвала від 28.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 08.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 08.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Рішення від 18.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 19.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні