Рішення

від 31.03.2023 по справі 953/14994/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/14994/21

н/п 2/953/673/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря - Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

встановив:

04 серпня 2021 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі:позивач) до ТОВ "Альт Лазер" (далі: відповідач), третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на те, що з 02.04.2010 на підставі трудового договору працював у відповідача на посаді інженера. З квітня 2019 року відповідач не виплачував заробітну плату, наслідком чого за період з травня 2019р. по липень 2020р. утворилась заборгованість з заробітної плати в сумі 49360,33 грн.за ініціативи роботодавця, через відсутність роботи та несплату заробітної плати, позивач припинив виконання своїх трудових обов`язків з серпня 2020р. та звернувся до ГУ Держпраці у Харківській області, яке провело перевірку відповідача. Перевіркою виявило порушення вимог законодавства про працю. Наприкінці липня 2021р. додому позивачу принесли трудову книжку, з якої він дізнався про власне звільнення за прогули наказом № 9/2 від 02.10.2020, цей наказ про звільнення йому не вручений. Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у зв`язку із незаконним звільненням та невиплатою заробітної плати. Крім того, позивач вважає, відповідач неправомірними діями завдав йому моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації звичного способу життя його та родини та просить стягнути з відповідача моральну шкоду двадцять тисяч гривень.

07.09.2021 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. позовна заява залишена без руху.

22.09.2021 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. спрощене позовне провадження у справі відкрите.

02.12.2021 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. клопотання про витребування доказів задоволене.

18.10.2022 у зв`язку з перебуванням судді Ляха М.Ю. у відпустці по догляду за дитиною відповідно до наказу №02-03/213 від 23.09.2022, цивільна справа передана у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2022 року суддею Єфіменко Н.В. справу прийнято до свого провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог через їх необґрунтованість, оскільки звільнення позивача відбулось законно. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «АЛЬТ ЛАЗЕР» на посаді інженера згідно наказу №4 від 02.04.2012р. З квітня 2019р. позивач припинив відвідувати робоче місце. Однак ТОВ «АЛЬТ ЛАЗЕР» не звільняло позивача із займаної посади та сплачувало всі податки з нарахованої заробітної плати. У вересні 2020 року згідно направлення №02.02-03/2124 від 28.08.2020р. ГУ Держпраці у Харківській області проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) на предмет додержання ТОВ «АЛЬТ ЛАЗЕР» вимог законодавства про працю, підставою здійснення якого слугувало звернення ОСОБА_1 за вх. №1-839 від 27.07.2020. За період з 01.09.2020 по 02.10.2020 працівники ТОВ «АЛЬТ ЛАЗЕР» 24 рази відвідували адресу проживання ОСОБА_1 , де останній був відсутній. На підставі викладеного, відповідачем виданий наказ№9/1 від 02.10.2020 «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 », яким визнано дні відсутності позивача на роботі протягом вересня 2020 року, - прогулами без поважних причин. Наказом №9/2 від 02.10.2020 ОСОБА_1 звільнений з 02.10.2020 за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП з посади інженера. Листом №15 від 02.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про звільнення, направлена копія наказу №9/2 від 02.10.2020 та усі акти про його відсутність на робочому місці.

Позивач до судового засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, розглядати справу за своєї відсутності.

Відповідач та третя особа про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, до судового засідання не з`явились, причину неявки суду не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

З урахуванням викладеного, на підставі ч.3 ст.211 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

У зв`язку з неявкою до судового засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до такого.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду інженера ТОВ «Альт Лазер» згідно з наказом від 02.04.2010 №4.

Згідно листа ГУ Держпраці у Харківській області від 03.09.2020 №І-839/02.02./12-08/9028 наслідком звернення ОСОБА_1 встановлено, що нарахування заробітної плати позивачу проводилось за укладеним трудовим договором за фактично виконану роботу згідно із штатним розписом (посадовий оклад інженера з 01.01.2019 становив 2712,00 грн., з 01.01.2020 - 2982,00 грн.), а саме:за квітень 2019 року нараховано в загальній сумі 2421,78 грн., а саме: заробітна плата за 2 відпрацьовані дні - 16 год. в розмірі 271,20 грн., доплата до мінімальної заробітної плати - 146,10 грн., заробітна плата за час щорічної відпустки - 2004,48 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 1949,53 грн.; за травень 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати - 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за червень 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за липень 2019 року нараховано в загальній сумі 2877,89 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 1768,70 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 952,83 грн., заробітна плата за час щорічної відпустки - 853,50 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів -2877,89 грн.; за серпень 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за вересень 2019 року - нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за жовтень 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за листопад 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за грудень 2019 року нараховано в загальній сумі 4173,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2712,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1461,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3359,26 грн.; за січень 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за лютий 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за березень 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за квітень 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за травень 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за червень 2020 року - нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.; за липень 2020 року нараховано в загальній сумі 4723,00 грн., а саме: заробітна плата в розмірі 2982,00 грн., доплата до мінімальної заробітної плати 1741,00 грн., до виплати з урахуванням утримання загальнообов`язкових державних платежів - 3802,01 грн.

В порушення вимог ч. 3 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» доплата до мінімальної заробітної плати за квітень 2019 року позивачу проведена не в повному обсязі: за квітень 2019 року нараховано заробітна плата за 2 відпрацьовані дні - 16 год. в розмірі 271,20 грн., доплата до мінімальної заробітної плати лише в сумі 146,10 грн.

Індексація заробітної плати працівникам товариства, в т.ч. позивачу за період липень - грудень 2019 року (індекс споживчих цін для проведення індексації заробітної плати за вищезазначений період становить 3,1) не проведена, що є порушенням вимог ч. 6 статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України «Про оплату праці».

Заробітна плата за квітень 2019 року виплачена позивачу 18.04.2019 в сумі 1613,60 грн. згідно з відомістю на виплату готівки № 8 та 03.05.2019 в сумі 335,93 грн. згідно з відомістю на виплату готівки № 9, заробітна плата за першу половину травня 2019 року виплачена позивачу 17.05.2019 в сумі 992,35 грн. згідно з відомістю на виплату готівки № 10.

Виплата заробітної плати, в т.ч. заробітної плати за час щорічної відпустки, за період друга половина травня 2019 року - перша половина липня 2020 роки позивачу не проводилась у строки визначені вимогами ч. 1, ч.2, ч.4 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 21 Закону України «Про відпустки», в зв`язку з чим, на момент проведення позапланового заходу державного контролю згідно відомостей на виплату готівки, мала місце не виплачена позивачу заробітна плата за період другої половини травня 2019 року - першої половини липня 2020 роки у загальній сумі 49360,33 грн.

Згідно запису в трудові книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній звільнений 02.10.2020 за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 9/2 від 02.10.2020.

За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Частиною 1 ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо законності звільнення позивача з посади, оскільки ухвала суду про витребування доказів від відповідача не виконана останнім, інших належних та допустимих доказів підтвердження своєї позиції відповідачем не надано. Крім того, контролюючим органом встановлені порушення трудового законодавства стосовні невиплати заробітної плати позивачу за спірний період. Відповідачем не доведено дотримання належного порядку процедури звільнення позивача за прогули.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади, а тому наказ про його звільнення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого ПКМУ № 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За проведення відповідачем звільнення позивача із займаної посади з порушенням вимог ст. 119 КЗпП України, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України,підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Системний аналіз та тлумачення положень ст. 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул, - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором

Згідно наказу №9/2 від 02.10.2020 позивач звільнений з посади 02.10.2020, отже останнім робочим днем є 02.10.2020.

Період вимушеного прогулу становить з 01.04.2020 по 31.03.2023 включно (дата винесення рішення про скасування наказу та поновлення на посаді), що складає 1001 робочий день. Крім того, оскільки судовим розглядом встановлено, що за період з квітня 2019 по липень 2020 утворилась заборгованість з виплати заробітної плати позивачу у розмірі 49360,33 грн. і відповідачем не надано суду доказів сплати цієї суми позивачу, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача як нарахована, але невиплачена заробітна плата за частину періоду вимушеного прогулу.

Позивачем заявлено вимогу про скасування незаконного наказу про звільнення та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати позивачу у розмірі 49360,33 грн., що є частиною періоду вимушеного прогулу за період з квітня 2019 по липень 2020 та не відповідає вимогам ст. 235 КЗпП України, а тому середній заробіток слід стягнути за весь час вимушеного прогулу, тобто з урахуванням періоду вимушеного прогулу з серпня 2020 року по дату ухвалення рішення судом. Оскільки обов`язок встановлення періоду вимушеного прогулу та розрахунку суми стягнення за час вимушеного прогулу покладається законодавцем на орган, який поновлює працівника на посаді при незаконному звільненні, саме суд має встановити цей період вимушеного прогулу та розрахувати суму стягнення за такий період, що не є виходом за межі позовних вимог.

Відповідно до п. 2 р. ІІ ПКМУ № 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбуваєтьсь подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 вищевказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані.

Розмір заробітної плати, який слід брати за розрахункову величину, є заробітна плата за червень - липень 2020 року, оскільки саме він встановлений судовим розглядом.

Посадовий оклад позивача за червень - липень 2020 року становив 4723 грн. на місяць.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за червень - липень 2020 року становить 219,67 грн. (4723+4723/43 робочі дні). Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, визначений без податків, зборів та інших обов`язкових платежів, становить 146 739,56 грн. (за період з 01.08.2020 по 31.03.2023), що становить 668 дня вимушеного прогулу; розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість днів вимушеного прогулу, тобто 219,67 грн. х 668 дня вимушеного прогулу = 146 739,56 грн.).

При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальному розмірі - 196099,89 грн. (4936,33 грн+146 739,56 грн.), розрахований без утримання податків та інших обов`язкових платежів, оскільки цей обов`язок лежить на роботодавцеві, який зобов`язаний його виконати при виконанні рішення суду про поновлення на роботі.

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд зазначає:

Згідно ст. 56 Конституції України,кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.237-1 КзпП України,відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в т.ч. інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20.000 грн.

Суд дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок незаконних дій відповідача завдано моральної шкоди, однак її розмір є завищеним та необґрунтованим належним чином, а тому суд, виходячи з принципів справедливості, достатності, а також фактичних обставин справи, вважає за можливе задовольнити вказані вимоги позивача частково у сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, дослідивши усі наявні докази, з`ясувавши обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 430 ЦПК України слід допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимог про поновлення на роботі та стягненні за час вимушеного прогулу, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог в цій частині. Крім того, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. за звернення до суду із вимогою про стягнення моральної шкоди. Отже, з огляду на те, що ця вимога задоволена судом частково: з 20000 грн. задоволено 5000 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеної вимоги 227 грн. зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1961 грн.

Керуючись ст.ст. 4,10,141,258-259,264-265,268,273,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a> Колпакова В`ячеслава Сергійовича від 02 жовтня 2020 року №9/2, яким ОСОБА_1 звільнено з посади інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 12, кв. 39, код ЄДРПОУ 32336934) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 196099,89 (сто дев`яносто шість тисяч дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят дев`ять копійок) грн. 89 коп. без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів з 01.04.2019р. до 31.03. 2023р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.12, кв.39, код ЄДРПОУ 32336934) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (п`яти тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.12, кв.39, код ЄДРПОУ 32336934) на користь держави судовий збір в розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.12, кв.39, код ЄДРПОУ 32336934) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 12, кв. 39, код ЄДРПОУ 32336934) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Лазер"</a>(61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 12, кв. 39, код ЄДРПОУ 32336934).

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Суддя