печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18145/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42020000000002029 від 26.10.2020,
ВСТАНОВИВ:
05.05.2023 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки Samsung imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картою з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42020000000002029 від 26.10.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 298 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території АДРЕСА_2 службовими особами суб`єктів підприємницької діяльності за попередньою змовою із невстановленими особами, організовано будівництво багатофункціонального житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » висотою 31,9 метрів, який розміщується на території земельної ділянки у межах археологічної зони, внаслідок чого умисно, незаконно знищено та зруйновано об`єкти культурної спадщини.
Девелопером зазначеного проекту виступає «Cityconsult Development» (код 41385712), замовниками будівництва є ТОВ «Альянс Новобуд» (код 35326295), Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією «Союзконтракт Інвестмент» (код 32160392), генпідрядник ТОВ «Вензабуд» (код 42056140), проектант ТОВ «Архітектурна майстерня Пашенько» (код 36059965).
Так, згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва», земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 21 Іллінська, 22/13, на якій здійснюється будівництво ЖК «Illinsky House», розташована в Центральному історичному ареалі м. Києва.
Окрім того, відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві», зазначена земельна ділянка розміщена в археологічній та архітектурній охоронній зонах.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 № 183, земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 розміщується на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».
Згідно рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112, вказана земельна ділянка розміщується на території пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу 9-18 ст. та пам`ятки археології місцевого значення «Дерев`яний водогін та замощення вулиць 17-18 ст.», а також на території пам`ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» у відповідності до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, в редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11, охоронний договір № 560-Кв.
Також, наказом від 18.12.2019 № 86 Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, затверджено межі та режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», згідно з якими на території пам`ятки та у зоні регулювання забудови пам`ятки визначено території, де нова капітальна забудова не допускається та території, де нове будівництво обмежується за висотністю від 0 до 27 метрів, а також характером забудови. Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 відповідно до вказаного наказу розміщується на території, де нове будівництво обмежується за висотністю та характером забудови з максимально допустимою висотою 9 метрів.
Разом з тим, всупереч вищевказаним нормам, наказом Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 27.09.2018 № 978, було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у Подільському районі м. Києва» (далі Об`єкт).
Зазначені містобудівні умови та обмеження для проектування Об`єкту прийнято з наступними порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема: у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» зазначено, що гранична висота h=31,9 метра, у п. 5 «Містобудівні умови та обмеження» зазначено, що ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, археологічної та архітектурної охоронних зон, є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».
Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, встановлює обмеження висоти будівель на рівні не вище 27 метрів від поверхні землі, з метою відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту.
Таким чином, зазначені у п. 1 «Містобудівні умови та обмеження» дані стосовно висоти Об`єкту, не відповідають положенням Генерального плану м. Києва та наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Окрім того, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 площею 0,5224 га, потрапляє в зону планувальних обмежень, а саме: підтоплювальна територія, санітарно-захисна зона.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Земельного кодексу України, у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Проте, у п. 5 «Містобудівні умови та обмеження», де вказуються планувальні обмеження, не зазначено жодних обмежень щодо потрапляння зазначеної земельної ділянки в санітарно-захисну зону та в підтоплювальні території.
Водночас, у п. 5 містобудівних умов та обмежень для проектування Об`єкту, вказано перелік обов`язкових вимог, в ході розробки проекту будівництва, отримання дозволу на будівництво, серед яких відображено наступне:
- отримати дозвіл на виконання робіт згідно з чинним законодавством (Закон України «Про охорону культурної спадщини»);
- отримати висновок Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів щодо його збереження або дослідження.
Однак, у ході досудового розслідування встановлено, що Міністерство культури України листом від 17.08.2018 № 863/10-2/61-18, а також Міністерство культури та інформаційної політики України листом від 22.09.2022 № 05/18/2371-22, погодило історико-містобудівне обґрунтування об`єкта «Готельно-офісний та житловий комплекс з підземним паркінгом на вул. Набережно-Хрещатицька, 21, вул. Іллінська, 16, вул. Волоська, 4 у Подільському районі м. Києва».
Окрім того, листом від 02.11.2018 № 1037/10/61-18 Міністерством культури України погоджено проектну документацію об`єкта «Будівництво багатофункціонального комплексу (готельно-офісного та житлового призначення з підземним паркінгом) на АДРЕСА_2 ».
У подальшому, листом від 28.02.2019 № 174/10-2/61-19, беручи до уваги Довідку-дозвіл Інституту археології НАН України від 22.12.2017 № 11-4а-125/01, Міністерством культури України було надіслано до ДП з 100% іноземною інвестицією «Союзконтракт-Інвестмент» (код 32160392) дозвіл № 22-047/19 на проведення земляних робіт з метою виконання робіт на об`єкті «Будівництво багатофункціонального комплексу (готельно-офісного та житлового призначення з підземним паркінгом) на АДРЕСА_2 ».
Разом з тим, встановлено, що оригінал Довідки-дозволу Інституту археології НАН України від 22.12.2017 № 11-4а-125/01 в розпорядженні Міністерство культури та інформаційної політики України відсутній, оскільки в додатках до звернення щодо отримання дозволу на проведення земляних робіт ДП з 100% іноземною інвестицією «Союзконтракт-Інвестмент» (код 32160392) містилась її копія.
Зазначені вище дозволи Міністерства культури та інформаційної політики України, направлені на адресу ДП з 100% іноземною інвестицією «Союзконтракт-Інвестмент» (код 32160392), видані на ім`я ОСОБА_5 , директора ТОВ «Житловий комплекс Ільїнський», яке у подальшому перейменовано в ТОВ «Євро-стройбуд».
Окрім того, встановлено, що Інститут археології НАН України не надавав Довідку-дозвіл від 22.12.2017 № 11-4а-125/01, чи будь-які інші Довідки-дозволи щодо погодження земляних та будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 21, а підпис заступника директора Інституту ОСОБА_6 , який нібито засвідчує Довідку, не відповідає зразкам підпису ОСОБА_6 , що зберігаються в Інституті. Таким чином, згідно з інформацією Інституту, Довідка-дозвіл від 22.12.2017 № 11-4а-125/01 була підроблена.
Водночас, Інститут археології НАН України листом № 125/01-16-354 від 22.09.2022 повідомив, що фахівцями ДП «Центр археології Києва Інституту археології Національної академії наук України» у 2007 та 2017 роках частково проводились археологічні дослідження по вул. Набережно-Хрещатицька, 21 у м. Києва, зокрема на ділянці приблизно у 400 кв.м., а на ділянці площею 4824 кв. м. археологічні дослідження не проводились.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон) усі пам`ятки археології, у тому числі й ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Згідно із ст. 43 Закону, за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, здійснення земляних робіт на ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:369:0002 загальною площею 0,5224, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 21 розпочалось без проведення превентивних археологічних досліджень по всій площі та глибині культурного шару, внаслідок чого Інститутом археології НАН України розраховано розмір шкоди, нанесений державі в результаті забудови даної земельної ділянки без обов`язкового проведення археологічних досліджень, що складає 337 831 056 гривень.
У ході досудового розслідування, 03.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено санкціонований обшук за місцем проживання директора АТ «ЗНВКІФ «Адвайзер» ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надано слідчим суддею, зокрема:
- мобільний телефон марки Samsung imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картою з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови від 04.05.2023 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, у вищевказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому наведених.
Представник володільця майна заперечив щодо задоволення клопотання в повному обсязі, оскільки в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, надавався дозвіл лише для зняття інформації з технічних засобів у тому числі мобільних телефонів, шляхом її копіювання.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42020000000002029 від 26.10.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 298 КК України.
03.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено санкціонований обшук за місцем проживання директора АТ «ЗНВКІФ «Адвайзер» ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надано слідчим суддею, зокрема:
- мобільний телефон марки Samsung imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картою з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови від 04.05.2023 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниарешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.98,167, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 03.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме:
- мобільний телефон марки Samsung imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картою з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 42020000000002029 від 26.10.2020.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 07.05.2024 |
Номер документу | 110981855 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Головко Ю. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні