Постанова

від 10.05.2023 по справі 420/12682/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12682/22Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Вовненко А.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі за позовною заявою Служби автомобільних доріг в Одеській області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВРОДОР про визнання протиправним і скасування висновку за результатами моніторингу закупівлі, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі № UA-2021-07-01-002440-b від 31.08.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний висновок фактично позбавляє здійснити йому свої безпосередні функції та скористатись своїм правом/обов`язком на здійснення поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44, тобто порушує права та інтереси, які полягають у здійсненні відповідної закупівлі. Позивач звертає увагу, що висновок відповідача за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, а тому такий висновок є актом індивідуальної дії, який приймає позивач в межах наданих йому повноважень та на виконання покладених на нього завдань, а тому має відповідати п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України. При цьому, зміст оскаржуваного висновку зводиться до викладення тверджень про те, що тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону та встановлено за результатами моніторингу порушення без жодних пояснень та обґрунтувань. Щодо виявленого порушення позивач зазначає, що відповідно до ч.6 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інформацію і не передбачає завантаження окремих документів. При цьому, замовник надав інформацію, зокрема, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, і вказав експортні, нормативні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Також позивач звертає увагу, що п.8 ч.6 ст.40 Закону містить слово «документи», що створює перешкоди для чіткого розуміння закону в цій частині, а саме: чи достатньо розмістити інформацію про такі документи, чи потрібно завантажити безпосередньо документи.

Крім того, під час проведення процедури закупівлі позивач не допустив жодного з порушень, які зазначені в ч.1 ст.43 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором не відповідає вимогам закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що на порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону в оприлюдненому Замовником повідомленні про намір укласти договір про закупівлю відсутні експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 24.08.2022 щодо відповідності повідомлення про намір укласти договір про закупівлю вимогам Закону в частині наявності в ньому експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, Замовник 29.08.2022 надав пояснення та документи, які не спростовують факту встановленого порушення. Апелянт вказує, що у разі виявлення органами державного фінансового контролю порушень замовниками законодавства у сфері закупівель єдиним можливим зобов`язанням щодо усунення виявлених порушень може бути лише зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано практику Верховного Суду з подібних правовідносин, яка викладена у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21 та від 27 грудня 2022 року у справі № 420/14352/21. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Відсутність такого обґрунтування є порушенням. Оскаржуваний висновок за результатами моніторингу закупівлі UА-2021-07-01-002440-b, прийнятий Південним офісом Держаудитслужби в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим, на думку апелянта, заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

09 травня 2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про зміну найменування позивача по справі, в якому він зазначає, що 31.03.2023 року Уповноваженим органом управління Служби - Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури, прийнято рішення про перейменування Служби та затвердження установчих документів, на основі яких діє служба (Положення про службу), у новій редакції.

Відтак, відповідно до Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-129 від 31.03.2023 року «Деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг в Одеській області» Службу автомобільних доріг в Одеській області перейменовано у Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 542508141989 від 06.04.2023 року відповідні зміни внесені до ЄДРПОУ.

З урахуванням викладеного, представник позивача поросить врахувати зазначені зміни та вважати найменування позивача як вірне (змінене) з 06.04.2023 року - Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з копії наказу Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-129, доданої до вищезазначеного клопотання, перейменовано Службу автомобільних доріг в Одеській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2021 позивач в системі електронних закупівель оприлюднив інформацію про процедуру закупівлі UA-2021-07-01-002440-b «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 км 14+000, км 15+500 км 25+200, км 26+200 34+300, км 36+300 км 40+105 (додаткові роботи)», вид предмету закупівлі: послуги.

Позивач застосував переговорну процедуру закупівлі на підставі ч.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, що передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера та/або здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю і загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю.

12.07.2021 за результатами процедури закупівлі позивач (замовник) з учасником ТОВ «ЕВРОДОР» (підрядник) уклали договір підряду № 23П/20/ДР відповідно до п.1.1 замовник доручає підряднику та зобов`язується прийняти і оплатити якісне надання послуг по поточному середньому автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 км 14+000, км 15+500 км 25+200, км 26+200 34+300, км 36+300 км 40+105 (додаткові роботи) (код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), за рахунок коштів державного та/або місцевого та/або інших бюджетів, а підрядник зобов`язується на свій власний ризик, в межах ціни договору, надати послуги, доручені йому замовником.

23.08.2022 відповідач прийняв рішення про початок моніторингу закупівлі UA-2021-07-01-002440-b на підставі інформації, яка отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторинг проводився з 23.08.2022 по 30.08.2022.

31.08.2022 відповідач склав висновок про результати моніторингу процедури закупівлі -07-01-002440-b, в якому встановив, що за результатами аналізу питання відповідності повідомлення про намір укласти договір про закупівлю вимогам Закону встановлено порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону «Про публічні закупівлі». З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у висновку моніторингу спосіб усунення виявлених порушень Закону №922-VIII не відповідає вимогам пункту 8 частини другої статті 2 КАС України, оскільки не є пропорційним виявленим порушенням, відповідач не дотримався необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (у вигляді розірвання укладеного договору через порушенням лише замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі") і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), у зв`язку з чим дійшов висновку, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-01-002440-b від 31.08.2022 є необґрунтованим та непропорційним, відтак - протиправним та таким, що належить до скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Державна аудиторська служба України, відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (надалі Положення № 43 у редакції від 13.07.2021, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 3 Положення №43, основними завданнями Держаудитслужби є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Відповідно до пп. 3 п. Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель;

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За визначенням статті 1 Закону України Про публічні закупівлі, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель; учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі; переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі, до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

На час виникнення спірних правовідносин (здійснення моніторингу), порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі (редакція від 19.07.2022).

Зокрема, частиною 1 цієї статті визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як передбачено ч. 7 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з ч. 10, ч.11 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок від 31.08.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-07-01-002440-b має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням відповідача про порушення позивачем вимог п. 8 ч. 6 ст. 40 №922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону №922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону №922-VIII переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що законодавець передбачив можливість застосування переговорної процедури закупівлі за умови необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, що передбачені в основному договорі про закупівлю.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 40 Закону № 922 за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Згідно з ч. 6 ст. 40 Закону №922-VIII повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) нйменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2 назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;

6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі;

7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті;

8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 26.06.2021 при оприлюдненні повідомлення про намір укласти договір у замовників виник обов`язок не лише посилатися на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури, а й надавати (завантажувати) такі документи.

Відповідно до повідомлення від 01.07.2021 про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UА-2021-07-01-002440-b, умовою застосування переговорної процедури вказано - виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, що передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера та/або здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю і загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, опубліковане позивачем в електронній системі закупівель, містить таке обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі: обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі: Проектно-кошторисна документація на виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 - км 14+000, км 15+500 - км 25+200, км 26+200 - 34+300, км 36+300 - км 40+105 ПП «Терра Інжиніринг» у 2017 році, отримано позитивний висновок державної експертизи від 18.12.2017 та затверджено наказом САД №17ПРс від 27.12.2017. На виконання основних видів робіт по поточному середньому ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 - км 14+000, км 15+500 - км 25+200, км 26+200 - 34+300, км 36+300 - км 40+105 за результатами відкритих торгів, з ТОВ «Евродор», укладено договір підряду № 23П/20 від 13.11.2020, договірна ціна складає 266 790 000,00грн. За період експлуатації з дня розробки проекту до початку виконання робіт у березні 2021 року сталися руйнування покриття. У зв`язку з чим виникла необхідність виконання додаткових робіт на всій протяжності ділянки, що ремонтується для доведення до проектних транспортно-експлуатаційних показників та отримання необхідної несучої здатності шарів дорожнього одягу, зокрема: - на ділянці поточного середнього ремонту км 31+300 - км 34 + 300 в основі дорожнього одягу знаходиться бруківка, яка виконує функцію дренуючого шару, доцільне виконати регенерацію основи дорожнього одягу поверх бруківки у смт. Березине на зазначеній ділянці; - провести додаткові роботи з регенерації дорожнього одягу методом «холодний ресайклінг» в місцях влаштування поширення, для досягнення однорідності основи дорожнього одягу. Додаткові роботи є абсолютно аналогічні основним та мають бути виконані саме підрядником, що виконує основні роботи, оскільки вони є тісно пов`язані між собою і заміна підрядної компанії призведе до проблем технологічного характеру. Відповідно до абз. 5, част. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Всі умови витримано, тому було вирішено провести переговорну процедуру закупівлі на додаткові роботи по об`єкту поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 - км 14+000, км 15+500 - км 25+200, км 26+200 - 34+300, км 36+300 - КМ 40+105.

Позивач надав наступні документи, що підтверджують необхідність застосування процедури: протокол засідання технічної ради Служби автомобільних доріг в Одеській області від 18.03.2021 № 2; Закон України «Про публічні закупівлі»; договір підряду № 23П/20 від 13.11.2020 на виконання основних обсягів робіт.

Апелянт вказує, що в порушення вимог пункту 8 частини шостої статті 40 Закону №922-VIII в повідомленні про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури за № UA-2021-07-01-002440-b відсутні експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі (документальне підтвердження).

Таким чином, позивачем у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, що 01.07.2021 опубліковане в електронній системі закупівель, зазначено інформацію з обґрунтуванням застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі в електронній системі закупівель завантажені не були.

Колегія суддів звертає увагу, що у межах проведення моніторингу закупівлі «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 км 14+000, км 15+500 км 25+200, км 26+200 34+300, км 36+300 км 40+105 (додаткові роботи)» 24.08.2022 відповідач в електронній системі закупівель сформував запит про надання пояснень, а саме яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також вказав надати посилання на сторінку власного веб-сайту або на офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Крім цього, у запиті відповідач зазначив яким чином замовник може обґрунтувати відповідність оприлюдненого повідомлення про намір укласти договір про закупівлю пункту 8 частини 6 статті 40 Закону, а також чи проводилось замовником коригування проектно-кошторисної документації на виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення.

На виконання вимог вказаного запиту позивач надав відповідь, де повідомив наступне:

1) Обґрунтування технічних і якісних характеристик предмету закупівлі. Відомості обсягів робіт у складі робочого процесу Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 км 14+000, км 15+500 км 25+200, км 26+200 34+300, км 36+300 км 40+105, а також: ДБН В.2.3-4:2015, ДСТУ 3587-97; обґрунтування очікуваної вартості, розміру бюджетного призначення: Кошторисна вартість об`єкта за Зведеним кошторисним розрахунком у складі робочого проєкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 - км 14+000, км 15+500 - км 25+200, км 26+200 - 34+300, км 36+300 - км 40+105», Експертний звіт № 28-0488-17 від 18.12.2017; Через напад російської федерації на Україну, який відбувся у лютому 2022 року, негативного впливу зазнала не тільки фізична інфраструктура України, але й віртуальна. Одним з об`єктів нападу став сайт Державного агентства автомобільних доріг України https://ukravtodor.gov.ua, де у Служби автомобільних доріг в Одеській області був свій розділ https://od.ukravtodor.gov.ua/, в якому своєчасно та в повному обсязі заповнювалась інформація по тендерних закупівлях протягом 2020-2022 років, а також інша суспільна важлива інформація. Посилання на розділ https://od.ukravtodor.gov.ua/timeline/6876.html Але через хакерську атаку вона уся була втрачена і швидкому відновленню не підлягає. Наразі сайт вже частково функціонує, але лише в межах робочих IP-адрес, та йде його подальше налаштування. Одразу після остаточного завершення усіх регламентних робіт інформація по тендерних закупівлях буде поступово відновлюватись. Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі вносилась своєчасно та відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами). ?

2) ??Відповідно до ч.6 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інформацію. Саме тому замовник надав інформацію, зокрема, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, і вказав експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Посилання на Закон України «Про публічні закупівлі»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20210626#Text. Документи додаються.

3) ???Коригування проектної документації, у тому числі кошторисної частини здійснюється за рішенням замовника. До проведення закупівлі даних додаткових робіт не було виконано коригування проектно-кошторисної документації на виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 - км 14+000, км 15+500 - км 25+200, км 26+200 - 34+300, км 36+300 - км 40+105, так як не було вичерпано кошторисний ліміт, у тому числі кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва і економії за іншими видами робіт або статтями витрат.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що апелянт у спірному рішенні не зазначив, які саме експертні, нормативні, технічні та інші документи мають бути відображені у повідомленні про намір укласти договір при застосуванні переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону містить неконкретизований перелік нормативних, технічних та інших документів, які має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, що підтверджують наявність обґрунтування підстав застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, позивач зазначив обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі лише з посиланням на експертний звіт.

При цьому, згідно з вимогами ч. 2 ст. 13 Закону №922-VIII умови застосовування переговорної процедури закупівлі визначено ч. 2 ст. 40 Закону №922-VIII.

Як встановлено судами, позивач провів переговорну процедуру UA-2021-07-01-002440-b предмету закупівлі "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-44 КПП «Лісне» - КПП «Малоярославець Перший», км 13+160 км 14+000, км 15+500 км 25+200, км 26+200 34+300, км 36+300 км 40+105 (додаткові роботи)», що є аналогічною при закупівлі у цього ж учасника щодо виконання основних видів робіт. Договірна вартість додаткових робіт розрахована відповідно до діючих нормативних актів, правил визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами) і становить: 31 769 611,00 грн., що не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведених відкритих торгів 266 790 000,00 грн. Договір підряду № 23П/20 щодо основних робіт укладений 13.11.2020, а договір підряду № 23П/20/ДР щодо додаткових робіт 12.07.2021, тобто протягом трьох років.

Колегія суддів зауважує, що порушення переговорної процедури закупівлі товарів/послуг замовником саме по собі може бути підставою для визнання її результатів протиправними та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого кінцевого рішення щодо укладення договору. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення договір, укладений за результатом переговорної процедури суперечитиме закону, або допущене порушення не вплинуло на його зміст та кінцевий результат.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час проведення позивачем переговорної процедури закупівлі, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення замовника за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

З огляду на викладене вище, відповідач не довів наявності порушень позивачем переговорної процедури закупівлі за оголошенням № UA-2021-07-01-002440-b, які б могли вплинути на її кінцевий результат. При цьому, позивач довів наявність умов та підстав для застосування переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 922-VIII, у зв`язку з необхідністю у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає.

У констатуючій частині оскарженого висновку відповідач у зв`язку із виявленням порушень під час моніторингу, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у п. 3 спірного висновку зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

На переконання суду, такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, колегія суддів зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, а тому вірним є висновок суду першої інстанції, що вказане виключає наявність будь-яких підстав про нікчемність договору про закупівлю.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі спосіб усунення виявлених порушень Закону №922-VIII не відповідає вимогам пункту 8 частини другої статті 2 КАС України, оскільки не є пропорційними виявленим порушенням, відповідач не дотримався необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (у вигляді розірвання укладеного договору через порушенням лише замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі") і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому такий висновок моніторингу є протиправним та має бути скасований.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.05.2023 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик