Справа № 457/1103/21
Провадження № 2/455/160/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
10 травня 2023 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання Бобельська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №457/1103/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними,
В С Т А Н О В И В:
27.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою Державного підприємства «Сетам», Трускавецького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, в якій посилається на те, що 03.07.2008 року між Акціонерним Товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ним було укладено кредитний договір.
Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська по справі №2/0417/2664/2012 вирішено стягнути з нього заборгованість за вказаним кредитним договором, на підставі якого 05.04.2012 року видано виконавчий лист.
03.04.2016року Трускавецьким відділ державної виконавчої служби на підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі 2/0417/2664/2012від 05.04.2020року відкрито виконавче провадження №50820823розпочато виконавчі дії.
06.04.2020року державним підприємством «Сетам» були організовані та проведені електронні торги із реалізації земельної ділянки, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення електронних торгів був складений протокол проведення електронних торгів №473215, відповідно до якого їх переможцем став ОСОБА_2 , який придбав вказану земельну ділянку та агробудинки за ціною -653 601,72 гривню.
На підставі протоколу проведення електронних торгів №473215, державним виконавцем Трускавецького відділу державної виконавчої служби затверджено акт про проведені електронні торги.
30.04.2020року приватним нотаріусом Старосамбірського районного нотаріального округу Львівської області Сиваком М.І., зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на вказану ділянку та об`єкти незавершеного будівництва та видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Вважає, що електронні торги були проведенні з порушення встановленого законом порядку, оскільки проводились без експертної оцінки земельної ділянки на об`єктів незавершеного будівництва експертом-оцінювачем, яка є обов`язковою для проведення електронних торгів нерухомим та іншим майном, вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, вартість об`єктів нерухомості та земельної ділянки значно занижена від ринкової вартості на той час майже втричі. Тому, електронні торги проводились за необгрунтованою стартовою ціною, яка не відповідає реальним ринковим цінам.
Виконавець суб`єкта оціночної діяльності не залучив, та про результати визначення вартості оцінки його майна не повідомив, тому він був позбавлений можливості оскаржити результати оцінки в судовому порядку.
Разом з тим, йому не направлялися ні постанова про відкриття виконавчого провадження, ні постанова про арешт майна боржника. Він не знав про відкриття виконавчого провадження і про примусову реалізацію нерухомості через електронні торги. Окрім цього, не було опубліковано інформаційне повідомлення про продаж нерухомості.
Просить визнати недійсними електронні торги, проведені 06.04.2020 року Державним підприємством «Сетам» із реалізації земельної ділянки, площею 0.15 га, кадастровий номер №4625188700:01:000:0007 та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №473215, проведених 06.04.2020 року Державним підприємством «Сетам» із реалізації земельної ділянки, площею 0.15 га, кадастровий номер №4625188700:01:000:0007 та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та акт про проведені електронні торги, також визнати недійсним свідоцтво про право власності р-№ НОМЕР_1 від 30.04.2020 року на земельну ділянку, площею 0.15 га, кадастровий номер №4625188700:01:000:0007, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , також визнати недійсним свідоцтво про право власності р-№ НОМЕР_2 від 30.04.2020 року на незавершене будівництво, чотири агрооселі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 28.08.2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Іванова О.О. про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 28.08.2021 року позовну заяву передано за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області.
05.10.2021 року справа надійшла до Старосамбірського районного суду Львівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Пошиваку Ю.П.
Ухвалою судді від 12.11.2021 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11 годину 00 хвилин 13.04.2022 року.
23.11.2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванова О.О. надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 29.11.2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванова О.О. про забезпечення позову відмовлено.
12.04.2022 року до суду від начальника відділу Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшов відзив на позов про визнання електронних торгів недійсними, в якому ОСОБА_3 посилається на те, що 03.03.2020року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Приватне Підприємство "Експерт", яке має сертифікат, виданий 30.08.2019року за № 682/19, Фондом державного майна України (строк дії: 30.08.2022 року). В зазначеній постанові суб`єкту оціночної діяльності суб`єкту господарювання Приватне Підприємство "Експерт", поставлено питання, здійснити оцінку та надати звіт про експертну грошову оцінку агрооселі, реестраційний кадастровий №32921063та земельної ділянки, площа 0,15 тa реестраційний/кадастровий №4625188700010000007, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно висновку від 06.03.2020року, наданого оцінювачем ПП «Експерт» про вартість майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - вартість об`єкта оцінки становить640786,00 гривень без ПДВ, в т.ч. 156,668 гривень - вартість земельної ділянки та484118,00 гривень вартість земельних поліпшень.13.04.2016року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення номер поштового відправлення №8220000800804. Дане поштове відправлення після повернення у зв`язку з закінченням терміну зберігання знаходиться в матеріалах виконавчого провадження.Окрім того, у Трускавецькому відділі державної виконавчої служби перебувало на примусовому виконанні зведене виконавче провадження №55733604до складу якого входили ВП №50820823з примусового виконання виконавчого листа №2/0417/2664/2012від 06.04.2012року, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк»407703,05 гривні (дата відкриття ВП 13.04.2016року) та ВП №55715779з примусового виконання Виконавчого напису №23139 від 01.12.2017року виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 3303329,21 гривень (дата відкриття ВП 06.02.2018року).Представниками боржника неодноразово здійснювалося ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження №55733604з отриманням копій документів. Вважає вимоги позивача ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.79-83).
13.04.2022 року підготовче засідання відкладено на 15 годину 00 хвилин 05.07.2022 року та на 10 годину 30 хвилин 07.09.2022 року, яке відкладено на 12 годину 00 хвилин 11.10.2022 року та на 09 годину 00 хвилин 06.12.2022 року.
26.09.2022року досуду відпредставника відповідача ОСОБА_2 адвокатаКерода Р.П.надійшов відзивна позовнузаяву,в якійвін проситьвідмовити ОСОБА_1 у позовіповністю,посилаючись нате,що постановоюпро об`єднаннявиконавчих провадженьу зведеневиконавче провадження від06.02.2018 державнимвиконавцем Трускавецькогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції Львівськійобласті ГайгельН.М.об`єднано виконавчіпровадження №50820823,№55715779 у зведене виконавче провадження №55733604. В рамках зведеного виконавчого провадження №55733604 Постановою про визначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.03.2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП «Експерт», якого уповажено здійснити оцінку та надати звіт про експертну грошову оцінку агрооселі, реєстраційний/кадастровий №32921063 та земельної ділянки площа 0,15 га, реєстраційний/кадастровий №4625188700010000007, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . В маріалах виконавчого провадження є Звіт про оцінку майна земельної ділянки та двох агроосель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 29.02.2020року.Звіт завершеноскладання -06.03.2020року. Оцінка майна згідно Звіту про оцінку майна, що проведена ПП «ЕКСПЕРТ», є дійсною та не оскаржувалася в судовому порядку.
Ухвалою суду від 06.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 годину 00 хвилин 03.02.2023 року, який відкладено на 15 годину 00 хвилин 01.03.2023 року та на 16 годину 00 хвилин 28.03.2023 року, яке відкладено на 16 годину 00 хвилин 10.05.2023 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.Його представник адвокат Іванов О.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник адвокат Керод Р.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Державного підприємства «Сетам» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.
Представник відповідача- Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі їхнього представника.
Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннямистатті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6ст.81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26.03.2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 394484,05 гривні; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10000,00 гривень та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3219,00 гривень судових витрат (а.с.6).
На підставі вищевказаного рішення 05.04.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист (а.с.7, том 1).
Як було встановлено в судовому засіданні 13.04.2016року головним державним виконавцем Трускавецького відділу державної виконавчої служби Костишин З.М. на підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі 2/0417/2664/2012від 06.04.2020року відкрито виконавче провадження №50820823розпочато виконавчі дії (а.с.86, том 1).
Постановою державного виконавця Винар А.А. від 14.03.2017 року здійснено опис та арешт нерухомого майна належного боржнику ОСОБА_1 на праві власності, а саме: агрооселіта земельної ділянки площа 0,15 гa (а.с.46-48, том 1).
03.03.2020року головним державним виконавцем Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Гайгель Н.М. винесено постановупро призначеннясуб`єкта оціночноїдіяльності суб`єкта господарюваннядля участіу виконавчомупровадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Приватне Підприємство «Експерт», яке має сертифікат, виданий 30.08.2019за № 682/19, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 30.08.2022 року). В зазначеній постанові суб`єкту оціночної діяльності суб`єкту господарювання Приватне Підприємство «Експерт», поставлено питання, здійснити оцінку та надати звіт про експертну грошову оцінку агрооселі, реестраційний кадастровий №32921063та земельної ділянки площа 0,15 гa реестраційний/кадастровий №4625188700010000007, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.91-92).
Згідно висновку від 06.03.2020року, наданого оцінювачем ПП «Експерт» про вартість майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - вартість об`єкта оцінки становить640786,00 гривень без ПДВ, в т.ч. 156,668 гривень - вартість земельної ділянки та484118,00 гривень вартість земельних поліпшень (а.с.95-127, том 1).
З протоколу №473215 проведення електронних торгів відомо, що 06.04.2020року державним підприємством «Сетам» були організовані та проведені електронні торги із реалізації земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення яких переможцем став ОСОБА_2 , який придбав вказану земельну ділянку та агробудинки за ціною -653601,72 гривня (а.с.8-17, том 1).
30.04.2020року приватним нотаріусом Старосамбірського районного нотаріал округу Львівської області. Сивак М.І., зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 право власності (номери записів:36385019, 36385471) на вказану ділянку та об`єкти незавершеного будівництва, та видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Як було встановлено в судом, позивач ОСОБА_1 16.12.2020року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав запитувані копії (а.с.8, 74, том 2), а саме: Постанову про відкриття виконавчого провадження, Постанову про опис майна боржника, Протокол про проведення електронних торгів згідно ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення муть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна посадових була дізнатися про порушення й прав, свобод чи законних інтересів.
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».
Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Такий порядок визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5(далі - Порядок).
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.
З аналізу частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Водночас з аналізу статей655,658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.
Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).
За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина другастатті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.
Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.
Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).
Також окремо слід зазначити, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (постанова КЦС ВС від 23.11.2022 року по справі № 461/4262/17).
Відповідно до частини другоїстатті 638 ЦК Українидоговір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першоїстатті 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі- продажу як окремого документа Порядок не передбачає.
Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
У постанові Верховного Суду України від 06.06.2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. (постанова КЦС ВС від 14.12.2022 року по справі № 755/5232/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зазначила, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999року №68/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 745/4038.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбаченихЗаконом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), зазначено, що «примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону…Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина 1статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Відтак до предмета доказування в даній справі належить дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).
Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів та які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Верховний Суд України у постанові від 18.11.2015 року (справа № 6-1884цс15), дійшов правового висновку про те, що нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначені Тимчасовим положенням.
Твердження представника позивача ОСОБА_1 адвокат Іванова О.О. про те, що позивачу ОСОБА_1 не направлялися ні постанова про відкриття виконавчого провадження, ні постанова про арешт майна боржника не відповідають дійсності та спростовується наявними у матеріалах виконавчого провадження документами.
Так, 13.04.2016року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення номер поштового відправлення №8220000800804. Дане поштове відправлення після повернення у зв`язку з закінченням терміну зберігання знаходиться матеріалах виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувач повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим Поштовим відправленням. Боржник повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони проживання виконавчого провадження. Сторонами виконавчого провадження не повідомлялося про зміну місця проживання боржника.
Таким чином, доводи позивача ОСОБА_1 про не повідомлення його про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, відсутності письмової згоди заставодержателя на відчуження майна, порушення порядку звернення стягнення на майно, визначення вартості оцінки майна зводяться до оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні і не стосуються порушення правил проведення прилюдних торгів та з урахуванням зазначених вище постанов Верховного Суду мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006року).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010року).
Також, суд звертає увагу, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України№ 2658-III«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
Згідно з частиною 4 статті 3цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Статтею 32 Закону України № 2658-IIIпередбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1статті 12 Закону України № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).
Устатті 447 ЦПК Українипередбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналізстатті 57 Закону України «Про виконавче провадження»свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник,мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно доЗакону України№ 2658-ІІІ(постанова КЦС ВС від 08.05.2019 року по справі № 2-79/11).
При цьому, суд враховує, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положеньЗакону України «Про виконавче провадження»та, відповідно до положень цього жЗакону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.
Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності позивач не заявляв, доказів, які б свідчили про його звернення до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна зазначеного у даному звіті, не надав.
Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова КЦС ВС від 09.11.2022 року по справі № 755/11730/18).
Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.06.2022 року у справі №727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Посилання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванова О.О. про те що не було опубліковано інформаційне повідомлення про продаж нерухомості судом до уваги не береться, так як порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, регламентовано ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна (затв. Наказ Міністерства юстиції України 29.09.2016 року N 2831/5 )
Відповідно до п.З Розділу III Порядку реалізації арештованого майнаорганізатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення аукціону, реєстрації учасників, огляду майна, який становить:
для аукціонів за фіксованою ціною - 5 календарних днів;
для електронних аукціонів:
для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів;
для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1000000,00 грн - 20 календарних днів;
для лотів зі стартовою ціною від 1000000,01 грн - 30 календарних днів.
Дата початку проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.
Так, інформаційне повідомлення про проведення електронного аукціону було розміщено за адресою: https://setam/net/ua/auction/412922.
Відтак, не відповідає дійсності твердження Позивача про те, що не було опубліковано інформаційне повідомлення про продаж нерухомості.
Порядок проведення електронних торгів у формі аукціону визначений розділом V Порядку реалізації арештованого майна.
Електронні торги у формі аукціону розпочинаються о 09.00 годині дня, визначеного в інформаційному повідомленні, та закінчуються на третій календарний день о 22.00 годині (п.2). Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 24.00 години (п.3). Якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися (п.6). Система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів електронних торгів до Веб-сайту з метою спостереження за проведенням електронних торгів (п.7).
Позивач звернувшись до суду із позовом про визнання недійсними прилюдних торгів із реалізації земельних ділянок покликаючись на те, що вказані земельні ділянки реалізовані за заниженою ціною, про що свідчить Звіт про оцінку майна земельної дінки та двох агроосель за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, суд відкидає такі покликання позивача, оскільки дії державних виконавців щодо визначення вартості майна боржника були вчинені відповідно до вимог закону, а визначення вартості цього майна були здійснені належним суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання з дотриманням процедури, встановленої відповідними нормативно-правовими актами.
В даному випадку позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання електронних торгів недійсними, посилаючись, окрім іншого, на занижену вартість майна.
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання ОСОБА_1 державному виконавцю іншого звіту про експертну грошову оцінку, який був переданий на реалізацію на підтвердження того, що ринкова вартість земельної ділянки та двох агроосель на час її продажу значно вища та перевищує оцінку, зазначену експертом у звіті. Не подано таких доказів і в ході судового розгляду справи.
Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 24.04.2018року та16.12.2020року знайомивсяз матеріаламивиконавчого провадження,що підтверджуєтьсяйого заявами(а.с.8,74,том 2),отже мавправо оскаржитиоцінку йогомайна впорядку ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавчепровадження». Відтак непереконливим є твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він був позбавлений можливості оскаржити результати оцінки в судовому порядку.
Головною умовою, яка має бути встановлена судом під час розгляду спору про визнання недійсними електронних прилюдних торгів, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів та порушити права позивача у справі. Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 29.06.2016 року у справі №6-547цс16.
Всупереч ч.1ст.81 ЦПК Українині позивач ОСОБА_1 , ні його представник адвокат Іванов О.О. не подали жодного доказу на спростування інформації про вартість земельної ділянки та двох агроосель, зазначеної у звіті про оцінку майна, складеному приватним підприємством «Експерт». В матеріалах цивільної справи відсутня копія ухвали суду, що набрала законної сили, про визнання незаконними дій державного виконавця, що полягають у зверненні стягнення на земельну ділянку та дві агрооселі за заниженою вартістю. Окрім того, в межах інших процедур, в тому числі, передбачених КПК України за наявності сумнівів в достовірності підписів, документів на підтвердження повноважень протягом більш ніж п`ять років не реалізовував.
Позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів.
Підсумовуючи наведене, слід відзначити, що позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення його прав.
Тому суд приходить до переконання, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 638, 640, 650, 655, 656, 658 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Трускавецького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складання повного судового рішення 19.05.2023 року.
Суддя Пошивак Ю.П.
Суд | Старосамбірський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 23.05.2023 |
Номер документу | 110992476 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Цивільне
Старосамбірський районний суд Львівської області
Пошивак Ю. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні