Рішення

від 19.05.2023 по справі 520/4384/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19 травня 2023 р. справа № 520/4384/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (далі за текстом заявник, платник, ТОВ, Товариство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування наступних Рішень Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: №UА807000/2021/001761/2 від 02.11.2021 р., №UА807000/2021/001901/2 від 22.11.2021 р., №UА807000/2021/001937/2 від 15.12.2021 р.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що правильно визначив митну вартість предмету імпорту за ціною договору. Стверджував, що усі документи були складені належно та повно підтверджували митну вартість товару, заперечував правомірність виникнення підстав для сумнівів у правильності розрахунків. Наголошував на відсутності підстав для збільшення митної вартості товару.

Відповідач, Харківська митниця Держмитслужби (далі за текстом адміністративний орган, владний суб`єкт, контролюючий орган, Митниця) з поданим позовом не погодився, надавши відзив на позов - 07.03.2023 року.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що подані до митного оформлення документи викликали сумнів у правильності самостійного визначення платником митної вартості. Стверджував, що у зв`язку з ненаданням витребуваних документів Митницею правомірно були винесені власні рішення про збільшення митної вартості товару предмету імпорту та відмову в оформленні поданих платником ВМД через заниження показника митної вартості товару.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник у березні та в травні 2021 року імпортував з Туреччини на територію України господарчі товари з пластмаси (надалі за текстом - товар).

02.11.2021 року заявник під час здійснення імпорту до України товару у межах укладеного з резидентом Туреччини зовнішньоекономічного контракту №39/НС від 01.01.2021р. в особі декларанта ( ОСОБА_1 ) склав і подав до відділу митного оформлення митного поста Ліски Харківської митниці електронну митну декларацію: №UA807180/2021/008743 від 02.11.2021р. на товари: «Товар 1 товар домашнього вжитку із пластмасс.; товар 2 посуд кухоний із пластмаси; товар 3 меблі із пластмаси…; товар 4 речі домашнього вжитку із пластмасс.; товар 5 вироби санітарно-технічного призначення з пластмасс...Торгівельна марка ELIF Виробник: DEMIR PLASTIK MADENI ESYA TEKSTIL SAN. TIC. LTD. STI Країна виробництва: TR ».

У цій декларації заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару за першим методом (за ціною договору) на рівні 337.684,83 грн., яка складається з: 309.084,84 грн. (11.755,27 дол. США х 26,29933 грн. по курсу НБУ) + транспортні витрати у розмірі 28.600,00 грн.

До декларації №UA807180/2021/008743 від 02.11.2021р. були додані:

- за кодом « 0003» - серт. якості б/н від 01.09.2021;

- за кодом « 0271» - пакувальний лист б/н від 25.10.2021;

- за кодом « 0380» - інвойс № DMR2021000000241 від 25.10.2021;

- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна А№717129 від 26.10.2021;

- за кодом « 0865» - сертифікат про походження товару №D0575866 від 25.10.2021;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ на передплату за товар №1 від 27.10.2021;

- за кодом « 3004» - акт надання послуг з транспортування №135 від 27.10.2021;

- за кодом « 3007» - довідка про тр. витрати № 35 від 27.10.2021;

- за кодом « 3014» - прайс-лист б/н від 25.10.2021;

- за кодом « 4103» - специфікація №9 від 25.10.2021;

- за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір №39/НС від 01.01.2021;

- за кодом « 4207» договір про надання послуг митного брокера №234-КБ-09/2017 від 01.09.2017;

- за кодом « 4301» - договір про перевезення 13/07/21 від 13.07.2021.

- за кодом « 9000» - тех. опис 1 від 02.11.2021;

- за кодом « 9610» - копія митної декларації країни відправлення №21341300ЕХ847587 від 25.10.2021.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807180/2021/008743, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару шляхом направлення 02.11.2021р. Товариству в особі декларанта електронного запиту на підтвердження показника власно обчисленої митної вартості.

02.11.2021р. декларантом до митного органу було надано листи №2/02/11 та №03/02/11 разом з додатковими документами та зазначено про надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість та відсутність інших додаткових документів.

Учасниками справи ці обставини визнані у порядку ч.1 ст.78 КАС України.

Як з`ясовано судом, причиною для початку процедури консультацій слугувало судження Митниці про те, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, а також судження про автоматичне спрацювання згенерованих АСАУР ризиків можливого заниження митної вартості.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, Митнецею було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №2 - 2,33 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,63 дол. США/кг. (джерело: №UA400040/2021/10210 від 23.09.2021); товар №3 - рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 4,41 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,28 дол. США/кг. (джерело: №UA500500/2021/219299 від 21.10.2021); товар №5 рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 3,02 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 2,52 дол. США/кг. (джерело: №UA400040/2021/14519 від 26.10.2021).

02.11.2021р. Митницею було прийнято оскаржене Рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2021/001761/2, яким унаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів було визначено митну вартість товару №2 на рівні 2,33 дол. США/кг. (збільшено з 420,7 дол. США до 602,00 дол. США), товару №3 - 4,41 дол. США/кг. (збільшено з 6.684,34 дол. США до 22.983,77 дол. США), товару №5 - 3,02 дол. США/кг. (збільшено з 192,00 дол. США до 230,12 дол. США).

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807180/2021/00774 від 02.11.2021р.

Заявник виконав владні вимоги Митниці і з метою уникнення простою оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією ЕМД №UA807180/2021/008770 від 02.11.2021р.

Заявник здійснив доплату податку на додану вартість у сумі 86.943,16 грн. та ввізного мита 375,36 грн. від скорегованої митної вартості за товаром на загальну суму 87.318,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями

Різниця митних платежів до Державного бюджету України за цим епізодом між первісно поданою платником вантажною митною декларацією і митною вартістю, обчисленою на виконання оскарженого рішення митниці, склала 87.318,52 грн.

22.11.2021 року заявник під час здійснення імпорту до України товару у межах укладеного з резидентом Туреччини зовнішньоекономічного контракту №39/НС від 01.01.2021р. в особі декларанта ( ОСОБА_1 ) склав і подав до відділу митного оформлення митного поста Ліски Харківської митниці електронну митну декларацію: №UA807180/2021/009127 від 22.11.2021р. на товари: « 1. Товари домашнього вжитку із пластмас:…Торгівельна марка -ELIFВиробник: DEMIR PLASTIK MADENI ESYA TEKSTIL SAN. TIC. LTD. STIКраїна виробництва: TR».

У цій декларації заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару за першим методом (за ціною договору) на рівні 335.230,40 грн., яка складається з: 312.130,40 грн. (11.747.74 дол. США х 26,5694 грн. по курсу НБУ) + транспортні витрати у розмірі 23.100,00 грн.

До декларації №UA807180/2021/009127 від 22.11.2021р. були додані:

- за кодом « 0003» - серт. якості б/н від 01.09.2021;

- за кодом « 0271» - пакувальний лист б/н від 16.11.2021;

- за кодом « 0380» - інвойс № DMR2021000000260 від 16.11.2021;

- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна А№443458 від 16.11.2021;

- за кодом « 0865» - сертифікат про походження товару №D0543444 від 16.11.2021;

- за кодом « 0952» - книжка МДП №XN.84996378 від 16.11.2021;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №1 від 19.11.2021;

- за кодом « 3004» - рахунок про транспортні послуги №101 від 16.11.2021;

- за кодом « 3007» - довідка про тр. витрати № 15 від 16.11.2021;

- за кодом « 3014» - прайс-лист б/н від 15.11.2021;

- за кодом « 4103» - специфікація №10 від 15.11.2021;

- за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір №39/НС від 01.01.2021;

- за кодом « 4207» договір про надання послуг митного брокера №234-КБ-09/2017 від 01.09.2017;

- за кодом « 4301» - договір про перевезення 25/11/20 від 25.11.2020.

- за кодом « 9000» - тех. опис 1 від 22.11.2021;

- за кодом « 9610» - копія митної декларації країни відправлення №21341300ЕХ914026 від 16.11.2021.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807180/2021/009127, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару шляхом направлення 22.11.2021р. Товариству в особі декларанта електронного запиту на підтвердження показника власно обчисленої митної вартості.

22.11.2021р. декларантом до митного органу було надано листи №05/22/11 та №06/22/11 разом з додатковими документами та зазначено про надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість та відсутність інших додаткових документів.

Учасниками справи ці обставини визнані у порядку ч.1 ст.78 КАС України.

Як з`ясовано судом, причиною для початку процедури консультацій слугувало судження Митниці про те, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, а також судження про автоматичне спрацювання згенерованих АСАУР ризиків можливого заниження митної вартості.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, Митнецею було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №1 - 1,92 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,80 дол. США/кг. (джерело: №UA807180/2021/008770 від 02.11.21); товар №2 - рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 2,33 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,58 дол. США/кг.(джерело: №UA400040/2021/011807 від 05.10.21); товар №3 рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 4,41 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,24 дол. США/кг.(джерело: №UA400040/2021/014213 від 23.10.21).

22.11.2021р. Митницею було прийнято оскаржене Рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2021/001761/2, яким унаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів було визначено митну вартість товару №1 на рівні 1,92 дол. США/кг. (збільшено з 6.910,53 дол. США до 7.361,36 дол. США), товару №2 2,33 дол. США/кг. (збільшено з 692,53 дол. США до 1021,5 дол. США), товару №3 4,41 дол. США/кг. (збільшено з 4.256,57 дол. США до 15.185,13 дол. США).

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807180/2021/000808 від 22.11.2021р.

Заявник виконав владні вимоги Митниці і з метою уникнення простою оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією ЕМД №UA807180/2021/009158 від 22.11.2021р.

Заявник здійснив доплату податку на додану вартість у сумі 62.450,21 грн. та ввізного мита 1.167,03 грн. від скорегованої митної вартості за товаром на загальну суму 63.617,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями

Різниця митних платежів до Державного бюджету України за цим епізодом між первісно поданою платником вантажною митною декларацією і митною вартістю, обчисленою на виконання оскарженого рішення митниці, склала 63.617,24 грн.

13.12.2021 року заявник під час здійснення імпорту до України товару у межах укладеного з резидентом Туреччини зовнішньоекономічного контракту №39/НС від 01.01.2021р. в особі декларанта ( ОСОБА_1 ) склав і подав до відділу митного оформлення митного поста Ліски Харківської митниці електронну митну декларацію: №UA807180/2021/009521 від 13.12.2021р. на товари: « 1. Товари домашнього вжитку із пластмас:арт.322 кошик для білизни, візерунчаста,Торгівельна марка -ELIFВиробник: DEMIR PLASTIK MADENI ESYA TEKSTIL SAN. TIC. LTD. STIКраїна виробництва: TR».

У цій декларації заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару за першим методом (за ціною договору) на рівні 319.765,16 грн., яка складається з: 296.665,16 грн. (10.977,80 дол. США х 27,0241 грн. по курсу НБУ) + транспортні витрати у розмірі 23.100,00 грн.

До декларації №UA807180/2021/009521 від 13.12.2021р. були додані:

- за кодом « 0003» - серт. якості б/н від 01.09.2021;

- за кодом « 0271» - пакувальний лист б/н від 06.12.2021;

- за кодом « 0380» - інвойс № DMR2021000000279 від 06.12.2021;

- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна А№762849 від 06.12.2021;

- за кодом « 0865» - сертифікат про походження товару №D0595273 від 06.12.2021;

- за кодом « 0952» - книжка МДП №MX.83894807 від 06.12.2021;

- за кодом « 1701» - акт про проведення огляду товару UA500420/2021/000368 від 11.12.2021;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №1 від 08.12.2021;

- за кодом « 3004» - рахунок про транспортні послуги №838 від 08.12.2021;

- за кодом « 3007» - довідка про тр. витрати № 18688 від 08.12.2021;

- за кодом « 3014» - прайс-лист б/н від 06.12.2021;

- за кодом « 4103» - спец. № 11 від 06.12.2021;

- за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір №39/НС від 01.01.2021;

- за кодом « 4207» договір про надання послуг митного брокера №234-КБ-09/2017 від 01.09.2017;

- за кодом « 4301» - договір про перевезення №4264 від 10.03.2021.

- за кодом « 9000» - тех. опис 1 від 13.12.2021;

- за кодом « 9610» - копія митної декларації країни відправлення №21341300ЕХ00980628 від 06.12.2021.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807180/2021/009521, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару шляхом направлення 15.12.2021р. Товариству в особі декларанта електронного запиту на підтвердження показника власно обчисленої митної вартості.

13.12.2021р. та 15.12.2021р. декларантом до митного органу було надано листи №2/13/12 та №1/15/12 разом з додатковими документами та зазначено про надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість та відсутність інших додаткових документів.

Учасниками справи ці обставини визнані у порядку ч.1 ст.78 КАС України.

Як з`ясовано судом, причиною для початку процедури консультацій слугувало судження Митниці про те, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, а також судження про автоматичне спрацювання згенерованих АСАУР ризиків можливого заниження митної вартості.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, Митнецею було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС: товар №1 - 1,9224 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,91 дол. США/кг. (джерело: ЕМД UA807180/2021/8770 від 02.11.2021 ); товар №2 - рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 2,33 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,72 дол. США/кг. (джерело: ЕМД UA807180/2021/8253 від 13.10.2021); товар №3 рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 4,41 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,23 дол. США/кг.(джерело: ЕМД №UA400040/2021/014213 від 23.10.21); товар №5 рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 3,01 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 2,48 дол. США/кг. (джерело: ЕМД UA400040/2021/20072 від 06.12.2021); товар №6 рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 4,41 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,13 дол. США/кг. (джерело: ЕМД UA807180/2021/8253 від 13.10.2021).

15.12.2021р. Митницею було прийнято оскаржене Рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2021/001937/2, яким унаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів було визначено митну вартість товару №1 на рівні товар №1 - 1,9224 дол. США/кг. (збільшено з 2.395,27 дол. США до 2.408,44 дол. США), товар №2 - 2,33 дол. США/кг. (збільшено з 52,53 дол. США до 70,83 дол. США), товар №3 - 4,41 дол. США/кг. (збільшено з 8.751,4 дол. США до 31.420,06 дол. США), товар №5 - 3,01 дол. США/кг. (збільшено з 75,46 дол. США до 91,74 дол. США), товар №6 - 4,41 дол. США/кг. (збільшено з 404,5 дол. США до 1.572,61 дол. США).

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807180/2021/000842 від 15.12.2021р.

Заявник виконав владні вимоги Митниці і з метою уникнення простою оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією ЕМД №UA807180/2021/009586 від 16.12.2021р.

Заявник здійснив доплату податку на додану вартість у сумі 129.958,08 грн. та ввізного мита 80,25 грн. від скорегованої митної вартості за товаром на загальну суму 130.038,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями

Різниця митних платежів до Державного бюджету України за цим епізодом між первісно поданою платником вантажною митною декларацією і митною вартістю, обчисленою на виконання оскарженого рішення митниці, склала 130.038,33 грн.

17.01.2022р. листом №1/17/01 заявник звернувся до Митниці з проханням скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів: №UА807000/2021/001761/2 від 02.11.2021 р., №UА807000/2021/001901/2 від 22.11.2021 р., №UА807000/2021/001937/2 від 15.12.2021 р. з наданням додаткових документів. У відповідь на вказане звернення листом № 714-2/15-02/13/1343 від 28.01.2022 р. Митниця відмовила в скасуванні оскаржуваних рішень з посиланням на те, що надані заявником документи не спростовують сумніви митниці щодо правильності заявленої декларантом митної вартості.

Юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень владний суб`єкт обрав положення ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У відзиві на позов Митницею зазначено, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- не надано переклад та не зроблено верифікацію експортних митних декларацій відповідно до ст. 254 Митного кодексу України;

- невідповідність інформації в документах, поданих до митного оформлення декларації країни відправлення, а саме: в декларації країни відправлення не зазначений номер комерційного рахунку - фактури (інвойсу) та зовнішньоекономічного договору (контракту); код товару в декларації країни відправлення не відповідає заявленому у ЕМД у частині товарної під позиції;

- наявність розбіжностей у вазі товару у наданих документах;

- відсутність у банківських платіжних документах на передплату товару посилання на інвойс;

- не надано заявок до договору транспортного експедирування; даних щодо витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, хоча відповідно до Заявки такі витрати були понесені і не були включені у суму витрат на транспортування; надана довідка про транспортні витрати не є документом, який підтверджує заявлену митну вартість, оскільки договором на транспортування такий документ не передбачено;

- невідповідність заявлених витрат на транспортування з сумою транспортних витрат, вказаних у митній декларації, у рахунку про транспортні послуги та довідки про транспортні витрати.

Заявник, не погодившись із рішеннями Митниці про коригування митної вартості товарів: №UА807000/2021/001761/2 від 02.11.2021 р., №UА807000/2021/001901/2 від 22.11.2021 р., №UА807000/2021/001937/2 від 15.12.2021 р., ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Таким чином, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб`єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, у силу п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи ч.3 ст.54 Митного кодексу України, де указано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 цього ж кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, у порядку ч.1 ст.55 Митного кодексу України владний орган - Митниця - приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч.2 ст.2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для розгляду питання, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення.

За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Ані текст рішень Митниці про коригування митної вартості товару, ані текст заперечень проти позову не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими заявником через декларанта митними деклараціями: №UA400040/2021/10210 від 23.09.2021, №UA500500/2021/219299 від 21.10.2021, №UA400040/2021/14519 від 26.10.2021, №UA807180/2021/008770 від 02.11.2021, №UA400040/2021/011807 від 05.10.2021, №UA400040/2021/014213 від 23.10.2021, №UA807180/2021/8253 від 13.10.2021,UA400040/2021/20072 від 06.12.2021, та про схожість умов поставок.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

В свою чергу, до суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Стосовно не надання перекладу та не здійснення верифікації експортної митної декларації, то Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 по справі № 520/10709/18 зазначив, що ст. 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Окрім того, до листа №1/17/01 від 17.01.2022р. позивачем надано Митниці експортну митну декларацію постачальника №21341300ЕХ00980628 від 06.12.2021р., що стосується оцінюваних товарів, з перекладом на українську мову. Листом постачальника № б/н від 31.12.2021 р. надані Митниці пояснення щодо умов продажу товару за Контрактом (з перекладом на українську мову).

Щодо посилань відповідача на невідповідність інформації в документах, поданих до митного оформлення декларації країни відправлення, суд зазначає, що складання декларації країни відправлення є виключно прерогативою продавця і втручатися в її складання покупець не має права.

Окрім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Обов`язок доведення обґрунтованості сумніву щодо митної вартості митним органом визначено в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Стосовно твердження відповідача про відсутність інформації щодо витрат понесених на завантаження, вивантаження та страхування товару, суд зазначає, що відповідно до п.2.1. Контракту, який надавався декларантом до митної декларації, поставка товару відбувалася за умовами Інкотермс FСА в м. Стамбул, Туреччина.

Вказані умови поставки передбачають, що продавець товару зобов`язаний здійснити за свій рахунок завантаження товару до транспорту покупця в узгодженому сторонами місці поставки (у даному випадку у м. Стамбул).

Відповідно до п. 2.5. Контракту, вартість упаковки, маркування, підготовки товару до завантаження входить у ціну товару, товар, який поставлявся за Контрактом не страхувався, тому декларантом не надавалися документи, які підтверджують страхування такого товару, про що декларантом зазначено у відповідній декларації митної вартості.

Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Стосовно наявності розбіжностей у наданих документах та відсутності у банківських платіжних документах на передплату товару посилання на інвойс, то суд зазначає, що заявником до митного оформлення надавались банківські платіжні документи та інвойси. Окрім того, додатково декларантом надавалася виписка з бухгалтерської документації, яка містила найменування продавця та покупця товару; контракт, за яким відбувалось постачання товару; номер та дату інвойса, за яким здійснювався платіж, реквізити міжнародної товарно-транспортної накладної; умови поставки, найменування вантажу, інформацію щодо здійснення списання коштів за товар.

Отже, надані документи підтверджують факт здійснення передплати за товар відповідно до умов п. 5.1 Контракту.

Водночас, неспівпадання сум платіжних дорученнях та в інвойсах на товар зумовлені порядком оплати за Контрактом та не є неточностями, які вплинули на правильність формування митної вартості товару.

Окрім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Стосовно не надання заявок до договору транспортного експедирування та документів про транспортні витрати, які підтверджують заявлену митну вартість, суд зазначає, що заявником надано до митного оформлення відповідну довідку щодо вартості витрат на транспортування та інші документи, що підтверджують витрати на транспортування. Довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14, де указано: Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім того, декларантом, на вимогу митного органу було додатково надано заявку на організацію перевезення, акт прийому-передачі транспортних послуг, платіжне доручення про оплату послуг перевізника, в підтвердження витрат на перевезення.

Окрім того, додатково заявником надано до Митниці міжнародно товарно-транспортну накладну про отримання товару; платіжне доручення про здійснення передплати за товар, роздруківка SWIFТ щодо платежів за платіжним дорученням з відміткою банку про виконання; Експортну митну декларацію постачальника з перекладом на українську мову.

Щодо посилань відповідача на надання довідки та рахунку щодо витрат на транспортування товару до кордону України від експедитора, а не безпосереднього перевізника товару, суд зазначає, що на підтвердження транспортно-експедиційних витрат по перевезенню товару до кордону України декларантом були надані до митниці документи, оформлені експедитором, а саме: довідки від експедитора - калькуляція щодо вартості транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг. При цьому, розрахунки за перевезення товару здійснювалися ТОВ «Хозленд» саме з експедитором, а не з кінцевим перевізником.

Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновків, що позивачем подано до митниці пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб`єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати ці рішення правильними та обґрунтованими.

Водночас із цим, ч.7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при виданні оскаржених рішень не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував з неповно, діяння особи кваліфікував правильно, не оцінив усіх юридично значимих факторів, що є підставою для задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу, що заявлено позивачем у позовній заяві, судом буде вирішуватися в порядку передбаченому ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001761/2 від 02.11.2021 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001901/2 від 22.11.2021 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001937/2 від 15.12.2021 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (код ЄДРПОУ 41459351) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44017626, адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-Б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4.214,61 (чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень 61 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева