Постанова

від 10.05.2023 по справі 398/3792/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/201/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Стручкова Л. І.

Категорія - 172-8 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2023 року.Суддя Кропивницького апеляційного суду Драний В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Горбунова Р.В. в його інтересах, прокурора Зінов`єва М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м. Кропивницькому Кіровоградської області, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Горбунова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року.

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новий Стародуб Олександрійського району (колишнього Петрівського) Кіровоградської області, громадянин України, який працює старшим інспектором-черговим ЧЧ сектору моніторингу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 7 ст. 38 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у 2017 році підписав зобов`язання щодо нерозголошення персональних даних та зобов`язався не розголошувати дані, які йому буде довірено або які стануть йому відомими у зв`язку з використанням професійних чи службових повноважень або трудових обов`язків під час використання інформаційних ресурсів Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (службовий лист УІАП ГУНП в Кіровоградській області від 06.09.2022 № 1629/29-2022).

Старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_1 незаконно використав у своїх особистих інтересах інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №7/2022 від 25.10.2022 року, у яких відповідно до ст. 256 КУпАП розкрито суть адміністративного правопорушення; копією посадової інструкції старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, яка затверджена 26.02.2021 року та зі змістом якої ОСОБА_1 ознайомлений під підпис; витягами «Книги нарядів Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області»; протоколом огляду речей, предметів та документів; копією протоколу НС(Р)Д від 13.07.2021 року відносно ОСОБА_1 ; копією протоколу НС(Р)Д від 13.07.2021 року відносно ОСОБА_2 ; DVD-R диском з зафіксованими в ході проведення НС(Р)Д телефонними розмовами; витягом з наказу ГУНП в Кіровоградській області № 46 о/с від 05.02.2021 року про призначення капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0061684) з 05.02.2021 року на посаду старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Олександрійського районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області; службовим листом УІАП ГУНП в Кіровоградській області від 06.09.2022 року № 1629/29-2022; витягом з Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»; поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; рапортом від 25.10.2022 року та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Частиною 4 статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За змістом ч. 7 вказаної статті, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

13.10.2022 старшим слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42021120000000063 від 22.03.2021 року (протокол про адміністративне правопорушення складено 25.10.2022 року).

Отже, на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду адвокат Горбунов Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року, а справу закрити у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що під час розгляду справи, а саме 06 лютого 2023 року захистом було заявлено клопотання про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків передбачених статтею 38 КУпАП. Постановою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника.

Клопотання обґрунтоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено після закриття 13 жовтня 2022 року кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42021120000000063.

Частиною 7 статті 38 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття справи. На момент внесення клопотання (06 лютого 2023 року) строк притягнення сплив.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження підлягало закриттю у разі закінчення строків передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова суду від 06 лютого 2023 року обґрунтована посиланням на ст. ст 252 280 КУпАП а саме на те, що незважаючи на закінчення строків притягнення адміністративної відповідальності суд зобов`язаний дослідити докази, встановити обставини справи, з`ясувати вину або відсутність такої тощо.

У подальшому судом проведено повний розгляд справи за результатами якого 30 березня 2023 року ухвалено постанову.

Незаконність постанови полягає у недотриманні судом ст. 247 КУпАП, яка є імперативною і, зобов`язує суд не розпочинати адміністративне провадження, а розпочате закрити в разі закінчення на момент розгляду адміністративної справи строк передбачених ст. 38 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. ст. 252, 280 КУпАП не передбачено визнання або не визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за межами строків передбачених статтею 38 КУпАП.

На підставі ст. 247 КУпАП за клопотанням сторони захисту суд був зобов`язаний закрити провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності передбачених ст. 38 КУпАП.

У доповненнях до апеляційної скарги захисник-адвокат Горбунов Р.В. зазначає, що докази на які посилається суд у постанові жодним чином не підтверджують факту передачі ОСОБА_1 службової інформації стороннім особам.

Вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні допитані не були, отже їх письмові пояснення не є доказами. Свідок ОСОБА_7 був допитаний в суді але ніякої інформації стосовно ОСОБА_1 не надав.

Отже, висновок суду про встановлення наявності вини у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, грунтується на припущеннях.

Заслухавши пояснення адвоката Горбунова Р.В. та ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу, просили постанову суду першої інстанції скасувати а провадження по справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, прокурора Зінов`єва М.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 252 КУпАП регламентовано, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновки судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не підтверджуються зібраними по справі доказами.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується не визнав, показав, що персональних даних нікому не передавав, посадову інструкцію не порушував. Підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Адвокат Горбунов у судовому засіданні просив провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не доведено, вина ОСОБА_1 у розповсюдженні службової інформації. Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується.

Прокурор Зинов`єв М.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав що місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, просив постанову місцевого суду залишити без змін.

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 7/2022 від 25.10.2022 ОСОБА_1 ставиться у провину, те що він порушив вимоги ч. 1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

13.10.2022 старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42021120000000063 від 22.03.2021, за ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

13.10.2022 працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві направили до Кіровоградського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України копію матеріалів кримінального провадження та протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору та фіксування змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку (далі - НС(Р)Д), які проводились у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021120000000063 від 22.03.2021.

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 46 о/с від 05.02.2021 у зв`язку з організаційно-штатними змінами, відповідно до наказу Національної поліції України від 18.12.2020 року № 993 капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0061684) з 05.02.2021 року призначено на посаду старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Олександрійського районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області.

ОСОБА_1 виконуючи свої службові повноваження та будучи відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ст. 43 Закону, незаконно, тобто у спосіб, прямо заборонений Законом використав у своїх особистих інтересах немайнових/нематеріальних інформацію з обмеженим доступом із Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у цілях не передбачених його посадовими обов`язками, про всі факти смерті, які трапляються в місті Олександрія та на території Олександрійського району під час перебування на чергуванні в Олександрійському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області), з мотивом задовольнити своє бажання в укріпленні дружніх позаслужбових стосунків із ОСОБА_2 , що підтверджується протоколами НС(Р)Д (постійними телефонними дзвінками один, одному).

За посадою ОСОБА_1 наділений повноваженнями щодо доступу до державних інформаційних ресурсів з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) та автоматизованих системах, створених та захищених відповідно до чинного законодавства, що може використовуватися лише у службовій діяльності у порядку передбаченому законом, у тому числі до інформації з обмеженим доступом, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України».

Таким чином, старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_1 незаконно використав у своїх особистих інтересах інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією, суддя місцевого суду не з`ясував, чи містить вчинене ним діяння склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, та чи є особа винною у його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення факту протиправного посягання на права і свободи громадян, встановлений порядок управління тощо, а також доведення наявності в діях (бездіяльності) особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення, визначеного диспозицією відповідної статті КУпАП.

Частина 1 статті 172-8 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Предметом правопорушення є інформація, яка стала відома посадовій особі у зв`язку з виконанням нею службових повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному розголошенні або використанні в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових повноважень (формальний склад).

Об`єктивна сторона правопорушення може виражатися у таких формах: незаконне розголошення інформації; незаконне використання інформації в інший спосіб.

Суб`єкт даного правопорушення є спеціальним, ним є особи, зазначені у пункті 1 та підпункті «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого або непрямого).

Відповідно до статті 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна або службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Статтею 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

У статті 9 вказаного Закону визначено, щодо до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».

Відповідальність за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП настає лише за умови незаконного (тобто у спосіб, прямо заборонений Законом) розголошення або використання в інший спосіб особою виключно у своїх власних інтересах інформації з обмеженим доступом, що стала їй відома у зв`язку з безпосереднім виконанням своїх службових повноважень, а не отримання та використання будь-якої інформації, яку особа сприймає в процесі здійснення службової діяльності.

Подія та обставини вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні встановлюються на підставі доказів, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Однак, відповідно до матеріалів справи, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, (форми вини, мети, мотиву) не встановлена особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначений у протоколі мотив «у своїх особистих інтересах» не знайшов підтвердження, оскільки матеріалами справи не встановлено, будь-який майновий чи немайновий інтерес ОСОБА_1 , зокрема, який би зумовлювався особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками із працівником Комунального підприємства «Ритуал» ОСОБА_2 , або з будь-якими іншими працівниками вказаного підприємства.

Протокол про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 та постанова судді місцевого суду не містить даних про форму його вини, яка, виходячи із визначення зазначеного у ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» поняття корупційного правопорушення, характеризується лише умисною формою.

При цьому, суд не може змінювати суть «обвинувачення», викладене у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, відсутність у діях ОСОБА_1 мети на задоволення своїх інтересів, а відтак і відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, свідчать про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб`єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.

Отже, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б дали підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Враховуючи принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (п. 39 постанови).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

На підставі викладеного, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.

При винесенні оскаржуваної постанови суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, та в порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, як наслідок, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Водночас, посилання адвоката Горбунова Р.В. на те, що місцевим судом порушено вимоги ст. 247 КУпАП, яка є імперативною і, зобов`язує суд не розпочинати адміністративне провадження, а розпочате закрити в разі закінчення на момент розгляду адміністративної справи строк передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки ст. ст. 252, 280 КУпАП не передбачено визнання або не визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за межами строків передбачених ст. 38 КУпАП, не грунтуються на законі, з огляду на таке.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП.

Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Горбунова Р.В. підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню із прийняттям нової постанови, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 /an_2802/ed_2014_01_01/pravo1/KD0005.html?pravo=1#2802" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984">ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Горбунова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року, стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Драний